💳 Термінова новина! Trustee Plus — найкраще рішення для розрахунку криптою 👉
Олексій ДзюбаВійна
21 лютого 2024, 08:08
2024-02-21
«За 3 роки вклали власних майже $100 000 зароблених на софті». Як колишній сапер створив дрон для розмінування, в який проінвестували Фонд стартапів, Brave1 та ексCEO Google
Дмитро Тітов — айтівець із понад 15-річним досвідом. У 2017-му році його розробку SkyBox придбав Adobe та інтегрував її до одного з найпопулярніших на ринку рішень для монтажу відео Premiere Pro and After Effects. Після початку повномасштабного вторгнення інженер мобілізувався і служив сапером. Демобілізувавшись, він разом з колегами почав працювати над рішенням для масштабування роботи саперів. Яким вийшов дрон ST1, що собою представляв його «брат» для відлову комарів та скільки в розробку команди Дмитра вже вклали акселераційні фонди, читайте далі.
Дмитро Тітов — айтівець із понад 15-річним досвідом. У 2017-му році його розробку SkyBox придбав Adobe та інтегрував її до одного з найпопулярніших на ринку рішень для монтажу відео Premiere Pro and After Effects. Після початку повномасштабного вторгнення інженер мобілізувався і служив сапером. Демобілізувавшись, він разом з колегами почав працювати над рішенням для масштабування роботи саперів. Яким вийшов дрон ST1, що собою представляв його «брат» для відлову комарів та скільки в розробку команди Дмитра вже вклали акселераційні фонди, читайте далі.
Зловити комара
«Ми починали як software-компанія, займалися аутсорсом. Це була розробка програмного забезпечення на замовлення для США, Європи, Канади», — каже Дмитро Тітов, CEO Ailand System, яка сьогодні розробила рішення для розмінування територій України.
Першопочатково головна експертиза компанії — це 3D, комп’ютерний зір, комп’ютерна графіка та все, що з ними пов’язано. Такі розробки, зокрема, використовуються в автопілотах та AR/VR галузі.
Фото — Дмитро Тітов разом з міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим
Свого часу Дмитро, який вже більш як 15 років працює в IT, разом з колегами розробив SkyBox — набір інструментів для роботи в 360 VR-відео. Цей продукт у 2017-му році придбав Adobe, зробивши його частиною Premiere Pro and After Effects (одного з найпопулярніших на ринку рішень для монтажу відео — ред.).
З часом команді Дмитра стало цікаво спробувати себе в робототехніці. Так виник дрон RT1, він же «Debugger» (bug — жук з англ.).
«Це був проєкт більше для фану: чи можна зловити комара в кімнаті за допомогою дрона?»
Розробка була «екологічною» — не потрібні були токсичні репеленти, а сам дрон виступав таким собі «штучним хижаком». Команда дійшла до стадії прототипу, який працює в лабораторних умовах. Дмитро каже, що це було складно, адже потрібно було, аби дрон на льоту міг зловити об’єкт діаметром 10 мм, всмоктати його, віднести до контейнеру, а там «виплюнути». В Ailand Systems придумали різні застосування для «Debugger». Наприклад, відловлювати більших шкідників — жуків, які псують врожай.
«Ми закінчили розробку „Debugger“ перед повномасштабним вторгненням. Далі були плани зробити пілотний проєкт з фермерами, адаптувавши рішення під польові умови».
Фото — Debugger
Інше можливе застосування — збирання на полях кульок для гольфу. «Це б сподобалося навіть Дональду Трампу, якби він не був таким гівнюком», — жартує Дмитро. Якщо серйозно, то кульки для гольфу однакового розміру, а їх білий колір чітко видно на зеленому полі. Вони важчі, ніж жуки, але розробники готові були збільшити дрон.
Собівартість «Debugger» — $1000-$1500. Дмитро каже, що фінальна сума продукту залежала б від остаточних коштів, витрачених на R&D. Залежно від маржі та розміру дрона, вона могла б скласти до $10 000. Але до продажів дрона справа не дійшла через початок повномасштабного вторгнення росії.
Українці створили автономний дрон для пошуку та маркування вибухонебезпечних предметів. Як працюють дрони-сапери ST1
Корисні інвестиції
«Я мобілізувався відразу після 24-го лютого і мене по розподілу відправили до саперного відділення. Там пройшов навчання та познайомився з новою справою», — згадує співрозмовник. Інженер називає роботу сапера «важкою, трудоємною і небезпечною». Як розробник він побачив, що процеси в розмінуванні, хоча це нелегко, але можна автоматизувати.
Поки Дмитро перебував у лавах ЗСУ, розвивав ідею щодо автоматизації розмінування дистанційно, зв’язуючись з колегами та розробляючи концепцію та 3D-модель майбутнього пристрою. Паралельно дистанційно розповідав про свою ідею можливим зацікавленим особам. В червні 2022 року він демобілізувався і «увімкнувся» в проєкт повністю.
Фото — Дрон для розмінування ST1
Перший прототип дрона ST1 розробили за кілька місяців. У 2022-му році на нього отримали грант на суму в $35 000 від Українського фонду стартапів. Це була програма підтримки проєктів подвійного призначення. Разом з цим команда брала участь в різних хакатонах. До розробки з’явився зовнішній інтерес.
Влітку 2023 року компанія отримала грант від фонду D3 (в який, зокрема, вклався ексCEO Google Ерік Шмідт — ред.) розміром в $125 000. Згодом було фінансування від державного defense tech кластеру Brave1 на суму в $5 000.
«Зараз ми маємо отримати грант від Brave1 на суму в $25 000».
Дмитро додає, що гранти — це вагомо, але суттєві інвестиції складають власні кошти, які вдалося заробити в попередні роки за рахунок софту. За останні 3 роки це майже $100 000. Вони стосуються і «Debugger», і ST1, адже розробки мають спільну платформу.
Фонд D3, який інвестує в українські оборонні стартапи, збільшить розмір, який зараз складає $19 млн. Наскільки
Дрон-міношукач
«Дрон — це не розв’язання всіх проблем для розмінування, але він матиме свою нішу», — пояснює Дмитро. Наприклад, в порівнянні з машинами для розмінування, БПЛА не забруднює грунт. Вибухи, які здійснюються після розірвання мін, шкідливі для земель, на них довго нічого не можна вирощувати. До того ж після кількох підривів машину потрібно ремонтувати.
Наразі основне рішення в розмінуванні — це людська праця, сапери, каже CEO Ailand Systems. Його мінуси — важке масштабування, працезатратність та небезпека для людей.
«З процеса розмінування люди нікуди не зникнуть. Але за допомогою дрона можна збільшити масштаби обробки полів в рази».
Та сама кількість саперів зможе просканувати в 4 рази більшу площу за той самий час з такою ж точністю. Саме тут команда Дмитра шукає свою нішу, розглядаючи власну розробку як «дистанційний металошукач». «Це швидший і безпечніший інструмент сапера», додає співрозмовник. БПЛА створюють нескладним в керуванні, аби за пару годин спеціаліст вже міг ним літати.
«Знайшов на городі 30 „пелюсток“». Як держава і техсектор справляються з гуманітарним розмінуванням, коли 1/3 України забруднена мінами рф, а очищення 1 м² коштує $3
В Ailand Systems є власна платформа, на основі якої працює рішення, сам дрон такоє є розробкою компанії. Власне платформа, на якій працює дрон, використовує штучний інтелект. ST1 має 2 типи сенсорів — камеру і металошукач. Наприклад, камері «показують» тисячі зображень мін в різних умовах навколишнього середовища. На 1001-му варіанті камера ідентифікує міну. З металошукачем та сама механіка, але там на вході сигнал у вигляді синусоїди.
Майбутнім покупцям обіцяють точність порядку 90% під час пошуку мін завдяки котушці металошукача, наявної в пристрої. В її основі — мідний провідник в пластиковому корпусі. Котушка коштує доволі дешево. Компанія буквально може створювати металошукачі у своїй лабораторії, на відміну від дорожчих магнітометрів та георадарів, які також використовують в пристроях при пошуку мін.
«Ми робимо ставку на металошукач та вміємо з ним працювати. Я використовував пристрій, коли служив сапером».
ST1 в першу чергу працює з мінами, які трапляються найчастіше. Це протитанкові та протипіхотні, металеві й пластикові, «пелюстки» (їх видно за допомогою камери) та нерозірвані боєприпаси. За допомогою металошукача можна «бачити» міни на глибині до 15 см.
Розробка компанії поки що «бачить» не всі предмети. Зараз в R&D Ailand Systems працюють над тим, щоб збільшити глибину ідентифікації. Також розробники хочуть розв’язати питання ідентифікації пластикових мін. Для цього процесу потрібно навчити дрон тримати наднизьку висоту.
Рішення для розмінування
На сьогодні в Україні потенційно забруднені 30% території. «Потенційно» означає, що там, де зафіксовані бойові обстріли, потрібна перевірка саперів. Такі території можуть бути «чистими», однак потребують роботи на них відповідних фахівців.
Дмитро розповідає, що зараз на українському ринку існують рішення, коли беруть існуючу на ринку платформу (наприклад DJI Matrice) і на нього підвішують існуючі на ринку сенсори (наприклад георадар, або магнітометр).
«Це є субоптимальним рішенням. Справді оптимальне рішення можна досягнути тільки якщо сенсор і дрон спроєктовані з урахуванням особливостей один одного».
Щодо конкуренції на ринку «розумного» розмінування, співрозмовник каже, що проблема настільки масштабна, що роботи вистачить всім. Єдине за що є занепокоєння — це фінансування і боротьба за інженерів, яких зараз стало важче знайти.
ST1 — дрон подвійного призначення і під час проєктування в нього закладалися ідеї щодо гуманітарного розмінування території. Проте на сьогодні існує запит від військових в просуванні замінованими територіями (мова в першу чергу про південь України). Розробку, можливо, доведеться змінити під подібні потреби. У компанії кажуть, що це актуально і могло б допомогти.
Фото — Еволюція ST1
Зараз продукт знаходиться на етапі полігонного випробування. За словами Дмитра, дрон показує заявлені 90% точності для крупних металевих об’єктів, але для дрібних поки що ні. Компанія не хоче отримувати передзамовлення, поки не навчиться знаходити всі типи вибухонебезпечних об’єктів, які зустрічаються в полях.
«Наразі ціна ST1 складає до $30 000, ми намагаємось зробити її якомога нижчою. Перші передзамовлення плануємо отримати цієї весни. Ми не збираємося думати про продаж за кордон, доки не відчуємо що закрили потреби в Україні».
Сьогодні Ailand Systems знаходиться в процесі фандрейзингу для запуску виробництва, мова йде про сотні тисяч доларів.
Компанія вже має потенційних замовників. Це насамперед оператори протимінної діяльності й державні структури, серед яких ДСНС і Нацполіція, яка має власні структури вибухотехніків. «Це мають бути або державні структури, або компанії з ліцензією на проведення робіт із розмінування. Ми не будемо пропонувати своє рішення фермерам чи громадським організаціям», — каже Дмитро Тітов.
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
23 школи дронів, які допоможуть навчитись керувати безпілотником. Куди звернутись, щоби стати оператором БПЛА
Про важливість безпілотників та, відповідно, операторів вже говорять дуже багато та скрізь. Військові чекають, що штати БпЛА в бригадах мають розширити, особливо після оголошення створення «Сил безпілотних систем».
До переліку із зібраних нами закладів, які навчають операторів БПЛА, додалась ще одна 23-тя в цьому списку школа. Додаємо школу операторів USMT та оновлюємо інформацію по іншим закладам.
Якщо ви знаєте, хто ще навчає пілотів для безпілотників, пишіть на пошту [email protected].
(оновлений текст від 22 липня 2022)
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
Дмитро Томчук повідомив, що найлегші та найменші ударні дрони PUNISHER, які не мають аналогів у світі, тепер коштують $70 000. Виробник додав у комплекс ще одного безпілотника, і тепер їх там два. Дмитро пише, що Юлія Черешня та Павло Харузов зібрали на комплекс більше 1,3 млн грн.
Раніше він розповів журналісту dev.ua, що вміють ці «пташки», та чому саме вони можуть переламати хід війни на користь України.
(текст від 1 червня 2022 року)
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
Серед списку допомоги, яку пропонує Пентагон, є дрони-камікадзе Switchblade 600, які офіційний Київ просив передати раніше.
Контракт на дослідження та розробку для 10 дронів SwitchBlade 600 виробника Aerovironment, очікується протягом наступних 30 днів, заявила прес-секретар Пентагона Джессіка Максвелл в електронному листі до News Defense.
Ми зібрали список дронів, які використовують українці проти ворога, в тому числі і подробиці про Switchblade 600.
(текст від 17 травня 2022)
