UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Марія БровінськаРобота
14 травня 2026, 09:00
2026-05-14
Сьогодні не наймаєте джунів — завтра залишитеся без мідлів. Чи дійсно IT-ринок рухається до кризи, яку сам і створює?
Компанії скорочують найм початківців, посилаючись на ШІ і дорожнечу інвестиції. Але бути без джунів сьогодні означає залишитися без мідлів завтра. Що кажуть цифри й що про це думають IT-роботодавці?
Компанії скорочують найм початківців, посилаючись на ШІ і дорожнечу інвестиції. Але бути без джунів сьогодні означає залишитися без мідлів завтра. Що кажуть цифри й що про це думають IT-роботодавці?
Історія одного джуна, яких тисячі
Максиму 23 роки. Він закінчив курси з frontend-розробки, зробив три пет-проєкти, вивчив React і навіть розібрався з TypeScript. Резюме — охайне. GitHub — живий. Відгуків на Djinni надіслав понад сімдесят. А відповідей — усього лише вісім. На співбесіду покликали троє роботодавців, та офера так і нема.
Він не скаржиться публічно. Просто продовжує вчитися, додає нові проєкти в портфоліо і намагається зрозуміти, що він робить не так. Насправді — нічого. Просто ринок змінився, і Максим потрапив у найнезручніший момент для старту.
Таких початківців — сотні. І їхня проблема не в тому, що вони погані спеціалісти. Нині індустрія переживає трансформацію, яка найжорсткіше б'є саме по тих, хто тільки починає. І якщо нічого не зміниться — через кілька років, ймовірно, ця трансформація вдарить по всіх.
Що відбувається з ринком: цифри
На перший погляд, усе не так погано. У 2025 році 33 опитані DOU компанії найняли 3470 спеціалістів з досвідом до року — на 500 більше, ніж у 2024-му. Але якщо копнути глибше — картина складніша.
За даними Djinni за квітень 2026-го, частка наймів спеціалістів з досвідом до двох років скоротилася до 18% — тоді як рік тому було 26%. Тобто ринок фізично зміщується вгору: частка найнятих із досвідом 7+ років зросла з 22% до 31%.
У січні 2026-го новачків у пошуку на Djinni стало на 30% менше, ніж рік тому. Вакансій без вимог до досвіду при цьому побільшало на 20% — але навіть на «джуніорські» ролі компанії часто обирають кандидатів із більшим бекграундом.
За даними зимового зарплатного опитування DOU, джуни, інтерни і трейні становлять лише 12,6% усіх айтівців в Україні. І плани компаній на 2026-й не обнадіюють: у Mono поки немає планів щодо найму джунів, у Ciklum junior-запити з’являються рідко. «Мідли і сеньйори повинні активно вчитися працювати із замінниками джунів — штучним інтелектом», — вважає віцепрезидентка з управління персоналом у SoftServe Рената Дельпорте.
Виняток — великі гравці з власною інфраструктурою. EPAM у 2026-му планує найняти 750–800 джуніор-спеціалістів. Але більшість учасників ринку такої Campus-системи не має.
Чому джунів наймають менше — і це не міф
Коли питаєш компанії прямо — чи сповільнився найм початківців через ШІ — більшість відповідає обережно. Але якщо читати між рядків, картина стає зрозумілою.
«Наша компанія більше сфокусована на наймі спеціалістів рівня Middle і вище», — кажуть у Ciklum. У Railsware цифри говорять самі за себе: 2024 рік — 6 джунів та інтернів, 2025-й — 4, з початку 2026-го — 3. Це не катастрофа, але тренд очевидний.
«Найм junior-фахівців справді став складнішим і повільнішим», — визнає Дарина Кузьмик, Talent & Culture Lead у Railsware. Але одразу уточнює: «Причина не в тому, що ШІ повністю замінив джунів. Скоріше, штучний інтелект підняв поріг входу в професію та змінив очікування щодо початківців».
Що змінилося: новий джун — уже не такий, як раніше
Кілька років тому джун міг прийти з базовими знаннями мови і фреймворку — і цього вистачало. Тепер очікування інші.
«Сьогодні AI-інструменти — це вже базова частина робочого процесу, якою мають володіти спеціалісти всіх рівнів», — пояснює Роксолана Курило, Senior Talent Fulfilment Specialist у Ciklum. Але вона ж одразу знімає можливу паніку: «Штучний інтелект не може повністю замінити основні процеси, тож Junior-фахівці й надалі залишатимуться затребуваними».
Просто тепер від них очікують більшого. Не просто «знаю React» — а «вмію думати, швидко вчитися і знаю, як використовувати ШІ в роботі». «Джуну вже недостатньо просто знати синтаксис чи фреймворк. Важливо вміти працювати з AI-інструментами або принаймні мати бажання й здатність швидко цьому навчитися», — каже Кузьмик із Railsware.
Чи є AI-native обов’язковим критерієм під час найму? Тут компанії одностайні: поки що ні, але це вже серйозна перевага. «Якщо початківець має достатній рівень знань та високий рівень мотивації, то рівень AI-native він отримає вже в компанії», — каже Денис Гриньов, керівник EPAM Campus UA.
Скільки коштує один джун — і чому це важливо
Компанії рідко говорять про реальну вартість найму початківця. Але Railsware говорить відверто: це набагато більше, ніж просто зарплата.
«Це також час команди рекрутингу, процесів онбордингу та менторства, залучення engineering-команди та менеджерів», — пояснює Дарина Кузьмик. Онбординг у Railsware — три місяці, чітко структуровані, з координатором, планом адаптації і критеріями успішного проходження. Це інвестиція і грошей, і часу команди.
Саме тому компанії стали уважнішими. Не тому, що не хочуть розвивати початківців — а тому, що кожен неправильний найм коштує дорого. «Ціна найму через навчання, як правило, вигідніша, ніж просто найм з ринку», — каже Гриньов з EPAM. Але EPAM вибудував власну фабрику талантів через Campus. Більшість компаній такої інфраструктури не має — і тому вибирають простіший шлях: найняти досвідченого.
Скільки часу до мідла
У EPAM фахівець росте близько 12 місяців від початківця до мідла через Campus. Три місяці — навчання зі спеціалізації, ще три — проєктна адаптація. «Чим краще підготовлений кандидат на старті, тим менше часу йому треба для навчання», — каже Гриньов.
У PlantIn і Ciklum — реалістичніше: від 1,5 до 2 років. «Це дуже індивідуальний процес», — пояснює Тетяна Кравцова, HR Business Partner у PlantIn. Юлія Червенець із Ciklum додає: важлива самостійність, розуміння бізнес-контексту та ефективна взаємодія з командою.
Мідл — це не людина, яка просто знає більше технологій. Це той, кому вже не треба пояснювати, навіщо задача взагалі існує і що зламається, якщо зробити її погано.
Погляд у майбутнє: що буде, якщо зараз не наймати джунів?
Але тут ринок підкладає собі міну. Якщо компанії зараз масово відмовляються від найму початківців, через кілька років ринок опиниться перед дефіцитом мідлів. Тому що мідли беруться з джунів. А джуни — з тих, кого хтось колись найняв і виростив.
«Без інвестицій у нове покоління інженерів, продактів, маркетологів галузь просто втрачатиме свою стійкість у довгостроковій перспективі», — попереджає Дарина Кузьмик із Railsware.
Роксолана Курило з Ciklum дивиться у майбутнє обережно-оптимістично: «Зараз IT-спеціальності та профільні курси, особливо в AI-напрямку, все ще залишаються дуже популярними. Тому ми не бачимо сигналів суттєвого зниження інтересу молодих спеціалістів до галузі».
Але є різниця між «молодь цікавиться IT» і «молодь отримує реальний досвід роботи». Якщо двері для початківців зачинені — курси й пет-проєкти не замінять живого проєктного досвіду. Саме він формує майбутніх мідлів і сеньйорів.
Який баланс правильний? Ciklum називає таку модель: 50% сеньйорів, 30% мідлів, 20% джунів. EPAM іде іншим шляхом — масштабованою власною системою підготовки. 750+ нових спеціалістів на рік через Campus — це не найм з ринку, це вирощування власного резерву. І це, мабуть, найчесніша відповідь на питання як розв’язати проблему: не чекати, поки ринок сам відрегулюється, а будувати власний pipeline.
Що робити джуну прямо зараз
Повернімося до нашого героя. Сім місяців пошуку, сімдесят відгуків, нуль оферів.
Якщо коротко, компаніям уже недостатньо джуна, який просто пройшов курс і може повторити туторіал. Список виходить не про технології — він про характер:
показати код, написаний без сліпого копіпасту з ChatGPT;
пояснити, чому він ухвалив конкретне технічне рішення;
продемонструвати, що використовує AI як інструмент, а не як «костиль»;
мати pet-проєкт, який реально хтось запускав, а не просто «лежить на GitHub».
«Хороший junior — це вже не просто людина, яка вивчила технологію, — резюмує Кузьмик. — Для нас важливі критичне мислення, цікавість до продукту, проактивність, здатність швидко вчитися й брати ownership за свою роботу навіть на старті кар'єри».
Ринок, за словами фахівців, що наймають, не стане простішим. Але він все одно потребує нового покоління. За даними Djinni, шанси на найм для новачків за перші три місяці після реєстрації на платформі у 2026-му майже подвоїлися — і це, мабуть, найкраща новина для тих, хто не здається».
Для Максима це означає просту річ: шукати доведеться довше, вчитися — більше, а конкуренція буде жорсткішою, ніж у тих, хто заходив у галузь п’ять років тому. Але є й інша правда. Якщо український IT хоче мати мідлів через два-три роки, комусь доведеться дати шанс таким, як він, уже зараз. Бо мідли не з’являються з повітря. Їх вирощують. І якщо ринок масово економитиме на джунах сьогодні, завтра він просто почне полювати на тих самих кількох спеціалістів, яких учора сам відмовився наймати.
«Джуни і навіть мідли — під загрозою». Український підприємець, що не знає жодної мови програмування, за кілька місяців створив кілька мобільних і вебдодатків за допомогою AI
«Моя фінансова мета — накопичити $1 000 000, щоб мати пасивний дохід і жити на нього». Як айтішники витрачають гроші та в що інвестують
Зарплата айтішників в Україні — одна з найвищих. І ІТ-галузь під час війни — єдина галузь, яка зростає, попри війну. А айтішники — серед тих, хто найактивніше підтримують армію. Середній місячний донат айтішника становить 10% від зарплати, або $270. dev.ua вирішив розпитати айтішників, куди вони витрачають гроші й у що інвестують під час війни.
Не Патроном єдиним. Айтішник з EPAM шиє військову амуніцію для собак: історія диво-стартапу для чотирилапих захисників України
Максим Лісович, Interior Designer в ЕРАМ Україна, поза роботою допомагає амуніцією українським військовим… собакам. Так, службові пси носять унікальні жилетки та нашийники, мають спеціальні аптечки та турнікети. Чотирилапі в такому «одязі» більш захищені та впізнавані.
За словами Максима, тільки на заході країни нас захищають сотні військових собак. Айтівець допомагає військовим кінологам нести цю службу гідно, забезпечуючи відповідною амуніцією, спеціальними аптечками та турнікетами. Нещодавно він провів три дні поспіль, власноруч відшиваючи нашийники та повідці. А ще два роки тому шити він не вмів узагалі. Ось історія диво-стартапу.
Австралійське задзеркалля. Історія Delivery Director EPAM, який через війну релокувався із сім'єю до Австралії: як адаптуватися та вижити за океаном?
Григорій Клімов — директор з делівері і керівник великої Platform Engineering-практики в EPAM. Понад 10 років він будував свою кар’єру в українському офісі, але війна змусила його з родиною кардинально змінити життя. В березні Григорій з дружиною і трьома дітьми поїхали з рідного Харкова, деякий час провели в ЄС, а згодом — вирушили до Австралії. «Я мріяв жити в цій країні, коли піду на пенсію. Але війна підштовхнула до того, щоб прийняти рішення значно швидше», — каже Григорій.
Ось його історія.
Очільник EPAM Ukraine: «Було б класно мати якісь прозорі, відкриті механізми виїзду за кордон для обмеженої кількості людей»
Керівник EPAM Ukraine Степан Мітіш, який до призначення відповідав за київський та вінницький офіси компанії, дав велике інтерв’ю AIN. В компанії він працює вже 16 років, тобто знає про український IT-аутсорс багато, якщо не все.
dev.ua обрав найцікавіше з розмови.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі