Комік в минулому, ТОП Intellias зараз. Відео-інтерв’ю 🔥

«Писав код, за який мені соромно». Історія кодера з 25-річним досвідом

Олександр Черноокий вже чверть століття працює програмістом. Фактично все його життя пов’язане з IT. Здебільшого — з білоруським. Свідок всіх трансформацій в галузі розповів dev.ua, яким було IT 25 років тому, і які зміни його вразили найбільше зараз.

Залишити коментар
«Писав код, за який мені соромно». Історія кодера з 25-річним досвідом

Олександр Черноокий вже чверть століття працює програмістом. Фактично все його життя пов’язане з IT. Здебільшого — з білоруським. Свідок всіх трансформацій в галузі розповів dev.ua, яким було IT 25 років тому, і які зміни його вразили найбільше зараз.

dev.ua — більше, ніж ЗМІ. Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, LinkedIn і Twitter

Про школу, університет та вміння чистити картоплю

У програмуванні я з 1996 року. У школі, як абсолютний самоучка, писав на BASIC код, який допомагав вирішувати завдання з математики, а ще ігри — сам собі. Тоді навіть інтернету не було, доводилося імпровізувати. Багато було здогадок і ілюзій.

Потім був університет і аспірантура з обчислювальних методів і стохастичних процесів.

Писав код для досліджень в «академічному» стилі, за який мені соромно, сподіваюся, цього вже ніхто не побачить.

Фото — з архіву Олександра Черноокого

Академічне і викладацьке середовище в дев’яності і нульові — це не айтішка в нашому вигляді. Пам’ятаю, був тоді один доцент, фахівець з алгоритмів і підготовки вчителів інформатики, батько п’ятьох дітей, і якось його дружина про нього сказала: «Коля такий молодець, вміє тонко картоплю чистити».

Ця фраза пам’ятається досі. І зарплати у цьому середовищі були не те, що низькі, а — ганебні.

Сльози рекрутерів. Які IT-спеціалісти в супер-дефіциті: топ вакансій
Сльози рекрутерів. Які IT-спеціалісти в супер-дефіциті: топ вакансій
По темi
Сльози рекрутерів. Які IT-спеціалісти в супер-дефіциті: топ вакансій

«Білорусь зобов’язана EPAM»: нульові айтішні і скляна стеля

Айтішка для мене почалася разом з кризою 2008 року. Попередній «доткомівський бум» і криза з обвалом усього в 1998 році для мене були просто новинами. Тоді дісталося всім, багато хто з заробітків повернувся додому, хтось розчарувався в айті назавжди. А ось криза 2008 -го— вже відчули, оскільки айті до цього часу вже було не тільки у великих містах, а й у моєму Бресті.

Якщо говорити про білоруську IT, то вся країна сильно зобов’язана EPAM. Ця компанія не була першою, але саме вона зробила галузь масовою, позбавила від совкових методологій роботи, позначила вимоги для входження в IT для новачків. Крім іншого, вони приходили до університетів за кадрами і повністю змінили підхід і до змісту викладання, і до критеріїв знань.

Фото — Олександр Черноокий

Зарплати, які давав EPAM після своїх курсів, можна було порівняти з заробітками у торгівлі, наприклад.

Кінець удальонці. IT-компанії знов поженуть співробітників в офіси?
Кінець удальонці. IT-компанії знов поженуть співробітників в офіси?
По темi
Кінець удальонці. IT-компанії знов поженуть співробітників в офіси?

Якою була айтішка в кінці нульових? Офіси без класів, кавоварки — рідкість, фрукти і печиво — тільки якщо сам принесеш, замовлення суші через  інтернет з’явиться тільки років через п’ять.

Зате ком’юніті дружне, лампове, я б навіть сказав — в обласному центрі можна з усіма бути знайомим.

Зарплати — високі тільки в порівнянні з найманими працівниками. Рейт 20 доларів на годину був у дуже скіллованих сеньйорів. Його тоді і можна було «скляною стелею» назвати, великі суми — це вже інша зона відповідальності.

