UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Ігор Вишневський Історії
26 листопада 2025, 09:00
2025-11-26
«Внесок у розвиток російської мови не хочеться робити навіть за гроші». Як співзасновник Work.ua Андрій Боровик розвиває власний продукт — тренажер для швидкодруку Ratatype — і чому він зосередився на освітньому домені
Минулого року співзасновник Work.ua Андрій Боровик продав свою частку партнерам — іншому співзасновнику платформи для пошуку роботи Артурові Міхну, а також польській Grupa Pracuj і співзасновнику Jooble Роману Прокофʼєву. Відтоді він зосередився виключно на розвитку двох власних проєктів — клавіатурного тренажера для швидкодруку Ratatype і платформи Education.ua.
Ми поговорили з Андрієм Боровиком про те, як виникла ідея Ratatype, де тренажер для сліпого друку вже завоював ринок, а де — лише збирається, і чому у деяких країнах швидкодрук викладається дітям у школах. Також Андрій Боровик розповів dev.ua, чи важко команді проєкту мати справу з незвичними мовними розкладками та чому зараз стоїть завдання не лише додати нові розкладки, а й прибрати одну вже наявну. А головне — чому він як технобізнесмен вірить в освітній домен, попри відсутність у ньому великих грошей.
Минулого року співзасновник Work.ua Андрій Боровик продав свою частку партнерам — іншому співзасновнику платформи для пошуку роботи Артурові Міхну, а також польській Grupa Pracuj і співзасновнику Jooble Роману Прокофʼєву. Відтоді він зосередився виключно на розвитку двох власних проєктів — клавіатурного тренажера для швидкодруку Ratatype і платформи Education.ua.
Ми поговорили з Андрієм Боровиком про те, як виникла ідея Ratatype, де тренажер для сліпого друку вже завоював ринок, а де — лише збирається, і чому у деяких країнах швидкодрук викладається дітям у школах. Також Андрій Боровик розповів dev.ua, чи важко команді проєкту мати справу з незвичними мовними розкладками та чому зараз стоїть завдання не лише додати нові розкладки, а й прибрати одну вже наявну. А головне — чому він як технобізнесмен вірить в освітній домен, попри відсутність у ньому великих грошей.
«Можна було нанести цю кириличну клавіатуру олівцем, а можна було вчитися сліпому набору». Як виник Ratatype
— Як виникла ідея Ratatype як продукту? Як ви виявили наявність потенційного попиту на це рішення?
— Попит був максимальний, і він був із мого боку. Колись давно, років 17 тому, я купив перший у своєму житті MacBook. Купив його, здається, в Австрії, але точно за кордоном.
На ньому не було українських літер чи кириличної розкладки. Для того щоб якось ним користуватися, у мене було два варіанти. Можна було нанести цю кириличну клавіатуру олівцем, бо лазерного гравіювання тоді ще не було. Тобто, просто намалювати якось ці літери. А можна було вчитися сліпому набору.
Тож я почав думати, як можна зробити онлайн-тренажер, на якому я б сам навчився набирати текст наосліп кирилицею. Спочатку цей проєкт називався «Всі 10» і ми його зробили російською, за що зараз, звісно, соромно.
У якийсь момент ми вирішили спробувати зробити цей проєкт міжнародним, а нову назву Ratatype придумав відомий український айтівець Антон Борзов. Він, серед іншого, відомий тим, що намалював логотип WhatsApp, а зараз активно інвестує в українські стартапи.
У Ratatype ми спочатку зробили англійську версію, а вже потім українську і російську. Згодом почали додавати інші мовні версії, і зараз у нас загалом 11 мов — ще іспанська, французька, італійська, польська, португальська, німецька, нідерландська й турецька.
— Де у вас найбільше юзерів станом на зараз? З якої країни?
— Спробуйте здогадатися! Якщо міряти саме за географією, то найбільше користувачів у Бразилії. Це насправді сюрприз навіть для нас, але так склалося. Тож, відповідно, найпопулярніша мова — португальська, бразильська португальська.
— Чим ви собі пояснюєте, що саме в цій країні ваш продукт настільки класно вистрілив?
— Якби я назвав вам якусь одну стовідсоткову версію, то я би брехав. Напевне ми цього не знаємо. Думаю, що просто там немає конкуренції, може саме тому.
Скриншот із сайту Ratatype.ua
У принципі, якщо говорити про те, як ми обирали країни для запуску, то ми орієнтувалися на два параметри. Це чисельність населення і GDP, або валовий внутрішній продукт. Тобто, попередньо аналізували, наскільки багато в тій чи іншій країні грошей. Так виводили певний коефіцієнт і рейтинг — і там запускалися.
Так, власне, і турецька версія з’явилася. Там багато людей і доволі потужна економіка.
— Ви згадали про відсутність конкурентів у Бразилії як чинник високих показників Ratatype. Так, власне, а хто ваші найбільші конкуренти? Це сильно залежить від країни чи розкладки?
— Авжеж, у нас є конкуренти, і серед них є й доволі великі проєкти. Є TypingClub, який працює на ринку Штатів і позиціонує себе переважно як інструмент для вчителів. Думаю, що в Америці вони набагато популярніші, ніж ми.
Є різні проєкти, які так чи інакше займаються цією сферою. Але в нашому продукті є не тільки тренажер. У нас є тест, який дає змогу поміряти, як швидко ти друкуєш і навіть отримати сертифікат. У нас також є гра, яка стимулює дітей навчатися швидкодруку.
— Щодо дітей. Чи дорослих. Яка все ж базова аудиторія Ratatype, якщо говорити саме про вік?
— Ми виявили дві найбільші аудиторії — це або діти, які тільки навчаються друкувати на клавіатурі, або студенти, які вже вміють це, але хочуть навчитися друкувати по-справжньому швидко. Тобто, це молодь приблизно 20 років.
Але все ж якоїсь дуже чітко вираженої аудиторії за віком немає, бо це дуже актуально для всіх. Ми колись рахували, що вміння швидкодруку реально економить значний час вашого життя. Багато людей користуються клавіатурою кожного дня і є різниця, чи друкувати один і той самий текст годину, чи 20 хвилин. Тоді б у нас 40 хвилин на день ще лишалося на перегляд TikTok. Жартую, звісно.
До речі, у багатьох країнах усвідомлюють, наскільки важливою є ця навичка в сучасному світі. Тож і в Англії, і в Америці швидкодрук є частиною шкільної програми.
Щодо віку, то ми нещодавно проводили велике опитування своїх користувачів, і з’ясувалося, що у нас є і досить велика аудиторія людей старшого віку. Найстаршому користувачу з цього опитування був 81 рік і він реально захоплено відгукнувся про Ratatype. Навичка швидкого друку — вкрай недооцінена, адже ми всі вчимося читати й писати, а друкувати — ні. Воно має відбуватися якось «саме по собі».
— А ви якимось чином працюєте над втіленням ідеї, щоби швидкодрук мав викладатися і в українських школах? Це могло б бути і як певна соціальна місія, і як маркетингова кампанія для Ratatype.
— У нас є в планах просування цієї ідеї, але конкретних кроків у цьому напрямку ми наразі ще не робили.
«Роскомнадзор заблокував Ratatype на території російської федерації як заборонений сайт»
— Наскільки серйозний виклик для команди — запуск вашого продукту на новій розкладці, особливо, якщо вона нестандартна з точки зору українця. У вас уже є турецька. Можливо, ви будете готові виходити на азійський ринок і навчати швидкодруку ієрогліфами?
— Насправді, навіть якщо брати певні європейські мови, то у них уже є деякі нестандартні символи. До прикладу, такі символи є у французькій і польській мові. Тож під час друку треба затискати певні «акорди» на клавіатурі й додатково використовувати клавіші Shift, Ctrl тощо.
Щодо запуску якихось незвичних із точки зору українського користувача мов у нашому продукті, то ми думаємо про арабську. Думаємо також про іврит. Це в планах.
Щодо мов ще складніших у плані символів на клавіатурі, типу китайської чи японської, то там ще складніші акорди. Узагалі не знаю, як вони можуть швидко друкувати, адже кожен ієрогліф набирається досить складно.
— А ви взагалі ставите перед командою завдання розширити свій продукт на максимальну кількість мов?
— У нас є амбітна мета зробити найкращий тренажер із друку у світі. Звісно, найкращий тренер має покривати всі мови. Тобто, такі плани є, але наразі команда в нас не така велика.
Я люблю робити одну задачу за раз, а не нашаровувати багато одночасних задач. Тому що за таких обставин дуже багато часу йде на перемикання між задачами, і ми не рухаємося, а просто перескакуємо з однієї задачі на іншу.
Зараз якраз кінець року. Ми маємо намір зібрати стратегічну сесію і вирішити, що ми будемо робити наступного року.
— Ваша невелика команда — це скільки людей?
— Нас у Ratatype п’ятеро. Одна з цінностей нашої компанії — робити більше меншими засобами. У нас не так багато засобів, але ми багато робимо.
Якщо, до речі, говорити про «мовні» плани, то є завдання не додати мову, а прибрати одну. Адже у нас досі є російська.
Була цікава історія: коли почалося повномасштабне вторгнення, ми відразу замінили всі тексти на тестах-тренажерах російською. Ми поставили тексти про те, що росія напала на Україну й порушує всі можливі міжнародні норми. Ці тексти досі там і залишаються.
Про нас тоді навіть написала Ксенія Собчак чи хтось з їхніх популярних ведучих, уже не пам’ятаю.
І буквально наступного дня роскомнадзор заблокував Ratatype на території російської федерації як заборонений сайт. Але, що стосується російської, то, на жаль, ще дуже багато аудиторії залишається в Казахстані та в інших колишніх республіках ексСРСР. Утім, ми хочемо позбутися навіть цієї аудиторії. Тому що робити якийсь внесок у розвиток російської мови не хочеться навіть за гроші.
— Ваш фокус на тому, щоби в умовному Казахстані розвивати їхню національну мову, так само як і в інших пострадянських республіках, які були штучно зросійщені, — це дуже класно. А коли ви запускали Ratatype, ви ставили собі за мету позбавити українців від російського софту, адже дуже популярним у пострадянських республіках був якраз російський тренажер «Соло на клавіатурі». Чи був він вашим конкурентом саме на пострадянських ринках?
— У мене ніколи не було ні по життю, ні в межах цього проєкту чіткого бажання обрати якогось ворога і його, так би мовити, перемагати. Цього не було, коли я займався Work.ua, цього немає і зараз.
Ми просто хочемо зробити наш класний український продукт, який би був популярним по всьому світу. І якщо це паралельно допоможе позбутися якогось радянського чи російського минулого, то це взагалі суперклас! Але це буде бонусом для нас, не основним завданням.
— Яка бізнес-модель Ratatype? Наскільки я розумію, у вас основною є безплатна версія, але є і платний Ratatype+ з додатковими опціями. Остання приносить доходи чи ви заробляєте на чомусь іншому, зокрема на рекламі?
— З самого початку ми просто розміщували рекламу і заробляли з цього через Google AdSense. Але з часом дохідність цього трошки зменшилася. Насправді — не трошки, якщо порівнювати з часом, коли це починалося. Можливо, це пов’язано з якимись змінами у світовому рекламному бізнесі, адже на цьому ринку з’явилося багато гравців і великих платформ, які почали заробляти на рекламі.
Тому минулого року ми запустили оці платні сервіси, про які ви згадали і які ми активно просуваємо. Зараз вони дають доходу навіть більше, ніж реклама. І ми хочемо, щоб вони давали ще більше доходу. Утім, левова частка користувачів досі користується безплатною версією.
— Левова — це більш як 50%, чи прямо 80–90%?
— Я думаю, що десь близько 90%. Варто зазначити, що ціна платної версії у нас диференційована залежно від країни. Також нагадаю, що ми з самого початку запустили проєкт не на домені .com, а кожна країна має свою окрему версію сайту.
Скриншот із сайту Ratatype.ua
Ми відчули тенденцію, коли це ще не стало мейнстримом: як на мене, то тепер кожна країна хоче мати щось своє, а глобалізація трошки відкочується назад.
Якщо брати англійську версію, то наша підписка коштує $7 на місяць. Але якщо заплатити за весь рік, тоді це буде взагалі $3 на місяць. Доволі демократично. Хоча зараз ми на шляху до того, щоб переглянути вартість підписки.
«Якщо людина освічена, нею набагато складніше маніпулювати»
— У 2024 році ви як співзасновник Work.ua продали свою частку. Продукти, якими ви зараз займаєтеся — Ratatype й Education.ua — повністю належать вам? Чи ваші експартнери з Work.ua також мають у них свою частку?
— У цих продуктах я зараз є повним власником.
— Окрім двох названих мною проєктів займаєтеся розвитком ще якихось цифрових продуктів — чи це вичерпний список? Або, можливо, маєте плани щодо запуску чогось нового?
— Два продукти — це не так мало. Це — вдвічі більше, ніж один! Після того як я вийшов із Work.ua, я відкрив компанію, яка називається «Орбіта-Ї».
Зараз ці два проєкти — Ratatype і Education.ua — перебувають під цією «товкою». Але сама назва — «Орбіта», вона, в принципі, може бути початком для більшої кількості супутників, які обертаються на цій орбіті.
Тобто, наразі цих проєктів тільки два. У принципі, мені вистачає. Що буде в майбутньому — подивимося в майбутньому.
— Обидва ці продукти так чи інакше вкладаються в освітній домен. Чому освіта? Адже в цій сфері обертаються не найбільші кошти, а ви як технопідприємець і бізнесмен маєте думати про це не в останню чергу.
— Особисто я вважаю, що розв’язання багатьох проблем людства криється в домені освіти. Якщо людина освічена, нею набагато складніше маніпулювати. Її голос складніше купити за гречку. Вона робить щеплення своїм дітям і зупиняє розповсюдження хвороб. Можливо, така людина навіть не бере мікрокредити, тому що розуміє, як працюють відсотки. Вона не купує щось, на що вона поки не заробила. Тобто, дуже багато зважених рішень ухвалюється просто на основі якогось освітнього рівня.
Тому я особисто дуже вірю в освіту. На жаль, освіта, як ви сказали, це не дуже популярна історія у плані коштів. Але мені хочеться бути частиною цього рушія, який просуває цю історію і в нашій державі, і у світі.
Якщо брати Education.ua, то, у принципі, коли ми зробили Work.ua, то Education.ua був логічним продовженням цієї історії. Адже, якщо ти ще не вмієш щось робити, то ти можеш навчитися це робити та знайти собі роботу. Так, власне, і з’явився цей проєкт.
Та і взагалі, як казав наш великий поет: «І чужому навчайтесь, і свого не цурайтесь». Під цим гаслом і працюємо.
— Розкажіть ще трохи про Education.ua. З якими проблемами ви стикаєтесь у розвитку цієї платформи?
— Головна мета Education.ua — це допомогти людині обрати, де їй навчатись. Їй чи її дитині — щоб ця людина знайшла те місце, де навчання буде найбільш відповідне до її запиту.
Якщо ти обираєш школу для своєї дитини, то можеш подивитися на відстань на карті, а також обрати навчальний заклад за середніми результатами іспитів, які здають його учні, тобто за якістю знань, ну і за багатьма іншими параметрами. Ми намагаємося зібрати всі відкриті дані, які тільки можна, для того, щоб вибір освіти був максимально зважений.
Це суперскладний проєкт, тому що він, по суті, містить сім окремих проєктів. Адже це не тільки школи, це й університети, і дитячі садочки, і репетитори. І це абсолютно різні аудиторії.
На жаль, аудиторія, яка зараз користується цим проєктом, невпинно зменшується через події, які відбуваються в нашій державі. Тому доволі складно робити цю історію хоч якось прибутковою, з огляду на те, що кількість дітей зменшується і через повномасштабне вторгнення, і через демографічні зміни. Однак ми не кидаємо цю історію і продовжуємо працювати.
— А над цим проєктом працює більше, ніж п’ять людей? Чи ті самі п’ять людей тягнуть два проєкти? Хоча, певно, таке неможливо.
— Буває таке, що команди допомагають одна іншій, але, звісно, це окремі команди з окремими завданнями. У Education.ua ця команда теж невелика — до 8 людей.
— Наскільки я розумію, ви вже певний час проживаєте у Великій Британії. Власне, як технопідприємець, який зараз просуває освітні продукти, як ви можете оцінити рівень освітніх цифрових продуктів у самій Британії?
— Британська освіта відома у всьому світу, і, так чи інакше, британці — дуже хороші маркетологи для своєї освітньої системи. Врешті-решт, усі знають, що британські вчені знову і знову щось відкрили. Але якщо говорити про систему освіти в Британії як таку, то вона суперскладна і дуже різноманітна. Там мільйон різних шляхів, якими дитина може йти в навчанні.
У мене двоє дітей, і скільки я тут живу, скільки й розбираюся в системі освіти — просто для того, щоб зрозуміти, де і як мають навчатися мої сини. У плані різноманітних цифрових додатків, то всі навчальні заклади працюють по-своєму, і кожна школа може обирати, які інструменти вона використовує. Нема якоїсь централізованої системи, яка би працювала від держави.
Мій син, до речі, жалівся, що в його школі стоїть дуже потужна система, яка блокує весь інтернет-трафік, який може відволікати від навчання. Тобто всі ігри, TikTok та Instagram на рівні його школи під забороною. Хочу також сказати, що багато британських шкіл повністю перейшли на paperless-навчання, тобто навчання відбувається на айпадах або інших гаджетах, без паперових книжок і зошитів.
— А у вас не було амбіції повторити досвід Education.ua для британського ринку?
— Певні думки на цю тему були, але треба враховувати, що британці можуть бути суперконсервативні у виборі продуктів, яким вони звикли довіряти. Ми дивилися на різні їхні проєкти, котрі схожі на наш, і деяким із них по 80 років. Вони значно старші за інтернет і виникли ще на базі якихось інформаційних бюлетенів до Другої світової війни. Потім цей бюлетень трансформувався в журнал, а потім вони почали працювати в інтернеті. Те саме і з навчальними закладами — є школи, яким 250–300 років, 600 років. Тож дуже важко розривати ці зв’язки, які будувалися не те що десятиріччями, а сторіччями.
Ці люди у 2025 році досі ставлять собі два крани, які не змішують гарячу й холодну воду. Це одночасно і консервативна, і дуже передова нація, яка поєднує якимось чином ці дві речі одночасно.
PHP-розробник каже, що у Work.ua йому не виплатили понад $5000 зарплати, а після розголосу намагалися схилити до написання заяви на звільнення за власним бажанням
Інженер-програміст у компанії «Реактор» (Work.ua) Микола Цуркан на форумі DOU розповів історію про те, як його роботодавець не виплачує обумовлену в офері зарплату, схиляючи розробника до того, щоб той написав заяву на звільнення за власним бажанням.
За час війни на ринку стало вдвічі більше вакансій для віддаленої роботи: кому платять більше
За даними порталу Work.ua, за останні чотири роки віддалена робота стала одним із найважливіших трендів ринку праці. Цьому сприяли пандемія та війна. Ось кілька висновків аналітиків Work.ua про зміни, які переживає ринок.
