Заступник київського мера з цифровізації Петро Оленич, директор IT-департаменту КМДА Олег Половинко та його заступниця Вікторія Іцкович — три головних людини, які займаються «диджиталізацією» столиці під час війни. dev.ua розповідає головне з матеріалу TIME про те, як технології допомагають виживати Києву.
Заступник київського мера з цифровізації Петро Оленич, директор IT-департаменту КМДА Олег Половинко та його заступниця Вікторія Іцкович — три головних людини, які займаються «диджиталізацією» столиці під час війни. dev.ua розповідає головне з матеріалу TIME про те, як технології допомагають виживати Києву.
1. Саме вони зробили так, що більшість жителів української столиці можуть підключатися до Інтернету в підземних бомбосховищах, знаходити відкриті аптеки та продуктові магазини та лягати спати, знаючи, що телефон сповістить їх про повітряні наліти ще до того, як пролунає фізична сирена.
2. Важко уявити, що всього два місяці тому головною проблемою, з якою зіткнулася київська міська рада, були скарги на затори в центрі міста. Сьогодні ІТ-службовці КМДА носять зброю і залишають свої робочі місця лише для того, щоб прийняти душ і поспати кілька годин коли це можливо.
«Щодня ми прокидаємося і думаємо, як зберегти та зробити безпечнішим життя людей у місті», — каже Оленич.
3. Популярний додаток для смартфонів «Київ Цифровий», за допомогою якого мешканці раніше оплачували комунальні послуги та квитки для паркування, тепер має карту найближчих бомбосховищ і місць, де можна отримати інсулін, їжу чи бензин. Повідомлення про закриття метрополітену на ремонт змінилися попередженнями про авіаналіти.
«Я ніколи не думав, що буду розробляти програмне забезпечення у 2022 році, щоб допомогти людям вижити і пережити такі речі, як ракетна атака», — каже Половинко.
4. В перший день війни, 24 лютого, працівники київського офісу цифрової трансформації провели нараду, щоб вирішити, що робити. Вони швидко домовилися, що не будуть евакуюватися. Кілька працівників, які є матерями малолітніх дітей, виїхали працювати до західної України, а решта залишилися в місті.
5. Протягом наступних кількох днів команда Половинка витрачала багато часу на те, щоб відновити системи з резервних копій після того, як хвиля російських кібератак пошкодила онлайн-сервіси.
«Після цього ми стали як великий стартап, де ти завжди отримуєш багато завдань і лягаєш спати лише після закінчення», — сказав Половинко про свою IT-команду, яка складається з близько 20 співробітників.
Наступним кроком було додавання функцій до міського додатка, щоб він міг попереджати жителів про ракетні атаки. У додатку «Київ Цифровий» було понад мільйон користувачів.
6. Також київський цифровий офіс швидко створив онлайн-форми, які дозволяли власникам бізнесів повідомляти, чи зможуть вони працювати в певний день. Цю інформацію додали на карту додатку. Вона показує, у яких продуктових магазинах, аптеках і АЗС ще є запаси.
«Наша команда налаштувалася, аби щодня надавати нові цінні послуги», — каже Вікторія Іцкович.
7. Цифровий офіс Києва додав функцію до міського додатка, яка дозволяла жителям залишати запит на підключення до Інтернету для своїх бомбосховищ. Це зробили понад 1000 бомбосховищ по всьому місту. Станом на 31 березня, за підрахунками міської влади, близько 800 людей отримали доступ до Wi-Fi.
Міська влада забрала мобільні точки доступу до Wi-Fi із порожніх офісів у київських урядових будівлях для використання у бомбосховищах. Вона також отримала підтримку від засновника SpaceX Ілона Маска, який пожертвував супутникові термінали Starlink для надання доступу до Інтернету.
8. Київський цифровий офіс також співпрацює з українськими мобільними операторами, щоб забезпечити безкоштовне покриття роумінгу для мешканців, незалежно від того, яким провайдером вони користуються. В кінці березня міська влада працювала з операторами щодо аналітики користувачів мобільного зв’язку в Києві. Це потрібно, щоб знати приблизну кількість людей у місті, щоб зберегти харчові пайки.
«Ми справді були як „Аліса в країні чудес“ — жили в іншому світі — мирному, дружньому та відкритому. Зараз нам потрібно спрямувати весь „технологічний розум“ на військові цілі», — підсумував Половинко.
