«Я надзвичайно кайфонув, бо у нас грали всі на полі. Всі мали змогу відчути, що вони можуть. Я закинув свій перший м’яч і радів, як дитина», ― розповідає ветеран Тарас Ковалик, що взяв у часть в других змаганнях серед ветеранів з баскетболу на кріслах колісних.
«Я надзвичайно кайфонув, бо у нас грали всі на полі. Всі мали змогу відчути, що вони можуть. Я закинув свій перший м’яч і радів, як дитина», ― розповідає ветеран Тарас Ковалик, що взяв у часть в других змаганнях серед ветеранів з баскетболу на кріслах колісних.
Тарас ― один з 120 ветеранів, які на початку травня взяли участь у всеукраїнських змаганнях «ГАРТ» з баскетболу на кріслах колісних — проєкт, який демонструє, як спорт може працювати як реальний механізм адаптації.
Тоді в самому центрі Львова — на майданчику біля Порохової вежі «На Валах» — глядачі, які прийшли подивитися на показовий баскетбольний матч на кріслах колісних, самі отримали змогу сісти в крісла колісні і поїхали на майданчик. Гості, серед яких спортсмени, інфлюенсери, випадкові перехожі — хотіли спробувати закинути м’яч, сидячи у спортивному кріслі колісному. Ветеранські змагання організував центр ініціатив «Повернись живим» спільно з Міністерством у справах ветеранів України. Провести захід вдалося за підтримки програми MATRA Королівства Нідерландів в Україні, а також генерального партнера ІТ-компанії EPAM Україна.
Скелетоніст Владислав Гераскевич, стендап-коміки Вадим Дзюнько, Олег Лузанов і Богдан Вахнич, блогерка Марія Паньків приїхали як запрошені гості, але швидко перетворилися на учасників. Глядачі на трибунах кричали, сміялися, вболівали. Ветерани ж отримали свою порцію підтримки та дофаміну, на кілька днів ставши героями неймовірної спортивної пригоди.
Показовий матч — це лише початок великого етапу. Одразу після її завершення розпочався 5-денний тренувальний табір — спеціалізована програма, спрямована на відновлення здоров’я, адаптацію та соціалізацію учасників через спорт для ветеранів/ок. А підсумком табору стали всеукраїнські змагання. Розповідаємо, як це було.
Баскетбол на кріслах колісних створили у 1946 році — як інструмент адаптації для поранених ветеранів Другої світової у США. За вісімдесят років накопичилася серйозна доказова база: цей вид спорту покращує м’язову силу і витривалість, знижує рівень тривожності і депресії, формує соціальні зв’язки. Не реабілітація в медичному розумінні — адаптація. Повернення до цивільного життя через рух, команду і азарт.
4 травня 38 учасників заїхали в табір. Більшість із них ніколи не сідали в спортивне крісло колісне — і вже за кілька днів мали виступити на всеукраїнських змаганнях.
Програма — інтенсивна: тренування під керівництвом досвідчених тренерів і представників національних ветеранських збірних, заняття під наглядом фізіотерапевтів і реабілітологів, які були поруч усі п’ять днів.
Але організатори розуміли: просто тренувань недостатньо. Між заняттями для учасників табору були доступні стрільба з лука, плавання, веслування на тренажерах, перегляди фільмів, майстер-класи, турніри з боча. Також ветерани мали окрему мандрівку до історико-культурного комплексу «Тустань» — бо адаптація через спорт ― це не лише про фізичну форму, а про повернення до повноцінного життя.
Кожен учасник міг приїхати з двома рідними чи друзями — організатори забезпечили їм безкоштовне житло і харчування. Саме тут — у цій деталі — і є вся ідея проєкту: повертатися до цивільного життя не самому, а разом з близькими.
А потім відбулися змагання. 9–10 травня до учасників табору приєдналися досвідчені гравці з усієї України. Для понад 100 ветеранів, розділених на 12 команд, організатори передбачили дві окремі турнірні сітки — для новачків і для досвідчених, щоб умови були рівними і справедливими.
У категорії Pro у фіналі зійшлися «Титани Львів» і «Вільні воїни City» з Одеси. Перемогли львів’яни. А в сітці аматорів перемогла команда «Гарт Відваги». Медалі вручали особливі гості — діти загиблих героїв.
«Вчора я вперше спробував баскетбол на кріслах колісних — і це просто „вау“. І справа не лише в емоціях від гри, а в тому, як ми взаємодіємо і підтримуємо одне одного. Після поранення важливо не втратити себе й знайти своє коло людей. Цей захід якраз про це», ― ділиться враженнями Андрій Козупиця із Сум, який баскетбол на кріслах колісних спробував уперше — і поїде додому з золотом
Перед виходом на майданчик дружина і син ветерана тримали плакат: «Татку, ти найкращий». «Це дуже сильно зарядило», — каже він. Вже домовилися з хлопцями: на наступні змагання їдуть тією ж командою.
Рік тому перші змагання зібрали 8 команд і 66 учасників. Цього року у Львові — 12 команд і понад 100 учасників. «Це не просто цифра, це понад 100 конкретних прикладів того, як адаптивний спорт стає потужним інструментом на шляху відновлення», — каже Ігор Крицак, керівник проєкту «ГАРТ» Центру ініціатив «Повернись живим». Масштаб зростає не тому, що організатори більше рекламують. А тому, що учасники повертаються і приводять інших.
«Проєкт „ГАРТ“ — це про побудову дієвого механізму повернення захисників до цивільного життя через інструменти спорту», — каже Крицак. — «Тут ветерани відчувають плече побратима, азарт перемоги і, найголовніше, підтримку громади. Ветеранська політика сьогодні — це передусім про гідність і створення нових можливостей для кожного, хто захищав Україну».
Те, що описує Крицак, підтверджують цифри. Аналітичний відділ «Повернись живим» дослідив вплив спортивних таборів на учасників — дослідження «Коло своїх» охопило три табори і 98 ветеранів упродовж 2025 року. Рівень задоволеності життям на таборі з баскетболу зріс із 7,9 до 8,5 балів. Середній рівень дистресу знизився з 14 до 10,8. Частка тих, хто вважає себе щасливою людиною, зросла з 69% до 83%. Показник соціальної ізоляції — «важко приєднатися до групи цивільних друзів» — знизився. 48% учасників до табору ніколи не займалися адаптивним спортом. Після — 100% сказали, що планують залишити спорт у своєму житті. Готовність рекомендувати участь побратимам — 9,6 із 10.
Щоб ці змагання відбулися вперше — рік тому в Києві — потрібен був хтось, хто повірить в ініціативу. EPAM стала однією з перших IT-компаній, яка допомогла «Повернись живим» організувати масштабні змагання — виділила кошти на організацію і придбання спеціальних спортивних крісел колісних із Британії. Це стало прикладом: після баскетбольного турніру вдалося організувати змагання з регбі вже з новими спонсорами. За два роки EPAM виділила на ветеранський спорт майже 5,5 млн грн. І для компанії це не абстрактна корпоративна відповідальність — це особисте. Більш ніж 600 спеціалістів компанії зараз у лавах ЗСУ. Понад 90 вже повернулися і працюють на своїх проєктах.
«Тема адаптації ветеранів нам добре знайома — частина наших мобілізованих колег вже повернулася до роботи», — каже Андрій Трофімов, керівник західноукраїнської локації EPAM Україна. — «Ми розуміємо цінність проєктів, які мають реальний вплив на життя ветеранів. Ветеранський спорт в Україні тільки формується — і ми відчуваємо відповідальність долучитися до закладання його основ. Цього року кількість учасників зросла до 120. Це найкращий доказ того, що ми разом робимо справу, яка дійсно потрібна».
Андрій Козупиця вже домовився з хлопцями про наступні змагання. А «ГАРТ» готує черговий майданчик для спортивних зборів.
Коментар прихований за порушення правил коментування.