«Якщо ти не бігаєш — усе, ти мертвий. Швидше бігаєш — довше живеш». Бойовий медик з EPAM про будні на фронті, такмед і потреби бойових медиків

«Було усвідомлення, що росія нападе»

До 2022 року в мене не було бойового досвіду. Але ще у 2016 році було усвідомлення, що росія нападе. Тому я готувався, в мене було розуміння, як працюють протоколи ТССС, я пройшов навчання й отримав відповідний сертифікат «Госпітальєрів», — волонтерської медичної організації, яка з 2014 року займається допомогою на фронті. Так я відразу став бойовим медиком підрозділу щойно доєднався до ТРО. 

Коли загроза для Києва минула, відбулося перше «відрядження» під Сєвєродонецьк.  Далі був Бахмут — період великих штурмових дій, контактних боїв в межах 20 метрів, суттєвих втрат.

Найважчий день там — 16 січня 2023 року — я запам’ятав на все життя. Це день, коли прощалися з життям і чудом вистояли на позиціях.

«Медик — не Бог і не янгол»

На той момент із всіх медиків підрозділу на лінії бойового зіткнення залишився лише я. Решта — або поранені, або працювали на стабпунктах. Під час евакуації доводилося через вікно вивантажувати поранених з черепно-мозковими травмами, які ще й розмовляли. На мені  — перев’язки, зупинка кровотечі, стабілізація станів.

 

 

 

З того часу я отримав багато практичного досвіду. Водночас є розуміння, що популяризувати знання про такмед треба і серед цивільного населення. Бо шахеди та ракети ніхто не скасовував. Саме тому мені імпонує ініціатива «Наплічники життя» від EPAM та фонду Leleka Foundation, яка передбачає відправку медикам наплічників на передову та роз’яснювальну роботу в тилу. Саме тому я згодився стати амбасадором цього проєкту. На фронт вже передали 60 наплічників, але потреби — в рази більші.

Наплічник медика буває різним

Бойовий медик — в цьому словосполученні головне слово «бойовий». І це так само проявляється у наповненні рюкзака медика. Загалом ситуація з аптечками у підрозділах вирішена. Сьогодні волонтерські фонди орієнтуються першочергово на забезпечення такмедом саме бойових медиків. До речі, наплічники, як і частина їх наповнення зроблені українськими виробниками. Є кілька типів наплічників бойового медика. 

• Маленький наплічник об’ємом 17 літрів. Зустрічав такий з прозорим верхом, зручний, в ньому швидше знайти необхідне. Часто це робота з простими побутовими травмами, невеличка аптечка, мінімальний такмед, рукавички, боєкомплект, якісь власні речі. 
• «Штурмовий» рюкзак. Це наплічник об’ємом 24 літрів, користувався ним найчастіше. Головна вимога до нього — з ним можна бігати. З великим не побіжиш. На нулі, якщо ти не бігаєш, все, ти — мертвий. Чим швидше бігаєш — довше живеш. Першочергово в такому наплічнику власні речі, та ж фліска, вода, додатковий боєкомплект, магазин, а потім вже турнікети, оклюзійки, серветки, кровоспинні, багато бандажів, мінімальна фармакологія, декомпресійні голки тощо.
• Наплічник на еваках/стабпунктах. Ось такі великі рюкзаки об’ємом 30 літрів сьогодні моя компанія  та Фонд «Лелека» відправляють на фронт. Окремо передають наповнення під запит і вже медик сам збирає його так, як йому буде зручно. З таким наплічником багато не побігаєш, але його зручно тримати в авто на евакуації чи на стабпункті. Там є ті речі, які бійці не носять з собою. Це засоби, які рятують, щоб людина не померла тут і зараз. Кожен такий наплічник може коштувати від 27 000 до 40 000 грн, вартість залежить саме від його наповнення.  І так — вони часто втрачаються, знищуються. Треба спокійно ставитися до того, що на нулі — все розхідники. Загалом один наплічник може врятувати до 10 життів. 

Вибір наплічника має значення. В мене була спочатку історія, коли в Бахмуті в мене крім наплічника був спальник, боєкомплект, автомат, ще й ящик з патронами. А там вузькі проходи. Повоював тиждень і замінив наплічник на менший. 

«Розпаковка»

У медичному рюкзаку завжди є: 

• Турнікети. Вони є в аптечці кожного захисника. Два турнікети на людину — це норма. На нулі з’ясувалося, що це не «два турнікети для себе», а один — твій, другий — для друга. Адже коли йде бойове зіткнення, а ще й у темряві, медик не буде шукати турнікет у пораненого, а швидко візьме свій. Згодом за можливості поповнить свій комплект. Коли повідомляють про поранення, нічого не знаєш напевно, тобі просто кажуть: «Це там, десь через два будинки, поранений». І біжиш зі своїм наплічником, в якому точно знаєш розміщення своїх речей — де турнікети, перев’язувальні, рукавички тощо. І попри рекомендації ТССС використовуєш зазвичай свій комплект. 
• Назофарингіальна трубка. Якщо людина втрачає свідомість, є загроза порушення дихання, така трубка вводиться через ніс в трахею, забезпечуючи доступ повітря. У бійця її може не бути, важливо, щоб вона була в медика.
• Ноші (скатки/скетки). Поранений без свідомості, в захисному спорядженні може важити понад 100 кг. Тому важливо, щоб ноші були зручні. Якщо ноші прогинаються, поранений попереком човгає об поверхню, бракує відстані між тими, хто його несе. Якщо є скатка — запакував пораненого, застебнув, вона жорстка, не прогнеться. В ній є лямки, вона ковзає по корінні, снігу, каміннях, і витримує до 20 евакуацій. До речі, є українські виробники, і «Лелека» закуповує в них великі партії. Вартість також може складати 6500 грн і дорожче. 
• Вузловий турнікет — використовується для зупинки кровотечі, коли є загроза розриву магістральних судин. Але щоб користуватися ним потрібен досвід.  
• Оклюзійна пов’язка — спеціальна наліпка, яка використовується при пораненнях в грудну клітину. Оскільки бійці користуються бронежилетами потрапляння бувають, але дуже рідко. Мені доводилося користуватися такою пов’язкою лише раз.
• Ножиці. Їх може бути навіть три пари — на бронежилеті, в рюкзаку та аптечці для зручності. І так, вони можуть легко загубитися. 
• Декомпресійні голки. Вони потрібні під час поранення в легені. В моїй практиці таке було лише раз. 
• Рукавички. Їх треба багато, це великий розхідник, адже ніколи не знаєш, що в крові в пораненого. Отже, наявність рукавичок обов’язкова. І чим їх більше, тим краще. 
• Термоковдра. Вона допомагає зберегти тепло і запобігти переохолодженню/гіпотермії. Але щоб вона спрацювала ефективно, поранений має лежати на карематі

Загалом перелік може сягати кількох десятків позицій, залежно від потреб медика.

Поза засобами такмеду «популярністю» в аптечці бойового медика користуються знеболювальні, ранозагоюючі, антигістамінні, термометр. Звичайні пластирі, бинти невеличкі, їх треба багато — обробити подряпини, мозолі тощо. Часто просять таблетки від головного болю, харчових розладів, бо вода, яка там є — не для помити руки, а для попити. Зимою потрібні порошки від застуди, щоб з 38,5 збити температуру до 37 і людина могла продовжити бій.

Допомога цивільним

Один з аспектів бойової медицини — допомога цивільним. Не секрет, що і в гарячих точках живуть люди. В них немає касок, «броніків», аптечок, отримати уламкове поранення  — це автоматично кепські справи. Я бачив різне: травматична ампутація кінцівок, травми через падіння уламків даху, поранення легень. В таких ситуаціях потрібен великий «наплічник життя», бо розумієш, що у людей взагалі нічого немає. Тому частина наповнення наплічника бойового медика йде для порятунку цивільних. 

Чи популяризувати тактичну медицину серед цивільних? Мені здається, що це вкрай необхідно, бо в країні щодня загрози й, очевидно, що війна не закінчиться завтра. Поранені можуть виявитися  поруч або ви самі можете отримати поранення.

Втім іноді  самі ж медики кажуть, якщо немає відповідних навичок, краще не експериментувати, бо можна не зупинити кровотечу, а навпаки вбити людину, перетиснувши тканину. Але це знову ж таки приводить нас до висновку, що кожному в Україні сьогодні треба отримати навички з тактичної медицини.   

ІТ та війна

Сьогодні немає нічого важливішого, ніж підтримувати тих, хто на передовій. Такий час і така нам дісталася робота — захищати країну та українців. Але ми намагаємося робити її якомога краще. На війні, як і в проєкті, — допомагає принцип, коли стикаєшся з незнайомою технологією, думаєш: «Ок, будемо розбиратися». 

«Мені сказали, що за відношенням потрапити до того підрозділу і на ту посаду, куди я хочу, — я не можу». Чому не працює віськовий рекрутинг? Історія одного айтівця

По темi

«Мені сказали, що за відношенням потрапити до того підрозділу і на ту посаду, куди я хочу, — я не можу». Чому не працює віськовий рекрутинг? Історія одного айтівця

«Ніхто краще за вас за ваше місце служби не домовиться». Історія копірайтера, який витратив понад рік на пошуки вакансіх і врешті влаштувався до бойової бригади комунікаційником за схемою воєнного рекрутингу

По темi

«Ніхто краще за вас за ваше місце служби не домовиться». Історія копірайтера, який витратив понад рік на пошуки вакансіх і врешті влаштувався до бойової бригади комунікаційником за схемою воєнного рекрутингу

«Даю вам час знайти собі місце служби, я якщо ні — розподілимо за залишковим принципом». Історія програміста, що пішов до ТЦК, діставши повістку з поштової скриньки

По темi

«Даю вам час знайти собі місце служби, я якщо ні — розподілимо за залишковим принципом». Історія програміста, що пішов до ТЦК, діставши повістку з поштової скриньки

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram