UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Марія БровінськаЗброя
27 жовтня 2025, 09:00
2025-10-27
«Ти або у війську, або для війська». Айтівці Capgemini Engineering із друзями організували мінікомпанію для збору FPV-дронів. Як Quad Damage допомагає нищити ворога й берегти життя українських військових
«Тут нема пафосу. Нема офісу з кавомашиною. Є пайка, двигуни, дим і відео з передової, де кожен дрон рятує життя». Це короткий опис того, чим займаються у вільний від роботи час айтівці Capgemini Engineering з друзями-однодумцями. Свою волонтерську організацію з виготовлення дронів вони називають Quad Damage. dev.ua поспілкувався з одним з учасників спільноти Михайлом Судиним, розробником Capgemini Engineering, і дізнався, як створювалася Quad Damage, що виготовляють учасники організації та хто їх фінансує.
«Тут нема пафосу. Нема офісу з кавомашиною. Є пайка, двигуни, дим і відео з передової, де кожен дрон рятує життя». Це короткий опис того, чим займаються у вільний від роботи час айтівці Capgemini Engineering з друзями-однодумцями. Свою волонтерську організацію з виготовлення дронів вони називають Quad Damage. dev.ua поспілкувався з одним з учасників спільноти Михайлом Судиним, розробником Capgemini Engineering, і дізнався, як створювалася Quad Damage, що виготовляють учасники організації та хто їх фінансує.
Як все починалось
Михайло розповідає, що наприкінці 2022 року його колега та друг розказав, що разом із побратимом відкрив комерційну неприбуткову компанію з виробництва FPV дронів. «Я тоді перший раз почув про цю абревіатуру і пожартував, що цікаво було б спробувати на ньому політати, а він домовився, щоб мені прислали дрона з їхньої першої великої партії», — розповідає айтівець. Це, описує Михайло, був «голий» дрон, навіть без гайок, щоб прикрутити пропелери. Утім, на той момент ініціатори виробництва мали ідею модифікувати прошивку, щоб зробити дрони стійкішими до засобів РЕБ, і Михайло вирішив спробувати в цьому допомогти.
«Я почав гуглити, читати, розбиратись, замовляти комплектуючі, інструменти й техніку, розпитував інженерів, паралельно спаяв свій перший дрон для тестів», — розповідає розробник.
Коли ж Михайло зробив робочу версію кастомної прошивки й передав її інженерам, вирішив далі працювати на кількість.
У середині 2023 року айтівець відправив першу мініпартію з трьох пташок інженерам, які їх перевірили, облітали й передали військовим. А десь через тиждень він отримав перші відео роботи з дронів. «Це був дуже захопливий момент. Тоді прийшло розуміння, що їх треба більше, значно більше. Поступово підтягнулись друзі й почали рости», — розповідає Судин.
Мотивація винахідників — смерть загарбникам та врятовані життя українських військових. «Відгуки пілотів про вражену ціль або відбитий штурм лише її додають», — каже Михайло.
Що виготовляє Quad Damage
Волонтери-однодумці спеціалізуються на радіокерованих FPV-квадрокоптерах-камікадзе, але деколи за запитои роблять і багаторазові дрони зі скидами. «Були випадки, коли військові перероблювали наші камікадзе на бомбери, бо дронів хорошої якості не так вже і багато. Також час від часу займаємося ремонтом дронів, які військові нам передають», — розповідає Михайло.
Він констатує: на жаль на складах велика кількість бракованих дронів, які або не літають взагалі, або, що ще гірше, — небезпечні для пілотів.
«На початках все було викликом. Щоб збілдити кастомну прошивку під конкретний таргет, вже треба було попаритись. А додати утримування висоти й щоб після увімкнення цього режиму дрон не стрибав вгору чи не падав на 10 метрів — це ще той виклик», — розповідає Михайло.
Зараз, додає він, найбільший челендж — це швидко адаптуватися під постійно мінливі потреби війська. «Ті дрони, що працювали два місяці тому, сьогодні вже можуть бути неактуальними», — пояснює він. За словами айтівця, наразі кожна пташка — кастомний виріб під потреби конкретного підрозділу. «Ми не робимо абияк, ми спілкуємося з пілотами, дізнаємося, що саме їм потрібно для виконання завдань. Для різних підрозділів, на різних ділянках, під різні потреби часто необхідні зовсім різні комплектуючі. Хто слідкує за Сергієм Стерненком, бачив недавні його пости про державні дрони, наскільки часто вони відстають у часі з оновленням комплектуючих, внаслідок чого пілоти не можуть їх використовувати та втрачають багато часу й ресурсів на їхнє перероблювання», — розповідає Михайло.
