🚨⚡🚨 Біткоін по $100к. Час встановлювати Trustee Plus і випускати картку для розрахунків безкоштовно 👉
Марія БровінськаРобота
8 листопада 2021, 12:07
2021-11-08
«Будьте нормальними. А це велика проблема, зокрема для українських розробників». 10 інсайдів про роботу в GitLab
Компанія GitLab з українським корінням, яку очолює Дмитро Запорожець, у жовтні вийшла на IPO. З самого початку, з 2014 року, компанія працює повністю віддалено і налічує понад 400 співробітників у 65 країнах. У них є свій збірник правил на 13 000 сторінок.
DOU розпитав про правила роботи в GitLab Staff Front-end Engineer у GitLab Наталію Теплухіну. dev.ua обрав 10 найцікавіших інсайдів.
У нас на цю тему написано цілий хендбук. Він є у відкритому доступі, і практично будь-яку інформацію про компанію (включно з бонусами для співробітників) можна знайти саме там.
Насамперед те, що вражає людей, які спілкуються з гітлаберами: як у робочі години можна бути на конференції чи відповідати в телеграм-чаті щодо Vue. Просто в нас немає такого поняття, як робочий час, 8-годинного чи 6-годинного робочого дня. Натомість є задачі, які треба виконати. Коли ви будете цим займатися, нікого не хвилює. Якщо ж вас не буде довше за один робочий день, про це варто попередити та взяти вихідний.
До речі, у мене є один обов’язковий мітинг на тиждень — це 1:1 з моїм менеджером. Решта — опціональні, можу долучатися або ігнорувати. Бо якщо я в Австралії, а зустріч о 17:00 за київським часом, то це просто неможливо. Щоб усі знали, що обговорювали на мітингах, їх записують.
До того ж у нас є так звана адженда для будь-якого зібрання. Є гуглдок, в якому перераховуєте все, що збираєтеся сказати, коротко, тезово. Це зручна техніка, якою інші чомусь рідко користуються.
Кажуть, що людина працює повільніше, що час від часу доводиться чекати 24 години, поки колега у Новій Зеландії відпише. На рев’ю відводиться 48 годин. Ми не біжимо спринт, ми біжимо марафон.
Про гранти на подорожі до пандемії
До пандемії в нас були гранти на подорожі. Ти міг полетіти в Німеччину зустрітися з колегами, і GitLab повністю покривав вартість перельоту з розрахунку $150 за одного колегу, якого ти зустрів. Тобто зустрів 10 осіб, отримав $1500 на переліт. Можна було за $1500 злітати в Австралію.
Тоді люди часто літали. Були коворкінги, які теж оплачувала компанія, а ще раз на 9 місяців проводили GitLab Contribute — корпоративний івент, на якому збиралася вся компанія. Це було класно. З настанням пандемії, як і в усіх компаніях, стало трішки боляче, бо я, наприклад, деяких колег, з якими працюю щодня, не бачила вже два роки.
Про зарплати в GitLab
У нас звичайна ставка. Залежно від того, як ви працюєте, раз на рік буде рев’ю, під час якого визначають, на якому з трьох рівнів перебуваєте. Центральний — performing, тобто виконуєте обов’язки на свою ставку. Якщо робите більше, ніж від вас очікують, то це exceeding — перевищення показників.
Ще є нижчий рівень, developing, у нього рідко хтось потрапляє. Він означає, що наразі людина на трохи нижчому від очікуваного рівні. Це не значить, що її звільнять або знизять зарплату. Можливо, фахівця щойно підвищили й він просто не «тягне» свій новий рівень. Тоді менеджер каже: «Окей, ти недовиконуєш тут і тут, виправимо це».
Раніше в нас був показник — 10 merge requests на місяць. Наразі від нього відмовились. Тепер у нас більше спираються на якість, ніж на кількість.
Будь-який фахівець GitLab може подивитися оплату на певній посаді: наскільки вона відрізняється залежно від регіону, перформансу та грейду.
Найвища зарплата — коефіцієнт 1, від якого вираховуються всі інші коефіцієнти. Це Сан-Франциско, Каліфорнія. Для Амстердама коефіцієнт становить 0,68, а загалом для Нідерландів — 0,6. Для України location factor — 0,45. Наскільки я знаю, менше ніж 0,45, як в Україні, немає. Його вирівняли під 0,45 для всіх.
Кожен шукає собі задачі
В нас кожен самостійно шукає собі задачі. Звичайно, є певний набір на місяць, квартал тощо. Вони у відкритому доступі. Ви берете й починаєте розбиратися. Менеджер не має ходити за вами, бо ви, як фронтендер, кажете: «Ой, у мене не вистачає частинки API, напевно, треба пінганути бекенд». Ні, так не працює. Ви самі пінгуєте бекенд, пишете, чого бракує. І такий рівень — це норма. Мене дратує, коли час від часу в нашому телеграм-каналі люди пишуть: «Якщо в команді всі відповідають за все, то це означає, що у вас хаос». Ні, в нас не хаос, а відповідальність.
Ми очікуємо від кожного розробника, що він не буде сидіти й чекати, поки замість нього хтось розбереться.
Раніше в нас була нерівність в оплаті бекенду і фронтенду. Приблизно на 21% більше отримував бекенд. Для розуміння: наш бекенд — це Ruby on Rails і трішки Go. Фронтенд — JavaScript (з фреймворком Vue.js). На моє запитання, чому така різниця, відповіли: у Сан-Франциско приблизно такі рейти, фронтенд отримує там на 21% менше.
Причина була в тому, що в нас фронтенд рахувався як Web Development. Не Software Engineer в JavaScript, а Web Developer. Тобто приблизно, як люди, які займаються сайтиками на WordPress.
Тоді СТО погодився, що це не про наш фронт, що ми працюємо на іншому рівні. І після довгих обговорень — 2–3 місяці — на рівні менеджменту повідомили, що зарплати фронтенду прирівняються до бекенду. Нам уже підвищили на 10% у вересні 2021 року, а наступний крок запланували на 2022-й. Тобто за два кроки оплата праці фронтенду вирівняється з бекендом.
Абсолютно відкритий source code
Насамперед ми open source, і мені це подобається, адже будь-хто може подивитись, який код я пишу щодня. Час від часу він хороший або ж поганий, але у нас абсолютно відкритий source code.
Крім того, в нас більша частина дискусій відкрита, тобто якщо ви хочете подивитись issue, не тільки щодо програмного продукту, а й маркетингу, HR-тем, то більша частина їх буде відкрита для світу. Закрите тільки те, що може зашкодити компанії при публічному обговоренні — фінансові показники тощо. З тієї ж причини ми не обговорюємо IPO. Це зрозуміло. Будь-які питання щодо ІРО я не можу коментувати.
Про менеджерів-психотерапевтів
У менеджменті є те, що називається serving management. Менеджер команди не керує вами як юнітом. Він не буде казати, що робити, чи навмисне пришвидшувати. Наші менеджери — це радше психотерапевти, і це дуже приємно. Вони стежать за тим, у якому емоційному, моральному стані перебуває фахівець, як він працює, за конфліктами в команді.
Це був несподіваний момент для мене в перший рік у GitLab. Бо менеджер читав мій Twitter. Не для того, щоб сказати, що я пишу щось не те про компанію, а для того, щоб помітити моє незначне вигоряння. Він зауважив: «Ти, здається, трішки втомилась, маєш багато комітів і в GitLab, і у Vue, візьми кілька дей-офів, а може, й відпустку».
Також у нас не тиснуть на розробників, кожен достатньо самостійний і відповідальний для того, щоб працювати без наглядача. Якщо не цікаво, це вже проблеми компанії. У нас радше намагаються вберегти фахівців від вигоряння, бо вони працюють у нас більше, ніж звичайно.
Про співробітників з України
Більш ніж половина в компанії — технічні спеціалісти. Найбільше з них бекенд-інженерів, фронтенд-команда маленька.
В Україні живе Дмитро Запорожець, який є засновником компанії. З технічних спеціалістів значна кількість у Харкові, тому що Дмитро там, і команда Ruby-розробників формувалась у Харкові. Кілька спеціалістів у Києві, а ще є у Львові та Дніпрі. Весь список команди у відкритому доступі. 11 фахівців загалом з України.
Найбільше розробників у США. З Європи найбільше людей у Нідерландах. Сюди все частіше переїжджають. Річ у тім, що в GitLab є локальна entity, не офіс, але юридична особа, і компанія пропонує допомогу під час релокації в Нідерланди. Попри те, що ви можете працювати віддалено, повнісю підтримує з візою, переїздом. Тому тут багато фахівців. І з США теж переїжджають у Нідерланди.
Про співбесіди в Gitlab
На відміну від більшості інтерв’ю, в нас основний фокус не на хард-скілах, a на софт-скілах. GitLab м’яко ставиться до того, що ви знаєте з фаху. Тобто, якщо є не всі потрібні технічні знання, це не критично.
Матимете одну добу, щоб його вивчити, зробити рев’ю. І на інтерв’ю ми будемо обговорювати коментарі, які ви залишили до merge request, що б ви зробили по-іншому. Якщо маєте пропозиції змін, можна імплементувати це зараз на реальному коді.
Код абсолютно реальний, це один із невеличких застосунків, які в нас є в GitLab. На ньому є помилки на різних рівнях. За тим, як ви будете робити рев’ю merge request, визначать ваш рівень. Якщо ви знайшли помилки більш простенькі й не торкнулися архітектурних, найімовірніше, вам запропонують посаду Middle.
Будьте нормальними. А це велика проблема, зокрема для українських розробників. Я знаю як мінімум один випадок, коли розробника з надзвичайно високим рівнем технічних навичок не взяли в GitLab саме через брак софт-скілів.
Про квоти для найму і бонуси
Мені подобається, що у нас немає поняття квот для найму. Я не вважаю, що квоти змінять хоч щось на краще. Якщо я порекомендую розробника в GitLab і його наймуть, мені дадуть реферал-бонус. У нас це умовно $1000. Якщо я найму людину з країни, яка, відповідно до фактора локації, нижча за 0,5 (Україна, наприклад), то отримаю $1500 бонусу. Бо для компанії це вигідно. А якщо я при цьому рекомендую будь-кого з недостатньо представленої групи (underrepresented group) — $2000.
Про опціони в GitLab
Кількість опціонів залежала від посади. Одна кількість була для Middle, інша для Senior, для менеджера. Ми починали отримувати опціони при наймі: 25% після першого року роботи й далі протягом трьох років ще 75% (певну частку видають помісячно). Ще були так звані options grants, які видавали після річного performance review, залежно від того, як людина працює.
Бонус сильно залежав від перформансу. Це різна сума для всіх співробітників компанії. Ще є категорія «key talent», що отримувала максимальну кількість опціонів як грант.
Загалом має діяти така сама практика в майбутньому. Будуть видавати гранти, можливо, не опціонами, а RSU — Restricted stock units для того, щоб ви отримали свою частку в компанії ще й акціями.
Айтішники сумують за довоєнними «плюшками» та бонусами. Однак порізали мотиваційні пакети не всі роботодавці: кілька інсайтів
Через війну деякі компанії скасували бонуси та мотиваційні пакети співробітникам, намагаючись оптимізувати бюджети та скоротити витрати через невизначеність ситуації. dev.ua вирішив запитати роботодавців, як саме та на чию користь вони переглядали мотиваційні пакети робітників.
«Розробка ігор — це завжди проблеми». Історія випускника ХПІ, який став senior-геймдизайнером та автором коміксів, і тепер знає про ігри все
Геймдизайнер Андрій Заколодний з дитинства любить відеоігри та ще школярем намагався їх створювати. З переїздом в інше місто та вступом до університету це бажання дещо відійшло на другий план. Але в результаті життя склалося так, що Андрію вдалося попрацювати у відомих на весь світ студіях, прикласти руку до Assassin’s Creed Valhalla і дорости до senior-геймдизайнера, а паралельно ще й свій комікс англійською видати.
Про нюанси роботи в ігровій індустрії, різницю між Gameloft та Ubisoft, особисті прагнення до кращого, творчі пориви та багато іншого — у його історії.