Рекрутерка Олена Алаймо опублікувала в LinkedIn допис про те, які ситуації у спілкуванні з кандидатами її дратують. Пост відгукнувся десяткам фахівців, які також розповіли, чим саме вони тригеряться в роботі.
Рекрутерка Олена Алаймо опублікувала в LinkedIn допис про те, які ситуації у спілкуванні з кандидатами її дратують. Пост відгукнувся десяткам фахівців, які також розповіли, чим саме вони тригеряться в роботі.
«За 20 років у рекрутингу вже нічого мене не бісить. Багато всього ще дивує, але точно вже не бісить. Що дивує? Повідомлення о 8 ранку в неділю „можна подробиці по вакансії“, блокування мого Telegram після запрошення на інтерв’ю кандидата, який розмістив свої контакти на job-порталах, коли кандидат не відповідає на повідомлення, що класно зробив тестове? і клієнт хоче зробити офер, мене вже давно фото з „бананами“ не дивує в резюме, а ось мій чоловік не розуміє, чому мені о 9 вечора дзвонить кандидат без інвайту та з голим торсом, чи в купальнику фото на аватарі», — написала вона.
Олена запитала в спільноти, що бісить і дивує інших користувачів LinkedIn. Ось найцікавіші зізнання.
Пройшовши 100+ співбесід, відгукнувшись на 700+ вакансій за останні два роки, єдине, що мене все ще бісить — відмовляють з одним поясненням «ти крутий, навички в тебе топ, не бери близько до серця, але ми вимушені продовжити з кандидатами, які більш підходять на цю роль». Саме цікаве, що цю відповідь отримував від суперрізних компаній, коли подавався на суперрізні позиції. Потім, коли комунікував у LinkedIn деяким із HR, чи менеджерів, з якими спілкувався на інтервʼю — просто перефразовували цей текст. Останній раз навіть відповіли: «за час співбесіди мені здалося, що ти втомився від твоєї нинішньої позиції (я даунгрейдив), як рекомендація — більше такого не показуй». Мене зацікавило це, бо так, я втомився, і тому змінюю позицію з даунгрейдом. У чому проблема?
Дійсно хочеться замінити на слово «дивує», коли точно у резюме пишеш, на яку позицію шукаєш вакансію, а тобі пропонують «менеджер з продажу», «адміністратор офісу» тощо, коли в одній вакансії пропонують досить великий перелік обов’язків за менше ринкової суми оплати праці, коли обіцяють повернутись з фідбеком і не повертаються, не говорячи уже і про причину відмови, скриптові питання та питання, на які є відповідь у резюме.
Одразу дзвонять, а не пишуть у месенджері + не розповідають про вакансію («давайте просто познайомимось», «в мене просто немає деталей», «а давайте ви все ж таки просто сходите на інтервʼю з СЕО, ну вам таки все розкажуть…»)
Загалом, дивує непрофесійність. Тобто, коли рекрутери ставлять питання яке або поза межами їхніх компетенцій, або поза межами їхнього досвіду. Такі питання також можуть бути прийнятними, просто вони мають бути поставлені відповідно.
Відверто дивує, коли додаються додаткові інтервʼю, про які не було обговорено раніше. Це цікаво, але знову ж таки вказує на непрофесійність.
Хоча, тут такий лайфхачик намалювався. Я б для CEO, можливо, спеціально запланував інтервʼю з нейменш підготовленим рекрутером. Тут дуже гарно можна побачити комунікативні навички. Трохи неекологічний експеримент, але цікавий.
Коли відмовляють без пояснень. По-перше, кандидат може надати чесний відгук, а компанія в свою чергу визначити вектор роботи.
По-друге, можливо є певні непорозуміння, які ми могли б обговорити. Виправдати їх або підтвердити.
Але в першому і в другому варіанті є розуміння, що йде не так. А коли кандидат пропадає з радарів — це загадка, яку ми не маємо сили розгадати.
Скриптові «питання», на які вже дана відповідь в профілі і в cv. Найбільш вибісило, коли рекрутерка від Luxoft звернулася до мене через джинна (рівень англійської вказано), отримала резюме (рівень англійської вказано) і посилання на профіль LinkedIn. І в переліку питань, які вона нібито мала мені задати, був (тада!!!) рівень англійської. Дико кортіло спитати, який у неї рівень reading comprehension хоч в якійсь мові…
Як рекрутер скажу, що бісить коли кандидат прочитав повідомлення і не відповідає. Як кандидат скажу, що бісить коли рекрутер прочитав повідомлення і не відповідає.
Дуже дивують:
- Рекрутери, які обіцяють дати фідбек і озвучують строки, коли очікувати фідбек (я не тягну за язик, вони самі називають терміни)… і взагалі не повертаються.
- Рекрутери, які пишуть в особисті в linkedin: «привіт! у мене є релевантні позиції вашому досвіду. Якщо цікаво — дивіться у мене в профілі. Якщо ні — порекомендуйте когось». Чому не додати лінк на відкриту позицію у повідомлення? це якийсь тест? ще якусь роботу за вас зробити?
- Рекрутери, які пишуть максимально мультизадачний широкий опис вакансії. Я уявляю відповідний скоуп роботи, подаюсь, прошу відповідну зарплату., а потім на зідзвоні озвучують, що насправді, потрібно виконувати ось умовно ці три функції, тому бюджет на цю вакансію у них ось такий (звісно набагато нижчий, ніж мої очікування) навіщо ви витрачаєте час людей? Це такий спосіб ловити побільше рибки і вибирати собі найкращу, яка погодиться на ваші умови?
- Рекрутери, які взагалі не розуміють, чим буде займатись людина на відкритій позиції (розумієш це після спілкування з менеджером, який розказує ну зовсім інші речі у порівнянні з тим, що говорив рекрутер).
Маю підозру, що дивних кейсів серед кандидатів набагато більше.