Фінансування
Фінансується діяльність Quad Damage донатами. Хлопці розглядали можливість співпраці з фондами та грантодавцями, втім, бажання надати війську якісні дрони безплатно, якнайшвидше, оптимально стали в пріоритеті перед звітами й формалізацією діяльності. «Це час і ресурси, які хотілось би використовувати більш корисно», — зауважує Михайло.
За словами айтівця, бізнес на війні в нього викликає огиду. «Хоч мозком я розумію, що так було б в якомусь плані легше розвиватись і розширювати виробництво, але на цей час теперішня модель роботи мені подобається найбільше. Наразі нам нічого не ускладнює роботу», — каже фахівець.
Михайло додає: бюрократія є, і якщо зараз хлопці можуть швидко зібрати та відправити дрони конкретному пілоту в лічені дні, то під час роботи через модель благодійного фонду накладаються обмеження у вигляді актів приймання-передачі та іншої паперової тяганини. «Можливо, в майбутньому ми переглянемо свою позицію», — констатує айтівець.
З іншими волонтерами Quad Damage не конкурує, радже — співпрацює.
«Ми час від часу обмінюємося досвідом, деколи допомагаємо одне одному. Конкуренції як такої взагалі не бачу, всі працюємо над однією справою, чим більше дронів для війська — тим краще», — каже Михайло.
Він наголошує: Quad Damage — не фонд і не стартап. Це дронарня, яка просто робить свою роботу.
Хлопці починали з прошивок і кастомізації під РЕБ. Наразі їхня перевага — в увазі до деталей кожної виготовленої одиниці — вони тестують кожен дрон. «Буває що інші волонтери чи дронарні не тестують дрони взагалі, або кожен десятий чи сотий дрон. Цього не достатньо, бо завжди можна припуститися помилки, а комплектуючі, які б вони якісні чи дорогі не були — можуть бути браковані, і необхідно переконатися, що дрон зможе виконати свою задачу, і тим більше не нашкодить військовим», — розповідає Михайло. Неробочі й браковані дрони потрібно ремонтувати, а ремонт чи перероблення — часто досить працемісткий процес. Тому деколи військові присилають хлопцям такі дрони на ремонт.
Зараз у Quad Damage сім робочих місць, але за потреби збирається до 15 людей під час пікових завантажень. Облаштування цеху обійшлося команді приблизно у 100 000 грн. «Здебільшого це власні кошти учасників — на щось скинулися, щось позичили друзі, щось друзі подарували», — пояснює Михайло. Усі розхідники команда також купує власним коштом, так само як і покриває логістичні витрати.
«Донати ми витрачаємо виключно на комплектуючі. Фахівці деколи отримують вафельний тортик із чаєм, або те, що принесуть із собою», — розповідає Михайло.
Він додає, що певні види дронів можна зібрати й за пів години, але якщо є специфічні вимоги, на перший дрон із партії можна витратити декілька днів і більше. «До прикладу, деколи є вимога розробити специфічні елементи кріплень деяких деталей, для цього потрібно їх змоделювати, видрукувати, протестувати, доробити і так по колу, поки не затвердимо варіант для всієї партії. А далі решта — „конвеєром“», — пояснює фахівець.
Імпортні болі
Наразі фахівці Quad Damage збирають дрони здебільшого з імпортних компонентів. І буває, що деякі з них треба екстрено міняти.
«Якщо бракований ESС (Electronic Speed Controller) чи один із моторів, то зазвичай дрон просто падає на один із променів, а якщо бракований FC (Flight Controller), то дрон може крутанути добрячу сальтуху й можна пошкодити інші деталі або фахівців. Тому браковані FC „болять“ найбільше», — сміється Михайло.
Він зазначає, що час від часу до рук попадають комплектуючі українських виробників, і деякі за якістю навіть кращі китайських, але здебільшого дорожчі.
Найбільша проблема з імпортом, за словами фахівця, — це час постачань. «Інколи доводиться купувати китайські комплектуючі в Україні за вищою ціною, бо банально швидше, а потреби військових часто бувають термінові (на вчора)», — аргументує Михайло. Зараз, ділиться він, хлопцям вдалося знайти якісні й не дорогі стеки українського виробника, перевірені й затверджені військовими, тому вже в наступній партії «серце» дронів буде українського виробництва.
Де працюють дрони Quad Damage
Дрони від українських айтівців, менеджерів, підприємців із команди Quad Damage вже встигли попрацювали в чималій кількості напрямків: в Херсонській, Сумській, Запорізькій, Донецькій, Луганській областях.
«Усіх, мабуть, зараз не пригадаю, але так склалося, що найбільше дронів передали в перший і другий батальйон 54 ОМБр. Наш дрон навіть встиг засвітитися на каналі „Бутусов+“ в кадрі з Кирилом Вересом», — каже Михайло.
Відгуки про дрони від Quad Damage зазвичай дуже позитивні. Утім, трапляються й халепи. «Був випадок, коли в одній з партій відеопередавачі були нижчої потужності, ніж заявлено в характеристиках. Більше таких відеопередавачів не використовуємо», — розповідає Михайло. У його «скарбничці історій» від військових, які користуються пташками, — чимало таких, які можна буде розповідати після перемоги. А один із пілотів попросив зробити після закінчення війни йому один дрон на пам’ять, бо саме з цими дронами у нього склалися дуже теплі асоціації.
«Такі відгуки безперечно піднімають дух всій команді», — констатує Михайло.
Він додає, що зараз основний акцент у запитах, окрім якості й технічних можливостей, військові роблять на кількості дронів. «Вони впливають на хід війни, вони допомагають нашим військовим, ними носять БК, воду і батареї до рацій, ними захищаються, ними знищують техніку і живу силу ворога. Вони точні й ефективні. Їх потрібно 140 млн», — каже айтівець.
Як IT допомагає робити дрони
Основний фах залучених до створення дронів людей допомагає їм методично підтримувати Quad Damage фінансово. Окрім цього, досвід лідера й керування командою допомагає Михайлу вправлятися і в роботі, і поза нею — збираючи дрони.
«Якби були глибокі знання в embedded, це могло б суттєво допомогти в модифікації прошивок, бо знань тільки високорівневих мов програмування недостатньо для ефективної роботи з С», — каже він.
Досвід 3D-моделювання своєю чергою може дозволити створювати специфічні, не класичні рішення. Але загалом, каже Михайло, тут потрібен більш аналітично-технічний склад розуму, який часто притаманний айтівцям, для розв’язання задач і проблем, які постають під час роботи з дронами.
У перспективі Судин із командою прагне розширювати виробничі можливості, та все залежить насамперед від фінансування. Фахівці розглядають також вихід за межі FPV, адже потреби війська змінюються, але не в підприємницькому форматі.
«Наразі немає навіть думок еволюціонувати в бізнес. Ми збираємо дрони за донати і власні кошти, або деколи під замовлення, за собівартістю. Усі кошти йдуть на закупівлю нових комплектуючих — усі в команді тут не заради грошей. Ти або у війську, або для війська», — зізнається Михайло.
Чим допомогти Quad Damage
Уже зараз світ зрозумів що війна змінилась і майбутнє за дронами. Україна перша почала масово використовувати дешеві FPV дрони й вони показали неабияку ефективність. Дрони-камікадзе, бомбери, далекобійні дрони, дрони перехоплювачі — це все змінило правила гри. Технології розвиваються, і з отриманим досвідом Україна може бути передовою в цьому напрямі — іншим країнам є багато чого повчитися, переконаний Михайло.
«Вкладаємо або власні заощадження, або кошти батьків». Київські школярі розробляють установку для збиття ворожих FPV. Що їм вже вдалося і які труднощі виникають
23 школи дронів, які допоможуть навчитись керувати безпілотником. Куди звернутись, щоби стати оператором БПЛА
Про важливість безпілотників та, відповідно, операторів вже говорять дуже багато та скрізь. Військові чекають, що штати БпЛА в бригадах мають розширити, особливо після оголошення створення «Сил безпілотних систем».
До переліку із зібраних нами закладів, які навчають операторів БПЛА, додалась ще одна 23-тя в цьому списку школа. Додаємо школу операторів USMT та оновлюємо інформацію по іншим закладам.
Якщо ви знаєте, хто ще навчає пілотів для безпілотників, пишіть на пошту [email protected].
(оновлений текст від 22 липня 2022)
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
Дмитро Томчук повідомив, що найлегші та найменші ударні дрони PUNISHER, які не мають аналогів у світі, тепер коштують $70 000. Виробник додав у комплекс ще одного безпілотника, і тепер їх там два. Дмитро пише, що Юлія Черешня та Павло Харузов зібрали на комплекс більше 1,3 млн грн.
Раніше він розповів журналісту dev.ua, що вміють ці «пташки», та чому саме вони можуть переламати хід війни на користь України.
(текст від 1 червня 2022 року)
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
Серед списку допомоги, яку пропонує Пентагон, є дрони-камікадзе Switchblade 600, які офіційний Київ просив передати раніше.
Контракт на дослідження та розробку для 10 дронів SwitchBlade 600 виробника Aerovironment, очікується протягом наступних 30 днів, заявила прес-секретар Пентагона Джессіка Максвелл в електронному листі до News Defense.
Ми зібрали список дронів, які використовують українці проти ворога, в тому числі і подробиці про Switchblade 600.
(текст від 17 травня 2022)
