У вівторок, 27 лютого, відбулося перше засідання Комітету Верховної ради з питань національної безпеки на якому розглядали правки до законопроекту про мобілізацію в Україні.
У вівторок, 27 лютого, відбулося перше засідання Комітету Верховної ради з питань національної безпеки на якому розглядали правки до законопроекту про мобілізацію в Україні.
Про це у коментарі РБК-Україна розповів секретар Комітету Верховної ради з питань національної безпеки, оборони й розвідки Роман Костенко.
За словами нардепа, у законопроєкті щодо мобілізації загалом 4195 правок. При цьому багато з них дублюється, також частина різні за формою, але збігаються по суті. Тому у комітеті вирішили розбити поправки на основні блоки, наприклад, обмеження прав, демобілізація тощо. Далі комітет буде голосувати за кожен з цих блоків.
«Тому сьогодні комітет поблоково ухвалював рішення по окремих напрямках. А надалі, розуміючи фінальне рішення, будемо або враховувати, або не враховувати поправки, які внесли народні депутати. Сьогодні ми пройшли лише частину з цих блоків», — розповів він.
Костенко розповів, що станом на сьогодні комітет не підтримав норму про те, щоб суди обмежували права людей. Мова про блокування рахунків та обмеження через суд виїзду за кордон. Однак це ще попереднє голосування, бо всі норми дискусійні.
Депутат розповів, що чимало народних обранців у комітеті вважають, що в чинному законодавстві вже передбачені штрафи за невиконання людьми своїх обов’язків, що стосуються мобілізації. Зокрема, це прописано у Кодексі про адміністративні правопорушення чи Кримінальному кодексі. Тому деякі нардепи вважають, що варто, як варіант, просто збільшити суму штрафів, а не обмежувати права.
Крім того, не було ухвалене рішення щодо того, щоб консульства обмежували свої послуги для українців за кордоном, хоча це питання ще буде дискутуватись.
«Обговорювали питання функціонування електронного кабінету, і комітет проголосував за те, що реєстрація в цьому кабінеті має бути правом, а не обов’язком. Також підіймалось питання щодо електронних повісток і було вирішено, що електронних повісток бути не має. Але є варіант, що вони будуть надходити тільки тим, хто зареєстрував собі електронний кабінет, бо така особа сама обрала відповідну форму комунікації з ТЦК. Крім того, обговорювали права поліції та ТЦК щодо процедури видачі повісток», — зауважив Костенко.
З огляду на велику кількість поправок, комітет буде розглядати їх щонайменше до кінця цього тижня.
25 грудня 2023 року на сайті українського парламенту опублікували поточний варіант законопроєкту № 10378 про мобілізацію, у якому пропонується низка змін.
27 грудня ввечері відбулась нарада з представниками Міноборони, на якій обговорювали норми законопроєкту з мобілізації, що суперечать Конституції. Про це розповів Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, вдалося досягти певних домовленостей.
Голова Національної поліції України Іван Вигівський виступив проти ідеї надати поліційним повноваження роздавати повістки військовозобов’язаним без участі військових згідно із законопроєктом.
2 січня 2024 року заступниця голови Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук із фракції «Слуга народу» заявила, що в оригінальному вигляді законопроєкт про мобілізацію не буде виноситися на голосування у ВР.
В Асоціації IT Ukraine назвали найбільш критичні ризики для держави та суспільства в разі прийняття оновлених законопроєктів про мобілізацію.
Айтівці прокоментували законопроєкти про зміни в мобілізації.
9 січня 2024 року Антикорупційний комітет Ради визнав, що законопроєкт про мобілізацію містить корупційні ризики.
Станом на ранок 9 січня 2024 року в Раді було зареєстровано п`ять версій законопроєкту про мобілізацію: один від Кабміну й чотири альтернативних від народних депутатів.
10–11 січня депутати обговорювали документ у комітеті та консультувались із військовими. За підсумками консультацій законопроєкті спочатку повернули уряду на доопрацювання, а згодом і зовсім відкликали. Нещодавно ЗМІ повідомляли, що Міноборони подало до Верховної Ради проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби з доопрацюваннями.29 січня президент України Володимир Зеленський заявив, що сподівається на «справедливий» закон про мобілізацію від військового керівництва і назвав «неправильною» ситуацію, коли представники ТЦК розшукують на вулицях «хлопців, які не приходили до військкоматів».
30 січня Кабінет міністрів затвердив новий законопроєкт про мобілізацію і скерував його до Верховної Ради. Оновлений законопроєкт враховує коментарі та зауваження Генерального штабу, Уряду та народних депутатів.
7 лютого секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов заявив, що ймовірність того, що норми оновленого законопроєкту про мобілізацію не будуть відповідати Конституції «наближена до нуля».
8 лютого голова президентської фракції «Слуга народу» у парламенті Давид Арахамія повідомив, які норми в законопроєкті про мобілізацію потребують виправлення та перегляду.
Депутати прогнозують, що після розгляду правок до документу закон проголосують, і Кабмін має розробити підзаконні акти до певних норм, які у документі залишаться. За найбільш оптимістичним сценарієм закон про мобілізацію запрацює не раніше квітня.
