👁️👁️ 300 000 криптанів встановили собі Trustee Plus - гаманець з криптокарткою. Чого чекаєш ти? 👉
Марія БровінськаРобота
26 серпня 2023, 09:03
2023-08-26
«Сьогодні українське IT працює на 200%». Топменеджери EPAM, Ciklum, Intetics, Railsware, Roosh та ін. про майбутнє розвитку галузі у незалежній Україні
Українська It-індустрія в останні роки була справжньою підтримкою української економіки, галуззю, що розвивалась максимально динамічно. Війна трішки «підкосила» розвиток сфери інформаційних технологій — замовники неохоче йдуть до українських сервісних компаній, продуктові компанії через ситуацію в країні оптимізовують свої напрацювання, фокусуючись на найважливішому. Хтось вважає, що період розквіту IT вже позаду — ковідний бум, коли віддалена робота сприяла активному зростанню галузі, вже позаду. Інші ж навпаки прогнозують, що після завершення війни IT знову стане драйвером української економіки. Нинішні воєнні та економічні реалії подекуди дозволяють IT-компаніям виживати з надією на відновлення після перемоги над ворогом.
Українська It-індустрія в останні роки була справжньою підтримкою української економіки, галуззю, що розвивалась максимально динамічно. Війна трішки «підкосила» розвиток сфери інформаційних технологій — замовники неохоче йдуть до українських сервісних компаній, продуктові компанії через ситуацію в країні оптимізовують свої напрацювання, фокусуючись на найважливішому. Хтось вважає, що період розквіту IT вже позаду — ковідний бум, коли віддалена робота сприяла активному зростанню галузі, вже позаду. Інші ж навпаки прогнозують, що після завершення війни IT знову стане драйвером української економіки. Нинішні воєнні та економічні реалії подекуди дозволяють IT-компаніям виживати з надією на відновлення після перемоги над ворогом.
dev.ua розпитав топів українських IT-компаній про їхні очікування щодо розвитку українського IT. Ось, що нам розповіли.
(текст від 24 серпня)
Степан Мітіш, віцепрезидент, голова ЕРАМ Україна
Як би нам цього не хотілося, проте найближчим часом ІТ галузь навряд чи зможе відновитися до довоєнного рівня. І на це є декілька очевидних для усіх причин, які матимуть вплив на розвиток ІТ сфери в Україні в цьому та наступному роках.
По-перше, ми живемо та ведемо бізнес у час війни. Для багатьох бізнесів на додачу до воєнних дій та обстрілів мирних міст, зараз знову постає питання стійкості критичної інфраструктури в зимовий період 2023-2024. На жаль, ми чуємо застережливі прогнози від енергетиків, що ця зима може бути складнішою за попередню. Від того, як ми пройдемо цей період, буде залежати стан та подальший розвиток всього бізнес-середовища.
По-друге, це стан глобального ринку, який демонструє макроекономічне уповільнення. Від розвитку глобальної ситуації буде залежати ІТ бізнес не тільки в Україні, але й у світі.
Проте, попри достатньо високий рівень невизначеності у 2023/2024 роках, є певні позитивні сигнали. Вони дають надію, що наступний рік може принести певне пожвавлення на ІТ ринку. Сподіваюсь, що це зможе відчути й Україна.
На мою думку, можливими є декілька сценаріїв розвитку ІТ галузі в Україні найближчим часом, проте всі вони доволі стримані, адже ми оперуємо у період невизначеності. Час покаже, за яким сценарієм будуть розгортатися події в Україні.
Перший оптимістичний — це коли ми відносно легко проходимо зиму, відбувається поступове зростання ІТ на глобальному рівні, та відбувається певна деескалація воєнних дій. У цьому випадку є шанси, що індустрія почне поступово зростати приблизно з 2 кварталу 2024 року. Але цей сценарій не виглядає найімовірнішим.
Можливим позитивним сценарієм для українського ІТ найближчим часом буде можливість галузі залишатися на тому ж рівні, що ми є зараз, попри різні внутрішні та зовнішні обставини.
Проте можливий і негативний сценарій — він передбачає зменшення експортного виторгу від діяльності галузі через ускладнення безпекової ситуації в Україні, можливу чергову хвилю релокації ІТ-спеціалістів за кордон та/або якщо наша енергетична інфраструктура не буде справлятися з новими викликами тощо.
Щодо розвитку ШІ, то, на мою думку, революції він не зробить. Штучний інтелект не замінить програмістів у найближчі роки, але його використання точно змінить ринок.
Адже ті, хто буде використовувати ШІ, прийдуть на місце тих, хто його не використовує. Окрім того, розвиток ШІ — це гарна можливість для української ІТ галузі. Ми бачимо, що зараз багато клієнтів цікавляться цією темою. Зокрема, як ШІ може допомогти з оптимізацією software development lifecycle, як він може допомогти мігрувати різні старі системи на нові технології тощо. І безумовно в цьому є великий потенціал: ШІ може стати драйвером нового типу замовлень та продуктів. Українці завжди активно освоюють нові технології, то ж переконаний, що для нас розвиток ШІ може створити хороші перспективи в майбутньому.
Андрій Оксенюк, CFO Ciklum
Якщо 2022 рік українському ІТ інерційно вдалося пройти з показниками росту, то цей рік передбачувано менш позитивний для галузі. На це впливає низка чинників. Насамперед війна та безпекові ризики стримують замовників від співпраці з сервісними компаніями та реалізації проєктів в Україні. Напередодні осінньо-зимового періоду увага клієнтів до питань енерго- та теплопостачання тільки зростає, як і рівень стурбованості. І хоча українське ІТ набуло безцінний досвід організації роботи з урахуванням цих викликів торік, все ж комунікація з клієнтами є надзвичайно важливою в поточних обставинах.
Крім цього, є й глобальні економічні складнощі: зростання інфляції та відсоткових ставок центробанків, коливання на ринках змушують компанії вдаватися до скорочень своїх витрат, щоб зберігати динаміку бізнесу. Поєднання невизначеності на макроекономічному рівні з впливом війни спричинило падіння експорту IT-послуг з України на 9,3% у першому півріччі 2023 року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. І за нинішніх обставин передумов для нарощування обсягів експорту немає, тож із високою ймовірністю у другому півріччі розрив від попереднього року лише збільшуватиметься.
Штучний інтелект дещо розбурхав інтерес компаній після постковідного спаду попиту на цифровізацію. Більшість клієнтів розглядають можливості інтеграції рішень з елементами штучного інтелекту в свої бізнес-моделі та його використання для обробки даних, оптимізації витрат, автоматизації окремих бізнес-процесів тощо. В окремих випадках вони обмежуються пілотними проєктами або ж чекають вирішення питань, пов’язаних з етичними аспектами використання ШІ, захистом даних, усуненням певних законодавчих бар’єрів. Нині розвиток ШІ швидше стимулює клієнтів розширювати чи поновлювати співпрацю з ІТ компаніями.
Щойно безпекові ризики почнуть знижуватися, український ІТ ринок має всі передумови для подальшого розвитку.
Ті замовники, які покладатимуться на ВСР-підходи українських постачальників та збудують географічно збалансовані команди, отримають усі переваги українського технологічного ринку: висококваліфікованих та відданих справі спеціалістів, високий темп наймання, потужний ринок з понад 230 тис. фахівців.
Прогнози аналітиків Gartner передбачають подальший ріст попиту на ІТ послуги, що також є позитивним сигналом. Для України додатковим драйвером росту стануть програми відбудови та відновлення, започатковані міжнародною спільнотою та фондами, які вплинуть на інвестиційну привабливість українського ринку.
Борис Концевой, CEO та президент Intetics (фото у прикріплених)
Відкинемо одразу найгірший сценарій, коли Україні загрожує поразка. У цій прикрій ситуації ми мали б справу з набагато більшими проблемами, ніж ті, що стосуються ІТ-сектору. Однак, як тільки ми досягнемо перемоги, галузь може швидко відновитися, досягнувши свого довоєнного рівня протягом кількох місяців. Це було б пов’язано не лише з визнанням клієнтами відсутності ризиків, пов’язаних з війною, але й зі сплеском різноманітних інвестицій і допомоги, що надходять до країни.
Сучасний ринковий ландшафт малює іншу картину. Цей своєрідний «спад без справжнього спаду» не схожий ні на що, з чим я стикався протягом трьох десятиліть у цій галузі. Це свідчить про переконливий вплив засобів масової інформації, яким вдалося переконати всіх, що економічні труднощі, ускладнені такими факторами, як COVID і війна, неминучі. Отже, багато хто вирішив утриматися від витрат і відкласти нові підприємства. Такий обережний підхід сприяв скороченню ринку.
Я оптимістично налаштований, що ця тенденція повернеться до нормального стану в четвертому кварталі цього року, якщо не виникне нових стресових факторів (і вкрай важливо, щоб Україна досягла успіху! Я закликаю всіх підтримувати Україну, адже на кону також ваш статок!)
А ще є штучний інтелект — зовсім інший наратив. Прорив генеративного штучного інтелекту може запропонувати нам безліч переваг. Кожен сектор може отримати значний приріст продуктивності, включно з програмуванням! (Цікаво, що нам може знадобитися хоч і менше, але більш проникливих людей.) Це явище віщує нову революцію, схожу на появу Інтернету три десятиліття тому. Отже, ми можемо очікувати поширення безлічі проєктів із використанням ШІ.
Ольга Прихно, Chief People Officer/Chief Finance Officer в Innovecs
Я маю оптимістичний прогноз і зараз обґрунтую — чому саме. Українські IT-фахівці здобули визнання у світі як професіонали високого рівня, які дуже швидко вчаться та адаптуються. Підвалини цього були закладені в системі освіті: в українських вишах у всіх негуманітарних спеціальностях викладають вищу математику, статистику, теорію ймовірності.
Протягом півтора року ми активно працювали на ринках інших країн і можемо із впевненістю сказати, що український розробник вигідно відрізняється своєю універсальністю, порівнюючи із девелоперами з іншим менталітетом, які здебільшого фокусуються на вузькій спеціалізації. Є декілька рис, які притаманні більшості наших програмістів. По-перше, це аналітичні здібності та вміння алгоритмізувати. По-друге — цікавість, бажання дізнаватися нове та безстрашність перед новим. Якщо українські інженери стикаються із чимось новим та незрозумілим, то вони не відступаються аж поки не знайдуть рішення. Й наостанок — вміння осягати багато технологій та ставати справжніми профі в декількох стеках, що робить наших розробників незамінними.
2023-й рік — один із найважчих років для всієї галузі у світі. Глобальні кризові прояви, складні питання у фінансовій, банківських сферах по всьому світу, стриманий інтерес інвесторів — все це без сумніву відбилося на українській IT-індустрії. Ми, як глобальний розробник програмного забезпечення, теж стикнулися зі скороченням замовлень на наші послуги.
Чи значить, що так буде тривати й надалі? Ні. Я абсолютно переконана, що у 2025-му році ми вийдемо на рівень замовлень і прибутків як до повномасштабного вторгнення.
Але треба мати на увазі, що IT- індустрія видозмінюється. Конкуренція буде надалі сильно загострюватися, й це означає, що всі сервісні компанії, які виживуть та будуть процвітати — мають не тільки забезпечувати базові потреби клієнтів, але й диференціюватися та нести додаткову цінність.
Я впевнена, що тимчасове гальмування замовлень — це відкладений попит, який вистрелить за рік-два, як стиснута пружина. Нові клієнти будуть звертати увагу на українських IT-партнерів, й це виллється в бум для всього українського IT-ринку.
Сергій Корольов, керівний директор продуктової студії Railsware
Україна змінюється, як і світ — і багато чого вже не буде таким, як раніше. Але в наших руках — можливість зробити нове кращим за попереднє. І ІТ не виняток. Тому ми маємо ставити собі питання: «А чи хочемо ми повернутися до того стану українського ІТ, який був до війни?» З одного боку: надзвичайні темпи зростання. З іншого — ставка на експорт робочих годин інженерів, дуже залежний від зовнішніх факторів.
У Railsware ми свого часу розв’язали це питання через модель продуктової студії: поєднуючи створення продуктів та надання сервісу. Останній, зокрема, генерує додаткові інвестиції у власні розробки.
«Продукт» виявився більш гнучким і стійким: він не залежить від «людино-годин» і клієнтських проєктів, і може швидше адаптуватися до хитавиці на ринках. І пожвавлення наймання саме в «продукт» це підтверджує. Тому метою українського ІТ я бачу не скільки відновлення довоєнного рівня, скільки якісну еволюцію. Для цього потрібно сформувати чітке бачення, куди рухатися. Наприклад, не просто кодити на замовлення, але створювати власні рішення. Тобто, розвивати не лише інженерні, але продуктові компетенції: знання і технологій, і ринків, і бізнес-підходів, і маркетингу тощо. Не гнатися за швидкими грошима та великими чеками, а оновлювати культуру компанії та заохочувати підприємницьке мислення та product mindset. І не боятися експериментувати: останні роки довели, що ми готові до геть різних викликів.
Питання, утім, ширше за окремі бізнеси — воно охоплює всю українську ІТ-екосистему. І держави, і бізнесу варто інвестувати в підготовку не лише розробників, але й продактів, дизайнерів, маркетологів тощо.
Розвивати STEM-освіту, як і модернізувати шкільну програму. А також — розбудовувати стабільне і прозоре правове поле, яке дасть максимум можливостей для створення продуктів в Україні й спростить шлях глобальних інвесторів до нас. І тоді у 2030 році Forbes та dev.ua зможуть скласти топ-30 українських єдинорогів, а не просто писати про поодинокі випадки.
Микита Артемчук, директор із розвитку продукту Prom.ua
Якщо говорити, про розвиток саме в ecommerce, то за 2022 рік частка електронної комерції в Україні зросла з 9% до 11%. Якщо зростання продовжуватиметься такими ж темпами, то в найближчі роки Україна за цим показником зрівняється з Канадою та Швецією.
Для порівняння, за даними Statista топ-3: Китай — 46,3%, Велика Британія — 36,3%, Південна Корея — 32,2%. Сумарно замовлення на всіх маркетплейсах, що входять у компанію EVO (Prom.ua, Bigl.ua, Shafa.ua, Kabanchik.ua, Izi.ua) за неповний 2023 рік зросли на 38% рік до року.
Що ж стосується впливу війни на поведінку покупця, то тут ми підмітили такі зміни:
Українські майданчики зростають швидше, ніж закордонні, у таких показниках як спонтанне знання, відсоток покупців, які називають майданчик, як місце де купляють в інтернеті тощо.
Одним із визначних факторів для покупки стала соціальна позиція бренду й в першу чергу, допомога силам оборони України.
Зменшилася кількість користувачів, проте зросла частота покупки.
Переважна більшість покупців починає покупку з пошуку в Google.
Вплив війни на ecommerce. У 2023 році ми спостерігали падіння замовлень майже в нуль, але потім було поступове відновлення і зараз маємо стабільне зростання.
Цікавий факт: під час блекаутів падіння замовлень доходило до — 25%, але найбільше падіння замовлень на Промі в 2023 році було під час рейду ПВК «Вагнер» на Москву (близько 30%).
Також спостерігаємо зміну топу популярних категорій товарів в залежності від ситуації в країні. На початку повномасштабної війни на першому місці були товари військторгу та товари для тимчасово переміщених. Напередодні блекаутів — генератори, пауербанки. Зараз у топ повернулись довоєнні категорії — одяг, авто/мото, дім і сад, аксесуари для телефонів.
Сергій Токарєв, співзасновник та партнер Roosh
Якщо ми говоримо про стан та розвиток українського IT, то не можна оминути увагою важливе нове явище: все більше компаній з українським корінням відкривається в інших країнах, а значна частина команди-бек офіс залишається в Україні. І я думаю, що це позитивна тенденція, адже це дозволяє вийти на глобальний ринок, в певному сенсі — думати про міжнародну експансію.
Так, на жаль, це відбувається вимушено, через війну — але це дасть хороший ефект. Скоро ми обов’язково почуємо про проривних українських фаундерів, які навчились працювати за кордоном та залучили інвестиції.
Ще одним IT-трендом стали міксовані команди. Українські компанії, які відкриваються за кордоном, коркоманди перевозять на нову локацію, частина працівників залишається в Україні, ще частину — наймають на місці. Такі компанії одразу працюють у статусі міжнародних.
Щодо компаній, які працюють безпосередньо в Україні, то в умовах війни, звісно, з’являється та розвивається багато miltech-стартапів. Я переконаний в тому, що так буде і надалі — адже на це є фінансування, і у фахівців є можливість не просто створювати продукти, а й випробовувати їх в реальних умовах і демонструвати свої досягнення всьому світу.
Сьогодні українське IT працює на 200%: у нас є багато висококваліфікованих спеціалістів та стартапів, які розробляють круті рішення. Але, на жаль, зараз дуже важко залучити фінансування, особливо українським командам — і це пригальмовує розвиток сфери загалом.
За півтора року повномасштабного вторгнення лише декільком стартапам в Україні вдалося залучити значні іноземні інвестиції.
Однією з причин є комплаєнс: через війну та ризики, пов’язані з нею, американські та європейські корпорації наразі не замовляють важливий софт в українських аутсорс-розробників. Таким чином Україна втрачає багато контрактів. Також через воєнні ризики продуктовим компаніям важче залучити фінансування.
Частково це відбувається не стільки через війну, скільки через недостатній піар українського IT-сектору на міжнародній арені. Сьогодні, як ніколи, важливо промоутити українські компанії та продукти: розказувати світові, наскільки наша IT спільнота адаптувалась до умов війни, як фахівці викладаються на повну і показують топові результати. Треба донести до іноземних колег, що війна не сказується на роботі, навпаки працівники стали ще більш продуктивними і відповідальними перед замовником.
Якщо ми масштабно займемось комунікаційним напрямком, ситуація зміниться — і контракти почнуть повертатися.
Що ще можна зробити, аби стимулювати прогрес українського IT? Розвивати українські венчурні фонди, що будуть вкладатися в українські стартапи. Ця робота вже ведеться. Поки що це не тренд, але ми рухаємось в правильному напрямку. Такі фонди, як SID Venture Partners та новий фонд Horizon (HCGF IV) постійно вкладаються в українські стартапи і таким чином рухають весь сектор. Сподіваюсь, кількість українських венчурних фондів буде збільшуватися, нам це дійсно необхідно.
Так, сьогодні перед українським IT-сектором стоїть багато викликів. Однак якщо працювати у цьому напрямку та розробляти комплексні рішення, ми зможемо повернути увагу глобальних гравців до українських компаній. Тоді інвестори почнуть заходити в Україну на довгі контракти.
Повернутись на довоєнні показники до нашої перемоги буде вкрай важко — надто багато факторів ризику. Разом з цим, після перемоги в нас є шанс не тільки вийти на довоєнний рівень, а й показати стрімкий ріст. Але для цього треба діяти вже зараз: розпочати правильно позиціонувати український IT-сектор в світі та створювати платформу для роботи у післявоєнний період.
Дмитро Полторак, VP of Engineering PIN-UP.TECH
IT-компанії продовжать адаптуватися до реалій і умов, зокрема, в контексті війни та специфіки ринку. Це може означати перерозподіл уваги на більш стійкі ринки та вирішення нових завдань. Застосування ШІ може допомогти автоматизувати рутинні процеси, підвищити продуктивність та розробити нові продукти та сервіси.
В умовах обмежень та незважаючи на виклики, залучення професіоналів до команди може стати важливою стратегією і водночас викликом. Розвиток локальних продуктів та партнерство з іншими галузями може допомогти зберегти і розширити ринок. Щоб підтримати розвиток IT-галузі, важливо інвестувати в освіту та навчання. Нові технології і тренди потребують висококваліфікованої робочої сили, тому підвищення рівня компетенцій стане ключовим аспектом.
Незалежно від внутрішніх викликів, глобальний ринок IT залишається перспективним. Експорт IT-послуг та розробок може продовжити бути важливим джерелом доходів.
Зрозуміло, що відновлення до довоєнного рівня може зайняти певний час. Для досягнення цього важливо буде враховувати аспекти стабільності, інноваційності та співпраці з партнерами як в Україні, так і за кордоном. Всі ці кроки вимагатимуть зусиль, а також спільної роботи для створення сприятливого середовища для розвитку IT-сфери в Україні.
Дмитро Мащенко, Main Division Director у Р2Н
В умовах, коли інфраструктура України щодня знаходиться під загрозою обстрілів, а економічна ситуація нестабільна, прогнозувати розвиток бізнесу складно — забагато факторів впливають на діяльність. І хоча ІТ сфера доволі гнучка та, як показали «ковідні» роки, може швидко пристосуватися, все ж ринок нестійкий. І не тільки в Україні — ІТ переживає турбулентний період у всьому світі. Приклад цьому — масові скорочення в Google, Microsoft, Meta, Amazon, Twitter, Apple.
Що можна робити вже зараз, аби встояти в період невизначеності, — це дивитися широко та залишатися гнучкими: спиратися на запит з боку клієнтів і підлаштовувати свою експертизу. Якщо потреба в певній технології зростає, то спеціалістів, на чиї компетенції менший попит, можна заохочувати перевчатися чи здобувати додатковий досвід у більш релевантних сьогодні напрямках. Наприклад, зараз React займає близько 67% ринку серед SPA (Single-page Application) рішень. Відповідно, клієнти та розробники зацікавлені в її опануванні, тож ІТ-компаніям варто навчати своїх спеціалістів працювати з React — запускати курси самостійно чи проходити вже наявні на ринку.
Безумовно, більшої ваги в наступні роки набуде штучний інтелект (ШІ) та машинне навчання — в ці технології вже вкладається багато інвестицій та зусиль. ШІ в ІТ-сфері може бути корисним, наприклад, у клієнтській підтримці та оптимізації процесів. Згідно з даними msg.group, 76% компаній першочергово використовують цю технологію для прогнозованої аналітики, 36% — впроваджують машинне зчитування, а 32% — чатботів. Ми в Р2Н теж зацікавлені у впровадженні цих технологій і вже тестуємо можливості ШІ для оцінки проєктів, щоб зробити цей процес точнішим і швидшим.
Олена Самборська, керуюча та HR- директоркаLuxoft в Україні
Наразі стан справ в IT-сфері в Україні відчуває вплив багатьох чинників, зокрема війни, звуження ринку та нестабільності. На найближчий рік не очікуємо ріст, проте впевнені що ІТ індустрія не просто зможе, але точно відродиться, і такому твердженню є підгрунття.
Зараз ми активно працюємо над стратегією розвитку індустрії на наступні 10 років, в обговореннях приймають участь і учасники ринку, ITU, кластери, міністерство цифрової трансформації. І якраз під час цих зустрічей ми і визначаємо, що для цього потрібно. Однозначно, що це має бути комплексний підхід, який матиме на меті залучення інвестицій, який є основним фактором для розвитку IT індустрії та посилення співпраці між бізнесом, державою та освітніми інституціями.Стосовно ШІ — поки що він не є достатньо розвиненим, щоб замінити роботу спеціалістів індустрії, адже навіть в найпростіших задачах він часто робить помилки, нейромережі поки не вміють ухвалювати управлінські рішення чи налагоджувати роботу в команді, створювати інновації або ж проявлити креативність. Можливо, в майбутньому ми зможемо побачити, як ШІ створює абсолютно робочу програму з нуля, але на сьогодні цей інструмент використовується лише як допоміжник. Також, актуальним є питання безпеки та конфіденційності даних та резолюції з цього питання на сьогодні немає.Загалом, з урахуванням глибокого потенціалу та великої експертизи українських спеціалістів, високою адаптивністю та креативним підходом української IT-спільноти, я вірю, що за відповідних умов та підтримки ми зможемо відновити і навіть перевершити попередні досягнення в IT-сфері.
«У США тестувальник може отримувати $100 000 і навіть $500 000 на рік». Історія релокейту дніпровської IT-родини, де чоловік працює в EPAM, а дружина влаштувалася в Tesla
Марк і Вікторія Терещенки — IT-подружжя. Він працює на позиції Lead Test Automation Engineer у компанії EPAM, вона — Software QA Engineer у Tesla. У серпні 2021 року пара разом з 1-річним сином здійснила релокейт до США за L візою. Ми зв’язалися з українською родиною та поговорили про труднощі переїзду, зарплату в Америці та специфіку роботи в компанії Ілона Маска.
«Моя фінансова мета — накопичити $1 000 000, щоб мати пасивний дохід і жити на нього». Як айтішники витрачають гроші та в що інвестують
Зарплата айтішників в Україні — одна з найвищих. І ІТ-галузь під час війни — єдина галузь, яка зростає, попри війну. А айтішники — серед тих, хто найактивніше підтримують армію. Середній місячний донат айтішника становить 10% від зарплати, або $270. dev.ua вирішив розпитати айтішників, куди вони витрачають гроші й у що інвестують під час війни.
«Майже щоразу беру гітару, коли запускаю довгий білд»: історія айтівця-музиканта, який понад 10 років грає у джазовому бенді
«Навколо IT» — нова рубрика, в якій ми збиратимемо все корисне для життя айтішника, яке не стосується його роботи. Виявляється, у айтішників найрізноманітніші хобі. Ми вже писали про айтішників-бігунів, плавців, художників, музикантів, танцівників, і навіть заводчика собак.
Герой сьогоднішнього матеріалу — айтішник-музикант Олексій Пономарьов. Він у минулому працював електроніком на заводі Антонова, а зараз займається фронтендом і грає на гітарі у музичному джазовому гурті Tompsons Band.
Не Патроном єдиним. Айтішник з EPAM шиє військову амуніцію для собак: історія диво-стартапу для чотирилапих захисників України
Максим Лісович, Interior Designer в ЕРАМ Україна, поза роботою допомагає амуніцією українським військовим… собакам. Так, службові пси носять унікальні жилетки та нашийники, мають спеціальні аптечки та турнікети. Чотирилапі в такому «одязі» більш захищені та впізнавані.
За словами Максима, тільки на заході країни нас захищають сотні військових собак. Айтівець допомагає військовим кінологам нести цю службу гідно, забезпечуючи відповідною амуніцією, спеціальними аптечками та турнікетами. Нещодавно він провів три дні поспіль, власноруч відшиваючи нашийники та повідці. А ще два роки тому шити він не вмів узагалі. Ось історія диво-стартапу.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі
