Нардеп Микола Княжицький, який нещодавно ініціював законопроєкт про регулювання в Україні Telegram і подібних до нього платформ, надав відповіді на поширеніші запитання про майбутню долю популярного месенджера.
Нардеп Микола Княжицький, який нещодавно ініціював законопроєкт про регулювання в Україні Telegram і подібних до нього платформ, надав відповіді на поширеніші запитання про майбутню долю популярного месенджера.
Одне з найпоширеніших питань, чи передбачає законопроєкт блокування Telegram. Княжицький пояснює, що в документі про це не йдеться.
Також у законопроєкті нема ані слова про власників Telegram-каналів. «За чинною редакцією Закону про медіа, вони взагалі не регулюються медійним законодавством. Законопроєкт це не змінює, тож на власників каналів він не вплине», — пише нардеп.
«Не йдеться про блокування будь-чого. Йдеться лише про налагодження комунікації між Україною та сервісом, який українці використовують найбільше для отримання новин», — наголосив ініціатор законопроєкту.
Законопроєкт пропонує встановити для Telegram та аналогічних сервісів приблизно такі самі вимоги, які вже зараз встановлені українським Законом про медіа для YouTube та законодавством ЄС для решти сервісів.
Перша вимога — сервіси мають відкрити представництво в Україні або в будь-якій країні ЄС, щоб український регулятор міг комунікувати з такими сервісами.
Як зазначає Княжицький: «Відповідати на запити української Нацради — це має бути обов’язком не лише YouTube (як зараз), але й інших платформ».
Необхідність такої вимоги може підтвердити наступний приклад, який навів нардеп: «Буквально минулого тижня російський орган цензури в інтернеті (Роскомнадзор) заявив, що на основі їхніх звернень Telegram видалив (тобто навіть не заблокував) 485 каналів. Водночас українська Нацрада не може домогтись від Telegram не те що видалення, а просто якоїсь відповіді на свої звернення. Але щоб юридично поставити на тому крапку, законопроєкт надає Нацраді право запитати в Telegram інформацію про структуру власності. Наразі жоден орган повноважень перевіряти власність Telegram не має».
Друга вимога — ці сервіси мають самостійно визначити, як бути з контентом, забороненим чинною редакцією Закону про медіа: «Тобто законопроєкт не придумує якісь нові заборони — йдеться про розповсюдження порнографії, продаж наркотиків, глорифікація фашизму тощо».
Якщо Telegram не відповість на звернення Нацради, то українським держорганам і банкам (які обробляють фінансову інформацію про громадян) можуть заборонити використовувати Telegram і встановлювати його на своїх пристроях — смартфонах і комп’ютерах. Якщо це триватиме довго, Нацрада може застосувати до Telegram штраф.
Нагадуємо, 21 березня народний депутат України від партії «Європейська Солідарність» Микола Княжицький заявив, що ініціював законопроєкт про регулювання Telegram і «подібних до нього платформ поширення ЗМІ». 25 березня на сайті Верховної Ради України з’явився текст законопроєкту. Ось які норми він передбачає.
Раніше, до ініціативи законопроєкту, Telegram отримав від української влади перелік «потенційно проблемних» каналів.
