UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Марія БровінськаРобота
4 жовтня 2025, 09:00
2025-10-04
Куди розвиватися Manual QA, коли впираєшся у професійну стелю? Велика розмова з тестувальником зі Львова, який підкорив ринок США й рухається в бік позицій Staff, Principal і Technology Leader
37-річний Назар Бабій — магістр із системного програмування Національного університету «Львівська політехніка», який нині будує кар’єру в США. У скарбничці досвіду Назара — робота та професійний шлях, який охоплює українські й американські компанії, серед яких продукти з глобальною присутністю. «Я не лише виконував завдання інженера, а й формував цілісні підходи до автоматизації QA, інтегруючи хмарні технології та сучасні підходи», — ділиться Бабій.
Назар — досвідчений тестувальник, який досяг Senior-рівня й нині розмірковує над тим, у який кар’єрний бік рухатися далі — йти технічним шляхом чи реалізуватися в менеджменті. dev.ua поспілкувався з Назаром про його кар’єру, майбутнє професії тестувальника й варіанти розвитку для QA, які досягли професійних вершин.
37-річний Назар Бабій — магістр із системного програмування Національного університету «Львівська політехніка», який нині будує кар’єру в США. У скарбничці досвіду Назара — робота та професійний шлях, який охоплює українські й американські компанії, серед яких продукти з глобальною присутністю. «Я не лише виконував завдання інженера, а й формував цілісні підходи до автоматизації QA, інтегруючи хмарні технології та сучасні підходи», — ділиться Бабій.
Назар — досвідчений тестувальник, який досяг Senior-рівня й нині розмірковує над тим, у який кар’єрний бік рухатися далі — йти технічним шляхом чи реалізуватися в менеджменті. dev.ua поспілкувався з Назаром про його кар’єру, майбутнє професії тестувальника й варіанти розвитку для QA, які досягли професійних вершин.
Коли QA-фахівець вперся в стелю: що робити
Інтерес до технологій Назар проявляв ще зі школи. «З класу п’ятого вдома у нас з’явився старенький чорно-білий комп’ютер, здається, на і486 процесорі з Windows 95, з HDD на два гігабайти. Я на ньому щось грав, слухав, десь покращував, додавав оперативної пам’яті, часто доводилося повозитись і з перевстановленням ОС. Пам’ятаю, що навіть Winamp на ньому глючив, але все одно було цікаво пробувати різні речі на ньому, згодом і програмувати на Pascal», — розповідає айтівець.
Сеньйорську позицію Назар отримав кілька років тому, і цей перехід був закономірним — за його спиною вже був ряд успішних проєктів, побудова процесів і наставництво для команд. Коли айтівець став Senior-ом, стало очевидно: розвиток не може обмежуватися лише виконанням завдань. «Я почав дивитися в напрямах, де можна масштабувати вплив — на рівень команди й компанії. Я бачив варіанти: менеджмент, архітектура тестування, поглиблення в AI та використання для автоматизації, перехід у стратегічні ролі. Але ключовим для мене стало поєднання технічної експертизи з лідерством», — розповідає Назар.
Він розуміє, що в будь-якій професії є певна стеля. Але все залежить від майндсету фахівця. Якщо тестувальник зосереджений лише на рутині, перевірці функціоналу чи суто ручному тестуванні — то далі рухатися складно, додає він.
«Але якщо розширювати компетенції — освоювати автоматизацію, архітектуру тестування, розуміти бізнес-процеси та загалом бізнес-продукт, який тестується, — тоді межі значно відсуваються», — каже інженер.
«Спершу мені здавалося, що для успішної кар’єри достатньо добре знати одну мову програмування й один інструмент автоматизації. Я справді довгий час будував експертизу довкола конкретного стека й почувався впевнено. Але з часом прийшло розуміння: індустрія змінюється надзвичайно швидко, і те, що сьогодні здається „стандартом“, завтра може стати застарілим. Ключовим проривом для мене стало усвідомлення, що розвиток у QA — це не комфорт у знайомому середовищі, а постійне навчання, експерименти й відкритість до інновацій», — згадує Назар.
Він почав вивчати інші мови, порівнювати фреймворки, пробувати інструменти з різних екосистем. Активно бере участь у глобальних хакатонах, на останньому з них було розроблено мобільний додаток QuitQly, що допомагає людям відмовитися від куріння та Snovyda — платформа для запису, дослідження й глибшого розуміння сновидінь. Це дало фахівцеві зовсім інший рівень мислення: тепер я не прив’язаний до конкретного тулсета, а можу підібрати оптимальне рішення під задачу й під продукт.
«Щобільше, я побачив, що універсальність і гнучкість — це те, що відрізняє інженера середнього рівня від сеньйора. Саме тоді я зламав власну „стелю“ й перестав мислити категоріями „одна мова — один інструмент“. Замість цього я почав сприймати технології як живу систему, де завжди є щось нове для дослідження», — зізнається він.
І це розуміння дало айтівцеві змогу не лише рости самому, а й вибудовувати стратегії тестування, які залишаються актуальними в довгостроковій перспективі.
Тестування, за його словами, також може бути різним і з використанням різних інструментів. Наприклад, тестування безпеки, тестування продуктивності, з новішого — тестування АІ. «Можна рухатися в менеджмент, а можна далі технічно розвиватися до техлід позицій. У США загалом після Senior-позицій технічний розвиток продовжується до наступних позицій, як-от Staff, Principal і Technology Leader, і він дійсно займає роки роботи й навчання», — розповідає Назар.
Куди рухатися, якщо в QA вже досяг стелі
Один зі шляхів розвитку для мануального тестувальника — автоматизація. Назар бачить розвиток автоматизації QA не як окрему гілку, а як мультидисциплінарну сферу. Інший напрям — менеджмент, де важливо будувати команди, формувати культуру й масштабувати вплив через людей. Ще одна можливість розвитку — архітектура тестування й автоматизації, що дасть змогу створювати системи, які працюють роками і впливають на ефективність продуктів компанії. Або ж тестувальник може розвиватися в суміжні технічні сфери, наприклад, девелопмент із фокусом на AI та інженерії даних, де QA вже неможливо відокремити від коду.
«Для себе я обрав шлях експерта, який стоїть на межі цих траєкторій: технічна глибина, стратегічне мислення, вплив на якість продукту. Це дає мені змогу не просто бути „старшим тестувальником“, а розуміючи, як побудована та працює система, бути архітектором якості та провідником інновацій. Думаю, саме такі ролі формуватимуть майбутнє індустрії», — каже Назар.
Він переконаний, що «чистий QA» може стати унікальним експертом у домені, наприклад, у фінансових технологіях чи охороні здоров’я, і бути неоціненним завдяки поєднанню знань про продукт, домен і користувацький досвід.
Проте у глобальній практиці, зазначає айтівець, залишатися лише в ролі «чистого QA» дедалі складніше. Індустрія очікує від QA інженерного підходу, стратегічного мислення, уміння інтегрувати AI та писати код.
Назар розповідає, як бачив, що ті, хто обмежуються тільки «чистим QA», рано чи пізно розуміть, що зупинка в розвитку в цій індустрії нічого хорошого приносить. «Технології й інструменти дуже швидко розвиваються, і потрібно постійно йти в ногу з ними. Наприклад, у 2017 році, коли я починав з автоматизацією QA на JavaScript, це була однією з найгірших технологій для розв’язання цього завдання. Практично ніхто з колег не розумів, для чого я це роблю й чому цим цікавлюся. Станом на 2025 рік усі топові інструменти для автоматизації QA використовуть JavaScript або TypeScript. Як усе змінилося, чи не так?», — з гордістю розповідає Назар.
AI уже мастхев для QA
Сьогодні автоматизація QA — уже не опція, а обов’язкова частина процесу. Без цього QA-інженеру, на думку Назара, буде важко претендувати на роль лідера або й навіть сильного спеціаліста. «Сьогодні AI сприймають як допоміжний інструмент, однак уже найближчим часом він стане галузевим стандартом. У своїй практиці я користуюсь AI не як чимось експериментальним, а як постійним інструментом, що значно збільшує продуктивність розробки», — розповідає він. АІ дає змогу інженерам із меншими затратами часу покрити ширший спектр і працювати на формування культури безперервної якості на різних рівнях тестування, зазначає айтівець. Загалом же він не вважає штучний інтелект загрозою, а називає його розумним союзником, який дає змогу масштабувати експертизу.
