💳 Trustee Plus: розраховуйся криптою за допомогою платіжної картки. Ліміт: 50 000 євро 🚀
Вікторія ГорбікРобота
28 червня 2024, 09:00
2024-06-28
SmallTalk with Senior. Про те, як досягти сеньйорного тайтлу та сформувати «коктейль із хард, софт скілів і реального досвіду» від досвідченої QA Engineer
Ще кілька років тому тестувальник — це було практично загальне імʼя, більшість курсів пропонували «увійти в IT» саме за цим фахом майже без досвіду та необхідних знань. Але Senior QA Engineer — це вже не роботяга з різним набором практичних навичок, а майже автономна ланка з багажем досвіду у розв’язанні складних завдань і глибиною теоретичних знань.
35 річна Катерина Кролевецька, Quality Assurance Engineer, яка пройшла процес зростання до сеньйорного тайтлу завдяки наполегливості, структурності, оптимізму та критичному мисленню. Для циклу матеріалів SmallTalk with Senior на dev.ua вона поділилася своїм досвідом і корисними порадами для тих, хто прагне залізти на цю гору.
Ще кілька років тому тестувальник — це було практично загальне імʼя, більшість курсів пропонували «увійти в IT» саме за цим фахом майже без досвіду та необхідних знань. Але Senior QA Engineer — це вже не роботяга з різним набором практичних навичок, а майже автономна ланка з багажем досвіду у розв’язанні складних завдань і глибиною теоретичних знань.
35 річна Катерина Кролевецька, Quality Assurance Engineer, яка пройшла процес зростання до сеньйорного тайтлу завдяки наполегливості, структурності, оптимізму та критичному мисленню. Для циклу матеріалів SmallTalk with Senior на dev.ua вона поділилася своїм досвідом і корисними порадами для тих, хто прагне залізти на цю гору.
Від перекладача до тестувальниці
Моя історія, мабуть, схожа на більшість тих, хто хотів увійти в IT і таки туди увійшов. Я родом із Чернігова, але зараз мешкаю у передмісті Києва, і за освітою я — перекладач. Про професію тестувальника дізналась давно, ще років 10–12 тому, від знайомих. Коли сиділа в декреті, було велике бажання опанувати нову професію, і у 2018 році я пішла на курси тестування Softengi. Після їхнього закінчення протягом 3–4 місяців ходила на співбесіди, чула багато відмов. Багато чого вивчала самотужки на додаток до інформації на курсах. У процесі пошуку роботи підтягувала «хвости». Тому можу сказати, що свого першого оферу мені довелось чекати. Хлопці й дівчата, що вчились зі мною, на той момент вже працювали за спеціальністю. Але, отримавши офер, я була справді щаслива і дуже вдячна всім, хто допомагав мені навчатись, і моїм близьким за підтримку. Змінивши професію на тестування, я змінила своє життя на краще.
Катерина Кролевецька, Quality Assurance Engineer (Фото з особистого архіву)
Тестування мене затягло і зацікавило насамперед можливістю підвищувати якість продукту, знаходити помилки, бачити нові фічі раніше за інших та брати активну участь у релізах. Навіть коли на початку не виходило, я не полишала спроб і рухалася далі. Як кажуть: «Розробник думає, як створити, тестувальник — як зламати». А стати тестувальником — це означає переключити свій мозок у режим «треба перевірити». Справжній тестувальник тестує все, що потрапляє на очі, і це допомагає покращувати критичність мислення. Він бачить, що може бути краще, наприклад, на якомусь сервісі є складний флоу, який можна було б оптимізувати. Баги є скрізь, і, ставши справжнім тестувальником, починаєш їх знаходити.
Шлях до сеньйора
Моїм першим проєктом у 2018 році став стартап, який проіснував недовго і закрився, бо інвестори перестали його підтримувати. Потім через 1–2 місяці я влаштувалась в українську аутсорс-компанію. Там були різні проєкти, треба було працювати над 2–3 одночасно, іноді овертаймити, мати справу з різними технологіями, спілкуватись з клієнтами з різних країн. Згодом був великий проєкт для однієї з топових компаній США (не маю права розголошувати назву бренду), потім я опинилась на бенчі і змінила роботу на ізраїльську продуктову компанію. Так минуло 5 років на різних проєктах у продуктових і аутсорс/аутстаф компаніях, з веб- і мобільним тестуванням, аж поки не дійшла до тайтлу сіньйор.
