Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
Hot! dev.media шукає менеджера з продажу спецпроєктів

Білоруських айтішників повернули з України назад до Мінська. Усно заборонили в'їзд на 5 років

Сім’я айтішників з Мінська опинилася в числі білорусів, яких не пустили на територію України. Більш того, сімейну пару усно повідомили: тепер їм заборонений в'їзд в Україну на 5 років. Але причин не пояснили.

Свою історію айтішниця розповіла dev.by.

Залишити коментар
Білоруських айтішників повернули з України назад до Мінська. Усно заборонили в'їзд на 5 років

Сім’я айтішників з Мінська опинилася в числі білорусів, яких не пустили на територію України. Більш того, сімейну пару усно повідомили: тепер їм заборонений в'їзд в Україну на 5 років. Але причин не пояснили.

Свою історію айтішниця розповіла dev.by.

Я працюю Senior QA у великій ІТ-компанії, мій чоловік — Senior Automation QA. Ми нещодавно одружилися. Можливо, це стало одним з «підозрілих» факторів, щоб не пустити нас в Україну.

Ми летіли 12 лютого. Планували залишитися в Україні на тривалий термін. У нас були всі необхідні документи для отримання ВНЖ і легальної роботи. Я збиралася працювати віддалено з перспективою релокації в український офіс своєї компанії. Чоловік планував працювати віддалено через ІП (індивідуальний підприємець, в Україні — ФОП).

По прильоту в аеропорт в Борисполі ми зіткнулися з контролем прилітають громадян Білорусі та Росії.

Нас викликали на бесіду і ставили питання щодо мети прибуття. Просили підтвердити спеціальність, наявність роботи, фінансового забезпечення на час перебування. Навіть зробили фото з готівковою валютою, яку ми везли.  

Детально розпитували про друзів-айтішників, у яких ми збиралися зупинитися на перший час. Вони переїхали в Україну два місяці тому, встигли влаштуватися в українську компанію й оформити ІП. Друзям навіть подзвонили, щоб підтвердити їх особистості та факт дружби з нами.

У підсумку після години очікування прийняли рішення: недостатньо документів для підтвердження мети поїздки.

Сказали, що наступного дня відправлять зворотним рейсом Бориспіль-Стамбул-Мінськ за рахунок авіаперевізника. Паспорти не повернули, сказали, що віддадуть при посадці на літак.

Ночували ми в обгородженій частині залу очікування під наглядом прикордонників. З обгородженої зони випускали тільки в туалет і найближчий кіоск зі снеками.

13 лютого нас відправили до Мінська за рахунок авіакомпанії. Скрізь нас супроводжував конвой або як мінімум співробітник авіакомпанії. Паспорти так і не повернули.

Крім того, в усній неофіційній бесіді наш супроводжуючий з боку Turkish Airlines повідомив, що йому передали розпорядження про нашу депортацію з України із забороною на в'їзд на 5 років. Хоча при спілкуванні з українською стороною нічого подібного нам не повідомляли. Підстави для заборони в'їзду, відповідно, теж не озвучували.

Паспорти нам повернули вже в Мінську при проходженні прикордонної служби. Але документи виявилися повністю чистими — ніяких відміток про відмову у в'їзді в Україну і тим більше штампів про заборону в'їзду на 5 років. 

Поки побудемо в Білорусі. Збираємося звернутися в посольство України і дізнатися наш реальний статус в країні. Також необхідно зробити новий ПЛР, страховку і дочекатися багаж. Незважаючи на запевнення Борисполя, назад до Мінська його не відправили.

А потім розглядаємо можливість переїхати до Грузії. 

Думаете о релокейте? Как правильно подготовиться чтобы решение не стало шоком: советы врача-психиатра
Думаєте про релокейте? Як правильно підготуватися, щоб рішення не стало шоком: поради лікаря-психіатра
По темі
Думаєте про релокейте? Як правильно підготуватися, щоб рішення не стало шоком: поради лікаря-психіатра
«В Украине люди смотрят в глаза, а в Беларуси — избегают взгляда». Белорусские айтишники о релокейте в Украине и жизни во Львове
«В Україні люди дивляться в очі, а в Білорусі — уникають погляду». Білоруські айтішники про релокейт в Україні та життя у Львові
По темі
«В Україні люди дивляться в очі, а в Білорусі — уникають погляду». Білоруські айтішники про релокейт в Україні та життя у Львові
«Сейчас мы в Беларуси и очень счастливы». История разработчика который после релокейта в Польшу вернулся в Беларусь и не жалеет об этом
«Зараз ми в Білорусі і дуже щасливі». Історія розробника, який після релокейту в Польщу повернувся в Білорусь і не шкодує про це 
По темі
«Зараз ми в Білорусі і дуже щасливі». Історія розробника, який після релокейту в Польщу повернувся в Білорусь і не шкодує про це
В восторге от украинских ресторанов и удивлена коммуналкой и пробками. История 21-летней разработчицы из Беларуси переехавшей в Киев
У захваті від українських ресторанів, і здивована комуналкою і пробками. Історія 21-річної розробниці з Білорусі, яка переїхала до Києва
По темі
У захваті від українських ресторанів, і здивована комуналкою і пробками. Історія 21-річної розробниці з Білорусі, яка переїхала до Києва
Читайте главные IТ-новости страны в нашем телеграме
Читайте головні ІТ-новини країни в нашому телеграмі
По темі
Читайте головні ІТ-новини країни в нашому телеграмі
Про конкуренцію, ейджизм, працевлаштування, фейки та навчання.

«Стас IT-глаз» з черговою гарячею темою ІТ-курси в Україні.

Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
Читайте також
Які візи за кордоном можуть оформити цифрові кочівники: великий гайд по Digital Nomad у 30+ країнах світу
Які візи за кордоном можуть оформити цифрові кочівники: великий гайд по Digital Nomad у 30+ країнах світу
Які візи за кордоном можуть оформити цифрові кочівники: великий гайд по Digital Nomad у 30+ країнах світу
Адвокат, старший партнер Адвокатського об’єднання OfficiumLaw, Костянтин Буяло, написав докладну статтю про те, де айтішники можуть отримати Digital Nomand — візу для фрилансерів та робітників, які працюють віддалено, що надає її власнику право на проживання у певній країні протягом тривалого періоду. Розповідаємо найважливіше зі статті Костянтина на DOU.
Половина українських IT-компаній не релокували своїх співробітників від початку війни: 5 важливих висновків з дослідження про переїзд бізнесу
Половина українських IT-компаній не релокували своїх співробітників від початку війни: 5 важливих висновків з дослідження про переїзд бізнесу
Половина українських IT-компаній не релокували своїх співробітників від початку війни: 5 важливих висновків з дослідження про переїзд бізнесу
У липні 2022 року Асоціація «IT Ukraine» разом із юридичною фірмою Sayenko Kharenko провели спільне дослідження «Релокація. Новий ІТ-ландшафт України». Ось найважливіші тези з його результатів.
Які податки платять за кордоном айтішники з України, змінюючи податкове резидентство. Приклади Польщі, Швеції, Литви та Хорватії
Які податки платять за кордоном айтішники з України, змінюючи податкове резидентство. Приклади Польщі, Швеції, Литви та Хорватії
Які податки платять за кордоном айтішники з України, змінюючи податкове резидентство. Приклади Польщі, Швеції, Литви та Хорватії
Після закінчення 6 місяців безвізового перебування в Європі релоковані IT-спеціалісти, які здебільшого не оформляли посвідку на проживання в іншій країні, або ж навіть із нею, мають змінити податкове резидентство та платити податки в країні перебування (тільки Польща зробила виняток для України за бажанням). Звісно, компанії, що мають офіси за кордоном, оформлюють працівників у свої підрозділи там. А інші? Ми запитали про це айтішників. Кілька IT-спеціалістів розповіли, які податки платять у різних країнах. 
Австралійське задзеркалля. Історія Delivery Director EPAM, який через війну релокувався із сім'єю до Австралії: як адаптуватися та вижити за океаном?
Австралійське задзеркалля. Історія Delivery Director EPAM, який через війну релокувався із сім'єю до Австралії: як адаптуватися та вижити за океаном?
Австралійське задзеркалля. Історія Delivery Director EPAM, який через війну релокувався із сім'єю до Австралії: як адаптуватися та вижити за океаном?
Григорій Клімов — директор з делівері і керівник великої Platform Engineering-практики в EPAM. Понад 10 років він будував свою кар’єру в українському офісі, але війна змусила його з родиною кардинально змінити життя. В березні Григорій з дружиною і трьома дітьми поїхали з рідного Харкова, деякий час провели в ЄС, а згодом — вирушили до Австралії. «Я мріяв жити в цій країні, коли піду на пенсію. Але війна підштовхнула до того, щоб прийняти рішення значно швидше», — каже Григорій. Ось його історія.  

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.