На формі DOU працівники IT-індустрії обговорюют ь цікаву тему — питання на співбесіді, які можна назвати найгірними. Dev.ua обрав 20 найяскравіших відповідей.
Третій курс університету, друга співбесіда в житті. PM питає: «Чи не буде моя мама їй дзвонити й питати, чого я не на парах?».
Інша співбесіда в той же період — якась контора, що займається фільтрами для води, вирішує відкривати айті відділ і писати CRM систему. Заходить HR, дає роздруківку на пару листків з якимось кодом на ангулярі і каже, що у мене є 20 хвилин. Після прийшла і звіряла відповіді по іншому листочку.
«Вы что, читаете ответы?»
- Чи не хочете ви купити квартиру?
- Звісно хочу.
- В нас немає таких зарплат, щоб купувати квартири в Києві!
Там же:
- Ви бачили мою машину?
- Ні.
- Ну Слава богу!
«Живете з хлопцем разом? А якщо ви у декрет підете?»
SoftServe, 2018 рік.
«Яке ваше ставлення до того, що ваш керівник кричить на вас?»
2021 рік. Навіть офер зробили.
Задали питання: «Чому в Україні в проєктах так багато дурних програмістів?» Я так і не зрозумів, тролінг це чи ні.
1. Ваша сексуальна орієнтація? (але всі вважають свою нормальною).
2. Чи перебуваєте в секті? (ніхто не вважає свою секту сектою)
Мене колись на співбесіді на джуна просили протестувати космічний олівець — типу олівець, в якого немає форми, кольору, щось неіснуюче. З таким же успіхом можна попросити людину зробити сальто чи заспівати — корисність та сенс таких дій буде приблизно така ж для оцінки кандидата, як вигадувати треш про космічні олівці.
На тій же співбесіді лід розповідав, що вони пишуть тесткейси російською. Якось запам’яталось.
Потім була інша джунівська співбесіда, де якийсь стрьомний чувак у затяганій футболці та з кінським хвостом почав мене заганяти питаннями по вінді та лінуксу, типу які знаєш команди, як користуватися, як зробити те і се. При цьому на будь-які відповіді презирливо хмикав і відповідав щось у стилі — ну ясна-панятна, нічого не знаєш. Дав якесь завдання на листочку, яке не дав дописати, потім майже вирвав з рук і практично не дивився. Сподіваюсь це створіння якось вже вилікувало свої комплекси і не чухає своє чсв за рахунок джунів.
Чи є у вас родичі у СБУ? В одній конторі орендувала дві кімнати в адмінбудівлі якогось заводу на видубичах
Два собеси в Luxoft поспіль, і на кожному перше, швидке питання: 2 в 8-му ступені?! Тут просто вони були поспіль і у різних командах одного міста.
У мене був кейс, коли на співбесіду до нас прийшов чувак, який проводив мені співбесіду (в іншій конторі) три роки тому. «А я тебе знаю, ти ж у нас на співбесіді була». Він сеньорніше мене — тож ясно, що пройшов.
P. S. Ну Харків то таке IT-село, де всі всих вже знають.
На першій співбесіді, перше питання ейчара:
- Що ви можете розповісти про нашу компанію?
- 0_о, не знаю, я думав ви мені розповісте, з того що я побачив на вашому сайті, ваша компанія займається «тим-то тим-то».
- Як? Ви не можете мені розповісти про нашу компанію? Ви погано підготувалися, ви нам не підходите.
Шукав роботу на позицію джуна embedded developer після закінчення університету, маючи при цьому трохи досвіду в іншій компанії. Основне направлення С та базово C++, мікроконтроллери. Спілкуюсь з ейчаром, кажу все як є, ніякого Linux, англійська хромає але на документацію якось вистачає. Після спілкування, вона мені каже, що моє резюме передивився техспеціаліст і готовий зі мною поспілкуватися.
Ще раз уточюю, чи підходжу я їм, вона каже: так все ок, англійська та Linux не критичні. Добре думаю, може попаду в гарну компанію. На спілкувані з тех спеціалістом розмова почалась англійською, після чого він почав крутити носом на мій рівень знань та зневажливо ставитись до мене, перейшов до питання про Linux, та сказав, який я embedded, якщо не знаю розробку в Linux, тобто про те, що ембедери також займаються мікроконтролерами чи FPGA, він, мабуть, був не в курсі.
Розумію що то мабуть був разовий випадок але осадок такий, що вирішив більше з цією компанією ніяких справ не мати.
Далі в пошуках на вакансію джуна embedded developer.
В іншій компанії ейчар, що зі мною спілкувалася, захворіла, і я вже спілкувався з іншим ейчаром. Ейчар зневажливим тоном.
- А що це ви так, слюсар, електромонтажник, налагоджувальник КІПіА, це взагалі що таке? А потім программіст? Ні, у нас поважна компанія, з бездоганною репутацією, ви нам не підходите.
Питали, чи я в стосунках. Відповіла, що так. «А одружуватися будете?». Відповіла, що ні. Мене взяли, а через три місяці я вийшла заміж. Хоча на співбесіді я дійсно ще не знала, що буде пропозиція руки і серця. В іншу компанію ходила на співбесіду вже після декретної відпустки і до звичних питань про сімейний статус додалися пункти про нянь, бабусь, а також бажання ще народити дитину.
Був випадок навіть не з питанням, а цілою низкою питань. Шукав я собі робору програмістом на C++ років 16 назад, і в одній компанії видали мені листок з близко 40-50 питань на визначення психотипу людини. Питання у листку були самі різноманітні, типу «з якою твариною ви себе асоціюєте і чому» і т. д. На це все дали мені близько 40 хв. Після того, як заповнив цю анкету, сказали що співбесіда закінчена і вони зі мною зв’яжуться. Звісно ніхто не набрав і не зв’язався. Мабуть мій психологічний портрет не підійшов начальству тієї фірми.
- Хто твої батьки?
- Скільки годин після роботи ти витрачаєш на виховання?
- Чим ти пишаєшся на минулому проєкті?
- Оціни минулу команду по 10 бальній шкалі.
- Ви сказали, що хочете ЗП Х. У вас є діти?
- Ні.
- А навіщо вам тоді така купа грошей?
Реальні питання на співбесіді:
- Якби ви були президентом України, щоб ви змінили?
- Так ви вчилися дайвінгу в тому басейні? Він же брудний, навіщо ви туди ходили?
Ну і в такому руслі все інтервʼю. Це була співбесіда з ПМом вже після проходження техінтервʼю. А на тех інтерв’ю просто три години штурмували всіма важливими питаннями. Офер не дали, в наступні роки декілька разів ще звали туди на співбесіду, але ні, дякую.
Співбесіда в Life на Оракл-девелопера.
- Ви знаєте, хто власник нашої компанії? Можете сказати його ім’я та по-батькові?
- Скажіть, які ваші очікування по зарплаті.
— Але ж я вказав це в вашій формі опитування.
— Ми хочемо, щоб ви це сказали вголос.Пізніше, коли я побачив, що питання взагалі кудись не туди йдуть, виявилось, що то була співбесіда в службу підтримки.
Середина 2000-х. співбесіда у багатокімнатній квартирі у новобудові, переробленій під офіс, у районі вокзалу (Київ). Півтори години заповнюю різні тести, які нагадали мені проходження психолога під час вступу до академії СБУ. Потім приходить хлопчисько, ставить пару технічних питань, каже «а ти шариш» і йде. Повертається «психолог», розсипає на столі купу мотлоху, потім збирає і просить перерахувати все, що я запам’ятав. У відповідь я питаю, коли ж буде співбесіда власне? Психолог зітхає і відповідає: «начальник просто поїхав, а співбесіду нам провести треба». Встав і пішов. Багато думав. Вакансія, якщо що, була сісадмінська.
А взагалі я з нетерпінням чекаю співбесід ПІСЛЯ (Перемоги — Ред.):
- Чому ви пішли з попереднього місця роботи? — Війна закінчилась?
- Перерахуйте ваші досягнення на минулому місці. — У дохлих кацапах?
- Чому ви обрали саме нашу компанію? — Після ДШВя готовий на будь-які авантюри.
- Як ви вирішували конфліктні ситуації в колективі? — Добрим словом та пістолетом…
1. Який був середній бал в шкільному атестаті?
2. Тобі вже 30, що далі плануєш робити, програмувати?
(Тільки на співбесідах в Україні таке чув, в Європі ні).
