Колись я працював на одному проекті сім років. За той час було випущено багато продуктів, до яких я також доклав своїх професійних зусиль, тож успіхи продуктів я сприймав як власні, не брав відпусток щоб побільше попрацювати, і коли інша компанія зробила мені пропозицію яку мені не встигли перекрити контрпропозицією, в мене було накопичено 30 днів відпустки.
Новому роботодавцю я пообіцяв, що вийду на роботу через місяць, а на старому місці роботи, замість того щоб взяти цей місяць і як слід відпочити перед новою роботою, я весь місяць працював, і перейшов на наступну роботу не відпочивши жодного дня і не маючи відпусток півтора року.
В кінці місяця на новій роботі я отримав від попередньої компанії місячну зарплату (30 днів відпустки я «відгулював» працюючи на новій роботі), а від нової компанії sign in бонус в розмірі зарплати, і власне зарплату.
Півтора року без відпусток і відразу ж без відпочинку «низький старт» на новому місці роботи доволі втомлює, тож після того я вирішив при зміні роботи все ж давати собі час на відпочинок, і коли міняв роботу наступного разу, пропрацював два тижні після повідомлення начальству про перехід в іншу компанію, а потім ще на два тижні полетів у відпустку на море (думаю, багато хто правильно вгадає, нижче від якої температури за шкалою Цельсія не опускалася вода в морі під час тієї відпустки).
Відтоді всім, хто в лінкедіні запитує, через скільки часу після прийнятої пропозиції я зможу почати працювати на новій роботі, я відповідаю «через два місяці» — місяць щоб допрацювати на поточній роботі і місяць щоб відпочити.