UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Ігор Вишневський Навколо IT
17 листопада 2025, 09:00
2025-11-17
«Раджу світчерам читати підручники з інформатики для п’ятого класу». QA-гуру Олекса Мащиць — про роль освіти, «формошльопів» та інженерів, ШІ й автоматизацію та «хороших росіян»
Олекса Мащиць — знакова постать для українського QA-ком’юніті. Багато років досвіду у тестуванні та керуванні командами він наразі успішно трансформує в освітні продукти для своїх колег, будучи ментором, а також засновником і головним ідеологом спільноти «QA-Україна».
У розмові з ним dev.ua обговорив багато професійних і особистих питань — чи зробить автоматизація мануальних тестувальників «видом, що вмирає», чому QA-фахівець у великому аутсорсі й маленькій студії — це фактично дві різних професії, для кого з тестувальників ШІ буде корисним щоденним інструментом, а у кого — забере роботу, та чому багато світчерів уперто обманюють себе, йдучи в ІТ. Окрім того, Олекса Мащиць розповів, чому для нього принципово бути україномовним навіть у думках і взагалі не пересікатися з росіянами — навіть хорошими. Про це та інше — у великому інтерв’ю.
Олекса Мащиць — знакова постать для українського QA-ком’юніті. Багато років досвіду у тестуванні та керуванні командами він наразі успішно трансформує в освітні продукти для своїх колег, будучи ментором, а також засновником і головним ідеологом спільноти «QA-Україна».
У розмові з ним dev.ua обговорив багато професійних і особистих питань — чи зробить автоматизація мануальних тестувальників «видом, що вмирає», чому QA-фахівець у великому аутсорсі й маленькій студії — це фактично дві різних професії, для кого з тестувальників ШІ буде корисним щоденним інструментом, а у кого — забере роботу, та чому багато світчерів уперто обманюють себе, йдучи в ІТ. Окрім того, Олекса Мащиць розповів, чому для нього принципово бути україномовним навіть у думках і взагалі не пересікатися з росіянами — навіть хорошими. Про це та інше — у великому інтерв’ю.
«Людина, яка пропрацювала 5–10 років у вебстудіях із простими сайтами, і 5–10 років у EPAM — це абсолютно різні тестувальники»
— Почнімо з прозаїчного питання, про яке, здається, зараз говорять всі — чи є майбутнє у мануальних тестувальників, які «не вміють в автоматизацію»? Особливо на нинішньому ринку у нинішній час.
— Напевно, буду не дуже популярно відповідати, бо популярно відповідати — нецікаво. На мою думку, треба диференціювати, про яких конкретно тестувальників ми говоримо, адже професія дуже різноманітна.
Наприклад, коли ми кажемо про розробника, маючи на увазі всіх розробників, то хтось із них пише фронтенд, «збирає формочки», а хтось програмує чипи у NVIDIA. Ми ж їх розділяємо — Embedded, фронтенд, бекенд, додаємо конкретну технологію. Тобто, ми доволі конкретно вказуємо, хто це.
А в тестуванні начебто є якийсь загальний тестувальник, який може працювати всюди, але це не так. Під кожну технологію потрібна різна робота з тестування. Тому перед тим, як казати про ринок для тестувальника, треба зрозуміти, що тестувальники є різні. І IT є різне!
IT — це не тільки великий аутсорс на кшталт EPAM чи Ciklum. Ми звикли думати, що ось таке і є IT, але забуваємо, що є дуже багато вебстудій, які роблять нескладні роботи. І для них потрібно інше тестування! Є також фриланс.
Це у великих компаніях тестувальник має розумітися на процесі, бути на контакті з розробниками, аналізувати вимоги. Але, по суті, це абсолютно дві різні роботи, хоча обидві називаються «тестування». Людина, яка пропрацювала 5–10 років у вебстудіях із простими сайтами, і 5–10 років у EPAM — це абсолютно різні тестувальники.
Ми, звичайно, можемо взяти тільки великі компанії, виокремити якісь вакансії, які більш-менш схожі одна на одну й постійно присутні на ринку, і сказати — що оце і є тестування. Але ще раз — це не все IT. І більшість статистично працює не в ЕРАМах, а в маленьких вебстудіях. Або, наприклад, роблять якийсь внутрішній продукт в умовному АТБ.
До речі, такі «напівпрофесійні» компанії можуть розростатися навіть до декількох сотень людей, і за кількістю їх дуже багато. І коли ми говоримо про вакансії в них, то їх швидше треба шукати не на DOU та Djinni, а на Work.ua. Тобто, сайтах, які не спеціалізовані на айтішці, а є глобальними.
Повертаючись до конкретного питання з актуальністю на ринку для мануальних тестувальників я б окреслив це так. Якщо ми кажемо про ефективний підхід до роботи тестувальника, то це має бути схоже на таку схему: я виходжу на ринок, дивлюся на вакансії, дивлюся на те, що потрібно роботодавцю. Дещо переформатовуюся під конкретну вакансію, підтягую певні знання і готуюся працювати саме тут. Усе.
Те, що наша робота буде змінюватися і вже змінюється — це факт. Але я кажу про те, що маємо бачити тестування як широкий спектр і вміти адаптуватися під конкретну вимогу на проєкті.
— До речі, коли ми говоримо про, по суті, «різну роботу» й «різні професії», то для вас дефініції «тестувальник» і «QA-інженер» теж мають різницю? У слові тестувальник немає якоїсь більш низької конотації?
— У нас у термінології хаос в айтішці, усі трохи заплуталися. Для багатьох є така конотація, що тестувальник — це щось просте. І на цьому часто грають IT-школи.
Вони люблять називати цю професію саме QA, або Quality Control.
Хоча такий гуру світового рівня як Джеймс Бах навпаки каже, що тестувальник — це саме те, що ми робимо. І себе він називає тестувальником.
Але в назві професії я б повернувся до того, з чого ми почали розмову. Треба спочатку зрозуміти, що я роблю на проєкті. Так і буде видно, чи буде хтось Quality Control Engineer, чи тестувальником.
Знову ж таки — це має значення в системі якоїсь великої компанії, де в цьому справді є сенс. Бо якщо це умовна вебстудія, то ти можеш називати людину як хочеш — її робота від цього не зміниться.
Треба усвідомити, що насправді в нас є з десяток професій у тестуванні, які інколи не зовсім схожі одна на одну.
Але більшість людей не хочуть їх розрізняти, їм простіше бачити тестувальника як одну професію.
— Під час своєї попередньої відповіді згадали про IT-школи. Попри стагнацію на ринку, вони досі випускають значну кількість людей із початковими знаннями, даючи їм надію «ввійти в ІТ». Що ви порадите випускникам таких шкіл за напрямом QA, щоб таки знайти свою першу роботу? Наскільки це реалістично, з огляду на наявність на ринку значної кількості спеціалістів із досвідом, які часом готові працювати за зарплату джуна?
— Щодо досвідчених спеціалістів — то зараз дійсно менше вакансій, але якщо ти гарний фахівець, то рано чи пізно знайдеш роботу.
Але новачки чомусь досі орієнтуються на часи, коли брали всіх і без досвіду. Так, як раніше, вже не буде. Узагалі, світовий і український IT-ринок переживав не одну кризу, і нинішня криза, викликана великою війною, — не найгірша, яка була в IT. Були кризи, коли звільняли до третини всіх працівників, але в нас зараз не відбулося масових звільнень. Просто вакансій стало мало.
І падіння зарплат під час минулих криз було сильне, а в нас, якщо дивитися на статистику, його фактично не відбулося. Є певні флуктуації, але загалом я б не сказав, що є велика просадка.
Повертаючися до новачків і тих золотих часів для кандидата, про які всі згадують — то в історичній перспективі це було дуже недовго й загалом це непритаманно IT-ринку.
Тому моя порада — сприйняти професію серйозно. Нам потрібні певні знання, які не заповнюються швидкими курсами. Так, досі є робота, де ти майже як звичайний користувач, без особливих знань, будеш виявляти якісь баги сайту, але, по-перше, таких вакансій небагато. По-друге, вони найменше оплачуються. І, по-третє, таку роботу найпростіше автоматизувати й замінити різними ШІ-інструментами.
Якщо ви хочете бути потрібними на ринку, то маєте вчити технологію. І на перше місце я б поставив не знання з теорії тестування, а знання доменної області і її технологій. Ми маємо знати, що тестуємо. Умовно — як я можу тестувати автівку, якщо я гадки не маю, як вона збудована?
Чому ця думка непопулярна? Бо вона фактично блокує вхід для маси людей. Усі в тестування і йшли масово через те, що начебто тут можна не вчити технології. Саме тому всі ці люди не йшли в розробку. Але ось вам відповідь: на ринку роботодавця, на ринку, коли в нас все більше автоматизації й штучного інтелекту, єдиний шлях залишатися актуальним — це бути інженером і знати технології.
Люди хочуть вірити в казку. Це дуже привабливо, що ти можеш швидко отримати великі гроші. У IT, наприклад, приходять дорослі свічери, які на своїй старій роботі заробляли умовні $500. Об'єктивно це небагато, особливо якщо в тебе родина.
Вони приходять і їм кажуть: «Перша зарплата буде $400 або $600». Вони відповідають: «Так, а навіщо це мені? Я вже це маю. Я не піду». Але в ІТ ти стартуєш з $400–600, а за півроку-рік в тебе може бути $800–1000. А далі ти зростатимеш ще більше — подивися на перспективу кількох років. Ти хочеш вийти на тисячі доларів, а там, де ти зараз, ти ж вочевидь такої перспективи не маєш і не матимеш. Але багато людей настільки хочуть все й одразу, що не йдуть в IT через те, що зараз буде на $200 менше, ніж вони вже мають.
«Якщо ваша робота максимально неінтелектуальна, то вас буде замінювати автоматизація і штучний інтелект»
— Нинішній конкурентоспроможний QA-інженер має знати на достатньому рівні якусь мову програмування?
— Перший великий курс на моїй освітній платформі я, як людина, яка в основному пропрацювала в мануальному тестуванні, назвав «Програмування та Web для QA».
На першому місці — слово програмування. Якщо ви хочете ставати інженерами, вам це потрібно, навіть якщо ви далі продовжите працювати мануально.
Це насправді єдине максимально правильне бачення з боку тестувальника: тоді ти можеш іти в автоматизацію, можеш свічнутися в розробку. Але знання мов програмування робить тебе інженером. Ти можеш ці знання використовувати для будь-якої роботи, не обов’язково писати цією мовою.
Популярна думка — раз я щось вчу, то вже завтра я маю це використовувати в роботі й, як наслідок, отримувати більше грошей. Але є фундаментальні знання, які дозволяють краще використовувати інші знання.
Програмування раджу вчити, щоб ставати кращим фахівцем, і не важливо будете ви писати цією мовою чи ні. Ну і чим більше ви знаєте технічних нюансів, тим менше ризик, що вас буде замінювати автоматизація та штучний інтелект.
Тому я б радив всім — навіть мануальним тестувальникам — на базовому рівні розуміти, чим є програмування, і взяти для цього будь-яку мову, яка вам подобається або яка актуальна на вашому проєкті. Просто вивчити базові концепції, спробувати написати прості програми. Річ у тім, що це на уроках інформатики діти роблять.
А ми, дорослі люди, приходимо і кажемо: «Я хочу в IT, але для мене складно вивчити базову мову програмування». Чому діти в школах це роблять? Тому я раджу світчерам читати підручники з інформатики з п’ятого класу. Там дуже корисна інформація!
Там нескладні речі — розуміння комп’ютера, розуміння операційної системи файлів, базових концепцій input-output.
Це звучить, наче я знущаюся, але подумаймо: якщо я переходжу в IT і не маю знань, які є в підручнику для п’ятого класу школи, то наскільки я адекватний айтівець? Очевидно, що я можу робити тільки не дуже кваліфіковану роботу.
— Люди звикли обирати шлях найменшого опору, а не навантажувати себе чимось…
— Для мене дивно, що ми хочемо отримувати тисячі доларів, але відмовляємося для цього вчитися більше, ніж чотири місяці. Водночас, що ця робота може забезпечити тебе і твою родину на все життя.
Ти можеш в декілька разів підняти свою зарплату, але кажеш: «Я більше, ніж чотири місяці, не хочу вчитися». Але до цього ти спокійно 10 років страждав на якійсь роботі, заробляючи дуже мало.
Ти начебто хочеш змінити своє життя, але не хочеш витрачати час і зусилля на своє навчання. Це максимально нелогічно. Тому я і закликаю поставитись серйозно до професії.
Окей, у світчерів немає п’яти років часу, щоб отримувати університетську освіту. Але чи не варто якось розподілити навчання на півроку-рік? Нехай воно буде розтягнуте, але якщо ваша мета вийти на $2000–3000 і більше, то невже це не адекватний обмін? Чому має статися диво, що після двомісячних курсів ви будете отримати декілька тисяч доларів?
— Щодо ШІ, який є, з одного боку, постійним помічником і дієвим інструментом, а з іншого — загрозою для працевлаштування, особливо коли мова йде про не надто кваліфіковані кадри у QA. Як ви бачите цей хиткий баланс для ринку у вашій професії?
— Загроза тут одна і вона стосується будь-якої галузі й професії. Потрібно відповісти на питання, наскільки інтелектуальною є ваша робота? Я закликаю правильно це сприйняти. Це нормально, що роботи є різні, і я з повагою ставлюся до людей, які виконують будь-яку роботу.
У IT теж може бути більш механічна і більш інтелектуальна робота, і дехто справді прагне більш механічної, бо це менш стресово. Я з розумінням до цього ставлюся — ти хочеш менше думати головою на роботі, а голову зберігати для іншого життя — для чогось справжнього, як зараз часом модно казати. Нема питань! Та і взагалі — де б ми були й що б ми їли, такі розумні, якби хтось не працював в агросекторі?
Але все ж — оцініть, наскільки ваша робота в ІТ інтелектуальна. Якщо вона максимально неінтелектуальна, і ви весь час робите однакові, типові речі, то вас буде замінювати автоматизація і штучний інтелект.
Якщо ж ви використовуєте свій мозок для створення нових інтелектуальних об'єктів, у вас в голові з’являються якісь концепції, і ви не просто копіюєте одне і те саме, то штучний інтелект наразі тут максимально слабкий. Він нічого не створює — він може лише компілювати. Це схоже на створення, але все ж це компіляція.
Будьте інженерами, знайте технології, працюйте головою. Таких людей буде складно замінити!
— Які рекомендації щодо використання ШІ ви можете дати для професії QA-інженера?
— Є певна проблема в тому, щоб сприймати штучний інтелект як постійного помічника. Це небезпечно: хтось тепер може чогось не знати, чомусь не вчитися — бо ж це зробить штучний інтелект.
Це дуже привабливо, тому хтось, будучи джуном, вважає, що за допомогою ШІ зможе виконувати роботу мідла, а будучи мідлом — зможе виконувати роботу сеньйора. Але проблема в тому, що штучний інтелект дуже неточний.
Від контексту у промпті залежить дуже й дуже багато — буквально одне слово може його збити й змінити акценти. У результаті, якщо ви не знаєте те, про що питаєте, або слабко в цьому розбираєтеся, то ви не помітите, правильні чи ні він вам написав поради. Рано чи пізно ви обов’язково припуститеся помилки.
Ви чудово можете використовувати всі ці LLM-моделі в тих областях, де ви знаєтеся, коли це є для вас справжньою рутиною. Рутиною в тому сенсі, що це не просто те, що повторюється, а і те, що ви настільки гарно знаєте, що вже навіть про це не думаєте. Це ваша глибока кваліфікація, яку ви робите на автоматі.
Але новачок не може це робити на автоматі. Для нього це не рутина, він має думати головою. Тобто, якщо ти хочеш використовувати штучний інтелект, щоб не вчитися, то я б не радив це робити.
Треба розділяти користь штучного інтелекту для висококласних фахівців і ризики його постійного використання для новачків.
«Часто кваліфікація мануальних тестувальників доволі низька. Тож якщо в мене буде змога наблизити їх до інженерів, то це і є моєю метою»
— Чому вам недостатньо бути просто високооплачуваним професіоналом? Чому ваш основний фокус роботи зараз — на створенні QA-ком’юніті в Україні? На якому етапі для вас це стало важливішим, ніж просто мати гарну роботу з гарною зарплатою і серйозними задачами?
— По-перше, хочеться передавати знання. Коли ти давно у якійсь галузі, ти обростаєш певними знаннями. І наступним логічним етапом є передача цих знань. Є такі люди, і мені здається, я до них належу.
Наступний момент — люди по-різному сприймають роботу в наймі й власну справу. Для когось окей працювати далі в наймі, а хтось дуже хоче спробувати щось своє. Коли ж власна справа поєднується з передачею знань — то взагалі ідеально.
Гадаю, для мене це два основних параметри. Спільнота «QA Україна» заточена саме навколо освіти, освіта є її центральним ядром. Тобто, це не просто інформаційний канал.
Часто розробники ставляться до нас, тестувальників, дуже зверхньо і кажуть: «Ви не фахівці, не інженери, нічого не знаєте». Я довгі роки думав, що вони упереджені й це неправда. А потім зрозумів, що насправді вони дуже часто праві. І це неприємно.
І, можливо, це дещо мрійлива позиція — спробувати це змінити. Ну, нехай буде така мрія в мене. Проблема в тому, що справді часто кваліфікація мануальних тестувальників доволі низька. Тож якщо в мене буде змога це якось змінити, наблизити їх до інженерів, то це і є моєю метою.
Власне, така ситуація не тільки щодо тестувальників. Наприклад, про фронтенд-інженерів теж кажуть, що вони не більше, ніж «формошльопи», або верстальники. Начебто їхня основна діяльність — це робити однакові формочки. Цю роботу справді важко порівняти з інженером, який розробляє якісь доволі комплексні конструкції. Свого часу, через тимчасове засилля такої роботи у фронтенді до цих девелоперів теж склалося таке ставлення, що це якісь недорозробники. Так само з тестувальниками. Ми можемо зробити так, щоб про нас думали інакше!
— Повертаючись до вашої спільноти «QA Україна» — як вона встигла змінитися за час свого існування? Якщо глянути на точку створення і на те, що є зараз.
— «QA Україна» стартувала з емоційного пориву на початку повномасштабної війни. Тоді я зрозумів, що у нас не так багато великих спільнот, які об'єднують всіх тестувальників України.
Вони або дуже локальні й авторські, або в нас є DOU — і все. Я дивився, що якогось загального каналу на нашу тематику, за великим рахунком, немає. І звісно, я розумів, що є багато російськомовних каналів на цю тему. І велика кількість людей з України — там. Мені це не подобалося.
Тому виникла ідея закумулювати українських тестувальників і перетягти їх із російськомовних каналів. Так виник наш Telegram-канал. І навколо нього почалося формуватися все інше.
А питання QA-освіти в мене і так було вже в голові. Відповідно, трохи пізніше виникли всі освітні ініціативи й матеріали платформи «QA Україна ЕD». Через деякий час стало очевидно, що спільнота швидко зростає. Тому минулого року виникла також QA-конференція «Бетельгейзе». Цьогоріч вона проводилася вдруге — менш як місяць тому. По факту вона стала найбільшою онлайн-конференцією тестувальників в Україні.
Це мій внесок у розвиток саме української спільноти, тому що зараз досі є велика спокуса в багатьох дивитися не українців. Англійську мову багато хто не знає на достатньому рівні, тому всі досі йдуть до білорусів і до росіян. Мені здається, це не окей.
«Кожен „хороший росіянин“ — це ще одне втягування в російський простір»
— А правильно розумію, що ви з Харкова? Тобто, ви самі теж пройшли цю внутрішню трансформацію — щодо мови й своєї ідентичності? Теж були російськомовним?
— Звісно, я був російськомовним. Але, мабуть, мене гарно в школі вчили, тому що перехід на українську став цілком реальним. Я зробив це у 2022 році, але важливим є те, що я перейшов на українську не тільки у спілкуванні й контенті, а і в думках.
Справжній перехід — це не просто комунікація, а мова — це більше, ніж просте спілкування. Мова — це культура, це те, що ви споживаєте і те, як ви думаєте. Це також те, що ви дивитеся — українських коміків чи російський Comedy Club.
На жаль, я прийшов до цього тільки у 2022-му році. І мені тоді стало страшно і неприємно від усвідомлення, наскільки я був залучений у чужу, ворожу культуру.
Це ж усе, як-от жарти, зав’язане на російській історії, на російських фільмах і російських творах. Тобто, такі люди стають не просто російськомовними, а й російськомислячими.
— Наскільки для вас це питання принципове? IT завжди було мультикультурним: мультинаціональні команди, міжнародні компанії, які працюють у десятках країн. Що мають робити українські айтівці, коли в їхній команді несподівано спливе «хороший росіянин»? Відхилити офер і грюкнути дверима?
— Не можу сказати, як правильно робити іншим, бо сама людина має ухвалити таке рішення. Це не має бути примусом, тому що хтось так сказав.
Треба розуміти, наскільки це контроверсійно, коли, умовно, немає грошей, але є сім’я, діти чи якісь обов’язки, і людина йде на компроміс. Я радий, що я сам не стою перед таким складним вибором.
Звісно, стратегічно, я вважаю, що ми не маємо працювати з росіянами взагалі. Чому я маю думати, хто з них хороший, а хто поганий? Я хочу думати тільки про українців. А кожен «хороший росіянин» — це ще одне втягування в російський простір.
Наприклад, хтось у соцмережах говорить про Аллу Пугачову чи Максима Галкіна. Починають слухати їхні інтерв’ю. Але ж це знову втягування в іншу культуру, в інший контекст. Навіщо це мені?
Ми не знаємо, чи вони кажуть правду. Вони можуть платити податки у ворожій країні, допомагати там комусь і опосередковано фінансувати війну. Я що, маю розбиратися в кожному? Стільки уваги росіянам? А навіщо? Я можу працювати з німцем, американцем, поляком, а насамперед — з українцем! Тож чому я повинен проводити аналіз життя якогось росіянина, а не максимально відсторонитися від цього?
Ця війна базується на цих контекстах. Ви російськомовні, значить, ви — це ми, ми вас захищаємо. Ви дивитеся наші фільми, слухаєте нашу музику, значить — ви наші. Тому я хочу максимально відсторонитися від цієї культури і раджу зробити це всім.
Професія QA поступово трансформується в QE. Чому так відбувається і до чого готуватися тестувальникам в епоху ШІ: роздуми досвідченої тестувальниці зі Львова, що працює в США
Куди розвиватися Manual QA, коли впираєшся у професійну стелю? Велика розмова з тестувальником зі Львова, який підкорив ринок США й рухається в бік позицій Staff, Principal і Technology Leader
«Навіть для виробників трун і пам’ятників я писав тексти». Як стати game-тестувальником під час війни: історія колишнього металурга, страховика, копірайтера
34-річний Андрій Зубков під час війни увійшов в IT, докорінно змінивши свою кар'єру і буденне життя. Тепер він QA Engineer у компанії Pingle Game Studio — тестує ігри. А до цього працював на металургійному комбінаті, в страхуванні та навіть копірайтером. Свою історію про вхід в нове життя Андрій розповів dev.ua.
«Я вигоріла настільки, що вже не могла дивитися на комп'ютер». Історія QA-інженерки про великі гроші, безглузді купівлі, вигорання та дауншифтинг
Хмельничанка Олена Шеліна ― айтішниця, яка настільки вигоріла на роботі, що вирішила покинути IT-сферу та докорінно змінити своє життя. За 9 років роботи в IT дівчина пройшла всі ступені кар’єрного зростання, змінила кілька компаній і навіть напрямів. Та прокинувшись одного ранку, вирішила, що більше не зможе виконувати свою роботу якісно. Дівчина переїхала в село, завела господарство та повністю змінила професію. Розповідаємо її історію.
Manual QA з Luxoft Ukraine вже три роки приборкує вітер на воді та кайфує від цього. Ось його історія та поради для тих, хто мріє про море та віндсерфінг
«Навколо IT» — нова рубрика, в якій ми збиратимемо все корисне для життя айтішника, яке не стосується його роботи. Виявляється, у айтішників найрізноманітніші хобі. Ми вже писали про айтішників-бігунів, плавців, художників, музикантів, танцівників, і навіть заводчика собак. Сьогодні розповідаємо про програміста, який навчився приборкувати вітер. 39-річний Сергій Костюченко — Manual QA у Luxoft Ukraine — розповів про своє захоплення віндсерфінгом та можливості займатися цим видом спорту для всіх бажаючих.
«Щойно я почув про тестування, усередині щось йойкнуло». Увійти в IT після першої співбесіди можливо: історія QA-інженера, яка це доводить
30-річний Руслан Долиненко — молодий айтішник, який пишається тим, що знайшов роботу з першого разу. Він отримав офер після першої співбесіди, бо, як вважає сам хлопець, ретельно до неї підготувався. Як увійти в IT, минаючи десятки відгуків на вакансії, і в чому секрет Руслана — у матеріалі.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі
