Видання Business Insider опублікувало історію молодого програміста, який, не маючи постійного житла, проживає та працює у вагонах поїздів. dev.ua переклав історію 17-річного цифрового кочівника.
Видання Business Insider опублікувало історію молодого програміста, який, не маючи постійного житла, проживає та працює у вагонах поїздів. dev.ua переклав історію 17-річного цифрового кочівника.
17-річний Лассе Столлі живе як цифровий кочівник у потягах ICE Deutsche Bahn і щодня долає 1000 кілометрів Німеччиною. Завдяки своїй транспортній картці Bahncard 100, він подорожує першим класом, спить у нічних поїздах, снідає в залах очікування вокзалу вранці та приймає душ у громадських банях.
Коли 17-річний Лассе Столлі прокидається вранці, він дивиться прямо в очі кільком людям. З раннього ранку до пізньої ночі він оточений людьми. Він ніколи не стоїть на місці, він завжди в русі.
«Приватності не існує, коли живеш у поїзді», — каже Столлі в інтерв’ю Business Insider. Але для нього це не проблема, адже він бачить у своєму способі життя багато переваг: «Я маю багато свободи й можу щодня вирішувати, куди хочу поїхати — в Альпи, велике місто чи на море. Я абсолютно гнучкий».
Наразі підліток проїхав 500 000 кілометрів потягом — ніби дванадцять разів здійснив навколосвітню подорож
Вранці він використовує застосунок, щоб перевірити можливі залізничні сполучення, і вирішує, куди поїхати, залежно від погоди та настрою. Зазвичай Столлі приваблюють туристичні регіони, такі як балтійський морський курорт Бінц на острові Рюген або найвища гора Німеччини — Цугшпітце. «Я часто вирушаю туди в короткі походи, тому що фізичні вправи є невіддільною частиною мого повсякденного життя», — каже хлопець.
Щоразу, коли він буває в Берліні, він проходить кілька кілометрів Стежкою Стіни, щоб краще пізнати столицю. «Берлін просто чарівний, тому що це різноманітне місто. До нього легко дістатися, і тут завжди є, на що подивитися», — пояснює Столлі. Він приїжджає сюди поїздом кілька разів на тиждень. Але також буває у Франкфурті та Мюнхені кожні кілька днів.
Столлі вирішив залишити батьківський дім у Фокбеку, Шлезвіг-Гольштейн, і відтоді жити в поїзді у віці 16 років. На той час, влітку 2022 року, він закінчив середню школу і хотів розпочати твердо обіцяне навчання на ІТ-спеціаліста. Коли його несподівано скасували, підліток розробив новий план: надихнувшись документальним фільмом на YouTube, він купив собі Bahncard 100, і відтоді подорожує Німеччиною з безлімітним проїздом і документує своє життя в блозі.
Що думають його батьки про такий спосіб життя? Спочатку вони скептично поставилися до того, що їхній неповнолітній син постійно подорожує.
«Мені довелося докласти чимало зусиль, щоб переконати їх, — згадує Столлі.
Після того, як вони разом з’ясували юридичні питання, він звільнив свою дитячу кімнату, продав свої речі, і 8 серпня 2022 року вирушив у свою першу подорож до Мюнхена.
«Перші кілька місяців були важкими, і мені довелося багато чого дізнатися про те, як все це працює», — зізнається хлопець. Вночі він майже не спав у поїзді, а вдень постійно дрімав. Він спізнювався на поїзди й застрягав пізно і в темряві на незнайомих станціях.
«Все було не так, як я собі уявляв», — каже Столлі. Лише з часом досвід навчив його, як влаштоване життя в поїзді.
Сьогодні Столлі знає, що найважливіше — це правильна організація: «Я маю бути впевненим, що встигаю на нічний потяг щовечора, а іноді дуже швидко змінюю свої плани, бо він раптом не прибуває».
Він також живе надзвичайно мінімалістичним життям у дорозі: всі свої речі хлопець носить у 36-літровому рюкзаку. Столлі мусить максимально ефективно використовувати цей дуже обмежений простір. Чотири футболки, дві пари штанів, подушка для шиї та дорожня ковдра — у нього немає місця для чогось зайвого. «Найважливіші речі — це мій ноутбук і навушники з шумозаглушенням, які принаймні дають мені трохи усамітнення в поїзді», — зізнається він.
За словами Столлі, життя в поїзді обходиться йому приблизно в 10 000 євро на рік. Значна частина цієї суми витрачається на його невелике обладнання, яке швидко зношується. Є й менші витрати, такі як плата за вхід до музеїв чи громадських бань, де Столлі приймає душ. Він купує їжу в супермаркеті або просто безплатно харчується в буфетах у залах очікування DB на великих залізничних станціях. Найдорожчою річчю для нього є Bahncard 100 First Class, яка дійсна протягом одного року і яку Столлі купив за молодіжною ціною 5888 євро. Однак батьки продовжують підтримувати його грошима, зізнається хлопець
До речі, в дорозі Столлі на фрилансі розробляє додатки для кельнського ІТ-стартапу.
Підліток мріє, що одного дня його життя в поїзді окупиться. Він хотів би консультувати залізницю з питань обслуговування та безпеки. Зрештою, Столлі знає окремі моделі поїздів краще, ніж майже будь-який інший пасажир, а також знає, що добре працює, а що — ні.
«Я хотів би давати відгуки транспортним компаніям, наприклад, Deutsche Bahn або виробникам поїздів, і отримувати за це гроші», — зізнається хлопець.
Керівництво залізниці вже запрошувало його до своїх офісів, щоб поділитися досвідом і спостереженнями. Однак відповідної пропозиції про постійну співпрацю ще не надходило. «Але подивимося», — оптимістично каже Столлі.
Життя обходиться йому у 10к на рік, він заробляє розробкою додатку, але батьки все ще підтримують грошима. Важке життя у програмістів Німеччини