Користувачка форуму DOU Анастасія започаткувала обговорення про те, чи можна вважати айтівця ненадійним працівником та «перебіжчиком», якщо він змінює місце роботи кожні 1–2 роки. Ця тема спровокувала жваву дискусію.
Користувачка форуму DOU Анастасія започаткувала обговорення про те, чи можна вважати айтівця ненадійним працівником та «перебіжчиком», якщо він змінює місце роботи кожні 1–2 роки. Ця тема спровокувала жваву дискусію.
«Чому пошук сприятливих для мене умов вважається недоліком на ринку праці? Чому змінюючи роботу кожні півтора року, я вважаюсь „перебіжником“? Чому не будучи терпілою, я стаю ненадійною кандидаткою?», — написала Анастасія у своєму дописі.
За її словами, коли компанія не може надати гідних умов, вона може поставитись так само: «піти шукати хороших людей, цікаві задачі та розвиток, грошики в іншому місці».
«Я не бачу непрофесіоналізму в тому, щоб змінювати роботу в момент, коли відчуваєш, що вона тобі вже нічого не дає», — вважає Анастасія.
Я не проти сидіти в компаніях 5–10 років, але коли після твоїх 3-х років приводять нового чувака на зп 20% більше твоєї на ту ж роль, то в мене питання до керівництва, я в таких випадках звільняюся і хай тішаться новим робітником
Щоб повністю вкурити нюанси проєкту та домену навіть досвіченим спецам потрібно від пів року і більше, залежно від складності проєкту, домену, процесів компанії тощо (мова не про здатність закривати нарізані, а добре розжовані тасочки, а про самостійну роботу над складними задачами в рамках проєкту).
Тому з погляду бізнесу все просто: якщо людина йде раніше ніж через пару рочків, для компанії це чистої води втрати (хоча мало хто в змозі їх порахувати, не факт що це взагалі можливо) — в людину вкладені певні ресурси, вона тільки-но могла б давати віддачу на повну, і на тобі…
При цьому всі в принципі розуміють, що власні інтереси мають пріоритет для всіх, а також що кейсі «не зійшлись характерами» можуть трапитись будь з ким.
І далі працює проста евристика: якщо у людини є в сіві періоди довготривалої співпраці, то на наявність короткотривалих в принципі можна закрити очі (ну не зайшло, з ким не буває). Можна вибірково запитати чому, але в принципі це окей.
Але якщо в сіві тільки «короткі перебіжки», то у будь-якого менеджера спрацює сигналізація. Людина шукає себе? Не знає, чого хоче від роботи? Не може ні з ким співпрацювати?
… Взагалі, це навіть неважливо. Якщо людина ніде і ніколи не засиджується, потрібні дуже вагомі причини вважати що цього разу буде інакше — безвідносно того, що людина каже на інтерв’ю.
Сидіти в одній компанії понад 1,5 року, не маючи компенсації в стоках або перспектив/наявності вертикального зростання — марна і бездумна трата часу.
З точки зору здорового глузду — я не буду меншим професіоналом, якщо не схочу 5 років підряд приносити маржу одному тіпу.
Якось так історично складалося, що мені на одному місці півтора роки ок, а далі вже підшукувала щось нове (зазвичай або не було куди рости на проекті або по зп хотілося більшого).
На останньому місці пропрацювала 2.5 роки, вже після звільнення зрозуміла що останній рік був ну такоє, стресовий і взагалі якийсь гірший ніж інші. Тобто краще було звільнитися через півтора))
Якщо компанія питає чого змінюєш роботу кожні півтора року, то можна зауважити, чи бувало у вас, що ви міняли працівника частіше ніж раз в два роки?
Вони скажуть, ну звичайно, якщо не підійшов. Або спочатку все було добре, а потім перестав справлятися. То і ви можете сказати, от так само буває що компанія не підійшла. Або спочатку все було добре, а потім щось в них змінилося в гіршу сторону.
Якщо ти профі, то ти потрібен компанії не менше ніж компанія тобі, і має бути рівноправна power dynamics. Інакше виглядає що це кріпак шукає роботу в пана.
Зміна роботи раз на рік-два не дотягує до справжнього професіоналізму. Це рівень мідла, не вище. Справжні профі можуть міняти роботу раз на кожен місяць-два ;)
На це можна подивитись і з іншого боку: у нашому суспільстві переважає індивідуалізм. «Що сусіди скажуть?» уже майже нікого не хвилює.
Тому, коли людина змінює роботу хай навіть кожні 3 місяці, то це виключно її особистий вибір.
Чи будуть про такі «стрибки» запитувати на кожній співбесіді? Так, звісно, але при цьому людина проживає своє життя саме так, як їй того хочеться і це чудово :)
Якщо ти профі, тобі навіть у кризові моменти пропонують більше в іншому місці, то який сенс сидіти на меншу зп? Що б начальник міг нулик додати наприкінці року до свого рахунку?
В Україні на заводах багато хто працює довго з тієї причини, що на іншому тобі не дадуть більше, навіть якщо не вистачатиме людей. Така собі змова. Щоб не здохли і не втекли.
ТІЛЬКИ особистий розвиток має бути на чолі роботи) Решта ейчарська маячня. Якщо просто недотепа, яка не знає чого хоче і ходить по конторах, це інше)
Змінив взагалі напрям через більш ніж 10 років роботи в однієї контори. Потім працював по 1-2 роки в різних компаніях. Зараз в топовій. Особо не було претензій чого так.
Нагадаємо, що Кріс Вільямс, який був віцепрезидентом в HR-відділі Microsoft, а зараз є радником і консультантом, розповів, як рекрутери дивляться на тривалість роботи кандидата в попередніх компаніях.
За його словами, раніше періодичні зміни роботи вважалися ознакою неспокою, незрілості та нездатності пережити важкі часи. Але сьогодні маятник хитається і в інший бік: молоді рекрутери дивляться на працівника, який пропрацював 10 років в одній компанії, і запитують, у чому проблема.
