Тетяна Стефановська

Я спілкуюсь із десятками кандидатів щотижня. Зовні — усе знайомо: досвід, резюме, зарплатні очікування. І більшість живе у країні, де триває війна. Де фоновий рівень тривожності давно зашкалює. І саме тому під класичними кар’єрними питаннями часто ховається щось глибше.

Іноді ще до першого запитання відчуваєш: перед тобою сильний кандидат. Досвід, розуміння, логіка — усе на місці. Але між словами ніби є сумніви. Голос тремтить, фрази починаються з «я, мабуть, не зможу» або «та я там просто допомагав» (хоча насправді кандидат керував проєктом).