💳 Термінова новина! Trustee Plus — найкраще рішення для розрахунку криптою 👉

«Якщо ти не бігаєш — усе, ти мертвий. Швидше бігаєш — довше живеш». Бойовий медик з EPAM про будні на фронті, такмед і потреби бойових медиків

Антон Сторчак, EPAM Performance Engineer, пропрацював в ІТ-сфері 11 років, але з моменту повномасштабного вторгнення йому довелося відкласти кар’єру айтівця. Уже 28 лютого Антон долучився до лав 112 бригади ТРО Києва як бойовий медик з позивним «Аіст». Далі була оборона Сєвєродонецька, Бахмута і бої в Серебрянському лісі на Луганщині. Про реалії фронту, роль такмеду, потреби бойових медиків та що допомагає рятувати життя на нулі він розповів dev.ua. Далі — пряма мова Антона.

Залишити коментар
«Якщо ти не бігаєш — усе, ти мертвий. Швидше бігаєш — довше живеш». Бойовий медик з EPAM про будні на фронті, такмед і потреби бойових медиків

Антон Сторчак, EPAM Performance Engineer, пропрацював в ІТ-сфері 11 років, але з моменту повномасштабного вторгнення йому довелося відкласти кар’єру айтівця. Уже 28 лютого Антон долучився до лав 112 бригади ТРО Києва як бойовий медик з позивним «Аіст». Далі була оборона Сєвєродонецька, Бахмута і бої в Серебрянському лісі на Луганщині. Про реалії фронту, роль такмеду, потреби бойових медиків та що допомагає рятувати життя на нулі він розповів dev.ua. Далі — пряма мова Антона.

«Було усвідомлення, що росія нападе»

До 2022 року в мене не було бойового досвіду. Але ще у 2016 році було усвідомлення, що росія нападе. Тому я готувався, в мене було розуміння, як працюють протоколи ТССС, я пройшов навчання й отримав відповідний сертифікат «Госпітальєрів», — волонтерської медичної організації, яка з 2014 року займається допомогою на фронті. Так я відразу став бойовим медиком підрозділу щойно доєднався до ТРО. 

Коли загроза для Києва минула, відбулося перше «відрядження» під Сєвєродонецьк.  Далі був Бахмут — період великих штурмових дій, контактних боїв в межах 20 метрів, суттєвих втрат.

Найважчий день там — 16 січня 2023 року — я запам’ятав на все життя. Це день, коли прощалися з життям і чудом вистояли на позиціях.

«Медик — не Бог і не янгол»

На той момент із всіх медиків підрозділу на лінії бойового зіткнення залишився лише я. Решта — або поранені, або працювали на стабпунктах. Під час евакуації доводилося через вікно вивантажувати поранених з черепно-мозковими травмами, які ще й розмовляли. На мені  — перев’язки, зупинка кровотечі, стабілізація станів.

Але треба розуміти, що медик — не бог і не ангел. Його завдання — якраз збільшити шанс на виживання, надати першу домедичну допомогу, стабілізувати пораненого, щоб він протримався до стабілізаційного пункту. 

З того часу я отримав багато практичного досвіду. Водночас є розуміння, що популяризувати знання про такмед треба і серед цивільного населення. Бо шахеди та ракети ніхто не скасовував. Саме тому мені імпонує ініціатива «Наплічники життя» від EPAM та фонду Leleka Foundation, яка передбачає відправку медикам наплічників на передову та роз’яснювальну роботу в тилу. Саме тому я згодився стати амбасадором цього проєкту. На фронт вже передали 60 наплічників, але потреби — в рази більші.

Наплічник медика буває різним

Бойовий медик — в цьому словосполученні головне слово «бойовий». І це так само проявляється у наповненні рюкзака медика. Загалом ситуація з аптечками у підрозділах вирішена. Сьогодні волонтерські фонди орієнтуються першочергово на забезпечення такмедом саме бойових медиків. До речі, наплічники, як і частина їх наповнення зроблені українськими виробниками. Є кілька типів наплічників бойового медика. 

  • Маленький наплічник об’ємом 17 літрів. Зустрічав такий з прозорим верхом, зручний, в ньому швидше знайти необхідне. Часто це робота з простими побутовими травмами, невеличка аптечка, мінімальний такмед, рукавички, боєкомплект, якісь власні речі. 
  • «Штурмовий» рюкзак. Це наплічник об’ємом 24 літрів, користувався ним найчастіше. Головна вимога до нього — з ним можна бігати. З великим не побіжиш. На нулі, якщо ти не бігаєш, все, ти — мертвий. Чим швидше бігаєш — довше живеш. Першочергово в такому наплічнику власні речі, та ж фліска, вода, додатковий боєкомплект, магазин, а потім вже турнікети, оклюзійки, серветки, кровоспинні, багато бандажів, мінімальна фармакологія, декомпресійні голки тощо.
  • Наплічник на еваках/стабпунктах. Ось такі великі рюкзаки об’ємом 30 літрів сьогодні моя компанія  та Фонд «Лелека» відправляють на фронт. Окремо передають наповнення під запит і вже медик сам збирає його так, як йому буде зручно. З таким наплічником багато не побігаєш, але його зручно тримати в авто на евакуації чи на стабпункті. Там є ті речі, які бійці не носять з собою. Це засоби, які рятують, щоб людина не померла тут і зараз. Кожен такий наплічник може коштувати від 27 000 до 40 000 грн, вартість залежить саме від його наповнення.  І так — вони часто втрачаються, знищуються. Треба спокійно ставитися до того, що на нулі — все розхідники. Загалом один наплічник може врятувати до 10 життів. 

Вибір наплічника має значення. В мене була спочатку історія, коли в Бахмуті в мене крім наплічника був спальник, боєкомплект, автомат, ще й ящик з патронами. А там вузькі проходи. Повоював тиждень і замінив наплічник на менший. 

«Розпаковка»

У медичному рюкзаку завжди є: 

  • Турнікети. Вони є в аптечці кожного захисника. Два турнікети на людину — це норма. На нулі з’ясувалося, що це не «два турнікети для себе», а один — твій, другий — для друга. Адже коли йде бойове зіткнення, а ще й у темряві, медик не буде шукати турнікет у пораненого, а швидко візьме свій. Згодом за можливості поповнить свій комплект. Коли повідомляють про поранення, нічого не знаєш напевно, тобі просто кажуть: «Це там, десь через два будинки, поранений». І біжиш зі своїм наплічником, в якому точно знаєш розміщення своїх речей — де турнікети, перев’язувальні, рукавички тощо. І попри рекомендації ТССС використовуєш зазвичай свій комплект. 
  • Назофарингіальна трубка. Якщо людина втрачає свідомість, є загроза порушення дихання, така трубка вводиться через ніс в трахею, забезпечуючи доступ повітря. У бійця її може не бути, важливо, щоб вона була в медика.
  • Ноші (скатки/скетки). Поранений без свідомості, в захисному спорядженні може важити понад 100 кг. Тому важливо, щоб ноші були зручні. Якщо ноші прогинаються, поранений попереком човгає об поверхню, бракує відстані між тими, хто його несе. Якщо є скатка — запакував пораненого, застебнув, вона жорстка, не прогнеться. В ній є лямки, вона ковзає по корінні, снігу, каміннях, і витримує до 20 евакуацій. До речі, є українські виробники, і «Лелека» закуповує в них великі партії. Вартість також може складати 6500 грн і дорожче. 
  • Вузловий турнікет — використовується для зупинки кровотечі, коли є загроза розриву магістральних судин. Але щоб користуватися ним потрібен досвід.  
  • Оклюзійна пов’язка — спеціальна наліпка, яка використовується при пораненнях в грудну клітину. Оскільки бійці користуються бронежилетами потрапляння бувають, але дуже рідко. Мені доводилося користуватися такою пов’язкою лише раз.
  • Ножиці. Їх може бути навіть три пари — на бронежилеті, в рюкзаку та аптечці для зручності. І так, вони можуть легко загубитися. 
  • Декомпресійні голки. Вони потрібні під час поранення в легені. В моїй практиці таке було лише раз. 
  • Рукавички. Їх треба багато, це великий розхідник, адже ніколи не знаєш, що в крові в пораненого. Отже, наявність рукавичок обов’язкова. І чим їх більше, тим краще. 
  • Термоковдра. Вона допомагає зберегти тепло і запобігти переохолодженню/гіпотермії. Але щоб вона спрацювала ефективно, поранений має лежати на карематі

Загалом перелік може сягати кількох десятків позицій, залежно від потреб медика.

Поза засобами такмеду «популярністю» в аптечці бойового медика користуються знеболювальні, ранозагоюючі, антигістамінні, термометр. Звичайні пластирі, бинти невеличкі, їх треба багато — обробити подряпини, мозолі тощо. Часто просять таблетки від головного болю, харчових розладів, бо вода, яка там є — не для помити руки, а для попити. Зимою потрібні порошки від застуди, щоб з 38,5 збити температуру до 37 і людина могла продовжити бій.

Допомога цивільним

Один з аспектів бойової медицини — допомога цивільним. Не секрет, що і в гарячих точках живуть люди. В них немає касок, «броніків», аптечок, отримати уламкове поранення  — це автоматично кепські справи. Я бачив різне: травматична ампутація кінцівок, травми через падіння уламків даху, поранення легень. В таких ситуаціях потрібен великий «наплічник життя», бо розумієш, що у людей взагалі нічого немає. Тому частина наповнення наплічника бойового медика йде для порятунку цивільних. 

Чи популяризувати тактичну медицину серед цивільних? Мені здається, що це вкрай необхідно, бо в країні щодня загрози й, очевидно, що війна не закінчиться завтра. Поранені можуть виявитися  поруч або ви самі можете отримати поранення.

Якщо буде поруч турнікет, тоді все ок, ви врятуєтеся або врятуєте. Якщо нічого немає, але є знання та підручні матеріали, які не замінять турнікет, але збільшать шанси на виживання до приїзду медиків.

Втім іноді  самі ж медики кажуть, якщо немає відповідних навичок, краще не експериментувати, бо можна не зупинити кровотечу, а навпаки вбити людину, перетиснувши тканину. Але це знову ж таки приводить нас до висновку, що кожному в Україні сьогодні треба отримати навички з тактичної медицини.   

ІТ та війна

Сьогодні немає нічого важливішого, ніж підтримувати тих, хто на передовій. Такий час і така нам дісталася робота — захищати країну та українців. Але ми намагаємося робити її якомога краще. На війні, як і в проєкті, — допомагає принцип, коли стикаєшся з незнайомою технологією, думаєш: «Ок, будемо розбиратися». 

«Мені сказали що за відношенням потрапити до того підрозділу і на ту посаду куди я хочу — я не можу». Чому не працює віськовий рекрутинг? Історія одного айтівця
«Мені сказали, що за відношенням потрапити до того підрозділу і на ту посаду, куди я хочу, — я не можу». Чому не працює віськовий рекрутинг? Історія одного айтівця
По темi
«Мені сказали, що за відношенням потрапити до того підрозділу і на ту посаду, куди я хочу, — я не можу». Чому не працює віськовий рекрутинг? Історія одного айтівця
«Ніхто краще за вас за ваше місце служби не домовиться». Історія копірайтера який витратив понад рік на пошуки вакансіх і врешті влаштувався до бойової бригади комунікаційником за схемою воєнного рекрутингу
«Ніхто краще за вас за ваше місце служби не домовиться». Історія копірайтера, який витратив понад рік на пошуки вакансіх і врешті влаштувався до бойової бригади комунікаційником за схемою воєнного рекрутингу
По темi
«Ніхто краще за вас за ваше місце служби не домовиться». Історія копірайтера, який витратив понад рік на пошуки вакансіх і врешті влаштувався до бойової бригади комунікаційником за схемою воєнного рекрутингу
«Даю вам час знайти собі місце служби я якщо ні — розподілимо за залишковим принципом». Історія програміста що пішов до ТЦК діставши повістку з поштової скриньки
«Даю вам час знайти собі місце служби, я якщо ні — розподілимо за залишковим принципом». Історія програміста, що пішов до ТЦК, діставши повістку з поштової скриньки
По темi
«Даю вам час знайти собі місце служби, я якщо ні — розподілимо за залишковим принципом». Історія програміста, що пішов до ТЦК, діставши повістку з поштової скриньки
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
Читайте також
«Моя фінансова мета — накопичити $1 000 000, щоб мати пасивний дохід і жити на нього». Як айтішники витрачають гроші та в що інвестують
«Моя фінансова мета — накопичити $1 000 000, щоб мати пасивний дохід і жити на нього». Як айтішники витрачають гроші та в що інвестують
«Моя фінансова мета — накопичити $1 000 000, щоб мати пасивний дохід і жити на нього». Як айтішники витрачають гроші та в що інвестують
Зарплата айтішників в Україні — одна з найвищих. І ІТ-галузь під час війни — єдина галузь, яка зростає, попри війну. А айтішники — серед тих, хто найактивніше підтримують армію. Середній місячний донат айтішника становить 10% від зарплати, або $270. dev.ua вирішив розпитати айтішників, куди вони витрачають гроші й у що інвестують під час війни. 
1 коментар
Не Патроном єдиним. Айтішник з EPAM шиє військову амуніцію для собак: історія диво-стартапу для чотирилапих захисників України
Не Патроном єдиним. Айтішник з EPAM шиє військову амуніцію для собак: історія диво-стартапу для чотирилапих захисників України
Не Патроном єдиним. Айтішник з EPAM шиє військову амуніцію для собак: історія диво-стартапу для чотирилапих захисників України
Максим Лісович, Interior Designer в ЕРАМ Україна, поза роботою допомагає амуніцією українським військовим… собакам. Так, службові пси носять унікальні жилетки та нашийники, мають спеціальні аптечки та турнікети. Чотирилапі в такому «одязі» більш захищені та впізнавані.  За словами Максима, тільки на заході країни нас захищають сотні військових собак. Айтівець допомагає військовим кінологам нести цю службу гідно, забезпечуючи відповідною амуніцією, спеціальними аптечками та турнікетами. Нещодавно він провів три дні поспіль, власноруч відшиваючи нашийники та повідці. А ще два роки тому шити він не вмів узагалі. Ось історія диво-стартапу.
Австралійське задзеркалля. Історія Delivery Director EPAM, який через війну релокувався із сім'єю до Австралії: як адаптуватися та вижити за океаном?
Австралійське задзеркалля. Історія Delivery Director EPAM, який через війну релокувався із сім'єю до Австралії: як адаптуватися та вижити за океаном?
Австралійське задзеркалля. Історія Delivery Director EPAM, який через війну релокувався із сім'єю до Австралії: як адаптуватися та вижити за океаном?
Григорій Клімов — директор з делівері і керівник великої Platform Engineering-практики в EPAM. Понад 10 років він будував свою кар’єру в українському офісі, але війна змусила його з родиною кардинально змінити життя. В березні Григорій з дружиною і трьома дітьми поїхали з рідного Харкова, деякий час провели в ЄС, а згодом — вирушили до Австралії. «Я мріяв жити в цій країні, коли піду на пенсію. Але війна підштовхнула до того, щоб прийняти рішення значно швидше», — каже Григорій. Ось його історія.  
Очільник EPAM Ukraine: «Було б класно мати якісь прозорі, відкриті механізми виїзду за кордон для обмеженої кількості людей»
Очільник EPAM Ukraine: «Було б класно мати якісь прозорі, відкриті механізми виїзду за кордон для обмеженої кількості людей»
Очільник EPAM Ukraine: «Було б класно мати якісь прозорі, відкриті механізми виїзду за кордон для обмеженої кількості людей»
Керівник EPAM Ukraine Степан Мітіш, який до призначення відповідав за київський та вінницький офіси компанії, дав велике інтерв’ю AIN. В компанії він працює вже 16 років, тобто знає про український IT-аутсорс багато, якщо не все.  dev.ua обрав найцікавіше з розмови.

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.