Мене завжди рухав вперед інтерес до нового. Сеньйорність багато в чому залежить від впевненості, щоб мати змогу пройти певний шлях спроб і помилок. Сеньйора відрізняє висока самодисципліна і схильність до постійного навчання. QA-спеціалістам такого рівня, крім всього іншого, треба багато знати. Зокрема, як працює версійність, як організувати тестові середовища, розуміти критично важливі для бізнесу метрики, знати базові речі з тестування безпеки. Крім того, важлива проактивна позиція — не боятися зайвий раз протестувати вже перевірений функціонал, першим побачити ту саму багу на проді (про яку стільки мемів), забити тривогу і зробити все від тебе залежне, щоб багу було пофікшено і перевірено в найкоротший термін.
Що по грошах
Моя перша зарплата як тестувальника була аж цілих $400. Потім вона поступово зростала. Основний квантовий скачок в рості зарплати відбувся у 2020–2021 роках. Зараз маю гідну сеньйора оплату, але якщо розглядаю пропозиції, то дивлюся в межах ринку і також маю певну формулу по розрахунку: попередня ЗП + N сума. Тобто є певний крок зростання ЗП.
З чого складається ця вартість? Тут теж формула досить проста: мій час (фулл тайм це повний фокус на проєкті) + досвід + нові набуті навички. Тобто, ти не просто кажеш на інтервью «хочу Х суму грошей», а розумієш чому тобі мають платити саме стільки. Доречі, зараз багато людей, з якими я спілкуюся з IT, соромиться озвучувати свої зарплатні очікування. Зокрема, коли мова заходить про гроші, то десь глибоко всередині прокидається синдром самозванця. Ще непогана техніка розуміти скільки коштує твій робочий час, коли ставку на місяць ділиш на дні, а дні у свою чергу на години.
Що має знати кожен сеньйор
Немає єдиного чекліста, як стати сеньйором, скоріше, це коктейль із хард і софт скілів і реального досвіду. У базовій комплектації тестувальника — це основні поняття з теорії, вміння використовувати техніки тест-дизайну, знання як писати документацію, навички API-тестування, цикл розробки, баг-менеджмент і тому подібне. Але основна характеристика, яка відрізняє сеньйора від мідла, — це здатність будувати процеси тестування на проєкті, працювати самостійно, вміти приймати рішення. На кожне теоретичне питання з роками вже маєш розказати якусь практичну ситуацію.
Розвиток у середині професії тестувальника — це широка тема, яку я даю на консультаціях, але якщо упростити до 5 лайфхаків, то я розкажу, як бути сеньйором або чого не вчать на IT-курсах:
По-перше, я б визначила англійську мову. Це не означає, що на старті має бути високий рівень (C1–C2), але з досвідом ваш рівень має прогресувати.
Друге — це технічні скіли. Існує помилкова думка що мануальне тестування не вимагає ніякого технічного бекграунду. У реальності — чим більше технічності має тестувальник, тим краще.
Третє — це сертифікації. Зокрема, той же популярний іспит ISTQB foundation level. Особливо, якщо ви шукаєте роботу за кордоном, то на сертифікації дивляться і крім того вони прокачують знання теорії.
Четверте — це софт скіли. Критично важливий елемент пазлу — якщо тестувальник не вміє комунікувати, яким би технічним він не був, то йому буде важко працювати і з ним так само буде важко.
І нарешті п’яте — активність у професійному соціумі (відвідувати інтерв’ю, професійни івенти, вебінари, вести сторінку в Linkedin, підтримувати активний нетворкінг із колегами).
Останнє мабуть що варто розуміти — сіньор знає куди далі йому рости, які технології вивчати і для чого.
Що може бути далі
Тестування — дуже динамічна сфера, де завжди є чому навчатись і куди рухатись. Коли мене запитують на співбесідах, ким я бачу себе через 5 років, я зазвичай розказую про два шляхи для тестувальника — автоматизацію або менеджмент. Хоча слід зазначити, що те, до чого рухається QA-напрям, — це популярність General QA, які вміють і написати кейси, і мануально протестувати, і потім свої ж кейси автоматизувати (особисто я автоматизую на JS/TS з фреймворком Playwright). Так от, щодо дженерал-тестувальників: якщо ти можеш закрити одночасно обидві потреби, то з боку компанії це буде цінуватися й заохочуватися. Не думаю, що мануальне тестування колись зникне, але знання з автоматизації завжди будуть у плюс до кар'єри і ЗП.
Що стосується менеджменту, то це частіше за все робота Lead QA, якому я ніколи не заздрю, бо це як бути працівником на дві ставки: керувати QA-командою і одночасно виконувати свої прямі функції тестувальника. І ті, хто не був у цій ролі, не зрозуміють, наскільки надобов’язки можуть бути виснажливими.
Зараз я активно залучена до проведення інтервью і онбордінгу процесів, такий досвід дуже прокачує софт скіли, є можливість і далі розвиватись у цьому напрямку. Доречі це також дуже прокачує лідерські і менторські скіли. Плюс у свій вільний час я консультую, допомагаю з резюме, супровідним листом, даю поради і допомагаю кандидатам справляти гарне враження на співбесідах.
Чи є робота мрії?
За всі роки змінивши кілька проєктів я, здається, максимально наблизилася до комфортної для мене компанії. Це там, де до тебе прислухаються, де важливий кожен, де ти чітко розумієш свої обов’язки і тобі комфортно працювати з колегами, де всі разом йдуть до вдосконалення процесів.
З про того, що було мені некомфортно:
По-перше — це був мікроменеджемент. Я вважаю його імітацією бурної діяльності, коли керівництво замість того, щоб досягати цілей компанії занурюється у незначні або малозначні деталі.
Друге — це безлад у процесах який видають за «так і має бути». Типу «звикни до безладу і загальної безвідповідальності і працюй як ми».
Третє — це стратегія у будь-якій незрозумілій ситуації шукати винуватих, щоб повісити помилки на них.
З відвертою токсичністю не стикалася, мабуть дуже везло на адекватних людей. Зараз розглядаю команду, як один із найважливіших елементів ефективної роботи, бо навіть у Scrum-теорії є поняття команда, як єдине ціле.
Ще важливо, щоб компанія росла і мала амбітні цілі. Це така енергія, яка рухає вперед, бо відчуваєш, що теж робиш внесок в успіх компанії. І так і особисто ростеш як спеціаліст.
Що, якби не IT
Тут є оптимістичний і песимістичний сценарії: у першому випадку я б працювала для закриття базових потреб, у другому для хороших заробітків і саморозвитку.
У першому випадку це, мабуть, було б викладання англійської, бо я це знаю і вмію, і на вивчення англійської завжди є попит.
У другому — це була б своя справа. Ми не знаємо що завтра станеться з IT-сферою, все змінюється дуже швидко і ми живемо у час тотальної невизначеності, то навіть якщо ти зараз успішно працюєш в IT, то є сенс вміти щось робити поза цією сферою. Тобто мати план Б на всяк випадок.
До скількох років планую працювати?
Цікаве питання. Я поки не задумуюся про те, щоб не працювати. Для мене це природний процес. Вважаю нормою, коли людина живе в суспільстві і приносить користь тими навичками, якими володіє. Хоча слід зазначити, що, наприклад, у США набирає популярності тренд FIRE (Financial Independence, Retire Early), коли люди створюють пасивний дохід, відходять від справ і насолоджуються життям у досить молодому віці. До цього хотілося б дійти, але поки як є. Це питання також пов’язане з ситуацією в Україні, бо я хочу жити саме тут, у себе вдома, але треба бути реалістичними щодо ситуації. Якщо доведеться все ж виїхати, то плани на життя буду коригувати відповідно до цього. Зараз мої діти ростуть і навчаються в Україні, і наразі ставлю собі основною метою дати їм все необхідне, хорошу освіту, а про старість ми з чоловіком будемо думати вже коли діти виростуть.
Чому сеньйору зараз складно знайти роботу?
Не сказала б, що важко, багато залежить від спеціаліста, його досвіду, скілів, рівня англійської, особистості тощо. У мене був кейс, коли я втратила роботу внаслідок процесів по скороченню в компанії, і момент якраз співпав зі зміною на ринку праці (від ринку кандидата змінився до ринку роботодавця). Тоді вакансій для тестувальників було дуже мало, а цікавих і вартих уваги майже не було. Я морально підготувала себе до довгого й виснажливого пошуку роботи, але знайшла проєкт, який припав мені до душі, дуже швидко, за 2 тижні. Вийшло так, що 31 числа у мене закінчився один контракт, а з 1-го почався другий. Тобто формально безробітною я не встигла побути. Але слід зазначити, що я була дуже добре підготовлена до співбесід і вже трохи вмію читати вакансії (а саме те, що пишеться між рядків), тому сконцентрувалась тільки на релевантних мені пропозиціях. До речі, всім раджу економити свій час і не йти на перемовини по вакансіях, щодо яких маєш сумніви.
На початковому етапі завжди пошук роботи найдовший, бо для роботодавців ти — кіт у мішку і їм треба набратись рішучості, щоб дати тобі шанс. Коли вже спеціаліст з досвідом, то він розуміє, що він знає і вміє і також розуміє, який рівень активності і залученості до проєкту від нього очікують. І роботодавці вже зовсім по-іншому дивляться на такого кандидата.
SmallTalk with Senior. Досвідчена Tech-рекрутерка розповідає, чому сеньйорість не вимірюється роками, та про інструменти досягнення найвищих щаблів кар’єри
«Навіть для виробників трун і пам’ятників я писав тексти». Як стати game-тестувальником під час війни: історія колишнього металурга, страховика, копірайтера
34-річний Андрій Зубков під час війни увійшов в IT, докорінно змінивши свою кар'єру і буденне життя. Тепер він QA Engineer у компанії Pingle Game Studio — тестує ігри. А до цього працював на металургійному комбінаті, в страхуванні та навіть копірайтером. Свою історію про вхід в нове життя Андрій розповів dev.ua.
«Я вигоріла настільки, що вже не могла дивитися на комп'ютер». Історія QA-інженерки про великі гроші, безглузді купівлі, вигорання та дауншифтинг
Хмельничанка Олена Шеліна ― айтішниця, яка настільки вигоріла на роботі, що вирішила покинути IT-сферу та докорінно змінити своє життя. За 9 років роботи в IT дівчина пройшла всі ступені кар’єрного зростання, змінила кілька компаній і навіть напрямів. Та прокинувшись одного ранку, вирішила, що більше не зможе виконувати свою роботу якісно. Дівчина переїхала в село, завела господарство та повністю змінила професію. Розповідаємо її історію.
Manual QA з Luxoft Ukraine вже три роки приборкує вітер на воді та кайфує від цього. Ось його історія та поради для тих, хто мріє про море та віндсерфінг
«Навколо IT» — нова рубрика, в якій ми збиратимемо все корисне для життя айтішника, яке не стосується його роботи. Виявляється, у айтішників найрізноманітніші хобі. Ми вже писали про айтішників-бігунів, плавців, художників, музикантів, танцівників, і навіть заводчика собак. Сьогодні розповідаємо про програміста, який навчився приборкувати вітер. 39-річний Сергій Костюченко — Manual QA у Luxoft Ukraine — розповів про своє захоплення віндсерфінгом та можливості займатися цим видом спорту для всіх бажаючих.
«Щойно я почув про тестування, усередині щось йойкнуло». Увійти в IT після першої співбесіди можливо: історія QA-інженера, яка це доводить
30-річний Руслан Долиненко — молодий айтішник, який пишається тим, що знайшов роботу з першого разу. Він отримав офер після першої співбесіди, бо, як вважає сам хлопець, ретельно до неї підготувався. Як увійти в IT, минаючи десятки відгуків на вакансії, і в чому секрет Руслана — у матеріалі.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі
