Анна Якубова працює на позиції Senior QA Manual в компанії Innovecs і вже частково виконує функції Scrum-master. За фахом вона фінансист, раніше працювала в банківській сфері. Каже, що бачить для себе багато можливостей в ІТ — тут ніколи не нудно, завжди є куди рости. Це те, що драйвить Анну кожен день.
Анна Якубова працює на позиції Senior QA Manual в компанії Innovecs і вже частково виконує функції Scrum-master. За фахом вона фінансист, раніше працювала в банківській сфері. Каже, що бачить для себе багато можливостей в ІТ — тут ніколи не нудно, завжди є куди рости. Це те, що драйвить Анну кожен день.
Як увійти в IT, коли у тебе повно амбіцій, прагнення до свободи й творчості, а ще, чому QA — це не єдина дорога, Анна розповіла dev.ua.
Ще в школі була переконана, що буду фінансистом, як і моя мама, яка вже 20 років працює у сфері фондового ринку. Я закінчила торговельно-економічний університет за спеціалізацією «Фінанси та кредит/Банківська справа».
У 2014 році, коли 30% банків збанкрутували, я зрозуміла, що в цій сфері не все так гладко. Однак я була на декількох університетських практиках і 6 місяців пропрацювала в банку. Хоча й відразу відчула, що це не моє. Мені хотілося більшого, іншого рівня взаємодії з людьми.
Ще навчаючись в університеті, я трошки працювала продавцем-консультантом в магазині одягу.
Там і відчула всю красу людського ставлення до людей у сфері обслуговування. Це було першим дзвінком змінити цю сферу на щось інше.
Потрапивши в банк, відчула схоже ставлення між керівництвом і виконавцями. Жити з таким кожен день я не хотіла. Радилася з друзями й знайомими щодо можливих варіантів догляду :).
У той час моя подруга працювала в одному зі стартапів з розробки продукту а-ля «Google Translate». Там працювали прикладні лінгвісти, які розробляли систему машинного перекладу, яка базувалася на внутрішньому самописному коді для аналізу і перекладу пропозицій. Мене ця тема зацікавила. До того ж мого рівня англійської було достатньо, щоб працювати в цьому проєкті. Тому вирішила спробувати.
Я пройшла 5 співбесід, складала мовні тести, а через кілька місяців випробувального терміну — тести на знання системи. Це був цікавий досвід і мій перший крок в ІТ-сфері. Я працювала з цікавим продуктом на позиції прикладного лінгвіста.
Стартап — це завжди концентрація багатофункціональних людей. Мені доводилося виконувати різну роботу.
Потім виявила, що займаюся обов’язками тестувальника і частково бізнес-аналітика. Спеціалізація в цьому проекті була досить вузькою.
Потім вирішила, що треба розвивати ширші навички, щоб в майбутньому перейти на іншу роботу і відкрити для себе великі перспективи й можливості. Відтоді вивчала, яка позиція в ІТ корелюється з навичками, здобутими протягом 2-х років на стартапі.
Через деякий час зрозуміла, що моя робота найбільше схожа на роботу тестувальника. Разом з другом, який також планував перейти в ІТ-сферу, ми почали разом вчити web-тестування як окремий напрямок.
В інтернеті було достатньо інформації — безкоштовні онлайн-курси, статті, відеоблоги. Навіть необов’язково платити, є багато безкоштовного навчального контенту. У нас був стимул і мотивація. Разом вчитися було легше і швидше.
У кожній новій сфері є специфічна термінологія, своєрідна лексика. Спочатку відчуваєш такий собі gap, і це певною мірою лякає. У професійному середовищі ти будеш швидко «схоплювати», освоїш термінологію на проєкті і до всього звикнеш.
Просто не затягуй з пошуком роботи — йди на співбесіду, знайди свою компанію і там всьому вчися.
Прийшов час змінювати стартапний проєкт. Першим дзвіночком того, що треба шукати нову роботу, стали затримки в зарплаті від інвесторів. Майже щодня протягом 2-х тижнів я ходила на різні співбесіди. У підсумку отримала 5 оферів від різних компаній, одну з яких вибрала. Так я потрапила на роботу вебтестувальника. Правда, пропрацювала там недовго, не з першого разу мені підійшов проєкт.
Спочатку боялася, що можу не впоратися, що ось-ось мене «розсекретять». Цей синдром самозванця відчувала не один рік. Тільки зараз усвідомлюю, яку колосальну роботу над собою я зробила. Могла ночами сидіти, щоб розібратися з самописною системою, до якої не було ніякої документації. Ти не загуглиш і не знайдеш необхідних даних. Я була серед новачків, яким треба було вивчити всі закономірності її функціонування. Це був повний і свого роду кайф, адже така робота дає можливість рости й розвиватися.
А це ж найважливіше вміння тестувальника — досліджувати, вивчати нове і невідоме. Через рік-півтора я відчула більше впевненості у своїх професійних скіллах, хоча і досі борюся з «синдромом самозванця».
Ні я, ні будь-хто інший не може знати все. Втім, коли почала помічати, що люди мені довіряють і прислухаються, що співпраця з командою ефективна, тоді усвідомила свою професійність.
Це було для мене важливим критерієм. Щоб позбутися від цього «синдрому самозванця», варто придивлятися, як реагують на тебе інші люди. Чи не вигадувати й не надумувати зайвого, а об'єктивно оцінювати свій рівень.
Треба багато вчитися заради власної перспективи та впевненості. Так ти завжди будеш конкурентоспроможним і зможеш знайти сферу, яка буде драйвити і надихати.
Важливо, щоб те, чим займаєшся, цікавило тебе і поза роботою. Тоді точно буде результат, і ти станеш затребуваним фахівцем.
Звичайно, у кожного своя мотивація.
Для мене це — вільна культура постійного розвитку і люди, які також прагнуть рости. В ІТ спілкуються на зовсім іншому рівні. Йдуть в ногу з часом і вивчають тренди. Це мотивувало увійти до лав таких людей.
До того ж тут великі перспективи незалежно від виду діяльності — ти можеш бути і тестувальником, і розробником, і бізнес-аналітиком, і дизайнером, і менеджером — ким завгодно. Можна потрапити в цю сферу, а потім вибрати свою траєкторію розвитку.
До речі, я вибрала тестування не тому, що це найлегший поріг входу в IT. Чомусь всі думають, що увійти в ІТ треба з QA. Ні, я мислила інакше. Вибирала позицію відповідно до навичок, якими володіла на той момент. Але це не означає, що я прагну саме до цього. Зараз я поступово переходжу в проєктний менеджмент, щоб бути Scrum-master.
Щоб тут утриматися, треба мати певну посидючість, цілеспрямованість і зацікавленість. Так, ти повинен бути сміливим, адже доводиться боротися зі страхами.
А страхів багато. Особливо для дівчат, тому що все ж у світі існує стереотип, що чоловіки краще володіють технічними навичками. І так прикольно його ламати!
Приємно читати в річних звітах Innovecs, що відсоток жінок в компанії на технічних позиціях збільшується. Хочеться це підтримувати.
Innovecs — це четверта компанія, в якій працюю. Офер отримала якраз в переломний момент, коли була в роздумах — йти або не йти з попереднього місця роботи. Я погодилася на співбесіду і була приємно вражена ставленням як рекрутерів, так і тімліда. Так би мовити, я просто «кайфонула від співбесіди». Відчула себе вільно. А коли ти вільний — можеш адекватно мислити, демонструвати свої знання, ти не відчуваєш скутості. Мені було дуже комфортно.
Зараз працюю з логістикою, а саме зі складською системою. Якось менеджер поцікавився, мовляв, чи готова працювати зі складською системою, чи не буде це нудно для мене. Я вирішила спробувати.
Для мене важливо, щоб проєкт був об'ємним і багатофункціональним — тоді як для тестувальника, так і для будь-якого фахівця є широке поле діяльності. По суті, неважливо — це логістика або фінтех, головне, щоб проєкт приносив користь.
Попрацювавши в ІТ, я зрозуміла ще одну особливість, яка могла б мене зацікавити в минулому. Тут люди щодня стикаються з новими завданнями. Рутинна робота в офісі — це не про ІТ. Так, є певні одноманітні завдання, які стають для тебе звичними, але, однак ми часто справляємося з викликами, цікавими тасками.
Також у сфері ІТ люди вміють планувати, аналізувати свою роботу та оптимізувати робочі процеси для покращення ефективності.
Ти не працюєш, як робот, щоб закрити завдання, а шукаєш оптимальне рішення. Ти вкладаєш душу і при цьому відчуваєш себе вільним.
І це не про те, що протягом робочого дня можеш пограти в кікер. Це про свободу думки, можливості бути почутим, яка дає тобі натхнення і мотивацію працювати й кайфувати від своєї роботи.
