Промисловому програмісту із Запоріжжя Євгену Єрмоленко 42. Два роки він прожив у місті Еверетт штату Вашингтон, де програмував бортові комп’ютери літаків для американської компанії Boeing.
Він розповів журналісту dev.ua про особливості життя в Америці, чому Євген жив там у будинку на колесах, і за що його три рази зупиняла поліція.
Промисловому програмісту із Запоріжжя Євгену Єрмоленко 42. Два роки він прожив у місті Еверетт штату Вашингтон, де програмував бортові комп’ютери літаків для американської компанії Boeing.
Він розповів журналісту dev.ua про особливості життя в Америці, чому Євген жив там у будинку на колесах, і за що його три рази зупиняла поліція.
За освітою Євген — електронник медичної техніки. Програмуванням він захопився ще до інституту. «Ще коли готувався до вступу до вишу, ходив з другом в гурток з програмування. Досі вмію користуватися комп’ютером без мишки, тільки комбінаціями клавіш», — згадує він. Далі навички розвивав вже самостійно, іноді для себе, іноді для того, щоб автоматизувати якісь процеси на підприємствах, де працював.
Себе він називає промисловим програмістом. На відміну від розробників програм, сайтів і вебдодатків для соціального користування, такий фахівець займається об'єктно-орієнтованим програмуванням.
«Я програмую конкретні пристрої, іноді ті, які виробляються в промислових масштабах», — пояснює розробник.
З 2012 року до середини 2017-го Євген Єрмоленко працював у передмісті Запоріжжя на Вільнянському машинобудівному заводі. Він був в одній особі інженером з розробки столових приладів, програмістом і оператором верстатів з числовим програмним управлінням. «Платили нам на ті часи добре — $500 на місяць. Але наприкінці 2017 року завод продали канадській машинобудівній компанії Bombardier разом з персоналом. Проти очікувань, заробітна плата інженерно-технічних працівників (ІТП) впала до $80, і люди масово стали звільнятися», — згадує Євген.
Залишався без роботи Єрмоленко недовго. Життя чоловіка змінив один дзвінок колишнього студентського друга. Знайомий, з яким вони разом навчалися в Запорізькій інженерній академії, запропонував спробувати попрацювати в США для компанії Boeing.
Спочатку ідея здавалася українцеві напівбезумною: «Витратити $2 000 і 13 годин на переліт — я спочатку подумав, навіщо воно мені потрібно».
Щоб дістатися до Еверетта, де розміщувалася частина виробництва літаків, потрібно було летіти з пересадками з Києва до Нью-Йорка, потім — внутрішнім рейсом через всю Америку до Сіетла. Звідти ще їхати наземним транспортом.
Але Євген зважився. Він пройшов співбесіду онлайн, зробив тестове завдання й отримав офер.
Оформлення візи зайняло ще пів року і коштувало $400. «Весь процес оформлення я проходив сам і своїм коштом, — розповідає програміст. — А посвідку на проживання так і не отримав, тому що у мене були українські водійські права, а потрібні були європейського зразка».
Після того, як отримав візу, Єрмоленко взяв відкладені на дзеркальну камеру гроші й зважився на переїзд. Як виявилося надалі, українець не помилився з вибором.
На переліт внутрішнім рейсом по Америці йому дали знижку в 50%: «Раніше я програмував Flight Management Computer (FMC) для літаків АН-24 „Мотор Січ“, які його здійснювали».
По приїзду в Еверетті його чекав ще контроль системи безпеки, в тому числі і тест на поліграфі.
«Оцінюють там в першу чергу не правдивість відповідей, а логіку і здоровий глузд», — акцентує програміст.
А далі вже після повноцінного прийому на роботу потрібно було стати на облік в місцеву мерію як приїжджому й отримати карту городянина. За допомогою цієї карти потім українець зміг проходити ідентифікацію в інших установах, і оформив медстраховку від держави.
У місті, де жив і працював Євген, розташоване одне з виробничих підрозділів компанії Boeing, де робиться електроніка для літаків. І на цьому підприємстві працює 30% всього населення міста.
Безпосереднім начальником Євгена став якраз той його знайомий, який і запрошував чоловіка в Америку.
«Мені дуже пощастило, що він російськомовний», — жартує програміст.
На адаптацію українцю компанія дала два тижні та $6 000 підйомних.
«Я зрадів, на ці гроші міг повернутися в Україну, і ще б залишилося», — жартує Євген.
Але повертатися він не став, приступив до облаштовування американського побуту.
Єрмоленко розповідає, що в Еверетті орендувати житло можна в середньому за $1 000 — $1 500 на місяць. При цьому однокімнатною вважається квартира зі спальнею і вітальнею, тобто, фактично двокімнатна, як заведено називати в Україні.
«При цьому тут немає централізованого опалення, гаряча вода і тепло в приміщенні дає бойлер, який встановлений в кожній квартирі», — зазначає він.
Перший час програміст знімав кімнату в так званому «хостелі». Тоді, як розповідає Єрмоленко, він згадав про свою дитячу мрію — будинок на колесах. Замість того, щоб наймати квартиру, оформив в лізинг таке житло. Євген каже, що для оформлення договору обов’язково потрібна віза Work and travel (з необхідністю виїзду кожні три місяці) і офіційне працевлаштування.
«Це повноцінний будинок, з душем, кухнею, спальнею, і одночасно це ще й автомобіль», — описує своє житло українець.
Зі скіллів, якими володів на той момент Єрмоленко, крім досвіду програмування була розмовна й авіаційна англійська. «Це специфічний діалект, на якому розмовляють пілоти й диспетчери, серед моїх знайомих багато таких», — ділиться чоловік.
Спочатку Євген користувався автоперекладачем. Але в Америці розмовляють не англійською, а американською.
«У них в розмові дуже багато скорочень, і вони ковтають закінчення пропозицій і слів, й іноді абсолютно незрозуміло, що хотіли сказати. Гугл-перекладач теж божеволів», — згадує Євген.
Знання англійської мови тут відкриває зовсім інші двері, впевнений українець. Він радить, щоб стати повноцінним ІТП-фахівцем, краще опанувати мову до рівнів А, А1 і В1 в Україні, А В2 вже проходити в Штатах. «Це необов’язково для переїзду, але без цього посаду вище простого вебдизайнера точно не дадуть», — акцентує програміст.
Специфіка роботи в Америці відрізняється в першу чергу практично повною відсутністю жорстких дедлайнів, говорить програміст.
Він уточнює: «Головне, щоб на виході був якісний продукт. Причому його потрібно зробити не краще і не гірше, а саме точно у відповідності до техзавдання».
В Америці, на відміну від України, оплата не помісячна, а погодинна. У компанії Boeing система контролю доступу фіксує час приходу — відходу за допомогою спеціальної картки, і цей час потім оплачується. Євген там заробляв близько $6 000 на місяць, за вирахуванням податків на руки він отримував близько $5 200.
Українець розповів, що в команді їх працювало семеро людей, включаючи начальника, і всі вони займалися як програмуванням бортових комп’ютерів, так і складанням електроніки для Боїнгів.
«І кодили, і дроти паяли», — говорить він.
В Америці покладається близько 30 днів відпустки на рік, але за два роки роботи там Євген їх так і не використовував, як він говорить.
За рік Євген Єрмоленко зміг виплатити всі $12 000 кредитних платежів за лізинговим договором, і семиметровий будинок на колесах перейшов до нього у власність. Він каже: «Умови для цього в Америці досить приємні — 2,3% річних».
Місячні витрати українця, за його словами, в Америці становили близько $300 — $400 на їжу, оплату медстраховки й щотижневої заправки балона газу вартістю в $25. Електрику в будиночку давали сонячні панелі на даху.
«Більшу частину дня я в офісі, обідом годували на роботі, виходжу ввечері, а тут на стоянці мій будинок стоїть», — згадує Єрмоленко.
В Америці є дивацтва, але, як каже Євген, він би залишився тут жити. На жаль через хворобу матері йому довелося повернутися в Україну.
Ось дивовижні нюанси місцевого життя, які, він вважає, краще знати приїжджим:
«Доводилося давати пояснення, з’ясовували особу, дзвонили на роботу, тому що пішки тут ходять тільки маргінали», — з подивом згадує програміст.
З плюсів:
