Дослідники штучного інтелекту та соціальних медіа провели експеримент з метою покращити соціальні мережі для користувачів. Вони використали моделі ШІ, щоб з’ясувати, чи можливо утримати соцмережі від сегментування на інформаційні бульбашки, сповнені гніву та тупості. Результат вийшов невтішний.
Дослідники штучного інтелекту та соціальних медіа провели експеримент з метою покращити соціальні мережі для користувачів. Вони використали моделі ШІ, щоб з’ясувати, чи можливо утримати соцмережі від сегментування на інформаційні бульбашки, сповнені гніву та тупості. Результат вийшов невтішний.
Експеримент проводили вчені з Амстердамського університету — дослідник ШІ та соцмереж Петтер Торнберг та науковий співробітник Майк Ларуій. Вони змоделювали соціальну медіаплатформу, яка була повністю населена чат-ботами зі штучним інтелектом, що працювали на базі великої мовної моделі GPT-4o від OpenAI, повідомляє Futurism з посиланням на Ars Technica.
Науковці випробували шість конкретних стратегій втручання, які мали б запобігти перетворення соцмережі на окремі інформаційні бульбашки. Серед методів був перехід на хронологічну стрічку новин, підсилення різноманітних поглядів, приховування соціальних статистичних даних, таких як кількість підписників, та видалення описів акаунтів (біо).
Повідомляється, що жодна з цих стратегій не дала задовільних результатів, і лише деякі з них показали незначний ефект. Деякі з них подіяли навпаки й зробили ситуацію ще гіршою. Наприклад, упорядкування новинної стрічки в хронологічному порядку зменшило нерівність уваги, але вивело екстремальний контент на перше місце.
Цей невтішний результат демонструє, що прагнення компаній створити «цифрову міську площу», про яку говорив Ілон Маск, де всі користувачі мирно співіснують, може бути нездійсненною утопією. А соціальні медіаплатформи в поточному форматі можуть бути приречені на перетворення у «сильно поляризований розсадник екстремістських поглядів».
«Чи можемо ми визначити, як поліпшити соціальні медіа та створити онлайн-простори, які насправді відповідають тим раннім обіцянкам про створення публічної сфери, де ми можемо конструктивно обговорювати та дебатувати політику?» — запитав Торнберг Ars.
Петтер Торнберг визнає, що використання штучного інтелекту в експерименті не є «ідеальним рішенням» через «всілякі упередження та обмеження». Однак ця технологія може «більш правдоподібно відображати людську поведінку». За його словами, не лише певні елементи контенту призводять до сильної поляризації онлайн-спільнот.
Він додав, що токсичний контент «також формує мережеві структури» і це «впливає на те, який контент ви бачите, що призводить до утворення токсичної мережі». В результаті виникає «екстремальна нерівність уваги», коли невелика меншість публікацій отримує найбільшу видимість.
«Ми вже бачимо багато діячів, які, спираючись на монетизацію таких платформ, як X (Twitter), використовують штучний інтелект для створення контенту, щоб лише максимізувати увагу. Тож дезінформація, часто сильно поляризована інформація, — у міру того, як моделі штучного інтелекту стають все потужнішими, такий контент буде переважати», — сказав Торнберг.
На його думку, традиційні моделі соціальних медіа навряд чи виживуть у таких умовах.
