Подекуди краще ніж в американців. Саме так описує систему лазерних тренажерів Едуард Дебелий. Офіцер у відставці, сьогодні він очолює департамент військового виробництва компанії SKIF. За рахунок чого харків’яни дивують бійців НАТО та як удосконалюють техніку ведення бою в Україні, читайте в нашому матеріалі.
Подекуди краще ніж в американців. Саме так описує систему лазерних тренажерів Едуард Дебелий. Офіцер у відставці, сьогодні він очолює департамент військового виробництва компанії SKIF. За рахунок чого харків’яни дивують бійців НАТО та як удосконалюють техніку ведення бою в Україні, читайте в нашому матеріалі.
Едуарду Дебелому зараз 51 рік. Він закінчив Харківське вище училище Національної гвардії України в 1993 році. Після років служби в Збройних силах комісувався. В 2017 році Едуарда запросили до місцевої компанії SKIF. Саме тоді виникла ідея запровадити lasertag — спеціальні лазерні тренажери для навчання військових, розповів наш герой.
Ми почали проводити дослідження. Я їздив по військовим частинам і збирав інформацію. Головним завданням було створити такі технології, які рятують життя військовим, як би пафосно це не звучало.
Дебелий очолив військовий напрямок компанії. Під нову технологію, яка закріплена за брендом skiftech, почали відбирати спеціалістів. Едуард каже, що в своєму відділі він генерує ідеї — від задумки продукту до впровадження в військову систему України. Зараз з ним на постійній основі працює 17 людей. Всього в компанії SKIF 200 спеціалістів, додає співрозмовник.
Експерт говорить, що основна маса завдань покладається на плечі програмістів та електронщиків. Перших в офісі працює 15 людей, також є спеціалісти на аутсорсі. А вже на етапі впровадження систему передають групі супроводження та технічній підтримці.
Едуард каже, що сама технологія та ідея — не нова, вона з 80-х років використовується в США і Європі. Але українцям вдалося її вдосконалити завдяки іншому способу роботи з лазером. Це дозволяє мінімум 10 років вдосконалювати ті напрацювання, які вже є сьогодні.
Найпростіше застосування технології SKIF — за допомогою бійців. На військового одягається жилет з датчиками, пояснює Едуард. Так само датчики кріпляться і на головний убір — каску чи пов’язку.
В руках у бійця або навісний блок на штатну зброю, який дозволяє використовувати холості набої, або є спеціальний механізм, який дозволяє «стріляти» без холостих, але зі звуком пострілу. Інше рішення — це так звана «інтеграція». Коли в макет автомата вставляеться електроніка, яка працює подібно навісному блоку.
На жилет бійця кріпиться спеціальний звуковий датчик. Якщо у військового влучили лазером, датчик видає звук і його сенсор починає мигати. Перед боєм користувачі самі обирають які звуки і в якій кількості мають означати попадання в ціль.
Крім цього, на руку кріпиться спеціальний браслет, який б’є бійця струмом при «ураженні». Едуард каже, що це важливо, тому що звук можна не почути чи не захотіти почути. Такий девайс — «тонка річ», але повністю безпечна, переконує Дебелий. І каже, що компанія отримала дозвіл на його використання.
Коли бійця струмом бабахне, він вже 50 разів подумає — висовувати голову чи ні там, де не треба.
Вся система під’єднується до планшету, на якому встановлено програмне забезпечення.
Програма складається з двох частин. Це статистика: скільки разів і хто «влучив» у бійця, які боєприпаси використовував тощо. Друга частина — карта місцевості. Вона показує, де військовий зараз знаходиться, де був півгодини тому і таке інше.
Потім ці дані виводяться на великий екран і викладач розбирає помилки учасників бою.
Також компанія має ОВТ-систему — озброєння військової техніки. Схожа до попередньої, але встановлена на бойових машинах. Танки, БМП, БТР — Едуард перелічує де використовується технологія його компанії.
На військові машини встановлюють димові шашки, які спрацьовують при «влученні» снаряду. Якщо стріляє танк — то чути звук завдяки спеціальному піропатрону, щоб бійці розуміли: по ним «ведуть вогонь».
До того ж, українські військові можуть отримувати статистику в режимі реального часу і слідкувати за переміщеннями. В той час як американські аналоги, за словами Дебелого, цього не вміють.
Проєкт компанії розрахований лише на військових, з цивільними замовленнями SKIF не працює. Едуард каже, що існують компанії, які роблять щось подібне для розваги людей, але ті проекти «набагато простіші і їх некоректно порівнювати».
Співрозмовник додає, що в Україні «виникало кілька конкурентів для його компанії», але в силу складності виробництва вони закривалися. Тому сьогодні SKIF не має конкуруючих підприємств на внутрішньому ринку. Хоча наш герой каже, що це «може бути гарний стимул для розвитку».
Дебелий не називає суму, яку компанія вклала в проєкт, але каже, що це «дороговартісні системи»:
Здача проєктів довга. Військові замовники справедливо борються за кожну копійку. А ми балансуємо на грані беззбитковості. Прибуток є, але не такий, який повинен бути насправді.
Експерт додає, що зараз використовується більше 400 комплектів продукту. 50 танків і 70 БМП мають систему ОВТ. За словами Едуарда, всі великі військові навчальні центри використовують технології skiftech.
Так, наприклад, у квітні був завершений тендер чернігівською військовою частиною А 3321.Сума закупівлі — 18,5 млн грн. Частина закупила 73 навісних лазерних блоків для АК, а також 99 жилетів з індикаторами. Крім того, лазерні комплекти були куплені для РПГ, танків, БМП-2.
А одну з перших невеликих закупівель lasertag на 1,4 млн грн здійснила ще в 2019 році військова частина А 2772 з Житомира. Тендер в Житомирі виграв якраз SKIFF. У другому тендері в Чернігові перемогла компанія «СТП--2015» з Харкова. Хоча обладнання, яке вона поставляє, за винятком планшетів Lenovo, теж вироблено НВК «Скіф».
Нещодавно харків’яни організували окремий напрямок — «експорт» — для налагодження ринків збуту за кордон. Індія, В’єтнам, ряд африканських країн та Індонезія отримали пробні зразки української технології. Наразі з ними ведуться перемовини щодо повноцінної співпраці, зазначив Едуард.
Результати вже є: один з навчальних центрів змінив військові порядки після використання технологій skiftech. До цього 20% бійців було вражені так званим «friendly fire» — коли боєць влучає в свого.
Кілька тижнів тому українські військові проводили спільні навчання з військами НАТО. Дебелий каже, що американці, британці та канадці, які були на зборах, «приємно здивувалися», що в Україні є подібна система. Особливо браслету, який б’є струмом.
Один американець часто намагався втекти, і за це неодноразово отримував розряд. А після завершення навчань всі дружно і зі сміхом згадували цей момент, додав наостанок колишній військовий.
