«Беремо тільки випускників КПІ», «Коли ви будете народжувати?», або «Шеф хотів хлопчика взяти». Айтішники — про дискримінацію від роботодавців

Жінкам відмовляють деякі роботодавці бо:
— якщо ти не заміжня, то скоро одружишся, заведеш дітей і підеш в декрет;

— якщо ти заміжня і не маєш дітей, то заведеш їх скоро і підеш в декрет;

— якщо ти маєш дітей, то будеш постійно відпрашуватись і брати лікарняні. 

Часто з цього приводу ставлять питання, і їх в цілому не хвилює, яку саме відповідь ти даси. Навіть якщо скажеш, що не плануєш найближчим часом заводити дітей, то можуть відмовити, бо потенційно в тебе такий вік, шо ти можеш. Маю таких знайомих.

Ще знаю приклади дискримінації за віком, і це стосується більш дорослих людей у віці 35+

В одній досить відомій в Україні ІТ-компанії широко практикується ейджизм. Якщо тобі більше 30 років, влаштуватися на позицію джуна туди ти не зможеш, навіть якщо матимеш необхідні навички. Але напряму відмову будуть пояснювати іншими штуками, звичайно. Не віком.

Неодноразово, хоча й не на співбесідах, але в загальних розмовах, чула, що в нас ІТ-відділ, тож дівчат там немає (і не буде). А деякі роботодавці навіть резюме дівчат не розглядають.

Стикалася з дискримінацією і за віком, і за статтю, і за мовою.
За віком та статтю одночасно дискримінували під час пошуку першої роботи (мені тільки-но виповнилось 18), одна рекрутерка сказала, мовляв, в нас в компанії всі девелопери — чоловіки й в команді будуть люди віком 27+, чи не буде це проблемою для тебе? Кажу, що ні, я прийшла в першу чергу заробляти гроші. Далі запитала мене, чи не стану я залицятись до старших колег на тімбілдінгах. На цьому я завершила співбесіду.

Назагал тричі роботодавці відмовляли у першій роботі тоді через те, бо я ще молода і підозріло, що мені вже треба роботу.

Хоча я їм прямо казала, чому шукаю роботу, мене все одно потім питали, чи не маю я хлопця і чи не збираюсь в декрет (хоча це вже, напевно, класика жанру, але палає від того досі.

За мовною ознакою дискримінували, бо в мене ще подекуди бував суржик (я переходила на українську ще до війни) і вони вважали це неприйнятним. Хоча в діловій переписці я завжди старалася бути грамотною, на проєкті мав бути один дев, а замовник в них був американець, якому моя українська — на той момент — була б до одного місця.

Це було на собесі в Ciklum десь у 2010 році. Мене спитали? чи я одружена. Коли відповіла ні, мені розповіли щось накшталт кирхе кюхе кіндер та відмовили в посаді тому? що замовник з Голандії хоче бачити одружених та з дітьми. Мені здається що це була ініціатива більш рекрутерки, аніж самої компанії. Але так би мовити «осадок остался», тому більше їх вакансії ніколи не розглядаю.

На попередньому місці роботи у банку мене не взяли на посаду в тех. департамент (хоча я пройшла всі етапи відбору) без пояснення причин. Як потім мені сказали по секрету: «Шеф хотів хлопчика взяти».

Коли на співбесіді питають, коли ви будете народжувати. Середньовіччя якесь. Компанія належить до іGaming сфери.

Мені сказали: Беремо на посаду тільки випускників КПІ.

Я не приховую свою орієнтацію, і кілька років тому в одній з компаній зізнався, що я гей. На співбесіді нависла тиша, мені не знали, що сказати. Врешті відмовили, думаю, саме з цієї причини. 

Маю ваду мови та зовнішності. Раніше регулярно отримувала відмови з цієї причини.