В Київському офісі Intellias працює незрячий С++ розробник. Ось його історія
Сергій зацікавився програмуванням ще в дитинстві, проте для того, аби потрапити в IT-компанію, хлопцю довелося пройти непростий шлях
Сергій зацікавився програмуванням ще в дитинстві, проте для того, аби потрапити в IT-компанію, хлопцю довелося пройти непростий шлях
Сергій зацікавився програмуванням ще в дитинстві, проте для того, аби потрапити в IT-компанію, хлопцю довелося пройти непростий шлях
В столичному офісі IT-компанії Intellias працює незрячий С++ розробник Сергій. Він зацікавився програмуванням, коли йому було 11. Якось у спеціалізованій школі для незрячих та слабозорих дітей, де він вчився, Сергій проходив повз комп’ютерний клас і зрозумів, що там відбувається щось цікаве. Але його прийняли не одразу. І не тому, що він повністю не бачить, а тому, що програмування починалося з 7 класу, а він тоді був 4-класником. Втім Сергій добився свого — завуч дозволила йому з другом відвідувати заняття.
Вміння спокійно реагувати, доводити та добиватися потрібного Сергій вважає своєю найсильнішою рисою характеру. Так, після шкільних занять з програмування були й інші гуртки, потім він вмовив батьків купити комп’ютер, а в проміжку ще й отримав перший юнацький розряд в шахах і навчився грати на гітарі.
Після закінчення школи хлопець вирішив продовжити шлях програміста і вступити в університет. Проте це було завданням із зірочкою — незрячого студента просто не хотіли брати на навчання. Та зрештою, хлопець став студентом. Два ВНЗ у Києві навіть не допустили Сергія здачі екзаменів. В одному з них взагалі слухати не стали, в іншому запропонували лише заочне навчання.
«Вони ніяк не могли зрозуміти, що я вчитимусь так само, як інші. Зрештою я добився свого, і декан факультету в НАУ сказав — ну, давай спробуємо», — розповідає розробник.
В Національному авіаційному університеті хлопця прийняли. У 2006 році Сергій став одним з перших незрячих студентів в Україні, які вчились на факультеті, як його тоді називали, комп’ютерних наук.
«Оскільки я багато знав про програмування до вступу в університет, то вчитися було доволі легко. Починав з цікавості до Pascal та Assembler, та зрештою зупинився на C++. Це доволі гнучка мова програмування, вона дозволяє проявляти творчі здібності. До того ж мені подобається системне програмування», — розповідає хлопець.
Він зізнається, що вибір мови став невипадковим. «Python не люблю за динамічну типізацію. Вважаю, він погано підходить для великих проєктів. Це пов’язано з тим, що Python створює багато проблем під час рефакторінгу», — каже він. Якщо говорити про JS, то, на думку Сергія, він, як Франкенштейнівський монстр. «Його створили, щоб робити якісь прості речі, а потім JS отримав купу надбудов».
Не було проблем у Сергія і з першою роботою в ІТ-компанії. Буквально на другий день після захисту диплому він опублікував своє резюме в інтернеті. За кілька днів подзвонила рекрутерка з одного київського стартапу і після першої ж співбесіди Сергія взяли у команду. Щонайменше двоє його шкільних друзів також стали ІТ-спеціалістами. Обидва дещо молодші: один працює з Python, інший — з криптовалютою.
«Програмістів важко здивувати, вони часто не мають упереджень, тому не дивуються, коли дізнаються, що я незрячий розробник. Це викликає здивування у людей, з якими стикаюся поза офісом — в таксистів, наприклад», — каже Сергій.
Відколи Сергій закінчив університет, минуло дев’ять з половиною років, останні чотири він разом з Intellias розвиває автомобільний проєкт найбільшого клієнта компанії.
«На моєму комп’ютері є програма, яка озвучує все, що написано. До прикладу, для Windows є дві найвідоміші програми NVDA (nonvisual desktop access) та JAWS. В усьому іншому мій софт такий же, як в колег. Звісно я не працюю з якимись графічними речами, але з написанням коду жодних проблем немає», — розповідає про особливості роботи розробник.
Хлопець впевнений, що в умовах доступності інтернету людина усе може прочитати, вивчити й навіть перевірити себе сама. «Звісно, незрячим людям може бути страшно подаватися на роботу в ІТ компанії, але моя порада таким розробникам — подивіться на середню зарплату розробників, і ваш страх сам зникне», — каже він.