«Сучасний defense tech — не радянський завод». CEO Wiy Drones — про майбутнє DefTech, дефіцит інженерів і AI
Наступна технологічна перевага у війні може визначатися не кількістю техніки, а швидкістю, з якою її вдається створювати й адаптувати. Автономні системи, AI, безпілотні платформи та автоматизовані системи управління вже змінюють характер бойових дій. Водночас за всіма цими технологіями стоїть гострий дефіцит людей — інженерів, розробників і виробничих спеціалістів, здатних перетворювати ідеї на рішення, що працюють у реальних умовах.
У новому матеріалі серії «7 запитань до DefTech CEO» — CEO Wiy Drones, який з міркувань безпеки не розголошує свого імені. Говоримо про те, чого найбільше бракує українському miltech, які спеціалісти зараз найдефіцитніші та чому самі виробничі процеси можуть бути важливішими за гучні AI-рішення.
Наступна технологічна перевага у війні може визначатися не кількістю техніки, а швидкістю, з якою її вдається створювати й адаптувати. Автономні системи, AI, безпілотні платформи та автоматизовані системи управління вже змінюють характер бойових дій. Водночас за всіма цими технологіями стоїть гострий дефіцит людей — інженерів, розробників і виробничих спеціалістів, здатних перетворювати ідеї на рішення, що працюють у реальних умовах.
У новому матеріалі серії «7 запитань до DefTech CEO» — CEO Wiy Drones, який з міркувань безпеки не розголошує свого імені. Говоримо про те, чого найбільше бракує українському miltech, які спеціалісти зараз найдефіцитніші та чому самі виробничі процеси можуть бути важливішими за гучні AI-рішення.
— Яка найбільша проблема українського miltech зараз?
Найбільший виклик — масштабування виробництва та нестача спеціалістів із практичним engineering-досвідом. Індустрія росте значно швидше, ніж ринок встигає готувати кадри.
— Яку технологію сьогодні переоцінюють? А що недооцінене?
Часто переоцінюють «універсальні AI-рішення», які нібито можуть повністю замінити складну інженерну роботу. Без якісних даних, hardware та досвіду інтеграції AI не працює як магічна кнопка.
Недооціненими залишаються: — виробничі процеси — логістичні напрямки — відділи розробки — системна інтеграція
Саме ці напрями часто визначають ефективність продукту в реальних умовах.
— Кого найважче наймати?
Найскладніше знайти embedded engineers; пілотів hardware engineers; CV/AI engineers із практичним досвідом; виробничих спеціалістів із високою швидкістю адаптації.
— Які навички сьогодні найцінніші?
Найцінніше системне мислення; здатність швидко вчитись; робота в умовах невизначеності; практичний досвід та відповідальність за результат.
— Що цивільний IT неправильно розуміє про miltech?
Багато людей з класичного IT досі уявляють miltech як щось дуже старе, повільне і забюрократизоване — умовно «радянський завод», де все працює через папери, довгі погодження та застарілі технології. Насправді сучасний defense tech виглядає зовсім інакше.
Сьогодні це одна з найшвидших і найдинамічніших технологічних сфер в Україні. Тут рішення часто ухвалюються дуже швидко, команди працюють напряму одна з одною, а розробка продуктів відбувається в максимально короткі терміни. Через реальні потреби фронту компанії не можуть дозволити собі місяцями погоджувати кожен крок чи витрачати час на зайві процеси.
Також багато хто помилково думає, що оборонна сфера — це лише про виробництво техніки та роботу із «залізом». Насправді зараз величезна частина роботи пов’язана саме з програмуванням, автоматизацією, аналізом даних, навігацією, системами зв’язку, розпізнаванням об’єктів, безпілотними системами та штучним інтелектом.
Ще один поширений міф — що в таких компаніях немає сучасних підходів до роботи. Але більшість команд уже давно використовують сучасні системи управління завданнями, автоматизовані процеси розробки та тестування, швидке створення прототипів і інструменти штучного інтелекту для пришвидшення роботи.
І головне — тут людина значно ближче до результату своєї праці. Ти бачиш не просто нову функцію в програмі, а реальний продукт, який використовується на практиці та допомагає вирішувати конкретні задачі.
— Якою буде війна через 2–3 роки?
Через 2–3 роки війна стане ще більш технологічною. Уже зараз видно, що вирішальну роль починає відігравати не лише кількість техніки чи людей, а швидкість впровадження нових рішень, автоматизація та здатність швидко адаптуватися до змін на полі бою.
Ми побачимо ще більшу роль: — автономних систем; — безпілотних платформ; — штучного інтелекту; — систем розпізнавання та аналізу інформації; — засобів радіоелектронної боротьби; — автоматизованих систем управління; — дешевих масових технологічних рішень, які можна швидко виробляти та масштабувати.
Технології розвиваються настільки швидко, що перевагу отримуватиме не той, у кого просто більше ресурсів, а той, хто швидше навчається, швидше змінює підходи та швидше вдосконалює свої продукти.
Також дуже зміниться роль інженерів та технічних спеціалістів. Війна дедалі більше залежить від програмування, зв’язку, автоматизації, аналізу даних, навігації та виробництва. Велику роль уже зараз відіграють не лише військові, а й розробники, інженери, оператори, виробничі команди та спеціалісти зі штучного інтелекту.
Ще одна важлива зміна — швидкість циклу розробки. Якщо раніше створення нового рішення могло тривати роками, то зараз продукти змінюються буквально щотижня на основі реального досвіду використання. Компанії, які можуть швидко тестувати, оновлювати та масштабувати свої рішення, матимуть найбільшу перевагу.
Майбутня війна — це війна технологій, швидкості рішень та здатності постійно адаптуватися до нових викликів.
— Що б ви хотіли сказати IT-фахівцям, які вагаються йти в deftech?
Багато спеціалістів вагаються, тому що не до кінця розуміють, як виглядає робота всередині оборонних компаній. Комусь здається, що це надто складна або нестабільна сфера, а хтось думає, що там немає сучасних технологій чи професійного розвитку. Насправді все навпаки.
Сьогодні оборонна індустрія — це одна з небагатьох сфер, де можна працювати над технологіями, які мають прямий і дуже швидкий вплив. Тут результат роботи видно майже одразу, а інженери та розробники отримують можливість створювати нові рішення практично з нуля.
Так, це не проста сфера. Тут високий темп роботи, постійні зміни та велика відповідальність. Але водночас це середовище, у якому люди дуже швидко професійно ростуть, отримують унікальний досвід і працюють над справді важливими речами.
Оборонна індустрія сьогодні — це не лише про війну. Це про розвиток українських технологій, виробництва, інженерії та нових рішень, які формують майбутнє країни.
«Мілітарні компанії сьогодні — як українська айтішка 15 років тому». 7 запитань до CEO Frontline Robotics — про майбутнє війни, FPV, дефіцит інженерів і не тільки
«Перемагатиме той, хто швидше перетворює дані на рішення і рішення на дію». 7 запитань до CPO SKIFTECH про переоцінений ШІ, кадровий голод і війну майбутнього
«Тим айтівцям, що вагаються, чи переходити в Defense Tech, я порадив би змінити спосіб мислення». 7 питань до DefTech CEO: власник НВК «СКІФ» про проблеми галузі, кадри та еволюцію продуктів
«Колись ми повірили в дрони. Тепер маємо повірити в ракети». Співзасновник BlueBird Tech про новий етап українського miltech, залежність від Китаю та дефіцит інженерів — 7 запитань до CEO
«Найбільша проблема, як і найбільша можливість deftech індустрії, — це існування росії». 7 запитань до CEO HIMERA про технології, кадровий голод, ШІ та майбутню війну
