Щотижневий звіт про події космічної індустрії за 8-14 листопада. Сьогодні про те, як Володимир Тафтай захищає український супутник, чому NASA переглядає програму Artemis та як хакатон SpaceTech Europe закінчив прийом заявок.
Щотижневий звіт про події космічної індустрії за 8-14 листопада. Сьогодні про те, як Володимир Тафтай захищає український супутник, чому NASA переглядає програму Artemis та як хакатон SpaceTech Europe закінчив прийом заявок.
Минулого тижня голова ДКАУ Володимир Тафтай в інтерв’ю «НВ. Погляд» заявив, що космічний сектор зіткнувся з «системною, скоординованою пропагандою опонентів», які не бажають, щоб Україна мала на орбіті власне супутникове угруповання. І в міру наближення дати запуску супутника Січ-2-30 інформаційний тиск на нього зростає.
Щоб розвіяти «фейки» про супутник, Володимир Тафтай повідомив, що в його комплектації задіяні компоненти, виготовлені компаніями зі світовим ім’ям з ЄС і Південної Кореї. Російські комплектуючі — не використовувалися. Комплектація проводилася у 2017-2020 рр., а збірка і випробування — у 2021 році.
Цільове призначення-моніторинг використання земель, рослинності, лісових та водних ресурсів, ліквідація наслідків стихійних лих. Тобто виключно цивільні цілі.
Однак, при необхідності, супутник дасть можливість отримувати якісні дані про створення інженерних споруд, переміщення військової техніки й кораблів. Інформацію, отриману від аналогічного за параметрами супутника Egyptsat-1, єгипетські силовики раніше використовували в кризових ситуаціях.
За параметрами просторової роздільної здатності Січ-2-30 перевищує апарат Sentinel-2, Які у 2015 і 2017 рр. виготовлялися Airbus Defense and Space на замовлення ESA. Дозвіл нашого супутника — 7 м, а Sentinel-2 — 10 м.
Sentinel — 2 використовується космічною системою ДЗЗ-Copernicus. Після запуску Січ-2-30 також буде інтегрований з цією системою. Знімки можна буде отримувати щодня, за винятком похмурих днів, яких в році в середньому-96.
Але за словами Тафтая, європейські колеги використовують аналогічні супутники й в більш похмурих регіонах. А для того, щоб отримувати зображення, незалежно від погоди, необхідний не оптичний супутник, а радар, вартість якого в рази перевершує ціну Січ-2−30. Однак, такі інвестиції голова ДКАУ вважає виправданими.
Володимир Тафтай підтвердив опубліковану нами інформацію про перенесення запуску Січ-2−30 на січень. Орієнтовна дата-10 січня 2022 року. А також про плани створення сузір’я супутників з просторовою роздільною здатністю 0,5-1 м, які складуть повноцінну систему ДЗЗ для держорганів у сфері безпеки та оборони, МНС і наукових установ. У середньостроковій перспективі ці інвестиції окупляться і дадуть поштовх розвитку космічної інфраструктури, технологій і залученню інвестицій.
У світовому ж масштабі найбільш обговорюваною новиною тижня, що минає, став перегляд NASA термінів реалізації пілотованої частини місячної програми Artemis.
9 листопада в NASA офіційно визнали технічну неможливість висадки астронавтів на місяць у 2024 році й затвердили новий графік. Тепер перший безпілотний випробувальний політ корабля Orion навколо Місяця (Artemis 1), Як і раніше, запланований на лютий 2022 року. Обліт Місяця з астронавтами на борту, який повинен був відбутися у вересні 2023 року (Artemis 2), перенесений приблизно на травень 2024 року. А ось пілотована місія (Artemis 3), за словами адміністратора NASA Білла Нельсона планується «не раніше 2025 року».
Серед причин перенесення місії глава NASA назвав пандемію COVID-19 і судовий позов, поданий Blue Origine в квітні після програшу SpaceX тендера на поставку місячного посадкового модуля Human Landing System (HLS). Таким чином, роботи над HLS виявилися замороженими на пів року.
Доброю новиною в цьому випадку виявилося те, що NASA, схоже, зуміло переконати президента Джо Байдена і конгрес в необхідності збільшити фінансування за програмою. Оновлена вартість складе $9,3 млрд, в порівнянні з колишньою — $6,7 млрд. Як і раніше, першими землянами, що мають ступити на місяць після більш ніж півстолітньої перерви, повинні стати кольоровий астронавт і жінка.
Україна, хоча і не є учасницею пілотованої місії, але є підписантом «угоди Артеміди». І не секрет, що наші підприємства, які мають досвід участі ще в старій радянській місячній програмі, розраховують на місячному перезавантаженні непогано заробити.
Тим часом чи то космічна адміністрація США занадто сконцентрована на власних проблемах, чи то українські учасники місячних перегонів надмірно самовпевнені. Але як стверджує незалежний експерт аерокосмічної діяльності й колишній співробітник ДКАУ Андрій Колесник, Україна досі не веде практичних консультацій з іншими учасниками Artemis. А раз так, проєкти в новій космічній програмі, які знаходяться на розгляді у ВР і які пов’язані з вивченням Місяця, поки ніяк не прив’язані до Artemis.
Питання про це підіймалося з минулого року, коли ДКАУ керував Володимир Усов. Тоді в держпрограму були закладені 3 проєкти, пов’язані з Місяцем:
«Мова йде про фізичну взаємодію пристроїв, які ми хочемо послати на місяць з тими, які там вже працюють або будуть працювати. А це один з головних принципів " Угоди Артеміди» — interoperability. Ще тоді задавалося питання, як далі ми збираємося взаємодіяти з нашими партнерами, якщо ми не контактуємо з ними по сумісності цих пристроїв? Хоча ці проекти увійшли в документ Міжнародної координаційної групи з дослідження космосу, куди входять національні космічні агентства всього світу, але тоді ще не було підписано «Угоду Артеміди». Коли ж вона з’явилася, ми палець об палець не вдарили, щоб скоординувати свої наміри з намірами інших учасників. На сьогоднішній день їх 13. Була надія, що документи будуть підписані під час візиту Зеленського до США на початку вересня. Але ці питання не були підготовлені. І навіть під час недавнього Конгресу астронавтики, на якому заступник Адміністратора НАСА проводила зустріч з учасниками програми, не було подальшої двосторонньої зустрічі, де обумовлювалися б наші конкретні пропозиції».
Побоювання експерта, можливо перебільшені і, знову ж таки, пояснюються зацикленістю США на пілотованій програмі. Однак, у чому правий пан Колесник, так це в тому, що світ навколо дуже швидко змінюється.
У космічному клубі з’являються все нові і нові державні та комерційні учасники, і якщо Україна не буде проактивною, нас дуже швидко замінять навіть у тих проєктах, де ми ще маємо якийсь запас міцності і кваліфікацію.
Для ефективної участі в програмі Artemis необхідний більш тривалий горизонт планування і спадкоємність, — вважає експерт Марія Яроцька, яка працювала в ДКАУ в команді Володимира Усова.
«Всі космічні програми-довгограючі. В Україні, хоча голови ДКАУ проходять конкурс перед призначенням, вони можуть втратити роботу. І коли звільнили Усова, в повітрі залишилося багато хвостів, які ніхто не підхопив. Для нас це було дуже дивно, як для команди. І для міжнародної спільноти теж. Вони не очікували, що ми такі не послідовні», — стверджує ексрадник голови ДКАУ з акселерації стартапів
Нещодавно Марія Яроцька стала лід-ментором нового космічного хакатону SpaceTech Europe, який організований естонською командою Garage — 48 за підтримки Держдепартаменту США.
11 листопада хакатон завершив прийом заявок і тепер учасникам дали час до 25 листопада для формування команд. Точну кількість учасників організатори поки не назвали. Однак, маркетингова кампанія проводилася по всій Європі.
На відміну від хакатонів NASA і ESA, де учасники отримують конкретні завдання. Організатори SpaceTech Europe пропонують тільки треки (теми). До них відносяться:
Команди, які запропонували найкращі рішення з цих тем, отримають різні призи в тому числі. Розгорнутий аналіз проєкту від КБ» Південне», менторські години та прямі переходи в інкубаторські та акселераторські програми, запрошення на конференції тощо.
Сам хакатон буде проведений в онлайн-форматі 3-5 грудня. За словами Марії Яроцької, хакатон триває 48 годин і цей час потрібно використовувати дуже продуктивно. Попрацювати над прототипами, зробити пітч, спрацюватися як команді, і виконати багато інших різних завдань.
Кожен ментор отримає свою групу команд і протягом хакатону 3-4 рази проведе з ними чек-пойнти. Перевірить, щоб всі встигали і, в разі необхідності, допоможе знайти менторів-експертів. Завдання, щоб команди не розгубилися, тому що дуже багато роботи, особливо, для новачків. Онлайн-хактони проводити складніше офлайнових, тому що людей фізично не видно. Але є певний інструментарій-чати і чек-пойнти, які дозволяють підтримувати зв’язок і допомагати учасникам.
«Космічні хакатони це ніколи не просто про інженерію і ракетобудування. Це часто про сторітеллінг, освітні ініціативи. І якщо говорити про інженерну школу, то Україна це безпрецедентно обдаровані люди, але у них не все добре з софтскілс. Найчастіше, вони не вміють робити презентацію, немає базової англійської…Так, хлопці багато читають на англійській, тому що у них немає іншого способу отримувати інформацію, але з нетворкінгом і поданням своїх проектів, як правило, великі проблеми. Тут українці можуть виглядати не так вигідно, але якщо дати їм потрібну підготовку, буде відмінно…Українські стартапи унікальні тим, що їм потрібно медаль давати за те, що дійшли до першого рівня. Тому що у них немає екосистеми, в якій вони могли б розвиватися, як у Кремнієвій долині. У них немає менторів, венчурних інвесторів. Навколо них крутиться багато шахраїв, які тільки й чекають, щоб вкрасти інтелектуальну власність. Тому якщо ми чуємо новину, що якийсь український стартап кудись все-таки вирвався, то треба розуміти, що це люди, які пережили нашестя зомбі і вони точно досягнуть результатів, до яких прагнуть».
