Хочете будувати кар’єру в Data Science та AI? Vodafone Big Data Lab відкриває новий набір —>
Тарас КозаковВійна
19 листопада 2026, 11:05
2026-11-19
Українці створили енциклопедію російської окупаційної політики на Python і автоматизували її наповнення за допомогою AI-агентів
Українська команда розробила онлайн-енциклопедію «Лакузи», яка систематизує інформацію про людей, чиї дії, за оцінкою авторів проєкту, сприяють російській імперській та колоніальній політиці на тимчасово окупованих територіях України. У базі вже понад 2200 досьє. Для роботи з таким обсягом інформації команда використала Python, MkDocs і статичну генерацію сайту, а частину процесів наповнення автоматизувала за допомогою AI-агентів.
Українська команда розробила онлайн-енциклопедію «Лакузи», яка систематизує інформацію про людей, чиї дії, за оцінкою авторів проєкту, сприяють російській імперській та колоніальній політиці на тимчасово окупованих територіях України. У базі вже понад 2200 досьє. Для роботи з таким обсягом інформації команда використала Python, MkDocs і статичну генерацію сайту, а частину процесів наповнення автоматизувала за допомогою AI-агентів.
Про технічну архітектуру та принципи роботи проєкту розповів dev.ua Василь Симонімус, який відповідає за архітектуру бази знань, технічну реалізацію й автоматизацію. За його словами, «Лакузи» створили, щоб збирати та систематизувати інформацію з відкритих джерел про людей, які з 2014 року сприяють реалізації російської окупаційної політики в Україні.
Хто створив «Лакузи» і що потрапляє до енциклопедії
Автор ідеї та керівник проєкту — Сергій Мокренюк, ветеран російсько-української війни, юрист, представник Крайової Ради Українців Криму та дослідник інструментів російської окупаційної політики. За пошук і верифікацію джерел відповідає Андрій Щекун — колишній політв’язень Кремля та експерт у сфері збереження української ідентичності. Технічну частину веде Vasyl SYMONYMUS.
Команда пояснює, що не додає людей до бази лише через громадянство, професію чи факт проживання на окупованій території. Кожне досьє має ґрунтуватися на конкретних діях людини та їхніх наслідках. Оцінку автори проєкту проводять у межах Закону України № 3005-IX «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
Матеріали збирають із публічних джерел: судових рішень, державних реєстрів, медіа та документальних свідчень. Досьє розподілені за дев’ятьма напрямами: освіта, релігія, культура, медіа, апарат примусу, окупаційна влада, мілітаризація, економіка та окупаційні вибори. Одна людина може належати до кількох категорій.
У проєкті також описані правила видалення та оновлення інформації. За правилами команди, досьє можуть видалити, якщо першоджерело або всі джерела, на які воно спирається, офіційно спростують оприлюднені відомості. Окремо передбачена можливість позначити реабілітацію людини — зокрема, у разі значного фінансового внеску на допомогу ЗСУ або офіційно підтвердженої допомоги українським спецслужбам. У такому випадку досьє залишається в енциклопедії, але отримує відповідне сповіщення.
Автори наголошують, що зібрані матеріали мають інформувати суспільство та стати підґрунтям для майбутньої правової оцінки компетентними органами. Тобто наявність досьє в енциклопедії сама по собі не є судовим рішенням чи встановленням вини людини.
Чому замість CMS команда обрала статичний сайт
Для технічної основи «Лакузи» команда не стала використовувати класичну CMS із базою даних, адмінпанеллю та динамічним бекендом. Натомість побудувала сайт на принципі Knowledge-Base-as-Code — коли інформація зберігається у вигляді файлів, а сайт генерується з них автоматично.
Основний стек — Python, генератор статичних сайтів MkDocs і тема Material. Їх доповнюють власні Python-хуки, шаблони та клієнтські скрипти.
Кожне досьє — окремий Markdown-файл із YAML-метаданими. Історію його змін команда відстежує через Git: можна побачити, хто, коли й на підставі якого джерела додав або оновив інформацію.
Такий підхід, пояснює технічний представник проєкту, дає кілька переваг. У робочій версії сайту немає SQL-бази, системи авторизації чи динамічних ендпоінтів, які могли б стати додатковими точками для атак. Водночас усю базу можна зберігати й переносити як звичайні текстові файли, не прив’язуючись до конкретного постачальника інфраструктури.
Команда також розділила публічні досьє та внутрішні матеріали OSINT-досліджень. У репозиторії є окремі директорії для опублікованих сторінок, первинних джерел, вхідних матеріалів і внутрішніх архівів. Службові файли виключені з фінальної збірки сайту, тому не мають публікуватися як вебсторінки чи потрапляти до пошукового індексу.
З міркувань безпеки команда не розкриває, де саме розміщений сайт, які сервери та провайдери використовує і як організований процес розгортання.
Як AI-агенти допомагають наповнювати базу
Окремий виклик для енциклопедії з тисячами досьє — перенесення інформації з відкритих джерел у структурований формат. Щоб зменшити обсяг ручної роботи, команда побудувала агентський пайплайн безпосередньо в репозиторії проєкту.
Для нього розробили набір інструкцій і спеціалізованих навичок. Наприклад, ingest відповідає за розбір джерела, вилучення фактів і формування досьє; naming— за правила транслітерації та іменування; linter— за перевірку цілісності бази.
За задумом команди, AI-агент працює з первинними матеріалами, але не може самостійно вигадувати факти або змінювати історичні логи. Зміни вносяться у форматі, який можна перевірити через Git diff — тобто порівняти, що саме було додано або змінено.
Розробники також покрили автоматичними тестами на Python і Node.js ключові компоненти сайту: хуки, шаблони, SEO, редіректор і пошуковий індекс. Зокрема, тестують роботу пошукового механізму після збирання сайту.
Ще одна технічна особливість — пошук за різними варіантами написання імен. У досьє зберігають українське написання ПІБ, російськомовний оригінал та альтернативні форми. Під час генерації сайту ці варіанти додаються до пошукового індексу, щоб користувач міг знайти людину незалежно від мови запиту.
Для кожного досьє також автоматично формуються SEO-опис, картки для поширення в соціальних мережах та структуровані метадані Person JSON-LD.
Сайт адаптували для людей із порушеннями зору та моторики
Окрему увагу команда приділила цифровій доступності. За словами розробника, сайт приводили у відповідність до ДСТУ EN 301 549:2022 та критеріїв WCAG 2.1 рівня AA.
Серед реалізованих рішень — повна навігація клавіатурою, можливість перейти безпосередньо до основного вмісту, перевірена контрастність у світлій і темній темах, семантична розмітка та коректні мовні атрибути для екранних читачів. Шрифти зберігаються локально, а користувачам не нав’язують таймери, які неможливо зупинити.
«Лакузи» розвивають як відкриту базу знань, до якої можна долучатися через пошук і надання перевірених публічних джерел. Команда закликає повідомляти про матеріали щодо діячів окупаційної політики, які можуть доповнити енциклопедію.
«Моя робота — ставити задачі Claude Code, а він робить усе сам». Батько-айтівець за вихідні створив для сина AI-сервіс, який вигадує нові моделі LEGO. Тепер він отримує органічний трафік із Google і має в колекції фігурки Зеленського і Світоліної
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Що це за машини та як вони працюють
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Імовірно, 7 таких транспортних засобів прибудуть до України до кінця цього року, вони призначені для евакуації поранених. Інші очікуються у 2023 році — їх будуть використовувати для очищення доріг. Нагадуємо, що це за зброя і що вона вміє.
Атлас зброї: Німеччина передає захисникам чергові MARS II. Які ще РСЗВ отримала Україна від західних партнерів та як вони працюють
Федеральне міністерство оборони Німеччини повідомило у Twitter, що у найближчі кілька тижнів Україні будуть передані чергові системи залпового вогню MARS II.
Раніше ми розповідали про те, які РСЗВ партнери надіслали на допомогу українським воїнам. Нагадуємо про це знову.
(Текст від 26 липня)
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
Дмитро Томчук повідомив, що найлегші та найменші ударні дрони PUNISHER, які не мають аналогів у світі, тепер коштують $70 000. Виробник додав у комплекс ще одного безпілотника, і тепер їх там два. Дмитро пише, що Юлія Черешня та Павло Харузов зібрали на комплекс більше 1,3 млн грн.
Раніше він розповів журналісту dev.ua, що вміють ці «пташки», та чому саме вони можуть переламати хід війни на користь України.
(текст від 1 червня 2022 року)
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
Серед списку допомоги, яку пропонує Пентагон, є дрони-камікадзе Switchblade 600, які офіційний Київ просив передати раніше.
Контракт на дослідження та розробку для 10 дронів SwitchBlade 600 виробника Aerovironment, очікується протягом наступних 30 днів, заявила прес-секретар Пентагона Джессіка Максвелл в електронному листі до News Defense.
Ми зібрали список дронів, які використовують українці проти ворога, в тому числі і подробиці про Switchblade 600.
(текст від 17 травня 2022)