🚀 Trustee Plus - ваш криптогаманець з вбудованою платіжною карткою тут 👉
Олексій ДзюбаГаряченьке
20 грудня 2021, 08:38
2021-12-20
«Я перетворив космічні імпульси на "гітару", яка зіграла найвипадковішу музику у Всесвіті». Як розробник з Луганщини експериментує з наукою та мистецтвом
Макс Лосєв — розробник з Луганської області. На життя він заробляє через власний R&D центр, в якому з друзями реалізовує проєкти з автоматизації. Наприклад, зробив для американців нейроінтерфейс, який замінював шапку з електродів чи розробляв корисне навантаження для місяцеходів. Окрім цього хлопець додає до наукових знань творчу нотку й займається science art — поєднанням науки та мистецтва. Що це за сфера, розповідаємо в нашому матеріалі.
Макс Лосєв — розробник з Луганської області. На життя він заробляє через власний R&D центр, в якому з друзями реалізовує проєкти з автоматизації. Наприклад, зробив для американців нейроінтерфейс, який замінював шапку з електродів чи розробляв корисне навантаження для місяцеходів. Окрім цього хлопець додає до наукових знань творчу нотку й займається science art — поєднанням науки та мистецтва. Що це за сфера, розповідаємо в нашому матеріалі.
«Мислення науковців часто знаходиться у «скриньці»
Максу Лосєву 35 років. Він навчався в Східноукраїнському університеті ім. В. Даля, що в Луганську, за спеціальністю «Автоматизована система управління». Вивчав переважно програмування та передачу даних. В якийсь момент хлопець захопився новим для України напрямком під назвою «science art».
Це поєднання науки та мистецтва людиною, яка має досвід в обох сферах, пояснює наш герой.
«Коли я жив у Харкові, ми з друзями робили Нову художню школу. В ній намагалися поєднати молодих науковців та митців, щоб зрозуміти як це працює».
Фото — Макс Лосєв
Мислення науковців часто знаходиться в такій собі «науковій скриньці» — вони класні фахівці у своїй сфері, але не завжди розуміють, що таке сучасне мистецтво, каже Макс. Натомість митці, як правило, люди з гуманітарною освітою, для яких наукові розробки — це складно, проте вони мають мислення та уявлення, розповів хлопець.
«Щоб робити крутий science art, людина має одночасно бути і вченим, і розбиратися в сучасному мистецтві».
Суть такого напрямку — це представлення наукових розробок через призму відчуттів, коли можна «доторкнутися до науки». Наш герой наводить найпростіший приклад science art. Він стосується радіоастрономії — головного хобі Макса. Вчені цього напрямку працюють з графічними зображеннями даних. Деякі з цих спектрів мають естетичну цінність. На них дивишся — і вони подобаються.
Фото — Макс Лосєв
«За допомогою радіотелескопу під Харковом досліджують блискавки на Сатурні. Якщо до них придивитися, то вони виглядають як древнє письмо у Толкієна».
Людина навмисно не робить подібне мистецтво, воно створене природним чином, і ти просто звертаєш увагу, що наукові дослідження мають також естетичну цінність, каже наш герой.
Інший приклад — різні графічні зображення, які виконали свою роль, і більше не потрібні науці. В них також можна знайти певну естетику, розповідає Макс. Якщо видрукувати це на великий формат, то воно матиме крутий вигляд в інтер'єрі, впевнений винахідник.
Читайте головні IT-новини країни в нашому телеграмі
«Пінг-понг на осцилографі — це перший зразок science art у світі»
Різні тренди з’являються в Україні не відразу, так само відбувається і з science art. Науковець вважає, що це нормально, тому що на все потрібний час, щоб розібратися і зрозуміти.
У Макса є власна теорія, що science art зародився з появою першої комп’ютерної гри — пінг-понгу. В 1958-му році американський фізик Вільям Хайджинботем працював в лабораторії ядерних досліджень.
Щоб розважити її нечастих відвідувачів, Вільям з колегами вигадали віртуальний варіант тенісу, який працював на аналоговій обчислювальній машині й використовував як дисплей звичайний осцилограф. Через 8 років, зазнавши незначних змін, гра отримала ту назву, під якою відома сьогодні — Pong.
Хлопець немає підтвердження цієї теорії, проте саме в той момент науковий пристрій використали не за прямим призначенням, а по фану. Макс порівнює це зі справжнім відкриттям.
Щодо science art і України, то наш герой називає появою цього напрямку 2013 рік. Макс не відкидає попередніх років, в яких були напрацювання з цієї сфери, але відмічає, що саме у 2013–му з’явилися масові проєкти.
