44-річний Олександр Фатюхін відпрацював 20 років на заводі «Запоріжсталь» як слюсар-інструментальник. Саша захоплюється тай-цзи, понад 10 років танцює та викладає танго, а останні три роки він — професійний Backend-Frontend програміст. Крім того, Олександр займається версткою вебсторінок, знає HTML і трохи JAVAscript.
Він розповів dev.ua, як прийшов у програмування та чому тут варто «шукати жінку».
44-річний Олександр Фатюхін відпрацював 20 років на заводі «Запоріжсталь» як слюсар-інструментальник. Саша захоплюється тай-цзи, понад 10 років танцює та викладає танго, а останні три роки він — професійний Backend-Frontend програміст. Крім того, Олександр займається версткою вебсторінок, знає HTML і трохи JAVAscript.
Він розповів dev.ua, як прийшов у програмування та чому тут варто «шукати жінку».
Фатюхін після школи здобув професію «Токар, оператор верстатів із ЧПУ» в училищі в Запоріжжі та після закінчення пропрацював близько 20 років на заводі, спочатку токарем, а потім слюсарем-інструментальником.
З 24 років він активно займався тай-цзи, а приблизно в 34 роки дівчина, з якою він познайомився на тренуванні, привела Олександра в танго.
«І через рік-півтора ці два захоплення стали інтегруватися в одне», — каже колишній слюсар.
У 2017 році на заняттях із тай-цзи один з учнів звідти, який був програмістом, приніс книжки з HTML і CSS. Він почав давати Саші завдання та трохи його навчав.
«Тоді я вже почав замислюватися про зміну професії», — згадує Олександр.
Танго також продовжувало бути активною частиною життя чоловіка. І коли для фестивалю Tango of Liberty потрібно було зробити сайт, він запропонував розробити його безплатно.
«Танго в Україні існує на голому ентузіазмі, а в Запоріжжі особливо», — пояснює він.
У процесі роботи над сайтом, за його словами, програмування підкорило його остаточно. Створюючи верстку, один програміст підказав, що можна за допомогою включення в програму змінювати частину інформації у всіх блоках сайту одним рухом, внісши зміни до файлу.
«Він перевернув моє сприйняття, і в мене ніби новий світ відкрився», — сміється колишній слюсар.
Олександр вирішив попрощатися із заводом у 2018 році. Поштовх до змін знову дала жінка, киянка, з якою він познайомився на танго-фестивалі.
«Я розумів, що, працюючи на заводі, варіантів перебратися до Києва я не мав», — розповідає він.
І пішов із заводу без запасу, без переходу на іншу роботу, за словами Олександра, «фактично в нікуди».
Наступні кілька років колишній слюсар провів у поїздках між Києвом та Запоріжжям, викладаючи танго в індивідуальних заняттях, навіть відкрив свою школу — DAO tango. Заняття з програмування він не залишав, подумуючи колись перейти в цю індустрію.
Водночас гроші приносило ще одне хобі Олександра. Ще коли навчався у школі, він ходив у гурток художньої обробки каменю, і вже у дорослому віці захопився художнім різьбленням по кістці та перламутру. Робив скриньки з мармуру та флюориту, підвіски, сережки, кільця та фігурки з перламутру.
На жаль, ні танго, ні ювелірка не приносили колишньому слюсарю достатньо грошей для того, щоб переїхати до Києва. Потім «бахнула» пандемія, захворіла бабуся в Запоріжжі — і заняття у школі довелося припинити. Приплив грошей знову зійшов нанівець, і Сашко звернувся до програмування.
«Якщо ви думаєте займатися програмування заради грошей — не варто, тому що 90% часу ви стикатиметеся з тим, що ваш код не працює», — згадує він фразу Сергія Немчинського.
Тоді трапився й перший досвід основної роботи в цьому напрямі, коли колишній слюсар влаштувався до запорізького офісу компанії, власник якої жив в Ізраїлі, хоч і на дуже скромну зарплатню. Зробив кілька сайтів для людей, яких він знайшов в Ізраїлі, 2 на вордпресі, магазин одягу та для будівельної фірми.
«Я отримував у середньому 3000 грн на місяць, але, щоправда, і працював три дні на тиждень», — згадує він.
Досвід роботи тут був напружений, із роботодавцем вони часто лаялися.
«Такий був стрес-тест на два роки», — говорить Олександр.
На початку 2021 року Олександр пройшов на курси об'єктно орієнтованого програмування, які давали й знання з Laravel, базу з PHP. За підсумком Сашка навіть звали ментором, але він відмовився, щільно шукав нову роботу, продовжуючи співпрацювати з ізраїльтянином. Після того, як у березні 2021 року вони остаточно посварилися та розійшлися, пошук нової роботи зайняв у програміста пів року.
За цей час Сашко пройшов близько 20 співбесід на Backend-програміста. Основною причиною, через яку його не брали на роботу, стала відсутність академічної освіти.
«Запитують теорію та знання, а в мене виходить практичне програмування, але пояснювати мені складно», — каже він.
З вересня 2020 року Олександр влаштувався працювати віддалено із Запоріжжя до тоді ще дуже молодої київської СРА-мережі Affcountry. Отримати цю роботу, за його словами, виявилося дуже легко, пройшов дуже зрозуміле тестове, і його взяли.
У компанії була адмінка, написана на Python.
«Там періодично щось злітало, і мене запитали, що мені легше, вивчити Python або написати нову адмінку, я сказав, що зробити нову, і зробив», — розповідає він про перші завдання там.
Уже після початку повномасштабного вторгнення до України в роботі була місячна перерва. У березні в Олександра в Запоріжжі померла бабуся. І, накопичивши грошей, він зважився на переїзд до Києва.
«Що важливо у програмуванні, не відступати, а вирішувати завдання, не так, значить іншим способом», — упевнений він.
Окрім основної роботи, Олександр співпрацює із ще одним ізраїльським замовником, який займається випіканням тортів. Для нього програміст налаштовує взаємодію api з платіжною системою, де магазин і база товарів розміщуються на різних платформах.
Сашко сказав, що дуже хоче вирости, насамперед тому, що «гроші підтискають». Як спеціаліст рівня Junior Олександр спочатку прийшов на зарплату $500. Для Запоріжжя ідеально, як каже Сашко. На заводі на момент його виходу платили до 15 000 грн на місяць, це була середня зарплата в Запоріжжі. Танго приносило трохи понад 5000 грн.
«Програмування — це перспектива», — говорить він.
На цей час Сашко хоче як мінімум дійти до мідла за рівнем зарплати, тому що весь необхідний функціонал і поставлені завдання він уже виконує.
«Залишається напрацювати досвід, щоб уникати помилок і робити роботу швидше та якісніше», — наголошує програміст.
Але, за словами його ментора, практика в Україні показує, що питання з підвищенням зарплати найчастіше вирішується лише зміною роботи.
