Що під капотом в Uklon? Слухай TechPower Podcast 🎧
Марія БровінськаСкляна стеля
28 липня 2021, 09:47
2021-07-28
«Писав код, за який мені соромно». Історія кодера з 25-річним досвідом
Олександр Черноокий вже чверть століття працює програмістом. Фактично все його життя пов’язане з IT. Здебільшого — з білоруським. Свідок всіх трансформацій в галузі розповів dev.ua, яким було IT 25 років тому, і які зміни його вразили найбільше зараз.
У програмуванні я з 1996 року. У школі, як абсолютний самоучка, писав на BASIC код, який допомагав вирішувати завдання з математики, а ще ігри — сам собі. Тоді навіть інтернету не було, доводилося імпровізувати. Багато було здогадок і ілюзій.
Потім був університет і аспірантура з обчислювальних методів і стохастичних процесів.
Академічне і викладацьке середовище в дев’яності і нульові — це не айтішка в нашому вигляді. Пам’ятаю, був тоді один доцент, фахівець з алгоритмів і підготовки вчителів інформатики, батько п’ятьох дітей, і якось його дружина про нього сказала: «Коля такий молодець, вміє тонко картоплю чистити».
Ця фраза пам’ятається досі. І зарплати у цьому середовищі були не те, що низькі, а — ганебні.
«Білорусь зобов’язана EPAM»: нульові айтішні і скляна стеля
Айтішка для мене почалася разом з кризою 2008 року. Попередній «доткомівський бум» і криза з обвалом усього в 1998 році для мене були просто новинами. Тоді дісталося всім, багато хто з заробітків повернувся додому, хтось розчарувався в айті назавжди. А ось криза 2008 -го— вже відчули, оскільки айті до цього часу вже було не тільки у великих містах, а й у моєму Бресті.
Якщо говорити про білоруську IT, то вся країна сильно зобов’язана EPAM. Ця компанія не була першою, але саме вона зробила галузь масовою, позбавила від совкових методологій роботи, позначила вимоги для входження в IT для новачків. Крім іншого, вони приходили до університетів за кадрами і повністю змінили підхід і до змісту викладання, і до критеріїв знань.
Зарплати, які давав EPAM після своїх курсів, можна було порівняти з заробітками у торгівлі, наприклад.
Якою була айтішка в кінці нульових? Офіси без класів, кавоварки — рідкість, фрукти і печиво — тільки якщо сам принесеш, замовлення суші через інтернет з’явиться тільки років через п’ять.
Зате ком’юніті дружне, лампове, я б навіть сказав — в обласному центрі можна з усіма бути знайомим.
Зарплати — високі тільки в порівнянні з найманими працівниками. Рейт 20 доларів на годину був у дуже скіллованих сеньйорів. Його тоді і можна було «скляною стелею» назвати, великі суми — це вже інша зона відповідальності.
Абсолютна більшість програмістів отримувала менше $ 1000, робота знаходилась нешвидко, іноді навіть вакансій з конкретної технології могло не бути. Але це про Білорусь без Мінська.
Посткризове IT
Від кризи 2008 року оговталися дуже швидко. Через три роки вже за всіма параметрами стало навіть краще. Пішла неабияка боротьба за фахівців з вміннями та досвідом.
Просто масажистами і гарячими круасанами в офісі вже важко було похвалитися. Стали будувати офіси класу А+ і літати на Сицилію на корпоративи. Відправляли у відрядження в Париж за вибором кавоварок для підняття настрою.
Зарплати піднімалися, але не стрімко. Мінськ в цьому питанні завжди озирався на Москву, там 150 000 рублів ($5 000) давали РНР програмісту в 2012-му, в Мінську тоді такого і близько не було.
У Мінську середня зарплата програміста була менше $ 2 000, іноді проскакували вакансії для сеньйорів на $ 3 500, але це було рідкістю.
Криза ботоксних мізків
Криза ботоксних мізків (коли все добре, росте економіка високими темпами, багато інвестицій, внутрішніх спільних проєктів, але лідери в Росії реалізують інші амбіції і трапляється катастрофа) — наслідок фінансової кризи 2013 року — заслужено вдарив по Москві, а ось в Мінську більшість компаній працювали на захід. І ні зарплати в доларах, ні кількість співробітників не зменшилася. Зате зростання кількості компаній і загального числа айтішників стало стрімким.
Особливість Білорусі — орієнтація на зовнішні ринки. А в усьому світі айті- галузь зростає вслід за гігантами. Тому і попит на аутсорс все сильніше підігрівав ринок.
Пандемія і українске IT
А ось пандемія всіх по місцях розставила. У багатьох змінила ставлення до подій. Люди, як виявилося, швидко навчилися працювати і спілкуватися без відвідування офісу. Належність до міста все більше стає умовністю. Вакансії з найвищими рейтом тепер не прив’язані до міста, це підігріває ринки скрізь, не тільки в Мінську чи Києві. Це ще й співпало з політичною кризою, що відбувається в Білорусі. І якщо на зарплатах і кількості замовлень це не позначилося, то просто залишатися в цьому беззаконні і насильстві стало неможливо.
Тут айті має свої особливості. Ринок перегрітий, вакансій набагато більше, ніж претендентів. Але навіть не це головне. Місто дуже різноманітне — тут, у відповідності з поглядами, робочими процесами, рівнем освіти і культури можна знайти своє коло спілкування і жити вільно в такому маленькому світі, який буде далекий від того, що відбувається в дійсності.
Якраз в останній рік відбувається зростання рейту через перехід людей на карантин і зростання попиту на айті-послуги. Зараз в Києві зарплати в айті вищі, ніж московські, і навіть вищі, ніж у більшості країн ЄС, хоча й життя в місті дорожчає. Якщо програміст має більше трьох років досвіду, то він вже роботу не шукає, а вибирає. Взимку здавалося смішним, що не можуть девопса на $9000 знайти, а влітку вже з такого не сміються.
Одне тільки незмінно, як і 10 чи 20 років тому: галузь як була молодою, так дуже молодою і залишається. У мене тут навіть немає в колі спілкування розробників старших за мене, ну що ж…
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
«У США тестувальник може отримувати $100 000 і навіть $500 000 на рік». Історія релокейту дніпровської IT-родини, де чоловік працює в EPAM, а дружина влаштувалася в Tesla
Марк і Вікторія Терещенки — IT-подружжя. Він працює на позиції Lead Test Automation Engineer у компанії EPAM, вона — Software QA Engineer у Tesla. У серпні 2021 року пара разом з 1-річним сином здійснила релокейт до США за L візою. Ми зв’язалися з українською родиною та поговорили про труднощі переїзду, зарплату в Америці та специфіку роботи в компанії Ілона Маска.
«Моя фінансова мета — накопичити $1 000 000, щоб мати пасивний дохід і жити на нього». Як айтішники витрачають гроші та в що інвестують
Зарплата айтішників в Україні — одна з найвищих. І ІТ-галузь під час війни — єдина галузь, яка зростає, попри війну. А айтішники — серед тих, хто найактивніше підтримують армію. Середній місячний донат айтішника становить 10% від зарплати, або $270. dev.ua вирішив розпитати айтішників, куди вони витрачають гроші й у що інвестують під час війни.