«Там, наприклад, були такі речі: комп’ютерна обробка польових даних і генеративна графіка — коли візуал створюють у режимі реального часу, і ним можуть керувати комп’ютерні алгоритми».
У 2016 році Макс з друзями заснували в Харкові Нову художню школу. Хлопець вважає, що це була перша в Україні спроба поєднати митців та науковців. Школа містила ряд інституцій: Харківський астрономічний інститут, Інститут монокристалів, Інститут наднизьких температур, Hacker Space та інші.
Фото — Макс Лосєв
В ній навчалися студенти з науковим бекграундом, наш герой був одним з менторів. Каже, що його група розробила кілька проєктів з science art. Через якийсь час Макс переїхав до Києва, школу у Харкові закрили. «Це була разова акція: і досвід, і дослідження одночасно, куди ми вклали багато людського ресурсу», — підсумовує співзасновник.
«Я змусив космічні імпульси «зіграти на гітарі»
Скільки в цьому напрямку науки, а скільки мистецтва? Макс вважає, що залежить від конкретної людини, від того, що їй ближче. Конкретно в його роботах більше наукової складової, тому що більше займався цією сферою.
«Я знайомий з мистецтвом як музикант. В старших класах ми грали з друзями панк-рок. Грав і граю на бас-гітарі. Сьогодні більше працюю в напрямках drone і dark ambient».
Наш герой створює експериментальні композиції разом з другом. Сміється, згадуючи, що навіть заробив $7 на Bandcamp (платформа для релізів музичних композицій — ред.). Фанат з-за кордону заплатив за незвичні музичні полотна нашого героя. Це треки, зроблені з радіосигналів, звуків супутника й дозиметрів.
Ось як звучить один з них:
Ще у Харкові Макс зацікавився темою спектрометрів (оптичні прилади для накопичення та дослідження різних спектрів — ред.) і почав їх самостійно складати. Виявляється, що всі типи випромінювання можна відрізняти та відфільтровувати. Зазвичай, комічне випромінювання — це як перешкода, яка заважає робити виміри, пояснює науковець.
«Я подумав: чому ми відкидаємо космічне випромінювання? Адже можна зареєструвати явища, можливо, навіть з іншої галактики».
Подібні космічні частинки мають велику енергію та виникають при масштабних космічних явищах. Наприклад, коли руйнуються чорні діри чи стикаються галактики. Такі сигнали можна використовувати як імпульси для управління певними процесами, каже Макс.
У хлопця є басовий процесор — обладнання для зміни звуку інструменту. Музикант смикає за струну, і процесор перероблює звук з неї на будь-який інший. Замість гітари наш герой під'єднав гама-спектрометр та «скормив» процесору космічні імпульси, які мають різну амплітуду.
Так виглядає прилад, який став провідником космічних хвиль:
Фото — Макс Лосєв
«Інтервал часу між імпульсами — найвипадковіша річ у Всесвіті. Явища, які сталися у космосі мільйони років тому, „грають“ зараз на віртуальній гітарі».
Прилад він вже мав, збирав його кілька років. Саме в той час його запросили до Житомира, на захід по science art. Макс зібрав музичну установку буквально на столі, перед початком зустрічі. Жителі й гості Житомира могли першими почути, як «космос грає на гітарі». Проєкт хлопець реалізував за якихось два дні, поєднавши астрофізику, електроніку, фізичні процеси й музику.
«Більшість моїх проєктів базуються на досвіді життя на Донбасі»
Максим народився в місті Краснодон Луганської області. Розповідає, що більшість проєктів, які він зробив разом з колегою Антоном Лаповим, базувалися на досвіді життя на Донбасі.
«Перед війною, у 2013 році, була артекспедиція до мого рідного міста, на велику кількість шахтних териконів».
Митець тоді зробив серію фотографій в інфрачервоному кольорі. Вони стосувалися відтворення реальності, яку людина не може сприйняти природними органами відчуттів: те ж космічне випромінювання чи інфрачервоний діапазон.
Фото — Макс Лосєв
У 2015 році роботи Макса та інших художників зі Сходу України показували на виставці «Трудна земля» у Мистецькому Арсеналі. На той час хлопець створював проєкти на базі «Арткластеру» — ком’юніті людей, які цікавляться мистецтвом і бажають створювати щось своє. Сьогодні його учасники знаходяться в різних містах України та світу, однак тримають між собою зв’язок та роблять спільні колаборації.
Чи можна в Україні заробляти science art? На сьогодні наш герой не бачить такої можливості. Каже, що зазвичай його проєкти для виставок частково фінансуються грантовими програмами чи Українським культурним фондом. Сюди входять: гроші на матеріали, транспортні витрати, харчування тощо. Час від часу трапляються гонорари, але незначні. Наприклад, за проєкт в Польщі Макс отримав 500 злотих (3300 грн на сьогодні — ред.).
Фото — Макс Лосєв
«Можливо, хтось і заробляє на таких проєктах. Але це не ті гроші, які будуть тебе годувати. Зазвичай, це просто приємний бонус».
Сьогодні Макс має з десяток реалізованих проєктів із science art. Не всі з них експонувалися, через те, що не кожний з них може бути зрозумілий людям, пояснює дослідник. Саме тому наш герой працює з напарником, який вміє розробити та пояснити концепцію певної розробки.
Серед сучасних проєктів хлопець виділяє «Glitch Stream» — найбільш експонований та найскладніший серед інших. Він поєднує 2 телевізори, 2 радіоприймачі, 2 комп’ютери та 2 радіопередавачі.
Між ними циклічно транслюється зображення з експедиції — як спогади. Вони передаються з першої станції на другу — і назад. Радіохвилі, чнрнз які проходить зображення, змішуються із завадами, які є навколо. Зображення потрохи руйнуються, подібно пам’яті, пояснив Макс.
В проєкті задіяна технологія Slowscan TV, яка дозволяє перетворити зображення у звук, передати його по радіоканалу, як музику, знову його прийняти та відтворити зображення з цього звуку. Саме ця технологія свого часу дозволила отримати зображення зі зворотного боку Місяця.
Макс робив Glitch Stream разом з колегою Антоном Лаповим. Його експонували в Польщі та Італії. Сьогодні з мисткинею Дариною Фес наш герой робить VR–проєкт, в якому графікою керує природний, радіаційний розпад.
Фото — Макс Лосєв
З останніх проєктів — малопотужна радіостанція, яка працює в лабораторії звуку на заводі. Вона за розкладом транслює шість радіотворів, кожний — по п’ять хвилин.
На початку кожної п’ятихвилинки можна почути закодований звук. Через спеціальний додаток його можна перетворити на зображення й отримати індивідуальну копію цієї роботи. Всього там шість таких графік. Після йдуть аудіокомпозиції звуків заводу, які неможливо почути напряму, тому що всі вони записані за допомогою спеціальних пристроїв.
Карго-культ «Січ-2-30», протиастероїдне «око» Макса Полякова, супутникові платформи з Дніпра та династичні астронавти. Дайджест Space Tech
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
Російську розробницю можуть видворити з Естонії за ухилення від сплати податків
В Twitter Дмитро Малеєв зібрав хронологію постів російської розробниці, яка переїхала жити до Естонії, працює на американську компанію та платить податки в Грузії, і цим хизується. Ця ситуація стала резонансною серед спільноти соцмереж та навіть дійшла до колишнього президента Естонії, який пообіцяв особисто з цим розібратись. Про це пише DOU.
«На вхід в IT я відвів собі рік». Історія шеф-кухаря, що провалив 30 співбесід, та все ж отримав офер. Тепер він — розробник на енергетичному підприємстві
Киянин Віктор Ярош ― новоспечений айтішник. Хлопцю 26, і останні кілька років перевернули його життя з ніг на голову. Колишній кухар наважився створити власний бізнес із доставки їжі, та пандемія буквально вбила підприємницький запал Віктора. І тоді він вирішив увійти в IT. Хлопець пройшов десятки співбесід, отримав 30 відмов від роботодавців, та зрештою влаштувався програмістом у енергетичну компанію. Ось його історія.
«На одну нашу гармату п'ять ворожих». Розробник, якого в армію записав брат-близнюк, про розподіл у військкоматах, медогляди, забезпечення армії та жорстокі бої під Ізюмом
Full Stack WordPress Developer з чотирирічним досвідом Володимир Камуз 20 років тому пройшов строкову службу в 95-й окремій аеромобільній десантній бригаді. І після 24 лютого 2022 року Володимир знову повернувся туди — у його підпорядкуванні перебувало вісім бійців. Наразі ж він є членом мінометної батареї, де служить як аеророзвідник та коригувальник вогню на Ізюмському напрямку у званні молодшого сержанта. Свою історію з фронту розробник розповів DOU. Переказуємо найцікавіше.
«Працювати програмістом не так уже й легко». Він проміняв роботу на заводі Procter&Gamble на IT і тепер пише ПЗ для Versace і Jimmy Choo
Олександру Підгородецькому 25. І він уже кілька місяців працює на позиції Junior Web Developer у компанії Astound Commerce. Ще пару років тому хлопець і уявити не міг, що колись стане айтішником. Але життя розпорядилося інакше, і лише за пів року Олександр перекваліфікувався в айтішника, залишивши у минулому свою заводську реальність.
dev.ua розповідає історію хлопця, який свідомо став світчером і анітрохи не шкодує про це.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі
