Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув тематично розділених на 16 блоків правок щодо законопроєкту про мобілізацію. Розповідаємо, що залишилося в законопроєкті та коли парламент його може розглянути.
Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув тематично розділених на 16 блоків правок щодо законопроєкту про мобілізацію. Розповідаємо, що залишилося в законопроєкті та коли парламент його може розглянути.
Як повідомив секретар комітету, полковник СБУ Роман Костенко в коментарі Укрінформу, на третій день депутати завершили розгляд розділених тематично на 16 блоків правок і сформували попередню позицію комітету.
Костенко зазначив, основні теми, які обговорювались на засіданні, стосувалися скасування відстрочки аспірантів, які навчаються на контракті, підстав звільнення з військової служби, здійснення військово-транспортного обов’язку та прикінцевих і перехідних положень законопроєкту.
Костенко зауважив, що в комітеті вирішили залишити для аспірантів-контрактників відстрочку від мобілізації. Потім було встановлено строки базової військової служби: у мирний час — до п’яти місяців, до трьох з яких виділено на базову загальновійськову підготовку, а до двох — на фахову підготовку. Водночас упродовж воєнного стану строки базової військової служби становлять до трьох місяців.
«Розглянули деякі питання блоку „Звільнення з військової служби“. Із основного — усі члени комітету розуміють, що 36 місяців служби на фронті і 36 місяців в тилу — зовсім інші. Обговорили і запропоновані мною у законопроєкті щодо мотивації військової служби № 11012 терміни звільнення з військової служби під час дії воєнного стану: у разі безперервної служби під час дії воєнного стану — 36 місяців або 18 місяців безперервної служби під час дії воєнного стану, з яких не менше 12 місяців — виконуючи бойові накази. Ми з колегами не згодні, що звільнення військовослужбовців визначатиметься строками відповідно до рішення Ставки верховного головнокомандувача», — акцентував Костенко.
За його словами, такі питання розглядатимуться з конкретними правками після закритого засідання, на якому будуть обговорені «проблемні моменти». У закритому форматі комітет також планує обміркувати ротацію, якої немає у мобілізаційному законопроєкті.
Також Костенко зауважив, члени комітету дійшли згоди щодо прикінцевих та перехідних положень. Вони передбачають, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, повинні впродовж 60 днів після публікації закону уточнити свою адресу проживання, адреси електронної пошти за наявності, номери телефонів та інші військово-облікові дані.
Якщо громадянин перебуває на території України — він має зробити це особисто, прибувши до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або ж до центру надання адміністративних послуг.
У випадку, якщо українець перебуває за кордоном — йому слід надіслати повідомлення на офіційну електронну адресу чи номер телефону, що вказані на сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку.
Громадянин у будь-якому разі, незалежно від місця перебування, може зазначити військово-облікові дані в електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного, резервіста без прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
«Також погодилися, що підлягають переогляду на придатність до військової служби громадяни України чоловічої статі віком від 25 до 55 років, яким після 24 лютого 2022 року вперше встановлено інвалідність ІІ та ІІІ груп», — додав секретар оборонного парламентського комітету.
Водночас Костенко прокоментував виконання військово-транспортного обов’язку: члени комітету віддали свої голоси за заборону розпоряджатися транспортними засобами, які перебувають на військовому обліку в ТЦК та СП.
За словами Костенка, Верховна Рада розгляне законопроєкт про мобілізацію не раніше другої половини березня.
25 грудня 2023 року на сайті українського парламенту опублікували поточний варіант законопроєкту № 10378 про мобілізацію, у якому пропонується низка змін.
27 грудня ввечері відбулась нарада з представниками Міноборони, на якій обговорювали норми законопроєкту з мобілізації, що суперечать Конституції. Про це розповів Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, вдалося досягти певних домовленостей.
Голова Національної поліції України Іван Вигівський виступив проти ідеї надати поліційним повноваження роздавати повістки військовозобов’язаним без участі військових згідно із законопроєктом.
2 січня 2024 року заступниця голови Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук із фракції «Слуга народу» заявила, що в оригінальному вигляді законопроєкт про мобілізацію не буде виноситися на голосування у ВР.
В Асоціації IT Ukraine назвали найбільш критичні ризики для держави та суспільства в разі прийняття оновлених законопроєктів про мобілізацію.
Айтівці прокоментували законопроєкти про зміни в мобілізації.
9 січня 2024 року Антикорупційний комітет Ради визнав, що законопроєкт про мобілізацію містить корупційні ризики.
Станом на ранок 9 січня 2024 року в Раді було зареєстровано п`ять версій законопроєкту про мобілізацію: один від Кабміну й чотири альтернативних від народних депутатів.
10–11 січня депутати обговорювали документ у комітеті та консультувались із військовими. За підсумками консультацій законопроєкті спочатку повернули уряду на доопрацювання, а згодом і зовсім відкликали. Нещодавно ЗМІ повідомляли, що Міноборони подало до Верховної Ради проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби з доопрацюваннями.29 січня президент України Володимир Зеленський заявив, що сподівається на «справедливий» закон про мобілізацію від військового керівництва і назвав «неправильною» ситуацію, коли представники ТЦК розшукують на вулицях «хлопців, які не приходили до військкоматів».
30 січня Кабінет міністрів затвердив новий законопроєкт про мобілізацію і скерував його до Верховної Ради. Оновлений законопроєкт враховує коментарі та зауваження Генерального штабу, Уряду та народних депутатів. 7 лютого секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов заявив, що ймовірність того, що норми оновленого законопроєкту про мобілізацію не будуть відповідати Конституції «наближена до нуля».8 лютого голова президентської фракції «Слуга народу» у парламенті Давид Арахамія повідомив, які норми в законопроєкті про мобілізацію потребують виправлення та перегляду.Депутати прогнозують, що після розгляду правок до документу закон проголосують, і Кабмін має розробити підзаконні акти до певних норм, які у документі залишаться. За найбільш оптимістичним сценарієм закон про мобілізацію запрацює не раніше квітня.
У вівторок, 27 лютого, відбулося перше засідання Комітету Верховної ради з питань національної безпеки на якому розглядали правки до законопроєкту про мобілізацію в Україні.
