UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Марія Бровінська
5 січня 2026, 09:00
2026-01-05
«Україна буде конкурентною там, де потрібні не „дешеві руки“, а команди, які вміють думати й доводити рішення до результату». IT-прогноз на 2026 рік від очільників провідних IT-компаній
2026-й для українського IT — це не просто ще один рік у календарі. Це перевірка на витривалість, адаптивність і здатність планувати в умовах, де стабільність — радше виняток, ніж правило. Ринок коливається, глобальні гравці переглядають стратегії, AI прискорює зміни, а війна продовжує впливати на кожне бізнес-рішення.
Ми запитали топів українських IT-компаній, яким вони бачать IT-2026: де індустрія може вирости, де ризикує втратити позиції, чого варто остерігатися вже зараз і на що все ще є підстави сподіватися. Без рожевих окулярів — із кількома сценаріями розвитку подій і чесними прогнозами від людей, які щодня ухвалюють рішення, пропонуємо зазирнути у 2026-й.
2026-й для українського IT — це не просто ще один рік у календарі. Це перевірка на витривалість, адаптивність і здатність планувати в умовах, де стабільність — радше виняток, ніж правило. Ринок коливається, глобальні гравці переглядають стратегії, AI прискорює зміни, а війна продовжує впливати на кожне бізнес-рішення.
Ми запитали топів українських IT-компаній, яким вони бачать IT-2026: де індустрія може вирости, де ризикує втратити позиції, чого варто остерігатися вже зараз і на що все ще є підстави сподіватися. Без рожевих окулярів — із кількома сценаріями розвитку подій і чесними прогнозами від людей, які щодня ухвалюють рішення, пропонуємо зазирнути у 2026-й.
«Поступово відбуватиметься зміна моделей співпраці із клієнтами»
Степан Мітіш, віцепрезидент, голова ЕРАМ Україна
Наш прогноз на 2026 рік залежить від двох ключових сценаріїв.
Базовий сценарій: продовження війни. У цьому випадку головним завданням індустрії буде утримання позицій на тому плато стабільності, якого ми досягли у 2025 році.
Позитивний сценарій: припинення вогню та мир. Це, безперечно, позитивно вплине на динаміку ринку. Ми можемо очікувати на поступове відновлення та зростання індустрії на рівні 3–5%. Однак довгостроковий вплив цього сценарію сильно залежатиме від конкретних умов миру, тому робити більш детальні прогнози зарано.
Водночас незалежно від сценарію ми продовжимо робити стратегічні інвестиції у розвиток молодих талантів: в ЕРАМ Україна в 2026 ми плануємо найняти близько 750–800 джуніор-спеціалістів, продовжуючи тренд на збільшення їхньої частки в компанії.
Також поступово відбуватиметься зміна моделей співпраці з клієнтами. Ми очікуємо подальшого зростання частки проєктів, де клієнти платять не за час інженерів, а за конкретний результат (outcome-based models). Це більш ризиковані, але водночас цікавіші та складніші проєкти, що вимагають від команд сильного лідерства та орієнтації на бізнес-цілі.
Чого боятися і на що сподіватися? Головний страх — це, звичайно, продовження війни та поглиблення демографічної кризи, яка є критичною загрозою для індустрії, побудованої на людях. Головна надія — наші таланти та інвестиції в їхній розвиток. Ми продовжимо розширювати партнерство з університетами та освітніми закладами, щоб забезпечити приплив нових спеціалістів в індустрію за будь-яких умов.
«Можна говорити про зростання українського IT-ринку в межах 5% у 2026 році»
Віталій Нужний, Regional Delivery Head у Ciklum
Очікування миру створює відчуття, що найскладніше вже позаду, однак реальність залишається іншою. Війна триває майже чотири роки й надалі вимагає високого рівня концентрації на ключових операційних питаннях: залученні нових проєктів в Україну, підтримці продуктивності команд і забезпеченні стабільної інфраструктури. Тому, попри віру в позитивні сценарії, ми продовжуємо працювати з поточними ризиками та їхньою мітігацією.
Додатковим чинником невизначеності залишається складна геополітична ситуація у світі. Водночас глобальні ринки та клієнти активно трансформуються під впливом штучного інтелекту, і попит на відповідні технологічні рішення зростатиме. За оцінками Gartner, світові витрати на AI сягнули $1,5 трильйона у 2025 році та можуть вирости ще на 36% і досягнути позначки у $2 трильйони вже у 2026.
Навіть за поточних умов, на мою думку, можна говорити про зростання українського IT-ринку в межах 5% у 2026 році. Однак вплив війни залишатиметься ключовим чинником успіху індустрії.
«Індустрія стикається з викликами, які будуть визначальними у найближчі роки. Перший — це дефіцит експертизи»
Андрій Лазоренко, Co-founder та CEO IdeaSoft
Українське IT у 2026 році, на мою думку, рухатиметься в бік ще більшої спеціалізації, технологічної зрілості та глобальної інтеграції. Україна традиційно сильна інженерною школою, швидкою адаптацією та підприємницьким підходом, тому ми природно займаємо нішу в створенні складних технологічних продуктів. Особливо в Web3 сьогодні помітний перехід від короткострокових хайпових трендів до будівництва довгострокових інфраструктурних рішень: блокчейн-платформ нового покоління, систем цифрової ідентичності, інституційних Web3-рішень, а також продуктів на перетині AI та децентралізованих технологій. Українські команди вже працюють у цих напрямах і є ключовими гравцями глобального Web3-ланцюга.
Українські команди вже сьогодні входять до міжнародних рейтингів рівня Super Recognized, створюючи продукти, які реально просувають індустрію Web3 вперед. В Україні сформувалася критична маса команд, здатних не просто брати участь у ринку, а переосмислювати архітектуру Web3, впливати на стандарти безпеки, масштабування та user experience, і це вже визнається глобальною аудиторією.
Водночас індустрія стикається з викликами, які будуть визначальними у найближчі роки. Перший — це дефіцит експертизи, адже Web3 та AI змінюються швидше, ніж оновлюються освітні програми чи внутрішні компетенції ринку.
Спеціалісти, що працювали з DeFi чи класичним блокчейн-девелопментом, уже сьогодні повинні опановувати L2-архітектури, модульні блокчейни, ZK-технології та enterprise-Web3 рішення.
Другий виклик — це глобальна ринкова волатильність, яка впливає на інвестиційні цикли, продуктові стратегії й структуру попиту як в аутсорсингу, так і в продуктовій розробці.
Попри це, я бачу помірний і стабільний ріст індустрії. Є два реалістичні сценарії.
Оптимістичний — коли Web3 та AI стають локомотивами розвитку, залучаючи інвестиції в українські R&D-центри та формуючи нові продуктові екосистеми.
Базовий — коли ринок розвивається еволюційно: зростає частка продуктового девелопменту, посилюється конкуренція за таланти, а компанії поглиблюють технологічну експертизу. Обидва сценарії позитивні, адже вони показують: українське IT у 2026 році має всі передумови залишатися важливим складником глобальної технологічної екосистеми.
Також, ми зараз знаходимося фактично на порозі нової індустріальної революції. Рівень розвитку AI досяг точки, коли роботи можуть виконувати дедалі ширший спектр робіт незалежно від того, йдеться про software-роботів чи hardware-системи. Однак створення цих роботів людьми все ще надзвичайно дороге. Ми перебуваємо в точці, де відбувається головна боротьба AI-індустрії: хто першим створить роботів, які будуть здатні дешево і масово виробляти інших роботів. Саме це може стати наступним «вибуховим» проривом, який змінить економіку так само, як колись змінили її паровий двигун чи електрифікація.
Також, Web3 сьогодні швидко приймається інституційними гравцями, бізнесом та роздрібними користувачами. Ми переходимо від експериментів до масового впровадження, яке здатне змінити юніт-економіку глобальної економіки — від підприємств до державних систем.
Головні причини цього зсуву:
Революція в платежах. Стейблкоїни та нова архітектура розрахунків роблять платежі швидкими, прозорими й ультра дешевими.
Революція в цифровій ідентичності. ZK-технології дозволяють створювати приватні, захищені та верифіковані ідентичності без передачі персональних даних.
Революція у зберіганні даних. Дані стають verified-by-default, що радикально зменшує шахрайство та змінює підхід до довіри.
Недарма я недавно прочитав думку, яка чудово описує момент: через рік-два словосполучення «cross-border payment» звучатиме так само архаїчно, як зараз звучить «cross-border email». Завдяки Web3 глобальні транзакції стануть такими ж простими та миттєвими, як надсилання повідомлення.
«Інтеграція штучного інтелекту стане не перевагою, а базовою необхідністю»
CEO та засновник Headway Inc Антон Павловський
У 2026 році компаніям доведеться одночасно підтримувати розвиток бізнесу та зберігати стійкість команд. У багатьох випадках це означатиме рішення, які не дають миттєвого ефекту, але допомагають зберігати людей, продукти й внутрішню стабільність. Підтримувати людей і водночас залишатися стійкими як бізнес — саме цей баланс, на мою думку, стане ключовим у 2026 році, і не лише для ІТ індустрії.
Українські продуктові компанії й надалі працюватимуть на глобальних ринках, але ключовим питанням залишатиметься доступ до міжнародного капіталу.
Він завжди був непростим, а в умовах війни та геополітичної нестабільності — ще більш вибірковим. Водночас досвід останніх років показує: інвестиції в компанії з українським корінням можливі, якщо бізнес демонструє стійкість, зрозумілу модель зростання та сильну команду.
Інтеграція штучного інтелекту стане не перевагою, а базовою необхідністю. Компанії впроваджуватимуть ШІ на всіх рівнях — від продуктів до внутрішніх процесів, щоб підвищувати ефективність і швидкість прийняття рішень. Водночас ШІ залишатиметься і викликом: конкуренція за фахівців, потреба в нових навичках і відповідальне використання технологій вимагатимуть постійної адаптації.
Конкуренція за таланти залишається серед ключових ризиків. Частина спеціалістів і надалі шукатиме можливості за кордоном, тому для українських компаній критично важливими стануть розвиток команд, інвестиції в навчання та створення умов, у яких фахівці можуть зростати незалежно від локації.
«Найвищу цінність матимуть фахівці, які поєднують глибоку технічну експертизу з доменним розумінням і консалтинговим мисленням»
Дмитро Гриценко, CEO у Master of Code Global
Можу припустити, що 2026 рік збереже для українського IT обережний оптимізм. Індустрія вже не зростатиме «за інерцією»: ринок стає більш вибірковим і вимогливим, тож перевагу матимуть компанії, які вміють швидко адаптуватися, не втрачаючи системності, й будують довіру з клієнтами через стабільний результат і довгострокові партнерства. В українських реаліях ключовим фокусом залишається операційна стабільність і підтримка команд — усе, що раніше сприймалося як ризик-менеджмент, дедалі більше стає частиною повсякденної роботи.
З технологічної точки зору ми й надалі бачитимемо зростання попиту на AI, data science, cloud і security — але з чітким запитом на прикладні рішення.
Саме тому найвищу цінність матимуть фахівці, які поєднують глибоку технічну експертизу з доменним розумінням і консалтинговим мисленням: здатні не лише виконувати завдання, а й допомагати формувати правильні рішення та відповідати за результат.
Українське IT залишатиметься затребуваним на глобальному ринку — знайти порівнянну експертизу все ще непросто. Водночас клієнти дедалі більше уваги приділяють операційній стійкості, тому у 2026 році частіше обиратимуть моделі співпраці з розподіленими командами та гнучкою географією.
«Україна і далі буде конкурентною там, де потрібні не „дешеві руки“, а команди, які вміють думати і доводити рішення до результату»
Сергій Корольов, Co-CEO у Railsware
Очікую, що дедалі рідше ми бачитимемо підхід «швидкий ріст за будь-яку ціну». Натомість ще більше уваги буде до стійкості, фокусу та зрілості. Українська tech-індустрія вже навчилася працювати в умовах невизначеності та війни. Тому перевага буде на боці тих, хто тримає якість, вибудовує довгі відносини з клієнтами і вже перейшов від «продавати години» до «створювати цінність». Зокрема, через продукти, платформенні рішення, нішеву експертизу.
Тому і наступного року на нас чекає конкуренція роботодавців за сильних інженерів, фокус на кібербезпеку, data/AI інженерію, інтеграції, модернізацію легасі та ефективність процесів. Україна і далі буде конкурентною там, де потрібні не «дешеві руки», а команди, які вміють думати й доводити рішення до результату. Очевидно, що DefTech/MilTech буде одним із головних рушіїв в індустрії. Також і далі зростатиме роль українських продуктових компаній і «гібридних» моделей, де бізнеси використовуватимуть свою сервісну експертизу для створення доданої вартості.
Боятися не варто нічого, але краще бути готовим до різних викликів. Окрім безпекових та політичних, значний ризик — кадрова та організаційна втома.
Додайте до цього конкуренцію за таланти з глобальними командами, не завжди виправданий хайп щодо використання AI, а також тиск на маржинальність у сервісному сегменті. Ще один виклик — знецінення інженерної дисципліни через стереотип, що «все можна згенерувати». Короткостроково це може пришвидшити розробку, але довгостроково б’є по якості й довірі.
У базовому сценарії я б очікував обережного відновлення попиту, збільшення контрактів з українськими бізнесами щодо підвищення ефективності й модернізацію ІТ-рішень, а також подальше підсилення продуктового напряму. В оптимістичному — відчутне покращення інвестклімату, збільшення бюджетів на розробку в Україні, як і стрімке зростання українських продуктів та R&D в Україні.
«У Національній стратегії доходів закладені положення, які наразі не вигідні для українського IT-бізнесу»
Дмитро Бондар, СЕО та співзасновник Boosta
У 2026 році аутсорсинговому сегменту українського IT буде ще складніше. Системні проблеми, спричинені війною, нікуди не зникли і, на жаль, навряд чи будуть повністю вирішені в найближчій перспективі.
Водночас продуктові компанії мають потенціал для подальшого зростання, за умови відсутності значних або непрогнозованих нововведень з боку держави. На відміну від аутсорсу, вони менше залежать від зовнішніх факторів, таких як політика клієнтів або зміни в глобальній економіці, і можуть безпосередньо впливати на продукт, маркетинг та фокусуватись на кінцевому споживачі.
Серед ключових ризиків — регуляторні рішення. У Національній стратегії доходів закладені положення, які наразі не вигідні для українського IT-бізнесу.
Будь-яке погіршення економічних умов — зростання податкового навантаження чи ускладнення механізмів бронювання — може мати зворотний ефект для індустрії.
Попри це, я розраховую на позитивний сценарій, за якого держава та бізнес працюватимуть разом над розв’язуванням проблем, а не у протилежних напрямах.
Микита Артемчук, CEO Prom
Українське ІТ у 2026 році буде таким самим як завжди — динамічним, винахідливим та креативним, попри важкі та непередбачувані умови.
Мій прогноз — взаємодії з державою стане більше. Відтоку спеціалістів в компаніях буде ще менше. Вакансій у продуктових компаніях не стане більше, натомість в усіх проєктах, повʼязаних із мілтех, можливостей буде кратно більше, ніж у 2025. Найскладнішою позицією для найму у 2026, гадаю, будуть інженерні спеціалісти, що працюють на стику звʼязки онлайну та фізичних технологій. Ця ж позиція — гарна можливість входу у сферу.
«Моя фінансова мета — накопичити $1 000 000, щоб мати пасивний дохід і жити на нього». Як айтішники витрачають гроші та в що інвестують
Зарплата айтішників в Україні — одна з найвищих. І ІТ-галузь під час війни — єдина галузь, яка зростає, попри війну. А айтішники — серед тих, хто найактивніше підтримують армію. Середній місячний донат айтішника становить 10% від зарплати, або $270. dev.ua вирішив розпитати айтішників, куди вони витрачають гроші й у що інвестують під час війни.
Не Патроном єдиним. Айтішник з EPAM шиє військову амуніцію для собак: історія диво-стартапу для чотирилапих захисників України
Максим Лісович, Interior Designer в ЕРАМ Україна, поза роботою допомагає амуніцією українським військовим… собакам. Так, службові пси носять унікальні жилетки та нашийники, мають спеціальні аптечки та турнікети. Чотирилапі в такому «одязі» більш захищені та впізнавані.
За словами Максима, тільки на заході країни нас захищають сотні військових собак. Айтівець допомагає військовим кінологам нести цю службу гідно, забезпечуючи відповідною амуніцією, спеціальними аптечками та турнікетами. Нещодавно він провів три дні поспіль, власноруч відшиваючи нашийники та повідці. А ще два роки тому шити він не вмів узагалі. Ось історія диво-стартапу.
Австралійське задзеркалля. Історія Delivery Director EPAM, який через війну релокувався із сім'єю до Австралії: як адаптуватися та вижити за океаном?
Григорій Клімов — директор з делівері і керівник великої Platform Engineering-практики в EPAM. Понад 10 років він будував свою кар’єру в українському офісі, але війна змусила його з родиною кардинально змінити життя. В березні Григорій з дружиною і трьома дітьми поїхали з рідного Харкова, деякий час провели в ЄС, а згодом — вирушили до Австралії. «Я мріяв жити в цій країні, коли піду на пенсію. Але війна підштовхнула до того, щоб прийняти рішення значно швидше», — каже Григорій.
Ось його історія.
Очільник EPAM Ukraine: «Було б класно мати якісь прозорі, відкриті механізми виїзду за кордон для обмеженої кількості людей»
Керівник EPAM Ukraine Степан Мітіш, який до призначення відповідав за київський та вінницький офіси компанії, дав велике інтерв’ю AIN. В компанії він працює вже 16 років, тобто знає про український IT-аутсорс багато, якщо не все.
dev.ua обрав найцікавіше з розмови.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі