🚀💳 Trustee Plus - більше ніж криптогаманець з європейською платіжною карткою. Спробуй 👉
Марія БровінськаУвійти в ІТ
29 липня 2024, 08:45
2024-07-29
«Загалом я надіслала 164 резюме та виконала 6 тестових завдань». Як отримати роботу QA-початківцю на перегрітому ринку — майстер-клас від колишньої геодезистки, яка отримала турбо-оффер попри брак комерційного досвіду
Успішні історії світчерів, яким, попри високу конкуренцію на ринку вдається працевлаштуватися під час війни, нині рідкість. Утім, із величезної маси людей, що активно шукають роботу, виділяються цілеспрямовані кандидати, які домагаються свого, завдяки невтомності й завзятості. Сьогоднішня історія — про колишню геодезистку та Youtube-кріейторку, які, вийшовши з декрету, загорілася бажанням увійти в IT, вивчилася на тестувальницю і менше ніж за місяць знайшла роботу на перегрітому ринку, оскільки не соромилася надсилати резюме рекрутерам в особисті повідомлення з нетривіальними супроводжуючими листами.
Тримайте історію Ірини Зеленчук, яка нині успішно працює на посаді QA у компанії Brainstack_. Далі — пряма мова Ірини.
Успішні історії світчерів, яким, попри високу конкуренцію на ринку вдається працевлаштуватися під час війни, нині рідкість. Утім, із величезної маси людей, що активно шукають роботу, виділяються цілеспрямовані кандидати, які домагаються свого, завдяки невтомності й завзятості. Сьогоднішня історія — про колишню геодезистку та Youtube-кріейторку, які, вийшовши з декрету, загорілася бажанням увійти в IT, вивчилася на тестувальницю і менше ніж за місяць знайшла роботу на перегрітому ринку, оскільки не соромилася надсилати резюме рекрутерам в особисті повідомлення з нетривіальними супроводжуючими листами.
Тримайте історію Ірини Зеленчук, яка нині успішно працює на посаді QA у компанії Brainstack_. Далі — пряма мова Ірини.
Тяга до невідомого
У 17 років мені здавалося, що інженерні спеціальності — це щось дуже складне та недосяжне. Тому я вирішила, що треба пробувати й вступила в Київський національний університет будівництва й архітектури.
Про геодезію нам хоча б трішки розповідали в школі. Мене дотепер мучить питання, чому в програмі була валеологія і не було предмету про вибір спеціальності.
Інженер-геодезист займається вимірами, на основі яких робить обчислення і проєктує з найменшими похибками конструкцію, яка має бути в першу чергу дуже надійною. Це мости, дороги, багатоповерхівки тощо. Також геодезисти супроводжують будівництво, щоб впевнитись, що конструкція не відхиляється від проєкту.
Починаючи з 5 курсу я почала працювати фотограметристом у державній організації. Ми створювали карти для Львівської області. Навіть не знаю, чи вони використовуються зараз.
Переїхавши з Києва до Львова, я вирішила потрапити до Держгеокадастру. Смішно, що одна з причин, яка мене підштовхнула — це спогад з часів вступної кампанії, коли я приїжджала до міста подавати документи. Тоді я вперше побачила їхній офіс у центрі й подумала: «о, тут я можу працювати».
Щоб потрапити до Держгеокадастру, я мала пройти конкурс на держслужбовця. Він складався з тесту та співбесіди з комісією. Я успішно пройшла всі етапи й отримала листа з позитивною відповіддю. Але буквально одразу ж відмовилась від цієї можливості. По-перше, я пройшла на позицію, яка все ж не була мені так близька. Землеупорядництво — це повністю бюрократична робота з купою документації. Але це не та документація, яку ви зустрічаєте в ІТ. Це постійна робота за шаблоном, де ти не можеш зробити крок ні вправо, ні вліво. По-друге, в цій сфері не було розвитку, якого я бажала.
Літературна віддушина
Я багато читала, і тому мала навʼязливу ідею про створення власного YouTube-каналу. Коли почала обирати тематику, зрозуміла, що єдине, про що можу говорити із захватом та без упину, — це книги. Тож появи Imagination було не уникнути. Я розвивала його 7 років, створивши понад 500 відео про українську та зарубіжну літературу.
Памʼятаю, як на презентації книги української авторки до мене підійшов інший автор і подякував за відео про піджанри фантастики. Там я пояснювала, чому наукову фантастику не можна називати фентезі. Знаєте, що? Це відчувалося цінніше за мільйони переглядів і тисячі лайків, бо мій контент став комусь цікавим і корисним.
Можна сказати, що цей канал відображав різні етапи мого життя. Перший — коли я зрозуміла, що насправді вже не горю своєю спеціальністю. Другий — коли він приніс мені нову роботу й дав зрозуміти, що я можу ділитися досвідом з іншими людьми.
Влітку 2018 року до мене звернулися з пропозицією створити та провести навчальний курс з монтажу відео для дітей. Я спочатку переживала, чи вийде, адже це було просто моє гобі. Втім, мені вдалося успішно прописати повноцінну програму з практичними завданнями, після чого отримати запрошення на постійну роботу в команду. Третій — коли я пішла в декрет і знаходила в ньому віддушину, відволікалася від обовʼязків матері й могла далі розвиватися.
Але в певний момент я перестала читати для себе. Вибір почав крутитися навколо того, що могло б зацікавити мого глядача. Тоді я зрозуміла, що треба завершувати цю історію, бо мені вже не подобалась її нова форма.
Поступовий перехід в ІТ
Більшість мого оточення давно працює в цій сфері, тому я регулярно чула про їхній досвід, читала статті, натрапляла на курси. Це завжди було в моєму інформаційному полі, тому вперше на курси з Frontend-розробки я пішла ще у 2017 році.
Хоча з усієї програми мене найбільше захопив розділ з тестування. Попри те, що викладачка запрошувала мене до себе в компанію на роботу, я все ж обрала вчити дітей відеомонтажу.
Знову до ІТ і вже конкретно до QA я повернулася після початку повномасштабного вторгнення. Декрет добігав кінця й сидіти без діла було важко.
Буду відвертою: я не досліджувала питання стану ринку на той момент, тому не мала особливих сумнівів «чи варто йти в ІТ». Я шукала для себе професію, в якій зможу розвиватися та працювати в довгостроковій перспективі.
«Спершу було важко повірити, що у мене все виходить»
Для навчання обрала Mate academy, і от потрапила туди з другого разу. Навчання було настільки насиченим, що згадувались університетські часи й засиджування до глибокого вечора. Тільки цього разу я була захоплена цим процесом. Згадую, що важко було з автоматизованим тестуванням, але це лише підштовхувало вчити більше.
Є в мене така песимістична риса: в мене можуть вірити всі навколо, крім мене самої. Але Mate з цим допоміг, я зрозуміла, що можу робити щось добре.
Найбільше сприяли навчанню:
структурованість програми й тех-чеки допомагали з теорією. Якби не вони, було б легко загубитися у потоці інформації;
підтримка викладачів і менторів, які відповідали на всі запитання, намагалися пояснити все так, щоб ми змогли зрозуміти;
гасло «дурних запитань не буває»: потрібно запитувати навіть тоді, коли все здається елементарним. Краще перепитати, ніж зрозуміти неправильно;
з попереднього досвіду допомагали більше софт-скіли та дисциплінованість.
«Оффер я отримала менше, ніж за місяць»
Роботу я почала шукати 7 грудня, а оффер отримала 3 січня. Усе це на перегрітому ринку, в період свят та без попереднього комерційного досвіду. Як мені це вдалося?
По-перше, процес пошуку роботи був чітко розпланований і структурований, відтак доволі спокійним. Кожного дня група мала дзвінок з кураторкою Марічкою, під час якого всі ділилися враженнями, прогресом, інсайдами. Важливу роль зіграла LMS-платформа, через яку можна було надсилати резюме, а також трекати вдалі подачі, чи відповів рекрутер і коли буде співбесіда. Я коли уявляю, як би все це трекала вручну, то мені стає страшно.
По-друге, я щодня опрацьовувала не менше 15–20 вакансій, писала супроводжуючі листи та шукала рекрутерів в LinkedIn. Загалом я надіслала резюме 164 рази та виконала 6 тестових завдань. Цікаво було розуміти, що більше ти подаєшся — то більша лавина пропозицій або відмов попереду.
По-третє, найважче — це потрапити на співбесіду. Далі ти вже маєш більше можливостей проявити себе якнайкраще та запамʼятатися. Оцей момент, коли тебе кличуть на дзвінок, додає впевненості, навіть якщо перед тим було пару тижнів «заморозки». Також кожне техінтервʼю допомагає краще запамʼятовувати.
По-четверте, як би важко не було на ринку, все ж варто перевіряти роботодавців. Я дивилася на відгуки на різних платформах. Якщо вакансія була російською, то одразу її закривала. Не хотілося працювати в компанії, яка не має чіткої позиції стосовно наших сусідів терористів.
«Уже понад пів року я QA Engineer в Brainstack_»
Вакансію від Brainstack_ я побачила ще до того, як вийшла на етап працевлаштування з усією групою. Зачепив чіткий опис вакансії з конкретними вимогами від джуна. Бо часто буває, що читаєш — і не розумієш, чого від тебе хочуть. Відгукнулася на Djinni, але відповіді не отримала. Уже потім на сінках з координаторкою дізналася, що такі відгуки мають дуже малу ефективність. Краще шукати прямі контакти.
Я додалася до всіх рекрутерів компанії, але першою мені відписала Діана. І в цьому допоміг мені супровідний лист. Я написала його максимально живим, релевантним до вакансії, навіть трохи з гумором. Відповідь отримала хвилин через 15.
На наступний день вже мали перший дзвінок, за ним отримала тестове. Від якого я, чесно, отримала задоволення, бо воно стосувалося саме тестування: написати баг-репорт, скласти тест-кейси, ознайомитися з тестовим сайтом. Я робила багато тестових, то можу сказати, що не всі такі. Далі була технічна співбесіда, яка проходила в абсолютно комфортній атмосфері. На техінтервʼю з СТО я розхвилювалась і трішки сплутала визначення, але мені допомогли й направили в правильне русло. Отримавши оффер, я зупинила всі інші процесинги, і виявила, що паралельно зі мною на інший проєкт Brainstack_ пройшов мій одногрупник.
Очікування та реальність
Усе склалося навіть краще, ніж я очікувала. Я переживала, що буде дуже складно, але тепер часто жартома кажу, що навчання було навіть важчим, ніж робота.
Усі зусилля до останньої краплини того вартували. Я люблю те, чим займаюся, мені подобаються люди, якими я оточена — і це найголовніше. Кожного ранку встаю і вже починаю в голові планувати найперші справи, за які візьмусь. Підтверджую, що порада «їсти жаб» зранку працює.
Ось мої поради світчерам, які зараз шукають роботу в ІТ:
Не опускати рук, кожного дня надсилати вакансії, шукати контакти рекрутерів, писати напряму живо й персоналізовано. Пошук роботи — це вже робота.
Читати профільні статті. Якщо є можливість, намагатися зрозуміти на практиці, як це працює.
Навіть зараз я обожнюю переглядати онлайн техчеки. Підсіла на канал «QA Україна», але на каналі Mate academy також є випуски з онлайн-співбесідами різних напрямів.
Не відмовлятися від тестових. Розумію, що часом вони можуть бути дивними. Якщо відгукуєтеся багато, то цих тестових може бути тьма. Але це ваш досвід та практика. А також, можливо, пропуск до довгоочікуваного офферу.
«Від мене на старті не вимагають чудес». 50-річний Java-розробник із Кропивницького світчнувся в IT під час великої війни й знайшов роботу з четвертої співбесіди. Як йому це вдалося?
«У мене немає рідного дому, я втратив одного з найрідніших членів сім’ї, тож поринув з головою в ІТ, як у психотерапію». Історія світчера, який втратив все, але зміг встати на ноги
«Навіть для виробників трун і пам’ятників я писав тексти». Як стати game-тестувальником під час війни: історія колишнього металурга, страховика, копірайтера
34-річний Андрій Зубков під час війни увійшов в IT, докорінно змінивши свою кар'єру і буденне життя. Тепер він QA Engineer у компанії Pingle Game Studio — тестує ігри. А до цього працював на металургійному комбінаті, в страхуванні та навіть копірайтером. Свою історію про вхід в нове життя Андрій розповів dev.ua.
«Я не шукав роботу, мене звабили. Team Lead мене змусили стати». Історія Senior AQA, який увійшов в IT у 39 років, і вже 10 років про це не жалкує
Діма Наумов — Senior AQA в Capgemini Engineering. 10 років він працює тестувальником, і готовий ламати всі можливі стереотипи про вхід в IT. Діма став айтішником у 39 років, залишивши успішну кар'єру в фінансовому світі та продажах.
Свою історію чоловік розповів dev.ua.
«Я вигоріла настільки, що вже не могла дивитися на комп'ютер». Історія QA-інженерки про великі гроші, безглузді купівлі, вигорання та дауншифтинг
Хмельничанка Олена Шеліна ― айтішниця, яка настільки вигоріла на роботі, що вирішила покинути IT-сферу та докорінно змінити своє життя. За 9 років роботи в IT дівчина пройшла всі ступені кар’єрного зростання, змінила кілька компаній і навіть напрямів. Та прокинувшись одного ранку, вирішила, що більше не зможе виконувати свою роботу якісно. Дівчина переїхала в село, завела господарство та повністю змінила професію. Розповідаємо її історію.
«Треба вірити в себе та йти (чи хоча би лежати) в бік своєї мети». Історія бухгалтерки, яка стала розробницею та виросла до Team Lead і ментора
Немає більш слушного часу для змін, аніж сьогодні. Шлях до професії мрії може бути ретельно спланованим зі шкільної парти або тернистим і сповненим пригод. Своїм досвідом переходу з позиції бухгалтера в ІТ-компанії до frontend-розробниці на проєкті в ній же ділиться Наталія Сингаєвська, Frontend Engineer у Levi9. Вона знайшла своє призначення та за чотири роки зросла зі стажистки до Team Lead на проєкті в Лондоні.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі
