Український стартап представив тактичний безпілотний комплекс SH-2. Головна конкурентна перевага пташки — вартість. Завдяки використанню готових комерційних компонентів, дрон коштує в кілька разів дешевше за старші аналоги.
Український стартап представив тактичний безпілотний комплекс SH-2. Головна конкурентна перевага пташки — вартість. Завдяки використанню готових комерційних компонентів, дрон коштує в кілька разів дешевше за старші аналоги.
Час польоту апарата сягає трьох годин, що дозволяє проводити тривалі розвідувальні місії. Дальність роботи — до 60 км, із резервними каналами для стійкої роботи в умовах радіоелектронної боротьби, повідомив представник компанії «Мілітарному».
Камера дрона — гіростабілізована з 30-кратним оптичним і 140-кратним гібридним зумом.
Запуск здійснюється вручну — з рук, без додаткових установок. Вага апарата — близько 10 кг. Посадка відбувається методом приземлення на живіт, без використання парашута.
Дрон не залежить від GPS: він оснащений власною інтерактивною системою навігації, яка дозволяє повернення до заданої точки у разі втрати керування.
Автопілот — комерційний, адаптований під військові потреби. Він дозволяє прокладати маршрут по точках, а також коригувати швидкість і висоту в реальному часі. Крейсерська швидкість — близько 19 м/с, максимальна — до 30 м/с. Робоча висота — 3–3.5 км. Апарат стійкий до поривів вітру до 17 м/с.
Система зв’язку включає три типи каналів, телеметрія передається через низькочастотний канал, адаптований для польових умов. Відео транслюється через власну цифрову систему — дві зашифровані потокові трансляції у високій якості (1060p).
Для ефективного розгортання рекомендовано екіпаж із трьох операторів. Стандартний курс навчання триває три тижні для новачків і 1–2 тижні для тих, хто має суміжний досвід. Рівень автоматизації високий — ручне керування потрібне переважно під час посадки.
Наразі частка українських комплектуючих невелика, але розробники планують збільшити локалізацію — зокрема, виробництво моторів, електроніки та оптики. Поточні виробничі потужності обмежені — менше ніж 100 одиниць на рік.
Апарат уже постачається в окремі бойові підрозділи. У планах — збільшення локалізації, автоматизація посадки, а також подальше вдосконалення сенсорів і систем зв’язку.