Абсолютна більшість програмістів отримувала менше $ 1000, робота знаходилась нешвидко, іноді навіть вакансій з конкретної технології могло не бути. Але це про Білорусь без Мінська.

Зарплати українських айтішників вищі, ніж в СНД? Що відбувається
Зарплати українських айтішників вищі, ніж в СНД? Що відбувається
По темi
Зарплати українських айтішників вищі, ніж в СНД? Що відбувається

Посткризове IT

Від кризи 2008 року оговталися дуже швидко. Через три роки вже за всіма параметрами стало навіть краще. Пішла неабияка боротьба за фахівців з вміннями та досвідом.

Просто масажистами і гарячими круасанами в офісі вже важко було похвалитися. Стали будувати офіси класу А+ і літати на Сицилію на корпоративи. Відправляли у відрядження в Париж за вибором кавоварок для підняття настрою.

Випадок з дитячим садком mail.ru (вони зробили власний дитячий садок з трансфером дітей, що для Москви було суперактуальним. І лидів, і архітекторів туди «привели» їхні дружини) став хрестоматійним, його ставили в приклад Мінську і не тільки.

Зарплати піднімалися, але не стрімко. Мінськ в цьому питанні завжди озирався на Москву, там 150 000 рублів ($5 000) давали РНР програмісту в 2012-му, в Мінську тоді такого і близько не було.

У Мінську середня зарплата програміста була менше $ 2 000, іноді проскакували вакансії для сеньйорів на $ 3 500, але це було рідкістю.

Від білоруського легпрому до компанії Кім Кардашьян. Історія бувалого айтішника Юрія Велiканова
Від білоруського легпрому до компанії Кім Кардашьян. Історія бувалого айтішника Юрія Велiканова
По темi
Від білоруського легпрому до компанії Кім Кардашьян. Історія бувалого айтішника Юрія Велiканова

Криза ботоксних мізків

Фото — Олександр Черноокий

Криза ботоксних мізків (коли все добре, росте економіка високими темпами, багато інвестицій, внутрішніх спільних проєктів, але лідери в Росії реалізують інші амбіції і трапляється катастрофа) — наслідок фінансової кризи 2013 року — заслужено вдарив по Москві, а ось в Мінську більшість компаній працювали на захід. І ні зарплати в доларах, ні кількість співробітників не зменшилася. Зате зростання кількості компаній і загального числа айтішників стало стрімким.

Особливість Білорусі — орієнтація на зовнішні ринки. А в усьому світі айті- галузь зростає вслід за гігантами. Тому і попит на аутсорс все сильніше підігрівав ринок.

Уже приблизно в 2016 році ті, хто переїхав у Лондон і Каліфорнію, скаржилися, що якість життя в порівнянні з Мінськом там просідає, а в сухому залишку із зарплати, після всяких обов’язкових і необхідних платежів, залишається набагато менше.

Недопрограмісти. Як і навіщо  IT-компанії стають конкурентами вузів
Недопрограмісти. Як і навіщо IT-компанії стають конкурентами вузів
По темi
Недопрограмісти. Як і навіщо IT-компанії стають конкурентами вузів

Пандемія і українске IT

А ось пандемія всіх по місцях розставила. У багатьох змінила ставлення до подій. Люди, як виявилося, швидко навчилися працювати і спілкуватися без відвідування офісу. Належність до міста все більше стає умовністю. Вакансії з найвищими рейтом  тепер не прив’язані до міста, це підігріває ринки скрізь, не тільки в Мінську чи Києві. Це ще й співпало з політичною кризою, що відбувається в Білорусі. І якщо на зарплатах і кількості замовлень це не позначилося, то просто залишатися в цьому беззаконні і насильстві стало неможливо.

Сам я пручався щосили, намагався бути на крок попереду основної маси. Коли стало зрозуміло, що більшість дій є марною — поїхав до Києва.

