Дев’ятикласник Олександр Каленик із міста Малин, Житомирська область, розробив власну технологію виготовлення приймально-передавальної антени радіозв’язку.
Дев’ятикласник Олександр Каленик із міста Малин, Житомирська область, розробив власну технологію виготовлення приймально-передавальної антени радіозв’язку.
Світ електроніки для Олександра відкрив його тато, який став наставником і науковим керівником. Перший пристрій хлопець зібрав у 7 років. Тож радіоаматорство стало одним з його численних хобі.
«Згодом до моїх рук потрапила Сі-Бі радіостанція, яка потребувала ремонту. Саме вона відкрила мені світ радіо. Уже в 11 років за підтримки батьків я отримав радіоаматорську ліцензію та відповідний позивний, які дозволили працювати в радіоефірі. Відтоді світ для мене втратив кордони, адже за кілька хвилин я міг поспілкуватися з радіоаматорами з найрізноманітніших країн. Як і більшість радіоаматорів, всі антени та додаткове обладнання ми з татом виготовляли власноруч, здобуваючи нові знання та досвід», — розповів Олександр в інтерв’ю «Суспільному».
До пошуку нових технологій школяра спонукала війна, а саме нагальна потреба у виготовленні антен, призначених для керування БПЛА на нестандартних діапазонах частот і через ретранслятор.
«Антена — це досить складний радіотехнічний пристрій, що має велику кількість параметрів, які повинні бути максимально близькими до ідеальних. На якість антени впливає і її конструкція, і матеріал, і точне дотримання її геометричних розмірів. Моя технологія практично повністю усуває людський фактор у процесі виготовлення антени — її каркас друкується з досить високою точністю на 3D-принтері, а потім спеціальним чином підготовлена полімерна основа покривається металом методом гальваностегії. Таким чином отримується антена з практично ідеальною повторюваністю характеристик», — пояснив про свою технологію школяр.
За словами Олександра, переваги його технології полягає у тому, що вона дає змогу виготовляти з високою точністю легкі та міцні антени не лише у вигляді плоских конструкцій, а й у вигляді складних тривимірних моделей.
«Така антена надзвичайно гнучка й не потребує спеціального дороге обладнання, а процес від теоретичних розрахунків нового виробу до отримання дрібносерійної партії антен займає менш як добу», — додав дев’ятикласник.