За переконанням Назара, AI не ліквідує професію QA, він змінить її формат і підніме вимоги до фахівців. «Тестувальник майбутнього — це інженер, який формує правильні питання для AI й оцінює його результати з погляду технічної коректності та бізнесу. Штучний інтелект може аналізувати мільйони даних швидко, і, наприклад, будувати на основі них сценарії й скрипти, але він не розуміє, чому саме цей сценарій важливий для користувача або як помилка вплине на репутацію бренду. Тобто інженер усе одно залишається незамінною ланкою й буде більше рев’ювером і контролером результатів роботи ШІ, коригуватиме й калібруватиме їх. І для цього потрібні глибокі технічні навички з боку інженера», — пояснює Назар. У проєктах, над якими нині працює фахівець, він спостерігає, що найефективніші рішення виникають тоді, коли AI і QA працюють у тандемі.
«Людський чинник — креативність, стратегічне бачення, етичний вимір, професійний досвід — залишаються незамінними. Тому AI не є стелею, а радше новим рівнем для професії», — переконаний айтівець.
Секрети ефективного зростання
Перехід від «просто тестування» до стратегічного рівня в QA у випадку Назара став можливим завдяки кільком ключовим крокам. Насамперед він почав дивитися на продукт не лише як на набір окремих функцій чи функціоналу, а як на бізнес-цінність. «Я почав аналізувати ризики, рахувати вартість помилок у продакшні та показувати менеджменту фінансовий вплив таких помилок. Ми почали на них вчитися та покращувати наш QA-процес. Це даор змогу змінити розмову: від «ми знайшли баг» до «ми зекономили компанії певну суму», — розповідає айтівець. Другим кроком було впровадження автоматизації та використання АІ, які не просто скорочують час тестування, а створюють фундамент для прогнозування якості та швидкого фідбеку. Третім — активне менторство: Назар був ментором на проєкті «БУДЬ/BE» й навчав команди мислити категоріями, націленими на продукт і розв’язання проблем, які важливі для нього, а не на просто закривати «таски». «У результаті проєкти отримали більш зрілу QA-культуру, де тестування стало невіддільною частиною всього процесу розвитку продукту, QA-інженери — проактивними аналітиками потреб продукту й QA-процесу», — розповідає Назар.
Він додає: у спілкуванні з менеджментом найважливіше мова фактів, цифр і графіків.
«Я завжди показую, що кожен знайдений дефект має конкретну вартість: виправлення на етапі девелопменту коштує в десятки разів дешевше, ніж у продакшні. Я також демонструю, як інвестиції у QA пришвидшують time-to-market і знижують ризики зриву релізів», — каже тестувальник.
У своїх проєктах Назар неодноразово доводив, що впровадження автоматизації QA та її інтеграція в СІ/CD скоротило витрати на зайве регресійне тестування практично на 30%, водночас як кількість і швидкість релізів збільшилась. «Такі дані переконують набагато краще, ніж теоретичні аргументи», — каже він.
Ще один аспект, який радить враховувати айтівець, — це позиціювання QA як інструмент управління ризиками. «Менеджери мислять категоріями ризиків і прибутків, і саме цією мовою варто будувати діалог. Це перетворює QA з „витратної статті“ на „стратегічну інвестицію“», — пояснює він.
QA — не просто пошукачі багів
Насправді в розумних і зрілих командах уже є усвідомлення, що вони — не просто пошукачі багів, а фахівці, що напряму впливають на продукт. За словами Назара, більшість досвідчених інженерів з якості чудово розуміють, що їхня роль виходить далеко за межі пошуку помилок. «Вони відчувають відповідальність за весь життєвий цикл продукту, від дизайну й вимог до поведінки користувачів у реальному середовищі. Моє завдання як лідера й ментора, — не стільки „переконувати“, скільки підсилювати це відчуття і переводити його в конкретні дії та стратегії», — ділиться фахівець.
Серед способів, яких досягає своєї мети Назар, є кілька секретів. По-перше, занурення в бізнес-контекст, або ж формування чіткого розуміння, які саме проблеми вирішує продукт чи певна його «фіча» і яка ціна помилки. Це дає змогу QA-інженерам мислити категоріями цінності, а не дефектів.
По-друге, залучення команди до ранніх етапів розробки: аналіз вимог, архітектурні дискусії, ризик-аналіз.
«Коли інженер з якості бачить, що його голос враховується ще до написання коду, він відчуває себе справжнім партнером у створенні продукту», — каже Назар.
Ще один аспект — показувати результати у зрозумілих бізнесу метриках. За словами фахівця, коли QA може продемонструвати, що завдяки їхнім діям вдалося знизити кількість інцидентів у продакшені чи зекономити компанії певну суму, сприйняття ролі автоматично змінюється. «Це додає впевненості й самим інженерам: вони бачать, що їхня робота має прямий вплив на успіх продукту», — коментує Назар.
Він переконує, що головне завдання QA — не просто знайти дефекти, а й запобігти їм, застосовуючи автоматизоване тестування, забезпечуючи стабільність і якість продукту для кінцевого користувача.
QA за п’ять років — яким вони будуть?
Через п’ять років професія тестувальника стане ще більш інтегрованою з програмуванням та активним використанням штучного інтелекту, каже Назар. «Ми вже бачимо, як AI допомагає генерувати тестові сценарії, аналізувати лог-файли чи передбачати ризики, і цей тренд лише посилюватиметься», — переконаний фахівець.
Тестувальник майбутнього, на думку Назара, буде працювати в тандемі з AI як із потужним інструментом, а не конкурентом: саме QA-інженер визначатиме, які питання ставити системі, як перевіряти правдивість результатів і де коригувати автоматизовані рішення. Водночас роль програмування у QA теж зростатиме. Без знання мов і принципів програмування буде складно залишатися конкурентним на ринку.
Тестувальники фактично ще більше зсунуться в «software engineers in test», які не лише пишуть автотести, а й будують фреймворки, працюють з інфраструктурою, інтегрують AI та CI/CD-пайплайни.
«Але є важливий нюанс: навіть за найвищого рівня автоматизації завжди залишиться частина роботи, яку не можна перекласти на алгоритм. Це стратегія, креативність, системне мислення й розуміння користувацького досвіду. AI може підказати, які сценарії протестувати, але він не здатний інтуїтивно відчути, як реальний користувач взаємодіятиме з продуктом і де саме виникне критичний бар’єр. Тому я впевнений, що майбутнє QA — це симбіоз: з одного боку, глибока інтеграція з AI та програмуванням, а з іншого — збереження унікальної ролі людини як того, хто визначає стандарти, ставить правильні питання й контролює, щоб технології справді служили бізнесу та користувачів», — зазначає тестувальник.
Страхи молодих QA
Працюючи ментором, Назар помічає, що серед молодих QA-фахівців виникають певні професійні стереотипи. «Один зі стереотипів, який я помітив, це думка, що автоматизація QA — просто, але в процесі виконання практичних завдань він розвіюється», — розповідає чоловік. Саме цей стереотип він як наставник постійно намагається розвінчати. Загалом же в інженерах-менті Назар відчуває сильну цікавість і бажання якнайшвидше розібратися у складних речах. «Вони хочуть зрозуміти не лише, як правильно автоматизовувати чи писати чистий код, а й що відбувається на рівні архітектури, які бізнес-процеси стоять за продуктом і як саме QA може вплинути на загальну якість. Це дуже хороший сигнал: молоді спеціалісти виявляють ініціативу й не бояться брати завдання, які виходять за межі їхньої початкової ролі», — каже Назар.
Звісно, інколи в айтівця виникають і сумніви щодо менті: наприклад, чи вистачить їм технічних знань для автоматизації, чи встигнуть вони адаптуватися до темпу команди, чи правильний підхід вони обрали для виконання завдання. Але ці запитання швидко зникають, якщо дати молоді правильний напрямок і показати, що навчання — це постійний процес, а не одноразова підготовка, каже фахівець.
«Я завжди підкреслюю: головне — не знати все відразу, а вміти ставити правильні запитання, бути відкритим до нових інструментів і хотіти вчитись. Особливо ціную в молодших колегах саме їхню ініціативність. Часто вони самі пропонують ідеї від нових бібліотек для автоматизації до способів покращення репортингу або інтеграції AI в перевірку даних. Вони джерело нових знань і для мене теж», — розповідає Назар.
Своє завдання як ментора він бачить у тому, щоб ентузіазм молодих айтівців перетворювався на відчутний результат для команди й продукту.
Головна порада Назара для молодих тестувальників — не зупинятися тільки на тестуванні. «Розширюйте горизонти: вивчайте автоматизацію, не функціональне тестування, штучний інтелект, архітектуру тестування, бізнес-аналіз, знайдіть, що вам більш цікаво. Дивіться на продукт очима користувача й очима компанії одночасно. Якщо ви відчуваєте, що застрягли, це сигнал: настав час виходити із зони комфорту», — каже він і радить шукати можливості, де можна буде впливати на процеси, а не лише на завдання. Назар закликає: беріть участь у побудові QA процесу, показуйте менеджменту фінансовий ефект вашої роботи.
«Я вчився Data Science із 4 років. Кожен урок математики був важливим». Історія математичного генія з невеличкого села на Волині, що нині створює LLM для Lyft, Reface та AppFlame
«Замовники й PM жартували, щоб я не поспішала та трохи розслабилася». Як розробниця зі Львова будує AI-Healthcare систему в США: інтерв’ю з українкою, яка підкорила глобальне IT
«Я звільнився з американської компанії заради українського miltech-проєкту». Історія випускника КПІ, що врятував американський healthtech-стартап від краху, створив мініконкурента Netflix, а нині готує ШІ-систему захисту від російських FPV
«Навіть для виробників трун і пам’ятників я писав тексти». Як стати game-тестувальником під час війни: історія колишнього металурга, страховика, копірайтера
34-річний Андрій Зубков під час війни увійшов в IT, докорінно змінивши свою кар'єру і буденне життя. Тепер він QA Engineer у компанії Pingle Game Studio — тестує ігри. А до цього працював на металургійному комбінаті, в страхуванні та навіть копірайтером. Свою історію про вхід в нове життя Андрій розповів dev.ua.
«Я вигоріла настільки, що вже не могла дивитися на комп'ютер». Історія QA-інженерки про великі гроші, безглузді купівлі, вигорання та дауншифтинг
Хмельничанка Олена Шеліна ― айтішниця, яка настільки вигоріла на роботі, що вирішила покинути IT-сферу та докорінно змінити своє життя. За 9 років роботи в IT дівчина пройшла всі ступені кар’єрного зростання, змінила кілька компаній і навіть напрямів. Та прокинувшись одного ранку, вирішила, що більше не зможе виконувати свою роботу якісно. Дівчина переїхала в село, завела господарство та повністю змінила професію. Розповідаємо її історію.
Manual QA з Luxoft Ukraine вже три роки приборкує вітер на воді та кайфує від цього. Ось його історія та поради для тих, хто мріє про море та віндсерфінг
«Навколо IT» — нова рубрика, в якій ми збиратимемо все корисне для життя айтішника, яке не стосується його роботи. Виявляється, у айтішників найрізноманітніші хобі. Ми вже писали про айтішників-бігунів, плавців, художників, музикантів, танцівників, і навіть заводчика собак. Сьогодні розповідаємо про програміста, який навчився приборкувати вітер. 39-річний Сергій Костюченко — Manual QA у Luxoft Ukraine — розповів про своє захоплення віндсерфінгом та можливості займатися цим видом спорту для всіх бажаючих.
«Щойно я почув про тестування, усередині щось йойкнуло». Увійти в IT після першої співбесіди можливо: історія QA-інженера, яка це доводить
30-річний Руслан Долиненко — молодий айтішник, який пишається тим, що знайшов роботу з першого разу. Він отримав офер після першої співбесіди, бо, як вважає сам хлопець, ретельно до неї підготувався. Як увійти в IT, минаючи десятки відгуків на вакансії, і в чому секрет Руслана — у матеріалі.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі
