Хостинг для будь-яких потреб — VPS від 135 гривень на місяць 👉
Марія БровінськаІсторії
9 квітня 2025, 09:00
2025-04-09
З реанімації — в EPAM. Дитячий анестезіолог зі Львова залишив медицину заради IT, і нині мріє про великий медичний проєкт на основі Big Data: історія світчингу під час війни
Повномасштабне вторгнення стало для Павла Олексина не лише випробуванням, а й моментом, коли він ухвалив одне з найважливіших рішень у житті — залишити медицину й перейти в ІТ. Ще кілька років тому він працював анестезіологом у відділенні реанімації для новонароджених. Перехід у нову сферу був непростим. Довелося долати сумніви, знаходити час для навчання й адаптуватися до абсолютно іншого робочого середовища.
Повномасштабне вторгнення стало для Павла Олексина не лише випробуванням, а й моментом, коли він ухвалив одне з найважливіших рішень у житті — залишити медицину й перейти в ІТ. Ще кілька років тому він працював анестезіологом у відділенні реанімації для новонароджених. Перехід у нову сферу був непростим. Довелося долати сумніви, знаходити час для навчання й адаптуватися до абсолютно іншого робочого середовища.
Що спільного між ІТ і медициною, які виклики довелося подолати та як технології можуть змінити роботу медичних закладів — про це Павло розповів dev.ua. Далі — його пряма мова.
Чому я наважився змінити професію
Ще під час навчання в університеті я сумнівався, чи є медицина справою мого життя. Але тоді я відкидав ці думки — я вже доклав багато зусиль на навчання, а ще не хотів розчаровувати рідних. Я народився у Львові, у 2017 році закінчив Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького.
Отримавши направлення, переїхав до Луцька, де протягом двох років проходив інтернатуру в дитячій анестезіології. Після цього я продовжив працювати лікарем-анастезіологом у Волинській обласній дитячій клінічній лікарні ще більше ніж чотири роки, займаючись порятунком новонароджених, часто недоношених дітей у критичному стані. Це були ті випадки, коли малюк народжується з ускладненнями, і його одразу переводять до реанімаційного відділення. Вони зазвичай є лише в обласних центрах або великих районних лікарнях, і спеціалістів, які працюють там, дуже мало. Ці відділення закриті від сторонніх, тому про їхню роботу відомо небагато.
Під час чергування майже завжди траплялася ситуація, що змушувала підіймати рівень кортизолу до межі. Нічні чергування, високий рівень відповідальності та стресу — усе це потребує максимальної концентрації, витримки та відданості.
У 2020 році я вперше зацікавився ІТ і почав вивчати програмування у вільний час.
Спробував Frontend, але швидко зрозумів, що це не моє. Тоді друг, теж світчер, порадив курс від EPAM Campus. А вже у 2021 році я подав заявку на програму з Python. Однак матеріал виявився доволі складним для мене, я вирішив не проходити співбесіду на проєкт і продовжити навчатися.
Переломний момент
Звільнитися з роботи я планував у березні 2022 року, адже мені катастрофічно не вистачало часу на навчання. Пам’ятаю, як 24 лютого 2022 року йшов до лікарні пішки, думаючи, що краще робити хоч щось, ніж просто сидіти вдома в невідомості. З одного боку, я був вдячний, що можу допомагати людям і буду корисним, але з іншого — відчував розчарування, бо моє прагнення змінити професію посунулося на невизначений термін. До того ж стало відомо, що ситуація в ІТ зазнає складнощів.
Приблизно через пів року я повернувся до навчання. У 2023 році я вдруге спробував пройти програму в EPAM Campus, цього разу з Data Engineering. Матеріали для лекцій були чітко структуровані, що допомогло не тільки під час проходження курсу, але й у подальшій роботі. До того ж на моєму шляху вже були невеликі проєкти для міської ради.
Я займався аналізом показників для первинної медичної допомоги у Львівській області за індикаторами ВООЗ, а також створював дашборди для Центру контролю захворювань Львівщини.
Мені знадобилося приблизно 6 місяців, щоби завершити навчання, пройти інтерв’ю та приєднатись до компанії. Наразі мені 30 років, я співпрацюю з EPAM Україна на позиції Junior Software Engineer.
Залаштунки data-інженера
Однією з найбільших складнощів під час переходу в ІТ було усвідомлення того, як усе влаштовано в реальних робочих умовах. Мені дуже допоміг Lead-спеціаліст нашої команди. Для новачків він розробив завдання базового рівня складності, поступово ускладнюючи їх. Протягом перших декількох місяців роботи я почав краще розуміти, що саме від мене очікується на проєкті та які завдання потрібно виконувати.
Наразі я займаюся міграцією даних між сховищами всередині платформи Amazon Web Services. На поточному проєкті моя робота полягає не в написанні коду з нуля, а у внесенні змін до нього.
Що пов’язує медицину та ІТ
Як у медицині, так і в ІТ, критично важлива командна робота. Кожен її учасник має свою чітку роль, де всі працюють як єдиний механізм. Однак в ІТ, на мій погляд, більше цінується внесок кожного спеціаліста. Якщо ти виконуєш свою роботу добре, навіть перебуваючи на позиції junior-спеціаліста, це помітять і відзначать. У медицині, на жаль, цього часто не вистачає, особливо для молодшого медичного персоналу, наприклад, медсестер, які відіграють велику роль у лікуванні пацієнтів.
А ще важливість візійного мислення. У медицині необхідно чітко розуміти кожен наступний крок, адже будь-яка помилка може мати серйозні наслідки.
В ІТ також важливо не порушити роботу системи. Однак головна різниця в тому, що в ІТ завжди є можливість протестувати, внести зміни та виправити помилку. У медицині ж права на помилку немає, а її ціна може бути надто високою.
Моя мета — у майбутньому долучитися до медичного проєкту та розвивати напрям data-інженерії в Україні. Рішення я бачу у створенні уніфікованої системи, що об’єднувала б усі медичні заклади країни, дозволяючи централізовано збирати й аналізувати дані.
Що допомогло мені, а може стати в пригоді й вам
Кодувати якомога більше. Я використовував платформи для тренування, такі як Codewars і LeetCode. Для SQL є десятки онлайн-тренажерів, які можна знайти за першим запитом у пошуковій системі.
Не ігнорувати онлайн-курси. Корисні матеріали можна знайти на Coursera та Udemy.
Створити власний pet-проєкт. Можна придумати конкретну проблему та спробувати її вирішити за допомогою технологій, з якими працює розробник. Наприклад, змоделювати процес збору, очищення, агрегування, аналізу та візуалізації даних для онлайн-магазину.
Використовувати ChatGPT як ментора. Він може пояснювати складні теми, перевіряти код і допомагати в навчанні.
«Ринок праці для програмістів схожий на чорну діру, в якій можна втратити не тільки час, але й надії». Розробник — про реалії IT-ринку та поради світчерам і джунам
«Не здавайтеся після першого невдалого інтерв’ю. І навіть після десятого не здавайтеся». Історія тестувальниці Sigma Software, яка світчнулась в IT після восьми років на митниці, і виросла з інтерна до керівника
«Я не шукав роботу, мене звабили. Team Lead мене змусили стати». Історія Senior AQA, який увійшов в IT у 39 років, і вже 10 років про це не жалкує
Діма Наумов — Senior AQA в Capgemini Engineering. 10 років він працює тестувальником, і готовий ламати всі можливі стереотипи про вхід в IT. Діма став айтішником у 39 років, залишивши успішну кар'єру в фінансовому світі та продажах.
Свою історію чоловік розповів dev.ua.
«Моя фінансова мета — накопичити $1 000 000, щоб мати пасивний дохід і жити на нього». Як айтішники витрачають гроші та в що інвестують
Зарплата айтішників в Україні — одна з найвищих. І ІТ-галузь під час війни — єдина галузь, яка зростає, попри війну. А айтішники — серед тих, хто найактивніше підтримують армію. Середній місячний донат айтішника становить 10% від зарплати, або $270. dev.ua вирішив розпитати айтішників, куди вони витрачають гроші й у що інвестують під час війни.
«Треба вірити в себе та йти (чи хоча би лежати) в бік своєї мети». Історія бухгалтерки, яка стала розробницею та виросла до Team Lead і ментора
Немає більш слушного часу для змін, аніж сьогодні. Шлях до професії мрії може бути ретельно спланованим зі шкільної парти або тернистим і сповненим пригод. Своїм досвідом переходу з позиції бухгалтера в ІТ-компанії до frontend-розробниці на проєкті в ній же ділиться Наталія Сингаєвська, Frontend Engineer у Levi9. Вона знайшла своє призначення та за чотири роки зросла зі стажистки до Team Lead на проєкті в Лондоні.
Не Патроном єдиним. Айтішник з EPAM шиє військову амуніцію для собак: історія диво-стартапу для чотирилапих захисників України
Максим Лісович, Interior Designer в ЕРАМ Україна, поза роботою допомагає амуніцією українським військовим… собакам. Так, службові пси носять унікальні жилетки та нашийники, мають спеціальні аптечки та турнікети. Чотирилапі в такому «одязі» більш захищені та впізнавані.
За словами Максима, тільки на заході країни нас захищають сотні військових собак. Айтівець допомагає військовим кінологам нести цю службу гідно, забезпечуючи відповідною амуніцією, спеціальними аптечками та турнікетами. Нещодавно він провів три дні поспіль, власноруч відшиваючи нашийники та повідці. А ще два роки тому шити він не вмів узагалі. Ось історія диво-стартапу.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі
Прийміть вітання від хірурга > js девелопера😁