UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Ігор Вишневський Робота
25 березня 2026, 09:00
2026-03-25
«Після айтішечки рішення, з якими вони працюють зараз — це космос. Це найкраще, що було у них в житті». Рекрутери з miltech пояснили нам, чому спеціалісти йдуть до них зі звичайного ІТ
Лише протягом останнього місяця на технологічному ринку відбулися кілька гучних переходів топменеджерів до miltech-сектору. Наприкінці лютого стало відомо, що MacPaw залишає Head of AI Володимир Кубицький, який приєднався до The Fourth Law Ярослава Ажнюка. На початку березня всі дізналися, що подібне рішення ухвалив й ексвіцепрезидент з управління талантами Intellias Роман Гапачило, який очолив оборонний стартап DoD Solution, у котрому він має частку. Приблизно тоді ж про те, що залишає насиджене місце в «Київстарі», повідомив і ексдиректор із розробки диджитал-продуктів телеком-оператора Михайло Нестор. Після витриманої паузи він поділився, що приєднався до miltech-стартапу Swarmer у ролі СРО.
Лише протягом останнього місяця на технологічному ринку відбулися кілька гучних переходів топменеджерів до miltech-сектору. Наприкінці лютого стало відомо, що MacPaw залишає Head of AI Володимир Кубицький, який приєднався до The Fourth Law Ярослава Ажнюка. На початку березня всі дізналися, що подібне рішення ухвалив й ексвіцепрезидент з управління талантами Intellias Роман Гапачило, який очолив оборонний стартап DoD Solution, у котрому він має частку. Приблизно тоді ж про те, що залишає насиджене місце в «Київстарі», повідомив і ексдиректор із розробки диджитал-продуктів телеком-оператора Михайло Нестор. Після витриманої паузи він поділився, що приєднався до miltech-стартапу Swarmer у ролі СРО.
Якщо таку активність в доєднанні до сектору miltech синхронно продемонстрували топи ІТ- та технологічних компаній, то годі й казати, що сотні або навіть тисячі звичайних айтівців у роки повномасштабного вторгнення теж ухвалили подібне рішення або стоять на його порозі, зважуючи «за» і «проти».
dev.ua поговорив із рекрутерами miltech-сектору про те, чим вони готові мотивувати й переманювати ІТ-спеціалістів до себе, адже тільки розмір зарплати навряд чи може бути тут основним чинником. Ось, що вони нам розповіли.
Загальна ситуація «по палаті»
Усі рекрутери, з якими ми поговорили, були одностайні — miltech в Україні демонструє шалене зростання, тож компанії сектору схильні менше «перебирати кадрами», ніж традиційна «айтішка» — просто тому, що людей потрібно багато, і не просто вже зараз, а «на вчора». Свої продукти в miltech теж ніколи «маринувати» ланцюжками погоджень і доопрацювань — хоча б тому, що від цього залежить ситуація на полі бою і, як би пафосно це не звучало — доля країни, а конкуренти по ринку постійно дихають у спину. Тому все відбувається значно динамічніше, а доопрацювання, що називається, відбуваються «на ходу».
Фото в матеріалі — Misha Zaitsev, «Арсенал Талантів»
Окрім того, рекрутери з miltech кажуть — сектор не особливо поступається зарплатами традиційній «айтішці», а для багатьох особливо затребуваних спеціалістів може запропонувати навіть більше грошей, ніж у звичайному ІТ. Дуже вагомим, а для декого й основним чинником, звісно, є бронювання — якщо в ІТ-компаніях це привілей для обраних, то в miltech-секторі ти можеш розраховувати на бронювання відразу і навіть на найнижчому щаблі «корпоративної ієрархії». А ще рекрутери з miltech стверджують — для амбітних людей, які бажають зростати, справді відкриті всі двері, і приклади спеціалістів, які прийшли на посаду складальника чи рядового менеджера, а за рік-два очолили цілий технологічний напрям — не рідкість у кожній компанії. Але процитуємо самих представників miltech-ринку.
Не тільки нулики до зарплати: свідома громадянська позиція як маркер відбору
Представниця україно-естонського miltech-стартапу Farsight Vision Карина, з якою журналіст dev.ua поспілкувався під час ярмарки вакансій в оборонній сфері «Арсенал Талантів», каже — вони готові пропонувати потрібним спеціалістам навіть зарплату у $8000–10 000, але враховують не лише технічні скіли та досвід кандидата, а і його патріотичну позицію та «розуміння ситуації». Тема оборонки чутлива, тож брати на роботу людину з позицією «какая разніца» тут дозволити собі не можуть, принаймні — у Farsight Vision.
«Ми не завжди можемо когось переманити зарплатою, навіть якщо вона буде сягати $8000-10 000. У певних випадках ми готові платити й такі кошти, але тут місцями — не про зарплати. Ми дуже тісно співпрацюємо з оборонними підприємствами, тож це питання безпеки. Плюс говоримо в робочому просторі українською, і нам важливо зберігати певні культурні цінності й ідентичність», — пояснює Карина.
Представниця Farsight Vision здивована, чому деякі кандидати цього не розуміють на п’ятому році повномасштабного вторгнення.
«Стараємося під кожну людину підлаштовуватися, тому що нам важлива не тільки позиція цієї людини як спеціаліста, а і її громадянська позиція. Але місцями стикаємося з тим, що коли кандидати бачать побажання спілкуватися в робочому просторі українською, то кажуть „ні“», — дивується вона, що таке досі можливо.
Про те, що робота у miltech — це все-таки трохи більше, ніж просто робота, каже і керівник команди рекрутингу компанії «Інфозахист» Микола Андреєв.
«Це дійсно ті проєкти, які мають значення для всієї країни, і ми шукаємо тих людей, які будуть нашими однодумцями й для яких це буде не просто робота, тих людей, які хочуть зробити краще і готові свій досвід застосовувати тут», — каже Роман Андреєв.
З його слів, співробітники, які приходять із традиційного ІТ, приносять із собою якісний досвід організації робочих процесів і побудови компанії.
«Це дуже класно, що люди приходять і приносять цей досвід, але, знову ж таки, людина, яка вмотивована йти працювати до нас, має розуміти, для чого вона йде в компанію. Це не просто закрити таску чи пофіксити баг, це ціннісна штука, яка нам важлива», — коментує представник «Інфозахисту».
Зі слів HRD у компанії Kvertus Катерини Купченко, перший чинник, на який звертають увагу кандидати, які думають над можливістю перейти з традиційного ІТ в miltech, — це можливість бути дотичним до ринку, який активно розвивається. «Україна отримує класні розробки й зараз ера українського мілітарного продукту. Це багатьох цікавить, бо нарешті Україна на весь світ відома своїми розробками, хоч і в таких сумних обставинах», — каже вона у коментарі dev.ua.
Другий чинник, на її думку, — можливість бути дотичним до боротьби проти російської агресії. «Нас набагато менше в Україні, ніж людей у противника. Тому лише за допомогою технічної переваги можна втримати цю лінію протистояння», — розмірковує вона. Третім чинником вона вважає свободу дій і значно більше повноважень, ніж у традиційній ІТ-сфері.
«Тут не настільки регламентується все певними внутрішніми політиками, процедурами, сталими бізнес-процесами. Цей сектор живий, він розвивається, а кожен спеціаліст, який заходить сюди, має дуже багато свободи. Часом він має можливість побудувати продукт end-to-end, від початку до кінця. Також він має можливість швидше зростати, ніж в IT — в рази. Ти можеш за рік пройти навіть три стейджі зростання», — стверджує Катерина Купченко.
Робота з продуктом, який збільшує кількість «хороших руських»
Як вважає HR Specialist у Norda dynamics Христина Бойко, переходити з традиційного ІТ до miltech, окрім банальних чинників на кшталт бронювання, спеціалістів змушує і рівень завдань та робота з цікавим продуктом, який дійсно «драйвить». Адже коли ти робиш нудний додаток для якоїсь компанії на іншому кінці планети — це одне, а коли рішення, у розробці яких ти береш участь, допомагають перетворювати живих окупантів у «хороших руських» — це зовсім інша історія.
«Як HR у компанії можу сказати, що часто проводжу з людьми one to one, і вони діляться тим, що це робота їхньої мрії. Після айтішечки, де вони довго і нудно сиділи на якомусь проєкті, рішення, з якими вони працюють зараз — це для них космос і найкраще, що було у них в житті. Тобто, це насправді одна з найбільших мотивацій», — стверджує Христина Бойко.
Як додає представниця Norda dynamics, за понад чотири роки повномасштабки багато хто намагався знайти себе в чомусь корисному в цій війні, і робота над їхнім продуктом — це саме така справа. «Коли людина розуміє, що вона може використовувати свої знання, свою роботу, своє вміння для такої справи — це одна з найбільших мотивацій. Плюс у нас вже є продукт, що працює, — нам скидають відео влучань, і людина розуміє, що вона до цього доклалася», — коментує Христина Бойко.
На продукт, з яким цікаво працювати, як мотиватор переходу у miltech-сферу, звертає увагу і представник UGV Robotics Дмитро. Їхня компанія виробляє НРК, що, на його думку, є одним з найбільш технологічно просунутих продуктів у miltech.
«Ясно, що ви отримаєте бронювання, але у нас ключове — це інноваційність продукту і його майбутнє зростання. Ті компанії, які займаються дронами, я б сказав, вже досягають свого плато, а тема НРК ще буде розвиватися. Особливо, якщо це унікальний дистанційно керований комплекс зі штучним інтелектом, який буде визначати майбутнє ведення бойових дій як в Україні, так і поза нею», — каже Дмитро, маючи на увазі розробку UGV Robotics — ДКБМ «Хижак».
Зі слів Дмитра, команда UGV Robotics зросла за останній рік приблизно у 10 разів, з приблизно 25 осіб до близько 250, і можливість роботи з таким продуктом була не останнім мотиватором.
«Наші виробники дронів ніколи не будуть їх у дуже великих кількостях експортувати за кордон, бо збирати з китайських запчастин їх можуть будь-які підрядники. А от виробляти ДКБМ „Хижак“ з ШІ, який єдиний у світі — це вже цікаво. Тому ми заохочуємо працівників тим, що в нас є унікальний продукт, у нас є розвиток і масштабування. Це дійсно щось прикольне, щось, що ми бачили тільки у фільмах. Круто бути дотичним до такого», — каже Дмитро.
Своєю чергою керівник рекрутингу компанії Blue Bird Марія Онищенко розповіла, що вони звикли прислухатися до своїх працівників і втілювати їхні ідеї в життя — такий підхід, на її думку, також є мотивувальним.
«Ми завжди чуємо своїх колег, і якщо ідея цікава — ми готові її втілювати. Кожному спеціалісту дуже приємно реалізувати якісь свої думки й бачити їх результат. Також ми завжди готові гнучко підходити до графіка роботи — пропонувати як віддалений формат, так і офісний чи гібридний», — каже вона.
Зі слів Марії Онищенко, у Blue Bird навіть є кейси, коли локація компанії відкривалася у новому місті під конкретного спеціаліста. «Щоб людині було зручно, ми навіть готові відкривати локацію в тому місці, де є наш кандидат, який буде нам потенційно цікавий і з яким ми хочемо працювати», — стверджує керівник рекрутингу, додаючи, що такі кейси у них були з інженерами, спеціалістами з машинного зору, представниками IT-напрямку.
Зарплати не нижчі, ніж у звичайному ІТ. А чи вищі?
Якими б не були побічні мотиватори — патріотична позиція, можливість розвитку у компанії й робота з цікавим продуктом — все-таки базовим і основним мотиватором лишається заробітна плата. Згідно з лютневим дослідженням DOU, розробники в DefTech мають в середньому дещо нижчі зарплати, ніж загалом в ІТ — на 14%. Утім, рекрутери опитаних нами компаній не бачать особливої різниці в зарплатах порівняно з ІТ-ринком загалом.
«Не настільки нижчі зарплати бувають у miltech, і я не можу сказати, що в плані зарплати miltech неконкурентноспроможний», — каже HR Norda dynamics Христина Бойко. Вона додає, що в них у компанії під час обговорення зарплати кандидата, особливо якщо це вузький спеціаліст на нерядову позицію, рекрутери орієнтуються не лише на ринок, а й на побажання самого кандидата.
Щодо статистики із заробітних плат у секторі, то Христина Бойко схильна думати, що «загалом важко скласти зарплатну картину по miltech, бо по айтішці є багато різних досліджень, але у miltech-секторі статистика більш хаотична». Окрім того, багато компаній у miltech усе ж тримаються непублічної лінії поведінки, тому ця інформація не завжди є загальнодоступною.
Керівник команди рекрутингу компанії «Інфозахист» Микола Андреєв, коментуючи умови праці у miltech-секторі, висловив думку, що, порівнюючи з ІТ, вони приблизно на одному рівні. «Ми намагаємося зробити, щоб наш офіс був плюс-мінус, як загальна IT-сфера. Не те, що ми кажемо, що у нас краще, чим в гарному аутсорсі і чим в гарному айтішному продукті, але ми кажемо, що у нас є базовий рівень, який must have. Ну і бронювання — це та опція, яка є зараз тільки в компаній, які роблять щось корисне для нашої держави», — прокоментував він.
Зі свого боку, щодо зарплат у секторі Микола Андреєв вважає, що «є значна частина напрямів, де miltech зараз платить найбільше»
«Схемотехніка, FPGA, DSP, Embedded, конструктори-механіки — це ті напрями, де miltech платить більше, і з початку повномасштабки у цих сферах зарплата могла вирости в рази. Часом вона доходить до десятків тисяч доларів. А загальні якісь айтішні штуки — плюс-мінус як на ринку», — каже Андреєв.
Як стверджує представник «Інфозахисту», кандидати, які мають комбінований досвід, тобто уже працювали не тільки в ІТ, а й в miltech, можуть розраховувати «мінімум на третій квартиль або навіть більше», тобто заробітну плату, вищу, ніж у 75% інших співробітників.
«Тобто, якщо ми говоримо про .Net-тімліда, який, начебто — чисто айтішна історія, але який має якийсь бекграунд в електроніці, розуміє, скажімо, доменну галузь, то він буде отримувати в нас зарплату більшу, ніж би отримував, умовно, в аутсорсі з ймовірністю 60–70%», — зазначає Микола Андреєв.
За його словами, якщо говорити про класичний український аутсорс, то за рівнем зарплат цифри цілком конкурентні.
«Do or die. Або ми створимо ці технології, або зникнемо як нація». CEO DoD Solution Роман Гапачило про перехід з Intellias у defense, €1 млн інвестицій і «комп’ютер у кожному дроні»
«Практична інструкція, як перестати шукати „єдинорогів“ і почати наймати та ростити джунів». Mate academy та Dwarf Engineering запустили першу навчальну програму про рекрутинг у miltech
«Ми хочемо, щоб люди обирали Farsight Vision не через зарплату». СЕО miltech стартапу пояснила, чому не хантять дефіцитних фахівців шляхом підвищення зарплати
#Всратівакансії. ТОП-5 пропозицій про роботу, над якими глузують айтішники
Кількість вакансій в IT з початком війни скоротилася, та шедеврів серед них не поменшало. dev.ua зазвичай попросить дизайнерку Анну Лазурко, яка регулярно публікує у своєму LinkedIn вакансії з дивними та кострубатими описами та вимогами, робити добірку з таких «шедеврів». Ось тут можна почитати першу, другу та третю таку добірку.
Цьоготижнева добірка створена dev.ua за допомогою добре відомого у LinkedIn хештегу #всратівакансії. Насолоджуйтеся!
«Пастка початківця». 5 найпоширеніших помилок джунів на співбесідах та як їх уникнути
Напевно, кожен хоч раз у своєму житті переживав ситуацію, коли після співбесіди замість запрошення на роботу приходила відмова. «Як же так? Це несправедливо!», — чимало з нас корили долю і не розуміли, що пішло не так. Катерина Нікітіна, SoftServe IT Academy Recruiter, розповіла про п’ять найпопулярніших помилок кандидатів-початківців на співбесідах.
Два місяці пошуків, 80 відгуків, 12 співбесід і два офери. Як айтішник з Козятина із сертифікатом Google та двома пет-проєктами роботу шукав
Айтішник-початківець Максим Наталчук поділився в LinkedIn власним досвідом пошуку роботи. Хлопець, згідно профілю, працює National Information Management Officer (Data Analyst) в компанії iMMAP. Але омріяному оферу передував непростий шлях. З дозволу автора dev.ua публікує історію Максима про пошук роботи в IT.
«Незнання англійської можна пробачити тільки двірнику». HR в LinkedIn запитала про те, навіщо публікувати вакансії англійською. Ось що відповіли айтішники
HR з Дніпра Любов Ковалевська в LinkedIn обурилася тим, що компанії виставляють вакансії на джоб-сайтах англійською мовою. Айтішники швидко пояснили, в чому справа.
