Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
HOT від «Стас IT-глаз» — відео про міграцію айтішників

Працював на українські компанії, занадто багато часу приділяв роботі, роками недооцінював себе, працював за копійки. Айтівці про помилки в кар’єрі: 17 яскравих зізнань

На форумі DOU айтівці активно обговорюють тему про помилки в кар’єрі. Цікаво, що кейсів, які працівники найдинамічнішої сфери називають помилками, чимало. Ми обрали найцікавіші історії.

Залишити коментар
Працював на українські компанії, занадто багато часу приділяв роботі, роками недооцінював себе, працював за копійки. Айтівці про помилки в кар’єрі: 17 яскравих зізнань

На форумі DOU айтівці активно обговорюють тему про помилки в кар’єрі. Цікаво, що кейсів, які працівники найдинамічнішої сфери називають помилками, чимало. Ми обрали найцікавіші історії.

Михайло Ткачук, Junior QC Engineer у SoftServe

Не варто довго сидіти на одному місці, навіть коли пригріли грошима. Найкращий дзвіночок — коли ти став «найрозумнішим» на проєкті/у компанії. Часто це не через те, що ти такий розумний, а через те, що всі розумніші вже звалили. Треба чітко розуміти кар’єрний рух і мати PDP. Немає плану — немає сенсу сидіти.

Занадто багато часу приділяв роботі, не підтримував work-life баланс, не кидав безнадійні проєкти, «рятував колективи», які виявилися після цього купкою реалізаторів власного его, що покаталися на дурнях тощо.

Якщо дати пораду собі 20-річному, то робота — це такий самий бізнес, як і назовні, тобто заробляння грошей. Не влаштовують умови — збирай речі та йди далі, до наступного клієнта. 12/7 — це відверта крадіжка зарплатні, де доводиться працювати більше за ту саму зарплатню. І це погані умови. Застаріла чи новомодна та дурна технологія — змінюй швидко, не витрачай на це час, він не окупиться. Потрібно займатися лише потрібним на ринку. Той самий принцип Парето, що і в продажах чи пріоритетах фіч до продуктів. 80% результату дають 20% зусиль.

Одна з помилок — довго вважав усіх програмістів та айтівців високоінтелектуальними та розвиненими особистостями. Перший же рік роботи розбив ці ілюзії.
Напевне, дуже багато уваги приділяв Windows, .NET, C#. Якби я міг мандрувати в часі, я би рекомендував собі 10–15 років тому більше звертати увагу на Linux, Haskell, CoQ тощо.

Після універу пішов до геймдев-контори, де мені на три місяці надавали тасок, які повинні були бути зроблені «на позавчора». Також ніхто на запитання не відповідав, не було ментора або вкату. Тому я, зробивши успішно десь 50% завдань, пішов звідти, тому що був перфекціоністом, вважаючи, що недостойний тут працювати, коли ти не зробив 100%, і ніхто не говорив, що це нормально — щось не знати, коли ти джун і на першій роботі. Тобто перфекціонізм — зло.

На другій роботі (продуктова компанія) працював два роки на $200, причому там мова та технології такі, що ніде більше не потрібні — не робіть так. Те, що є вакансія у вашому місті (ще і їхати було потрібно 10 км на роботу через усе місто), ще не значить, що вам потрібно туди йти. Якщо немає роботи — їдьте до великого міста, не сидіть на місці. Або шукайте фриланс (на той час був не варіант). До того ж у мене англійська була advanced після універу, але ніде я її не використовував на роботі: ні на першій, ні на другій.

Ще одна помилка — що не спілкувався з одногрупниками/викладачами стосовно професій, завжди сам шукав, тобто сам собі зрізав можливості влаштуватися. Після цих двох років я пішов із програмування, тому що не вистачало грошей на життя. Нетворкінг — це важливо, не нехтуйте ним.

Повернувся до IT у 2022, влаштувався на джуна на випробувальний термін на початку січня, пройшло майже два місяці, і тут рф. Дякуючи путіну знов втратив роботу. Помилка — не треба міняти сферу/роботу в «неправильний час». Не будьте мною.

У плані кар’єри я там, де треба і де повинен бути, але із запізненням на кілька років. Помилка — засидівся в безпонтовому стартапі, який нічим не став. У плані особистого життя, ось торік, коли обмеження ковідні пом’якшили, ми з дружиною, утомлені сидіти вдома, думали поїхати на пів року попрацювати з іншої країни, щоб змінити обставини, але в результаті передумали — хотіли заощадити гроші на нове авто. А потім настало 24 лютого, заощадили би.

Серйозних помилок, напевно, не зробив, але ось що хотів зробити краще:

  • раніше закотитися у фінтех, не на 8 році кар’єри;
  • раніше закотитися в директ-контракти та глобальні віддалені роботи, а не під час ковіду, адже хороші гроші там були й до того;
  • не сидіти спокійно ~4 роки в місцевій компанії, бувши там лідом на високій зарплаті, втрачаючи актуальні знання та сили на рішення специфічних для проєкту завдань, які, як виявилося, слабко застосовні в глобальних компаніях;
  • раніше познайомитися з докерами, хмарами, serverless та іншою девопс-інфраструктурою, мати до цього цікавість і бажання розбиратися;
  • більше відпочивати, не думати про роботу на вихідних, брати більше відпусток, щоби зберігати здоровий інтерес до роботи. Кар’єра — це марафон, а не спринт.
  • не ставитися до кар’єри в IT як до чогось тимчасового та закінчуваного, не вірити ейджистським забобонам, що після 30–35 років програміст уже нікому не потрібен. Не поспішати добігти до сеньйорської ланки за три роки замість п’яти, працюючи до крові.
  • Аутсорси та стартапи-життєвижималки — це далеко не весь ринок. Якщо вважати роботу там за «справжню кар’єру», то моя закінчилася у віці 24 років у 2016 році.
Працював на українські компанії.

Не переїхав до США, коли була така можливість. А якщо серйозно, то я майже не натрапляв на приклади, коли якась конкретна помилка ставала на заваді прямо цілій кар’єрі.

За помилку можуть звільнити, можуть навіть посадити у в’язницю. Раніше могли ще побити, був свідком такого, як менеджер/власник однієї мінішлюпки на 10 людей вивів тіпа в коридор на «пагаваріть», і там почалася штовханина, бо тіп не встигав закінчити сайт вчасно. Діло було влітку 2011 року. Що цікаво, тіп повернувся за стіл і продовжив працювати

Але це все не є таким, що прямо коштуватиме кар’єри. Щоб дійсно угробити себе як спеціаліста, треба зробити щось негативно-екстраординарне, що зробить тебе відомим на всю країну, щоб кожен при згадуванні твого імені відразу знав, хто ти. Щось на кшталт того, як Вадим Тітушко вдарив журналіста, і це, а також його ім’я, розтиражували на весь світ.

Ніколи більше не залишатимуся на проєкті довше, ніж на рік. Засиджування не дає нічого для розвитку, іде застій за інструментами та скілами, за зарплатою вкрай мале зростання, майже нульове. Не вірити жодним тет-а-тет і перформанс-ревью. Вони тебе похвалять, але за зарплатою додадуть копійки або взагалі нічого. 

Забути слово «лояльність». Компанії хочуть лояльності для себе, але як тільки ситуація на ринку змінюється, то викинуть вас без жодного жалю і не згадають, наскільки «лояльні» до них ви були. І якщо буде можливість попрацювати в іншій країні вже на позиції дева, то хочу спробувати.

Роками недооцінював себе, працював за копійки. Потім не брали на роботу через низькі запити за зарплатою. Помножив свої очікування на 2,5 заради експерименту — і відразу кілька оферів. Потрібно бути амбітним!
Денис Морозенко, Software engineer в MWDN

Помилок у мене достатньо, але якщо придивитися, то чи прой**и це?

  • На першій роботі просидів 2,5 роки за фактично зарплату джуна, але попрацював із великим зоопарком технологій і спробував себе в ролі тімліда, ще й напряму, без галер. 
  • На одному з проєктів я рік практично не розвивався, але work/life balance був прекрасний, та й співвідношення долари/жопочас було непоганим.
  • Пішов я на ентерпрайз-проєкт наприкінці минулого року, мабуть, більше ніколи в корпоративну возню не полізу. З початку вторгнення заморозили всіх, хто в Україні, але непогано підтримали морально і фінансово.
  • Зараз я на проєкті з купою організаційних проблем, але… мабуть, і тут я отримаю свої плюси.

Не засиджуватись на проєкті, якщо він не дає нічого для особистого розвитку (принаймні перші років 10, може, з 20+ роками досвіду я трохи зміню свою думку).

Чітко розуміти, чого ти очікуєш від певного місця роботи — що вкладаєш, що отримуєш, не боятися змінити місце, якщо змінились пріоритети або якщо поточна робота не відповідає вимогам.

Активно розвиватися. Порадив би собі самому дивитися на розвиток «у ширину» раніше. Хоч мені й подобається копати глибоко, але розуміння, що в продуктових компаніях не так важлива мова/фреймворк, як «загальні» хард- (і софт) скіли — у мене з’явилось трохи запізно і випадково. Могло б так не пощастити, і досі би веслував на галері.

З 20 до 25 років намагався запустити свої хардверні стартапи, живучи в провінції. У 25 років вирішив переїхати до Києва та влаштуватися на роботу програмістом. Переїхав прямо на ДР. Через кілька років зрозумів, що намагатися досягти успіху в технологічній галузі, живучи в провінції — марна трата часу. Оточення багато що вирішує. 

Тепер обов’язково: перестаю розвиватися — міняю роботу. Дуже багато разів раніше довго опрацьовував якусь ідею в межах проєкту — найчастіше краще погуглити варіанти розв’язання задачі та трохи поекспериментувати в межах кожного.

Бути на одній роботі/проєкті понад пів року та не розвиватися — це було би найбільшою кар’єрною помилкою.

Бути консервативним в IT — це погано. Якщо в новій компанії/проєкті через місяць немає бажання далі працювати, краще скинути камінь з плечей (вибачитися і піти), всім буде тільки краще.

Оленa Шаровар, Node.js/JS в Waverle

Кажуть, що пити чай із колегами та теревенити про всяку фігню — це не «марнотратство робочого часу», а піпєц-яка-необхідна-річ, без якої у вас кар’єри не вийде. Якщо ви то все не дуже любите, то «треба». Але хтозна, як це — «треба», воно або само собою прекрасно виходить, або не треба намагатися натягнути сову на глобус.
Моя найбільша помилка — перейти з бекенда на фронтенд. Зараз не маю можливості нікуди розвиватися, окрім як повертатися до бекенду, вчити девопс тощо.
Працював по 12 годин на день протягом трьох років і часто без вихідних за власною ініціативою. У своє виправдання можу сказати, що робота була на оборонку. Після цього дуже довго в усіх сенсах відходив на більш цивільних галерах. Проте стиль червоного менеджменту, бажання «построїти» людей і деякі проблеми зі здоров’ям тепер зі мною назавжди.
Через війну айтішники змінюють плани. 20 історій нездійснених мрій працівників IT-індустрії
Через війну айтішники змінюють плани. 20 історій нездійснених мрій працівників IT-індустрії
По темi
Через війну айтішники змінюють плани. 20 історій нездійснених мрій працівників IT-індустрії
Як айтішники обходять курсову різницю: варіанти виявляється є
Як айтішники обходять курсову різницю: варіанти, виявляється, є
По темi
Як айтішники обходять курсову різницю: варіанти, виявляється, є
«Мені відмовили бо на роботу взяли мене». Що незвичного можуть почути айтішники у відмовах на співбесіді
«Мені відмовили, бо на роботу взяли мене». Що незвичного можуть почути айтішники у відмовах на співбесіді
По темi
«Мені відмовили, бо на роботу взяли мене». Що незвичного можуть почути айтішники у відмовах на співбесіді
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Як працюють нейронки, що створюють зображення та що вони вміють.

Читайте і гадайте, чи не вб’ють нейромережі мистецтво.

Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
Читайте також
Мануал для джуна. Що треба знати початківцю у fullstack-розробці: 30 питань та приклади тестових завдань
Мануал для джуна. Що треба знати початківцю у fullstack-розробці: 30 питань та приклади тестових завдань
Мануал для джуна. Що треба знати початківцю у fullstack-розробці: 30 питань та приклади тестових завдань
Джунів, які шукають роботу, проходять купу співбесід та отримують відмови замість оферів, під час війни побільшало. А все тому, що до співбесід необхідно ретельно готуватися. dev.ua розпочинає серію матеріалів про те, що треба знати джунам для проходження співбесіди та отримання омріяного оферу від першого роботодавця.  Ментори Mate academy Міша Гринько (Fullstack program owner) та Анна Ткаченко (Fullstack-developer) склали перелік із 30 питань, відповіді на які треба знати джуну, йдучи на співбесіду. Та додали кілька прикладів тестових завдань, схожих на ті, які найчастіше отримують Fullstack-розробники-початківці.
У липні ринок праці зріс на 14%, водночас медіана зарплат в Україні — 15 000 гривень
У липні ринок праці зріс на 14%, водночас медіана зарплат в Україні — 15 000 гривень
У липні ринок праці зріс на 14%, водночас медіана зарплат в Україні — 15 000 гривень
Благодійність на користь роботодавця чи чудовий фільтр? Як senior-спеціалісти ставляться до тестових завдань: результати опитування
Благодійність на користь роботодавця чи чудовий фільтр? Як senior-спеціалісти ставляться до тестових завдань: результати опитування
Благодійність на користь роботодавця чи чудовий фільтр? Як senior-спеціалісти ставляться до тестових завдань: результати опитування
Засновниця рекрутингової команди VP Team, що спеціалізується на найманні спеціалістів senior-рівня, Вікторія Придатко на форумі DOU та на своїй сторінці в Facebook створила опитування про те, чи виконують айтівці тестові завдання, і якщо так, то за яких умов. 
#Всратівакансії. ТОП-5 найнедолугіших вакансій тижня в IT і не лише
#Всратівакансії. ТОП-5 найнедолугіших вакансій тижня в IT і не лише
#Всратівакансії. ТОП-5 найнедолугіших вакансій тижня в IT і не лише
Кількість вакансій в IT з початком війни скоротилася, та шедеврів серед них не поменшало. dev.ua попросив дизайнерку Анну Лазурко, яка регулярно публікує в своєму LinkedIn вакансії з дивними та кострубатими описами та вимогами, робити добірку з таких «шедеврів». Ось перша порція.

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.