Frontend Developer Вікторія Якимович розповіла історію дивного хайрингу. Попри те, що дівчина вдало пройшла співбесіду, вона навмисно завалила практичне тестове завдання.
Frontend Developer Вікторія Якимович розповіла історію дивного хайрингу. Попри те, що дівчина вдало пройшла співбесіду, вона навмисно завалила практичне тестове завдання.
«Як я успішно пройшла співбесіду і свідомо зафакапила тестове. Або історія про «сьоме відчуття», — назвала свій допис Вікторія.
Дівчина розповіла, що їй написав рекрутер на djinni й повідомив, що шукають кандидата без досвіду для роботи на WordPress.
«Ну, подумала я, це не зовсім те, чого би хотілося, але, враховуючи всю ситуацію на ринку, вирішила прийняти пропозицію та спробувати», — поділилась Вікторія.
В першу чергу вона пішла гуглити інформацію про компанію і людину, яка з нею комунікувала.
«І перше, що викликало в мене „тривожний дзвіночок“, було те, що я не знайшла жодної інформації (окрім 1–2 людини в LinkedIn, в яких така назва компанії була вказана як місце роботи років 8 тому. А після переходу спілкування в telegram мене спантеличила іконка (це було лого фірми, яку представляв рекрутер, але, таке враження, що оформлене „нашвидкоруч“, виставлене криво, частинка просто була обрізана)», — ділиться розробниця.
Врешті кандидатка й рекрутер домовилися про інтервʼю. «Коли я запитала, який буде процес найму, і чого мені очікувати, отримала відповідь, що це буде просто знайомство», — розповідає Вікторія.
Спочатку до дівчини приєдналася рекрутерка (з камерою), проте спілкувалися вони дуже мало часу, бо майже одразу приєдналися техлід і PM. «Так мені представилися, цих людей я не бачила», — розповідає айтішниця.
В результаті виявилося, що це буде не просто знайомство, а повноцінне технічне інтервʼю. «Хвилювалася, бо це був мій перший досвід, проте в більшості відповіді на запитання знала. Коли в кінці запитала, що мене очікує на роботі, з чим саме буду працювати, мені почали розповідати про те, що в компанії є люди, які прийшли рік тому без досвіду, як і я, і досі успішно працюють», — ділиться Вікторія.
Вона додає, що вимкнена камера при розмові (без попередження) і нечіткість відповідей посилили її попередні «дзвіночки».
«Після інтервʼю враження були двозначні. Мені запропонували виконати невеличке тестове. Я зробила, проте, чесно, аби-як, розуміючи, що на цьому етапі ми, ймовірно, попрощаємось. Так і сталося», — каже розробниця.
Звідти Вікторія винесла для себе такі висновки:
У коментарях айтівці підтримали дівчину.
Раніше ми розповідали про джуна, який відмовився від оферу через надто малу зарплату. А ще — про початківця, який шукає цікаві для себе задачі і мріє змінювати світ.
Й шо ні назви компанії, ні чому вона відмовилася, ніякого закінчення логічного, чи будь яких підтверджень її слів, шо вона зробила правильно.
Попитати у людей що за хуйня відбувається й висловити свої почуття це авжеж дуже складно.