Програміст з 11 років. Як вундеркінд з Дніпра створює бармена-андроїда
Програміст з 11 років. Як вундеркінд з Дніпра створює бармена-андроїда
По темi
Програміст з 11 років. Як вундеркінд з Дніпра створює бармена-андроїда

Тут айті має свої особливості. Ринок перегрітий, вакансій набагато більше, ніж претендентів. Але навіть не це головне. Місто дуже різноманітне — тут, у відповідності з поглядами, робочими процесами, рівнем освіти і культури можна знайти своє коло спілкування і жити вільно в такому маленькому світі, який буде далекий від того, що відбувається в дійсності.

Після Мінська видно різноманітність — сфер діяльності більше, не тільки на зовнішній ринок орієнтація, система негласної репутації працює, люди сперечаються, дискутують,  відстоюють свої права.

Якраз в останній рік відбувається зростання рейту через перехід людей на карантин і зростання попиту на айті-послуги. Зараз в Києві зарплати в айті вищі, ніж московські, і навіть вищі, ніж у більшості країн ЄС, хоча й життя в місті дорожчає. Якщо програміст має  більше трьох років досвіду, то він вже роботу не шукає, а вибирає. Взимку здавалося смішним, що не можуть девопса на $9000 знайти, а влітку вже з такого не сміються.

Одне тільки незмінно, як і 10 чи 20 років тому: галузь як була молодою, так дуже молодою і залишається. У мене тут навіть немає в колі спілкування розробників старших за мене, ну що ж…

IT потребує втричі більше інженерів, ніж готують вузи. Чим це загрожує
IT потребує втричі більше інженерів, ніж готують вузи. Чим це загрожує
По темi
IT потребує втричі більше інженерів, ніж готують вузи. Чим це загрожує
Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
Читайте також
«У США тестувальник може отримувати $100 000 і навіть $500 000 на рік». Історія релокейту дніпровської IT-родини, де чоловік працює в EPAM, а дружина влаштувалася в Tesla
«У США тестувальник може отримувати $100 000 і навіть $500 000 на рік». Історія релокейту дніпровської IT-родини, де чоловік працює в EPAM, а дружина влаштувалася в Tesla
«У США тестувальник може отримувати $100 000 і навіть $500 000 на рік». Історія релокейту дніпровської IT-родини, де чоловік працює в EPAM, а дружина влаштувалася в Tesla
Марк і Вікторія Терещенки — IT-подружжя. Він працює на позиції Lead Test Automation Engineer у компанії EPAM, вона — Software QA Engineer у Tesla. У серпні 2021 року пара разом з 1-річним сином здійснила релокейт до США за L візою. Ми зв’язалися з українською родиною та поговорили про труднощі переїзду, зарплату в Америці та специфіку роботи в компанії Ілона Маска.
«Моя фінансова мета — накопичити $1 000 000, щоб мати пасивний дохід і жити на нього». Як айтішники витрачають гроші та в що інвестують
«Моя фінансова мета — накопичити $1 000 000, щоб мати пасивний дохід і жити на нього». Як айтішники витрачають гроші та в що інвестують
«Моя фінансова мета — накопичити $1 000 000, щоб мати пасивний дохід і жити на нього». Як айтішники витрачають гроші та в що інвестують
Зарплата айтішників в Україні — одна з найвищих. І ІТ-галузь під час війни — єдина галузь, яка зростає, попри війну. А айтішники — серед тих, хто найактивніше підтримують армію. Середній місячний донат айтішника становить 10% від зарплати, або $270. dev.ua вирішив розпитати айтішників, куди вони витрачають гроші й у що інвестують під час війни. 
Доходи зросли, а прибутки зменшились. EPAM оприлюднила квартальну фінансову звітність
Доходи зросли, а прибутки зменшились. EPAM оприлюднила квартальну фінансову звітність
Доходи зросли, а прибутки зменшились. EPAM оприлюднила квартальну фінансову звітність
Волонтери з EPAM створили онлайн-платформу, яка допомогла з посівною кампанією в Україні
Волонтери з EPAM створили онлайн-платформу, яка допомогла з посівною кампанією в Україні
Волонтери з EPAM створили онлайн-платформу, яка допомогла з посівною кампанією в Україні

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.