Нещодавно ми розповідали про 42-річного Кевіна Кеша з Орегону, США, який поскаржився на ігнорування та шаблонні відповіді від рекрутерів. Він почав писати відверті супровідні листи й підозрює, що чимало розміщених вакансій є фальшивками для привернення уваги.
Нещодавно ми розповідали про 42-річного Кевіна Кеша з Орегону, США, який поскаржився на ігнорування та шаблонні відповіді від рекрутерів. Він почав писати відверті супровідні листи й підозрює, що чимало розміщених вакансій є фальшивками для привернення уваги.
dev.ua запитав у айтівців, чи варто загалом писати cover letters, і що в них має бути написано.
Згідно з нашим опитуванням, понад половина (59%) читачів dev.ua пишуть супровідні листи, чверть — не пише, а решта ще не мали такого досвіду, оскільки тільки шукають роботу.
Ось що радять айтівці вказувати в супровідному листі, щоб роботодавець обрам саме вас.
Я живу зараз у Німеччині та шукаю роботу як Android-програміст. В Україні маю більше восьми років досвіду програмістом 1С.
Загалом в Україні писати супровідні лити не варто, бо вони ні на що не впливають, як і освіта. В Україні всі говорять і знають, що насамперед важливо мати знання і досвід роботи. Нікому не цікаво, хто ти й що ти, який життєвий шлях подолав, усіх цікавить, щоб ти був самостійною одиницею.
Але в Німеччині все зовсім навпаки. Ти можеш бути без досвіду й майже повний нуль, але тебе візьмуть, тому що їм сподобається твій супровідний лист. Вища освіта тут прямо потрібна і є майже завжди обов’язковою. Причому освіта за фахом.
Тож загалом в Україні супровідний лист не потрібен, потрібен тільки досвід і знання та більш-менш людське резюме.
Я не пишу. Десь на четвертому зрозумів, що їх узагалі ніхто ніколи не читає. Та й у принципі це дивно — писати фанфік на тему «чому я хочу працювати в компанії А».
Короткий опис вашого досвіду та як ви можете допомогти компанії.
Зміст листа, особливо перші слова, можуть увійти в резонанс із думками того, кому він призначений. І тоді відбудеться щось чарівне — твоє резюме виберуть для більш прискіпливого огляду з 300 інших, схожих.
Я вважаю, що потрібно давати інформацію про себе для рекрутерів, щоби підвищити шанс на перегляд свого резюме. Також мені писали хороші відгуки про супровідні листи, що були складені коротко, по структурі та зрозумілою співрозмовнику мовою.
Мій супровідний лист — це коротке самарі мого резюме, яке вказує на той досвід та ті скіли, які є важливими для конкретно цієї вакансії (працювала з технологією X 6 місяців на проєкті в домейні Y, маю пет-проєкт із технологією N тощо). Також вказую свій notice-період, щоб вакансія одразу відпала, якщо вони не готові стільки чекати. Я не впевнена, чи це читають, але так я з перших рядків «натякаю» роботодавцям, що можу бути їм корисною.
