UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉

Лише 26% українців мають досвід практичного використання ШІ — дослідження. Хто найчастіше користується технологією

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провели дослідження щодо використання ШІ українцями. Результати показали, що попри активний розвиток технологій, 64% населення не використовують ШІ взагалі.

2 коментарі
Лише 26% українців мають досвід практичного використання ШІ — дослідження. Хто найчастіше користується технологією

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провели дослідження щодо використання ШІ українцями. Результати показали, що попри активний розвиток технологій, 64% населення не використовують ШІ взагалі.

64% українців не використовують ШІ:

  • 12% уперше чують і не знають, що таке ШІ;
  • 52% знають про ШІ, але жодного разу ним не користувалися.

26% респондентів мають досвід практичного використання ШІ, з них:

  • 9%  нерегулярних користувачів (кілька разів на місяць чи рідше);
  • 17% — регулярних користувачів (12% — щодня або майже щодня та 5% — кілька разів на тиждень).

Ще 9% опитаних пробували користуватися ШІ, але не впровадили його у повсякденне життя.

«Ці цифри свідчать про високий рівень обізнаності про ШІ (88%), але водночас і про значний розрив між знанням і практикою. Лише кожен восьмий українець активно інтегрував ШІ у своє повсякденне життя, а частка регулярних користувачів (щонайменше раз на тиждень) становить 17%», — зазначають в КМІС.

Хто найчастіше користується ШІ

За віком

Результати дослідження свідчать про сильну залежність використання ШІ від віку респондента:

  • серед молоді 18–29 років — понад половина (54%) цієї групи регулярно користуються ШІ;
  • у категорії 30–44 років цей показник становить лише 21%,
  • серед людей віком від 60 років — лише 4%.

За статтю

Чоловіки суттєво частіше користуються ШІ — серед них 23% регулярних користувачів, а серед жінок — лише 13%.

За типом населеного пункту

Мешканці міст значно активніше використовують ШІ, ніж мешканці сіл:

  • серед загалом міського населення (мешканці СМТ та міст будь-якого розміру) рівень регулярного використання становить 21%;
  • серед сільського населення — лише 9%.

Причому серед міського населення також є диференціація — чим більше місто, тим більше активних користувачів. Якщо серед мешканців СМТ / маленьких міст з населенням до 20 000 13% регулярно користуються ШІ, то далі показник зростає до 25% у найбільших містах з населенням понад 500 000 мешканців.

За рівнем добробуту 

Чим вищий рівень добробуту, тим активніше респонденти використовують ШІ. Лише 4% людей, яким не вистачає навіть на їжу, регулярно користуються ШІ. Серед тих, хто може дозволити собі коштовні речі, цей показник становить 27%, а серед тих, хто може дозволити собі практично все — 39%.

Як не дивно, освіта менше впливає на використання ШІ, регіон також впливає несуттєво.

Сприйняття впливу ШІ на світ і людей

Друге запитання стосувалося про вплив ШІ  на світ і людей, чи «сприяє прогресу і скоріше наближає до кращого майбутнього» чи «Містить багато ризиків і скоріше наближає до значних проблем чи навіть катастроф»».

Найбільша частка респондентів (45%) висловлює побоювання щодо ШІ, вважаючи, що він містить значні ризики та може призвести до серйозних проблем або навіть катастроф. Це свідчить про високий рівень тривожності та недовіри до технологічного прогресу.

Водночас 39% опитаних мають позитивне бачення — вони вважають, що ШІ сприяє прогресу й наближає людство до кращого майбутнього. Це значна частка, що демонструє готовність частини суспільства до прийняття інновацій.

Загалом, баланс між оптимістами й песимістами щодо ШІ зміщений у бік обережного або критичного сприйняття, за винятком молоді.  У групі 18–29 років 63% оптимістів і тільки 30% песимістів.

Понад 60% українців вважають проблему дезінформації важливою проте лише 40% шукають джерела — дослідження «Детектор медіа»
Понад 60% українців вважають проблему дезінформації важливою, проте лише 40% шукають джерела — дослідження «Детектор медіа»
По темi
Понад 60% українців вважають проблему дезінформації важливою, проте лише 40% шукають джерела — дослідження «Детектор медіа»
Надмірне навчання LLM може призвести до зниження її продуктивності показало нове дослідження
Надмірне навчання LLM може призвести до зниження її продуктивності, показало нове дослідження
По темi
Надмірне навчання LLM може призвести до зниження її продуктивності, показало нове дослідження
Використання інструментів ШІ повільно погіршують навички критичного мислення — попереджає дослідження Microsoft
Використання інструментів ШІ повільно погіршують навички критичного мислення — попереджає дослідження Microsoft
По темi
Використання інструментів ШІ повільно погіршують навички критичного мислення — попереджає дослідження Microsoft
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте також
Штучний інтелект DALL-E навчився домальовувати картини. Як це виглядає
Штучний інтелект DALL-E навчився домальовувати картини. Як це виглядає
Штучний інтелект DALL-E навчився домальовувати картини. Як це виглядає
Репост новин змушує нас вважати себе розумнішими, але це не так. З лідерами думок теж працює, показує нове дослідження
Репост новин змушує нас вважати себе розумнішими, але це не так. З лідерами думок теж працює, показує нове дослідження
Репост новин змушує нас вважати себе розумнішими, але це не так. З лідерами думок теж працює, показує нове дослідження
Обмін новинними статтями з друзями та підписниками в соціальних мережах спонукає людей думати, що вони знають про теми цих статей більше, ніж вони знають насправді. І це працює з активними користувачами Facebook, що ставить під сумнів обізнаність ваших улюблених лідерів думок. Про це свідчить дослідження вчених з Техаського університету в Остіні. До речі, обов’язково покажіть цю статтю своїм друзям і репостніть у соцмережах.
За десять років айтішниць в Україні стало втричі більше, — дослідження Global Logic
За десять років айтішниць в Україні стало втричі більше, — дослідження Global Logic
За десять років айтішниць в Україні стало втричі більше, — дослідження Global Logic
Учені планують відродити тасманійського вовка, використавши гени іншої істоти: коли чекати та до чого тут мамонти
Учені планують відродити тасманійського вовка, використавши гени іншої істоти: коли чекати та до чого тут мамонти
Учені планують відродити тасманійського вовка, використавши гени іншої істоти: коли чекати та до чого тут мамонти
Університет Мельбурна співпрацює з американською біотехнологічною компанією для планування генетичного відновлення популяції тилацина — сумчастого вовка. Останній відомий тасманійський вовк умер у неволі в 1936 році. У зоопарку Тасманії. Зараз учені збираються воскресити вимерлий вид і випустити його в дику природу.

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення

Коментар прихований за порушення правил коментування.

Коментар прихований за порушення правил коментування.