💳 Trustee Plus — твоя персональна картка європейського банку: 3 хвилини і 10 євро 👉
Марія БровінськаІсторії
28 серпня 2024, 10:16
2024-08-28
«Це може звучати як жарт, але після двох років служби я ставив собі першим завданням перестати говорити нецензурно». Delivery Director у SoftServe про мобілізацію на Львівщині, службу та повернення до цивільного життя
Delivery Director у SoftServe Віктор Герасимов працює в компанії вже майже 10 років. Велика війна змусила IT-менеджера зробити в кар’єрі дворічну перерву — у березні 2022 року Віктора мобілізували. За цей час він пройшов шлях від стрільця-радіотелефоніста до роботи у військах ППО. Та пів року тому повернувся до роботи в улюбленій компанії, проте донині намагається адаптуватися в цивільному житті, адже армія, як каже сам Віктор, змінює всіх, хто туди потрапляє. Віктор розповів свою історію dev.ua. Далі — його пряма мова.
Delivery Director у SoftServe Віктор Герасимов працює в компанії вже майже 10 років. Велика війна змусила IT-менеджера зробити в кар’єрі дворічну перерву — у березні 2022 року Віктора мобілізували. За цей час він пройшов шлях від стрільця-радіотелефоніста до роботи у військах ППО. Та пів року тому повернувся до роботи в улюбленій компанії, проте донині намагається адаптуватися в цивільному житті, адже армія, як каже сам Віктор, змінює всіх, хто туди потрапляє. Віктор розповів свою історію dev.ua. Далі — його пряма мова.
«І „Байрактар“ зможеш запустити?»
Мій шлях у військо досить цікавий, випадковий, можна сказати. Сам я з Харкова, але ще до війни переїхав на Львівщину через роботу над новим напрямом. І війна застала мене тут. Тоді був дуже великий гармидер з обліком приїжджих, тож на початку березня 2022 року я пішов до ТЦК, щоб стати на облік. Я був обмежено придатним, але одразу ж отримав мобілізаційне розпорядження, навіть не відпустили додому речі зібрати.
На той час вибору особливо не було — рандомне розподілення в новий невідомий світ. Потрапив до лав Нацгвардії. А потім було два дні на комплектацію в частині, ще два — навчання на полігоні. Далі — вирушення в пункт постійної дислокації. Основним завданням на початку була охорона державних обʼєктів та обʼєктів критичної інфраструктури, боротьба з диверсантами.
Ми постійно сиділи на валізах, кілька разів майже висувалися чи то до східного кордону, чи до північного, у будь-який момент нас могли повезти куди завгодно. А паралельно вже проходили нормальне навчання, готуючись до ротацій.
Нині я розумію, що певний час дивився на військо крізь рожеві окуляри, сподіваючись, що мій досвід і навички відповідно використають. Насправді ж в армії з цим складніше, переважно тобою треба вкомплектувати порожні посади. Я намагався зрозуміти, як, хто куди нас буде розподіляти. Урешті підполковник, якому вже в частині я розповів про свій досвід і запитав, чим можу бути корисним, посміхнувшись, подивився на мене і трохи зневажливо запитав: «Айтівець він. Що, і „Байрактар“ зможеш запустити?». Я впевнено сказав, що зможу. Так я став стрільцем-радіотелефоністом. Хоча мій досвід зіграв свою роль і згодом на мені вже висіла величезна купа завдань, пов’язаних із комунікацією, з раціями, аеророзвідкою, з логістикою, документацією тощо. Фактично я став довіреною особою свого командира.
Переведення та звільнення
Віктор Герасимов
У серпні 2023 року мене перевели ближче до Львова, і я був залучений на двох напрямах діяльності, зокрема, працював у складі сил ППО. Так я став пильнувати повітряний простір у західних областях.
У якийсь момент я остаточно зрозумів, що в армії мої вміння не використовуються на повну. За плечима я мав великий досвід управління та широке знання технологій. Періодично з’являлися нові посади, зокрема, була можливість долучитись до роботи з міжнародними проєктами, де я ідеально проходив за вимогами, але все ж на неї мене не взяли. Згодом через знайомих на мене вийшло керівництво однієї з бригад, усередині якої треба було трансформувати внутрішні процеси. А ще через деякий час і взагалі зʼявилася можливість перевестися в іншу структуру для роботи вже над IT-проєктами. Проаналізувавши завдання, я зрозумів, що зміг би ефективніше працювати над ними вже як цивільний, поєднуючи їх з основною роботою. Тож я задумався над тим, щоби звільнитися з армії, оскільки я мав усі підстави, тому й звільнили мене відносно швидко — за два тижні.
Життя після армії
Наразі я вже пів року цивільний. Повернувся у SoftServe, щоправда, дещо в іншій ролі та на інші проєкти. Треба віддати належне роботодавцю — усі мобілізовані фахівці мають відчутну підтримку від компанії, насамперед фінансову, також за ними зберігається місце в компанії. І навіть якщо проєкт, на якому працював раніше, завершився, для ветеранів шукають нові можливості.
Нині я продовжую паралельно співпрацювати з мілітарі-проєктами як цивільний, а також адаптуватися до життя поза армією. Знаєте, армія — це місце, де, у порівнянні з іншими структурами, у тебе менше прав: є наказ — і все. Служба змінює людину, особливо якщо не проходив її раніше.
Це може звучати як жарт, але після двох років служби я ставив собі першим завданням перестати говорити нецензурно. Хочеш чи не хочеш, а там більшість твого лексикона — це матюки. Також після повернення з війська досить важко сприймається історія з безтурботністю, пофігізмом частини суспільства, яка поводиться так, ніби війни немає, а також корупція, про яку постійно щось чуєш. І хоча я сам з Харкова, зараз мене надзвичайно тригерить російська мова.
«Найгірше після повернення — не робити нічого»
Віктор Герасимов
Адаптуватися в цивільному житті мені допомагають життєвий досвід, вміння абстрагуватися, медитації й праця. Хоча є річ, яку ще не зміг опанувати, — після армії я став надзвичайно дратівливим. Над цим треба ще, звичайно, працювати, тому я наразі роздумую щодо консультації з психотерапевтом із приводу цього. Тим більше, що SoftServe співпрацює з професійним сервісом психологічної допомоги, через який ветерани та члени їхніх сімей мають змогу безлімітно консультуватися з психологами.
Якщо говорити про те, чого не варто робити, повертаючись із війни в цивільне життя, тут однозначно скажу: найгірше — це не робити нічого, прокрастинувати, не рухатися.
Що може корисного для себе зробити ветеран? По-перше, зайнятися своїм здоров’ям, бо воно майже стовідсотково вже не те, яким було до служби. По-друге, не уникайте фізичної праці, знайдіть заняття до душі, робіть щось — у будинку, на подвір’ї, на городі. По-третє — займіться своїм розвитком: вивчайте нове, поглиблюйтеся в те, що вже знайоме, не стійте на місці. Це дасть поштовх і натхнення робити корисні справи навіть тут, у цивільному світі. Класна річ, яка є в SoftServe, — повна підписка на курси Udemy.
Загалом же ветерани — категорія людей, із якими доведеться навчитись жити в найближчі роки. І нині державі пасувало б мати в цьому напрямі більше стратегічного бізнес-мислення, яке б дало б змогу не тільки створювати та покращувати програми адаптації, але й мати навчальні курси для ветеранів, створювати умови для ведення бізнесу тощо.
«Повернення до цивільного життя було шоком». 4 історії айтівців, які боронили українську землю, і змогли повернутися до роботи в IT + добірка можливостей для ветеранів
«Складно прибрати бажання схопитися за зброю, коли бачиш неправду, зловживання, нахабство». Сповідь айтівця Sigma Software, який повернувся з фронту в IT і намагається адаптуватися до цивільного життя
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Що це за машини та як вони працюють
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Імовірно, 7 таких транспортних засобів прибудуть до України до кінця цього року, вони призначені для евакуації поранених. Інші очікуються у 2023 році — їх будуть використовувати для очищення доріг. Нагадуємо, що це за зброя і що вона вміє.
Атлас зброї: Німеччина передає захисникам чергові MARS II. Які ще РСЗВ отримала Україна від західних партнерів та як вони працюють
Федеральне міністерство оборони Німеччини повідомило у Twitter, що у найближчі кілька тижнів Україні будуть передані чергові системи залпового вогню MARS II.
Раніше ми розповідали про те, які РСЗВ партнери надіслали на допомогу українським воїнам. Нагадуємо про це знову.
(Текст від 26 липня)
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
Дмитро Томчук повідомив, що найлегші та найменші ударні дрони PUNISHER, які не мають аналогів у світі, тепер коштують $70 000. Виробник додав у комплекс ще одного безпілотника, і тепер їх там два. Дмитро пише, що Юлія Черешня та Павло Харузов зібрали на комплекс більше 1,3 млн грн.
Раніше він розповів журналісту dev.ua, що вміють ці «пташки», та чому саме вони можуть переламати хід війни на користь України.
(текст від 1 червня 2022 року)
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
Серед списку допомоги, яку пропонує Пентагон, є дрони-камікадзе Switchblade 600, які офіційний Київ просив передати раніше.
Контракт на дослідження та розробку для 10 дронів SwitchBlade 600 виробника Aerovironment, очікується протягом наступних 30 днів, заявила прес-секретар Пентагона Джессіка Максвелл в електронному листі до News Defense.
Ми зібрали список дронів, які використовують українці проти ворога, в тому числі і подробиці про Switchblade 600.
(текст від 17 травня 2022)
