Як війна переписала пріоритети найму: кого й чому українські компанії обирають першими
На українському ринку праці сформувалася нова неформальна ієрархія кандидатів — з урахуванням ризиків мобілізації.
На українському ринку праці сформувалася нова неформальна ієрархія кандидатів — з урахуванням ризиків мобілізації.
На українському ринку праці сформувалася нова неформальна ієрархія кандидатів — з урахуванням ризиків мобілізації.
Про це заявив HR-директор Яр Божик у дописі на LinkedIn. За його словами, частина компаній сьогодні фактично дотримується такого порядку найму:
«Чоловіку в Україні без відстрочки чи бронювання складніше знайти роботу, особливо офісну», — зазначає Яр Божик.
Він також звертає увагу, що компанії, які можуть бронювати працівників, іноді пропонують зарплати на 30–40% нижчі за ринок, фактично компенсуючи це можливістю бронювання.
Під дописом розгорнулася дискусія, де учасники ринку по-різному оцінюють ситуацію.
Частина фахівців підтверджує тенденцію. IT Project Manager Святослав Чередніченко зазначає, що після випадків мобілізації працівників компанії стали обережнішими: «Якщо професія дозволяє, роботодавці все частіше надають перевагу кандидатам-жінкам або тим, хто працює з-за кордону».
Product Owner Назар А. пояснює це бізнес-логікою: «У моменті піднявся ризик чоловіків як ресурсу. Це економіка, а не питання справедливості».
Схожу позицію висловлює й Андрій Сартек: «Це досить розумна стратегія найму, особливо для ролей, де неможливо працювати дистанційно».
Водночас не всі погоджуються з такою оцінкою.
Supply Chain & Logistics Leader Андрій Марченко каже, що в його досвіді ситуація інша: «Зараз у більшості компаній є бронювання, і це вже базова історія».
Senior QA Automation Engineer Вадим Руденко також скептичний: «Нісенітниця. Звідки така інформація?»
Частина коментаторів пов’язує ситуацію з державною політикою.
Strategic Communications Consultant Оксана Гоголь вважає, що проблема виникає через неврегульованість мобілізації та бронювання: «Першоджерело — небажання влади прийняти нормальні правила».
Водночас деякі учасники звертають увагу і на поведінку самих кандидатів. Зокрема, Надія Мартинів ставить під сумнів готовність частини чоловіків працювати офлайн.
Попри різні оцінки, учасники дискусії сходяться в одному: ринок праці змінився. З одного боку, бізнес намагається мінімізувати ризики втрати співробітників. З іншого — дефіцит кадрів (через мобілізацію, виїзд за кордон і нестачу нових спеціалістів) змушує компанії конкурувати за людей. У результаті рішення про найм дедалі частіше залежать не лише від досвіду кандидата, а й від зовнішніх факторів — передусім пов’язаних із війною.

