Український підприємець і засновник спільноти тестувальників «QA Україна» Олекса Мащиць, звернув увагу, що чимало айтівців приховують місце роботи в профілі LinkedIn посилаючись на умови NDA. Йому здалося підозрілим, що часто це профілі новачків в IT.
Український підприємець і засновник спільноти тестувальників «QA Україна» Олекса Мащиць, звернув увагу, що чимало айтівців приховують місце роботи в профілі LinkedIn посилаючись на умови NDA. Йому здалося підозрілим, що часто це профілі новачків в IT.
«Інколи можна побачити у профілях LinkedIn, що місце роботи вказано як NDA. Цікаво, що максимальна кількість такого спостерігається у новачків, де під NDA вказана перша робота, а інколи навіть декілька. Чи варто казати, що таке викликає, м’яко кажучи, підозру? Звісно, все може бути, на принципі „може бути“ й побудований цей підхід. Але…», — написав Мащиць у своєму LinkedIn.
За його словами, умови, коли компанія забороняє навіть вказувати її назву «це ну дуже рідкісний випадок».
«Інше питання, коли мова йде про конкретні проєкти чи технології, вони часто-густо під NDA, тут все логічно. Але що це за навала компаній, які забороняють новачкам вказувати ім’я компанії? Тренд на наймання людей без досвіду секретними організаціями мін. оборони чи розвідки?», — запитує айтівець.
Його допис швидко привернув увагу й зібрав кілька десятків коментарів вже за кілька годин.
Як зауважила Business Data Analyst Сюзанна Салата, причиною, чому люди приховують назву компанії, може бути її сфера діяльності — «гемблінг або дейтинг».
З цим погодилась Junior UI/UX дизайнерка Ольга Липецька. «Думаю бувають варіанти, коли не компанії забороняють, а працівник не хоче вказувати компанію. А показати стаж хочеться, от і ховаються за NDA. Або якщо розійшлися не на хорошій ноті, щоб не могли запитати рекомендації з попереднього місця роботи. Але це лише припущення», — вказала вона.
«Насправді, нічого дивного. Останнім часом помічаю, що все більше компаній у свої договори про NDA включають пункт про заборону згадувати навіть свою назву/бренд протягом певного періоду. Навіщо вони це роблять — питання відкрите», — написав технічний спеціаліст з ІТ Ігор Ілляшов.
«Я джун і я працюю в компанії під NDA, і насправді працюю, не прикидаюсь. Розмір компанії — невеличка балтійська компанія, напрямок — розробка власних продуктів у парадигмі фаст девелопінг. Нащо треба їм був той NDA, а біс його знає», — зауважив Swift/IOS Developer В’ячеслав Гудзенко.
«Як на мене, це роблять компанії стартапи, або мало відомі, щоб у випадку провалу їх ім’я ніде не світилося і ніхто не міг розповісти внутрішню „кухню“ компанії. Можливий варіант, коли відома компанія, наймає працівника на якийсь проєкт і не хоче, щоб хтось знав, що саме ця компанія займається цим проєктом (як приклад, компанія наймає не типових для себе спеціалістів, тих, яких у теорії, вона б не повинна була б наймати). Також не виключаю варіант із шахрайством, типу коли беруть на оплачуване стажування на великий період, а потім його не оплачують і нічого не можна сказати, бо за договором NDA серйозні штрафні санкції», поділився думками Junior QA Engineer Максим Кульчицький.
«Не знаю з приводу новачків, але у мене це історія про „ви ФОПи, а не співробітники, ми не хочемо знов маски-шоу, тому не вказуйте назву.“ Ну і про те, що конкуренти можуть переманити, теж історії розповідали для аргументації», — розповіла QA Manual Engineer Анна Моісеєнко.
«Перше правило NDA — не розмовляти про NDA», — нагадав Unity3d team lead Михайло Хаджинов.
