Щоб повністю вкурити нюанси проєкту та домену навіть досвіченим спецам потрібно від пів року і більше, залежно від складності проєкту, домену, процесів компанії тощо (мова не про здатність закривати нарізані, а добре розжовані тасочки, а про самостійну роботу над складними задачами в рамках проєкту).
Тому з погляду бізнесу все просто: якщо людина йде раніше ніж через пару рочків, для компанії це чистої води втрати (хоча мало хто в змозі їх порахувати, не факт що це взагалі можливо) — в людину вкладені певні ресурси, вона тільки-но могла б давати віддачу на повну, і на тобі…
При цьому всі в принципі розуміють, що власні інтереси мають пріоритет для всіх, а також що кейсі «не зійшлись характерами» можуть трапитись будь з ким.
І далі працює проста евристика: якщо у людини є в сіві періоди довготривалої співпраці, то на наявність короткотривалих в принципі можна закрити очі (ну не зайшло, з ким не буває). Можна вибірково запитати чому, але в принципі це окей.
Але якщо в сіві тільки «короткі перебіжки», то у будь-якого менеджера спрацює сигналізація. Людина шукає себе? Не знає, чого хоче від роботи? Не може ні з ким співпрацювати?
… Взагалі, це навіть неважливо. Якщо людина ніде і ніколи не засиджується, потрібні дуже вагомі причини вважати що цього разу буде інакше — безвідносно того, що людина каже на інтерв’ю.
Смена работы каждые 1–2 года не обязательно говорит о непрофессионализме или ненадёжности. Рынок труда меняется, и у специалистов тоже есть право искать лучшие условия, достойную оплату и возможности для развития. Гораздо важнее то, какие результаты человек показывает на каждом месте работы, а не количество лет в одной компании.
https://wordswithletters.io