Чутки про те, що джунів продають як міддл- і сеньйор-фахівців виникають неспроста.
DOU поцікавився, чи траплялося в житті джунів таке, що їх ставили на проєкти, які не відповідали їхньому рівню знань та навичок. Виявилося, що такі випадки не поодинокі. Розповідаємо найцікавіші історії.
Чутки про те, що джунів продають як міддл- і сеньйор-фахівців виникають неспроста.
DOU поцікавився, чи траплялося в житті джунів таке, що їх ставили на проєкти, які не відповідали їхньому рівню знань та навичок. Виявилося, що такі випадки не поодинокі. Розповідаємо найцікавіші історії.
«Пройшов буткемп — і згодом я потрапив до компанії на позицію Trainee Back-end Developer. Після онбордингу запитавши РМ’ку, чи можна відверто сказати на дзвінку клієнтові, що я початківець, аби він терпляче до мене ставився. На це мені відповіли: „Не варто, клієнту тебе презентують як досвідченішого“. У компанію я йшов як Back-end Developer, а фактично робив і front, і back. На ці обставини зовсім не жалуюсь. Це була школа виживання, яку я пройшов — і тепер маю багато досвіду»
У свою першу компанію я прийшов на позицію Magento-розробника з досвідом роботи 4-5 місяців. Команда із сеньйора (досвід до року), мідла (досвід 6–7 місяців) і джуна (мене) мала зробити досить кастомний магазин на Magento. Зараз дивуюсь, що ми якось здали його клієнтові (хоча в процесі примудрялися додавати багато фіч, а саме від підвоєння кількості товарів у кошику після перезавантаження будь-якої сторінки). Строк у місяць був завалений утричі, гроші замовник виплатив лише частично, магазин через деяку годину, як ми помітили, переписали заново.
Коли я був Strong Junior, то перші 4–5 місяців мені давали адекватні завдання. А через пів року перевели на проєкт, де я був єдиним розробником і від мене вимагали рівня Senior. Працював у такому режимі майже рік. Компанія казала, що це не проєкт такий складний, а я такий слабкий. Тепер це викликає посмішку, а тоді було важко. Радію, що потім змінив компанію.
Мене, Junior Front-end Developer з піврічним досвідом роботи, компанія «продала» іншій компанії як Senior. Натомість ця інша компанія представила мене замовнику зі США як «Super Senior з 5+ роками досвіду». Звісно, замовник за кілька днів зрозумів, що його обдурили. Мене звільнили, ще й звинуватили у тому, що я погано працюю, та намагалися «кинути» на останню зарплату.
Компанія поставила на проєкт, де, як виявилося пізніше, мене презентували замовнику як Senior-розробника зі значним досвідом у доменній галузі. Тут я працював лише кілька тижнів як Strong Junior Developer. До цього був Trainee у невеликій фірмі. Світчер. Не знаючи подібних підводних каменів аутстаф-індустрії та боячись втратити джерело доходу, я не звільнився одразу, хоча тепер розумію, що в таких випадках це єдине правильне рішення: на кону насамперед своя репутація. Під час роботи мене переслідує постійне відчуття провини, оскільки я є частиною обману. Хоча, з одного боку, я вляпався у відверте лайно, з іншого — маю досвід роботи в крутій команді з дійсно цікавим продуктом, про що раніше і мріяв. Зараз хочу завершити основну частину роботи, звільнитися і знайти роботу, де обов’язки відповідатимуть навичкам.
Коли був джуном, мене намагалися продати на позицію сеньйора з 5-річним досвідом. Так і просили казати на технічній співбесіді із замовником (хоча фактично досвіду не мав узагалі). Соромно було брехати. Однак колеги сказали, що у замовника просто завищені очікування до цієї позиції, а я цілком можу впоратися. Ту співбесіду я не пройшов. Взагалі там була цікава схема. На проєкті вже працював досвідчений розробник, але компанія хотіла його висмикнути й поставити на інший проєкт лідом. Мене не взяли, іншого джуна таки поставили — схема спрацювала.
Вже майже рік працюю в українській аутстаф-компанії на позиції React-розробника. Це моя перша робота в ІТ, тому я ще вважаю себе джуном, а від моя компанія намагається продати мене як мідла з 4-річним досвідом, додавши в резюме потрібні їм цифри та технології, з якими мені ще не доводилося працювати. Мого колегу-джуна навіть подали на сеньйора із 6-річним досвідом. На момент працевлаштування ми й не підозрювали, що все може бути настільки погано, і уклали угоду, що зобов’язані пропрацювати рік, щоб компанія змогла покрити витрати на наші ноутбуки та курси англійської. Які висновки можу зробити для себе? Ніколи більше не працювати в ноунейм-компаніях, а тим паче в аутстафі».
