Законопроєкт із регулювання ринку криптовалют та інших цифрових активів готовий до голосування в парламенті. Що він передбачає і які податки сплачуватимуть криптопідприємці?
Законопроєкт із регулювання ринку криптовалют та інших цифрових активів готовий до голосування в парламенті. Що він передбачає і які податки сплачуватимуть криптопідприємці?
За інформацією Forbes, у законопроєкті прописаний спеціальний режим оподаткування для операцій із віртуальними активами. Податок буде нараховуватися лише з прибутку за рік. «Йдеться про різницю між витратами на купівлю й доходами від продажу криптоактивів», — уточнив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Власнику криптовалюти потрібно буде сплатити 18% податку на прибуток фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору. У перший рік після прийняття документа буде діяти пільгова ставка ПДФО — 5%. У цей період підтверджувати витрати на придбання криптовалюти не потрібно. Надалі таке підтвердження буде обовʼязковим.
Після закінчення перехідного періоду тримачі криптовалюти мають сплачувати 18% ПДФО та 5% військового збору. Криптопідприємець має самостійно декларувати та сплачувати податки.
Під оподаткування не потраплятимуть три категорії криптооперацій: обмін одних криптовалют на інші; продаж на суму до однієї мінімальної заробітної плати; майнінг.
У законопроєкті регулятор ринку буде визначатися Кабміном за погодженням із Нацбанком. Що за орган регулюватиме сферу, поки неясно — розглядають НКЦПФР, Нацбанк та Мінцифри.
24 квітня документ буде розглянуто профільним комітетом. А вже наступного тижня, ймовірно, його може розглянути парламент.
На початку березня перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова заявила, що закон про віртуальні активи в Україні має бути готовий до жовтня 2025 року, який базуватиметься на європейській директиві Markets in Crypto-Assets (MiCA). Водночас у січні Рожкова говорила, що НБУ не планує легалізувати криптовалюту як платіжний засіб. Вона зазначила, що Україна дотримується позиції Міжнародного валютного фонду, який неодноразово виступав проти визнання криптовалюти законним засобом платежу.
Раніше у Верховній Раді були зареєстровані два законопроєкти, які мають врегулювати обіг віртуальних активів — від Мінцифри та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Обидва законопроєкти базують на директиві MiCA, але відрізняються в питаннях щодо класифікації й оподаткуванні операцій із криптовалютами.
