Айтівець із 18-річним досвідом Арсеній Гофман провів експеримент: він щотижня заходив на Djinni й опускав рівень очікуваного доходу на $1000, підіймаючи профіль. Даунгрейднувши до $2000, він поділився результатами.
Айтівець із 18-річним досвідом Арсеній Гофман провів експеримент: він щотижня заходив на Djinni й опускав рівень очікуваного доходу на $1000, підіймаючи профіль. Даунгрейднувши до $2000, він поділився результатами.
«Почав із $8000 — і отримав чотири пропозиції. Дійшов до $2000 — і отримав одну пропозицію. Це був невеличкий експеримент. Мені було цікаво, що буде, якщо не міняти тайтл та опис, а тільки змінювати зарплату», — написав Арсеній у LinkedIn.
Айтівець констатує: його експеримент підтверджує те, що менші зарплатні очікування не означають більший інтерес серед роботодавців. Він проілюстрував свій досвід таблицею.
«І навіть навпаки — у багатьох випадках роботодавці не будуть намагатися починати комунікацію в тих випадках, коли кандидат просить, на їхню думку, замало грошей», — зауважив він.
На думку Арсенія, це насправді сумно. «Є багато людей, які готові працювати за відносно невеликі гроші за умови, що їм подобається команда й проєкт. Тобто людині важливіше work-life balance та її ментальне здоров’я, ніж висока зарплата. Але роботодавці ставляться до цього упереджено та вважають, що з людиною щось не так, якщо вона готова погодитися на зарплату нижче середньої для її рівня кваліфікації», — пояснює свою позицію фахівець.
Він радить: шукатимете роботу — враховуйте це. Ставиш нижчу зарплату — можливо, зможеш отримати ще якусь частину ринку. Але потенційно якусь також можеш втратити.
«І питання в тім, яка частина більша, а яка менша. Може бути й таке, що тих роботодавців, які розглядатимуть тільки тих, хто вказав високий розмір винагороди, для певних вакансій буде більше», — припускає айтівець.
Спільнота реагує на експеримент, висловлюючись у коментарях.
«З одного боку, це сумно, з іншого — навпаки, радує, що ринок, наче сам „не дає“ людям працювати „за копійки“. Тобто якщо людина вже пройшла джуніорське пекло, стала як мінімум мідлом і вище — то дороги назад вже немає, хочеш не хочеш, а тебе будуть розглядати лише на вакансії з доходом від 100к грн на місяць і вище», — зазначає Senior Python Developer Олександр Вітер. На його думку, доки одні (неайтівці) скаржаться на невисоку стелю зарплату у своїй сфері й на те, що за їхньою спеціальністю дуже важко заробляти понад 40 000–50 000 грн на місяць, інші (айтівці), навпаки, опинилися в ситуації, коли важко заробляти менш як 100 000 грн на місяць. «Так і живемо, у різних світах», — констатує Вітер.
«З досвіду, чим нижча зарплата, тим гірший work/life balance», — зазначає Unity3d team lead Михайло Хаджинов.
Сергій Атаманенко, Team Lead відділу продажу, зазначає: «Дуже цікаве спостереження, і я, чесно кажучи, часто бачу це і з боку компаній. Коли кандидат пише занадто низьку цифру, менеджери не завжди трактують це як „вигідно“, а іноді як „ризиковано“, особливо, якщо йдеться про керівні або сеньйорські ролі. Думаю, це ще один маркер того, наскільки в нас у ринку досі слабко сформоване розуміння цінності не лише в грошах».
