Сім’я айтішників з Мінська опинилася в числі білорусів, яких не пустили на територію України. Більш того, сімейну пару усно повідомили: тепер їм заборонений в'їзд в Україну на 5 років. Але причин не пояснили.
Свою історію айтішниця розповіла dev.by.
Сім’я айтішників з Мінська опинилася в числі білорусів, яких не пустили на територію України. Більш того, сімейну пару усно повідомили: тепер їм заборонений в'їзд в Україну на 5 років. Але причин не пояснили.
Свою історію айтішниця розповіла dev.by.
Я працюю Senior QA у великій ІТ-компанії, мій чоловік — Senior Automation QA. Ми нещодавно одружилися. Можливо, це стало одним з «підозрілих» факторів, щоб не пустити нас в Україну.
Ми летіли 12 лютого. Планували залишитися в Україні на тривалий термін. У нас були всі необхідні документи для отримання ВНЖ і легальної роботи. Я збиралася працювати віддалено з перспективою релокації в український офіс своєї компанії. Чоловік планував працювати віддалено через ІП (індивідуальний підприємець, в Україні — ФОП).
По прильоту в аеропорт в Борисполі ми зіткнулися з контролем прилітають громадян Білорусі та Росії.
Нас викликали на бесіду і ставили питання щодо мети прибуття. Просили підтвердити спеціальність, наявність роботи, фінансового забезпечення на час перебування. Навіть зробили фото з готівковою валютою, яку ми везли.
Детально розпитували про друзів-айтішників, у яких ми збиралися зупинитися на перший час. Вони переїхали в Україну два місяці тому, встигли влаштуватися в українську компанію й оформити ІП. Друзям навіть подзвонили, щоб підтвердити їх особистості та факт дружби з нами.
У підсумку після години очікування прийняли рішення: недостатньо документів для підтвердження мети поїздки.
Сказали, що наступного дня відправлять зворотним рейсом Бориспіль-Стамбул-Мінськ за рахунок авіаперевізника. Паспорти не повернули, сказали, що віддадуть при посадці на літак.
Ночували ми в обгородженій частині залу очікування під наглядом прикордонників. З обгородженої зони випускали тільки в туалет і найближчий кіоск зі снеками.
13 лютого нас відправили до Мінська за рахунок авіакомпанії. Скрізь нас супроводжував конвой або як мінімум співробітник авіакомпанії. Паспорти так і не повернули.
Крім того, в усній неофіційній бесіді наш супроводжуючий з боку Turkish Airlines повідомив, що йому передали розпорядження про нашу депортацію з України із забороною на в'їзд на 5 років. Хоча при спілкуванні з українською стороною нічого подібного нам не повідомляли. Підстави для заборони в'їзду, відповідно, теж не озвучували.
Паспорти нам повернули вже в Мінську при проходженні прикордонної служби. Але документи виявилися повністю чистими — ніяких відміток про відмову у в'їзді в Україну і тим більше штампів про заборону в'їзду на 5 років.
Поки побудемо в Білорусі. Збираємося звернутися в посольство України і дізнатися наш реальний статус в країні. Також необхідно зробити новий ПЛР, страховку і дочекатися багаж. Незважаючи на запевнення Борисполя, назад до Мінська його не відправили.
А потім розглядаємо можливість переїхати до Грузії.
